Постанова

від 29.04.2024 по справі 911/530/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. Справа№ 911/530/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Панченко Ю.В., Тромса Є.В.,

від відповідача - Ільницький Ю.В., Науменко Ю.М.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/530/23 (суддя Колесник Р.М., повний текст складено - 18.10.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" про вилучення майна та стягнення 97986,00 гривень та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про визнання недійсним повідомлення, дій протиправними, договору діючим.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг", в якій позивач просить суд:

вилучити та передати власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" об`єкт лізингу;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" штраф за неповернення об`єкта лізингу у розмірі 793220 гривень.

В свою чергу, від ТОВ "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" до суду надійшла зустрічна позовна заява, в якому Товариство просило визнати недійсним односторонній правочин, вчинений лізингодавцем, про розірвання договору та стягнути з лізингодавця збитки у загальному розмірі 427995, 67 гривень, які складаються з: 309535, 80 гривень вартості ремонтно-відновлювальних робіт об`єкта лізингу; 9483, 71 гривень суми сплачених ним платежів за страхування КАСКО у складі лізингових платежів; 108976,16 гривень сума винагороди лізингодавця за період з 01.08.2022 по 01.03.2023, коли об`єкт лізингу був пошкодженим та непридатний до використання за призначенням.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/530/23 у задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" відмовлено повністю; зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" задоволено частково; визнано недійсним односторонній правочин товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про розірвання Договору фінансового лізингу від 20.10.2021 № 211020-4/ФЛ-Ю-А з усіма Додатками, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг", який викладено у вигляді повідомленням № 35 від 17 січня 2023 року; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" 309535,80 гривень та 7326,94 гривень судового збору; у задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити; у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/530/23 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 27.09.2023 у справі №911/530/23 - без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, згідно прохальної частини якої він просить суд стягнути з позивача понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції в розмірі 147 170 грн. та в суді апеляційної інстанції у розмірі 69 840 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 розгляд вказаної заяви призначено на 22.04.2024 року о 13:45 год.

В судовому засіданні 22.04.2024 року оголошено перерву до 29.04.2023.

Позивач надіслав до суду клопотання про зменшення розміру витрат правничої допомоги до 15 000 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали подану заяву.

Представники позивача в судовому засіданні просили зменшити розмір витрат правничої допомоги.

Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стосовно заявлених відповідачем витрат правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції в сумі 147170 гривень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, до суду першої інстанції 26.10.2023 звернувся представник ТОВ "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" із заявою про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, загальний розмір яких складає 147170 гривень.

Крім того, за текстом вказаної заяви заявником викладено клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду, яке обґрунтоване отриманням повного тексту рішення від 27.09.2023 заявником на свою електронну адресу лише 18.10.2023, що зумовило здійснення остаточного розрахунку за надані послуги та унеможливило його подання в межах процесуальних строків передбачених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення; заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/530/23 залишено без розгляду.

Так, суд зазначив, що остаточне судове рішення у справі було прийнято у судовому засіданні 27.09.2023 за участі представників ТОВ "ЕН ЖІ ТІ-Інжиніринг", проте останнім до своєї заяви про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду не було надано доказів на підтвердження неможливості подання такої заяви до закінчення судових дебатів (які були проведені 27.09.2023) або звернення з даною заявою в межах процесуального строку після оголошення (ухвалення) судом вказаного рішення, та які б підтверджували наявність особливих та непереборних обставин, що перешкодили вчинити відповідні процесуальні дії на певному етапі.

Вказана ухвала не була оскаржена та набрала законної сили.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про розподіл витрат правничої допомоги, понесених ним, в тому числі, в суді першої інстанції.

Колегія суддів вказує, що з відповідною заявою відповідач повинен був звертатись та звернувся саме до суду першої інстанції.

Можливості здійснення судом апеляційної інстанції розподілу судових витрат, понесених учасником справи в суді першої інстанції, при залишенні рішення суду без змін, чинним господарським процесуальним законодавством не передбачено.

Крім того, є чинною ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та залишення вказаної заяви без розгляду.

З огляду на викладене, апеляційним судом відмовляється у задоволенні заяви відповідача в частині розподілу витрат правничої допомоги, понесених в суді першої інстанції в сумі 147170 гривень.

Стосовно заяви відповідача про розподіл витрат правничої допомоги, понесених в суді апеляційної інстанції у розмірі 69 840 грн., слід зазначити наступне.

Так, у даному випадку, відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу (тобто до закінчення судових дебатів у справі) було заявлено про витрати правничої допомоги.

Докази понесення таких витрат були надані відповідачем до апеляційного суду протягом п`яти днів після прийняття постанови у даній справі.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 69 840 грн., заявник надав: Договір про надання правової допомоги №03-05/2023-01 від 03.05.2023, укладений між Адвокатським Об`єднанням "Олександр Перемежко та Партнери" та відповідачем; Акт про надання правової допомоги №8914 від 25.03.2024; Погодинний звіт №8914 від 25.03.2024.

Згідно п. 4.3 договору за домовленістю сторін також може використовуватися погодинна оплата юридичних послуг, згідно з якою оплата здійснюється по факту надання юридичних послуг, а їх вартість обраховується виходячи з наступних погодинних ставок в гривні, зокрема, юрист - 1800, 00.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

У Акті про надання правової допомоги №8914 від 25.03.2024 та Погодинному звіті №8914 від 25.03.2024 наведено детальний опис послуг, який включає (розрахунок проводився виходячи з вартості роботи години адвоката - 1800 грн.):

ознайомлення з апеляційною скаргою - 900 грн. (0,5 год.);

підготовка відзиву на апеляційну скаргу, формування матеріалів відзиву для надсилання до суду та стороні - 36 900 грн. (20 год. 50 хв.);

візит до Північного апеляційного господарського суду з метою участі в судовому засіданні; участь в судовому засіданні (19.02.2024 - 2,5 год. - 4500грн., 11.03.2024 - 3 год. - 5 400 грн., 25.03.2024 - 3,3 год. - 5 940 грн.);

підготовка до судового засідання (16.02.2024 - 0,8 год. - 1 440 грн., 19.02.2024 - 1 год. - 1800 грн., 11.03.2024 - 1,2 год. - 2160 грн., 22.03.2024 - 1,3 год. - 2 340 грн., 25.03.2024 - 1 год. - 1800 грн.);

підготовка та надсилання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в Північний апеляційний господарський суд - 900 грн. (0,5 год.);

візит до Північного апеляційного господарського суду, ознайомлення з матеріалами справи - 3 600 грн. (2 год.);

підготовка та відправлення клопотання про залишення додаткових пояснень без розгляду - 2 160 грн. (1,2 год.).

Всього витрачено часу - 38, 80 год., загальна вартість - 69 840 грн.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає за доцільне додатково звернутися до нещодавньої практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Колегія суддів зазначає, що при зменшенні витрат на правову допомогу Суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Колегія суддів зазначає стосовно такої послуги, як ознайомлення з апеляційною скаргою, то вона поглинається такою послугою, як складання відзиву на вказану апеляційну скаргу позивача.

Стосовно визначеного часу для підготовки відзиву у загальному розмірі 20 год. 50 хв., вартістю 36 900 грн., то колегією суддів враховується, що правова позиція сторін в суді апеляційної інстанції не змінювалася, адвокату відповідача не було потрібно вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, фактично відзив на апеляційну скаргу позивача містить узагальнену позицію відповідача по справі, яка наводилася ним ще в суді першої інстанції.

Тому, визначений час та вартість такої послуги не є співмірними обсягу виконаної роботи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що сумою, яка відповідає критеріям реальності і розумності та співмірності за надання такої послуги як підготовка відзиву на апеляційну скаргу є 5 000 грн.

Стосовно таких послуг як: підготовка та надсилання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в Північний апеляційний господарський суд - 900 грн. (0,5 год.); візит до Північного апеляційного господарського суду, ознайомлення з матеріалами справи - 3 600 грн. (2 год.); підготовка та відправлення клопотання про залишення додаткових пояснень без розгляду - 2 160 грн. (1,2 год.), то на переконання колегії суддів такі витрати не були необхідними та неминучими, а тому не підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Реальним розумним та співмірним розміром такої послуги як участь в судових засіданнях, разом з послугами по підготовці до них, що поглинається першою є 13 000 грн.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції, оцінивши витрати відповідача з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, а також доведеність відповідачем у відповідності до вимог статті 74 ГПК України викладених ним обставин стосовно надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що заявлені Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 69 840 грн. не відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору (критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України).

Так, колегія суддів вважає, що справедливим та співмірним розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є 18 000 грн.

З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково та стягнути з позивача 18 000 грн. судових витрат, понесених відповідачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 238, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/530/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН ЖІ ТІ ІНЖИНІРИНГ" 18 000 грн. витрат правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови складено: 08.05.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко