Постанова

від 08.05.2024 по справі 910/14360/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2024 р. Справа№ 910/14360/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Скрипки І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вд-груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2024

у справі №910/14360/23 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Сан Вей"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вд-груп"

про стягнення 212 783,47 грн,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Сан Вей" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вд-груп" (далі - відповідач) про стягнення 212783,47 грн, у тому числі: 200 000,00 грн боргу, 3830,14 грн 3% річних та 8953,33 грн інфляційних втрат коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув у встановлений строк позику, надану позивачем згідно договору №05-10/1 про надання безвідсоткової поворотної позики (фінансової допомоги) від 05.10.2022.

Відповідачем була подана заява про залишення позовної заяви без розгляду, у якій він посилався на те, що позовна заява підписана адвокатом Дремлюхом О.М., проте у доданому до позову ордері серії АО №1084351 відсутня інформація про номер посвідчення адвоката України та інформація стосовно того ким та коли воно видано, що свідчить про його дефектність та виключає на можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 січня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вд-груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Сан Вей" 200 000,00 грн заборгованості, 6 430,15 грн. інфляційних втрат коштів, 3 830,14 грн три проценти річних та 3 144,32 грн судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вд-груп" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права, оскільки позовна заява підписана адвокатом Дремлюхом О.М., проте у доданому до позову ордері серії АО №1084351 відсутня інформація про номер посвідчення адвоката України та інформація стосовно того ким та коли воно видано, що свідчить про його дефектність та виключає на можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; інші документи на підтвердження повноважень адвоката Дремлюха О.М. на підписання даної позовної заяви відсутні; якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права її підписане, суд залишає позов без розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 08 квітня 2024 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Позивач отримав ухвалу суду 09.04.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024, у зв`язку із перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Козир Т.П., суддів Мальченко А.О., Скрипки І.М.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Сан Вей", як позикодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вд-груп", як позичальником, було укладено договір №05-10/1 про надання безвідсоткової поворотної позики (фінансової допомоги) (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, за цим договором позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов?язується повернути таку суму грошових коштів у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як зазначається в п. 2.. договору, розмір позики за цим договором становить 200 000,00 (двісті тисяч гривень 00 коп.) гривень.

Згідно з п. 2.3 договору, цей договір позики є безвідсотковим.

Як вбачається з п. 3.1 та 3.2 договору, позикодавець перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника. Днем надання позики вважається день зарахування суми позики на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору, строк надання позики: 06 жовтня 2022 року. Строк повернення позики: 31 жовтня 2022 року.

Пунктом 5.1 договору зазначається, що позичальник зобов`язаний повернути суму позики в останній день строку, встановленого в п. 4.2 цього договору, можливе дострокове погашення позики.

Згідно п. 5.2 та 5.3 договору, сума позики підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця. Днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми по позики (її частини ) на поточний рахунок позикодавця.

Відповідно до п. 6.1 та 6.2 договору зазначається, що цей договір набуває чинності з моменту надання позикодавцем суми позики позичальнику та діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором. Строк повернення позики, установлений в п. 4.2, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформляється додатковою угодою до договору.

31.10.2023 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору №05-10/1 про надання безвідсоткової поворотної позики (фінансової допомоги) (далі - додаткова угода), відповідно до п. 1 якої, викласти пункт 4.2. договору №05-10/1 від 05.10.2022 у наступній редакції: 4.2. Строк повернення позики: 15 листопада 2022 року.

Пунктом 3 додаткової угоди зазначається, що ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору №05-10/1 від 05.10.2022 і набирає чинності з моменту підписання сторонами.

Позивач зазначає, що виконав грошове зобов`язання за договором та перерахував грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн на рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією №233222341 від 06.10.2022, однак, відповідач не здійснив повернення вказаних коштів у строк до 15.11.2022 відповідно до п. 4.2 договору та додаткової угоди, на підтвердження чого надав акт звірки взаєморозрахунків від 06.07.2023, який підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками товариств.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив суд стягнути з відповідача 200 000,00 грн боргу, 3830,14 грн 3% річних та 8953,33 грн інфляційних втрат коштів.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, не спростував наявність заборгованості у заявленому розмірі, натомість подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у якій він посилався на те, що позовна заява підписана адвокатом Дремлюхом О.М., проте у доданому до позову ордері серії АО №1084351 відсутня інформація про номер посвідчення адвоката України та інформація стосовно того ким та коли воно видано, що свідчить про його дефектність та виключає на можливість посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, однак встановив помилки у розрахунку інфляційних втрат коштів, у зв`язку із чим задовольнив позов частково та стягнув з відповідача на користь позивача 200 000,00 грн заборгованості, 6 430,15 грн. інфляційних втрат коштів, 3 830,14 грн три проценти річних. Також відхилив заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідач у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині відхилення його заяви про залишення позовної заяви без розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог, апеляційний господарський суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору безпроцентної позики, а предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення заборгованості за договором та застосування наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу безпроцентну позику в розмірі 200 000,00 грн зі строком її повернення до 15.11.2022, а відповідач доказів повернення позики не надав, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо тверджень відповідача про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 ГПК України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (процесуальна дієздатність).

Частиною 1 ст. 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Як вірно встановив суд першої інстанції, в матеріалах справи міститься договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 06.07.2023 (далі - договір правничої допомоги), який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Сан Вей", як клієнтом, та Адвокатським бюро "Олександра Дремлюха", як адвокатським бюро.

Відповідно до п. 1.1 договору правничої допомоги, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати професійну правову (правову) допомогу, в т.ч. підготовку та складання процесуальних документів, збір доказів та всі інші передбачені процесуальним законодавством дії, з метою захисту юридичних інтересів (прав) клієнта, а клієнт зобов`язується оплатити вартість наданих послуг професійної правничої (правової) допомоги та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсягах та на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 2.1, 2.1.1 та 2.1.2 договору правничої допомоги, адвокатське бюро на підставі звернення клієнта приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги (в.т.ч. представництво інтересів): представляє у встановленому порядку інтереси клієнта судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами, наданими стороні по справі положеннями чинних в Україні ГПК, ЦПК, КПК, КУпАП та КАС; представництво інтересів клієнта здійснюється в усіх без виключення підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах.

Як встановлено п. 2.2 договору правничої допомоги, виконуючи умови даного договору адвокатське бюро зобов`язується, керуючись ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суворо зберігати адвокатську таємницю, предметом якої є питання, пов`язані з наданням юридичної допомоги, згідно умов цього договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи).

Пунктом 2.3 договору правничої допомоги встановлено, що адвокатське бюро має право покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське бюро укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов`язань на іншу особу, адвокатське бюро залишається відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Тобто, з наведеного вбачається, що позивач, керуючись принципом свободи договору, з метою захисту своїх прав, укладаючи договір правничої допомоги уповноважив адвокатське бюро, в тому числі і на подачу до господарського суду даної позовної заяви.

Частиною 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1)договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Позовна заява від імені позивача підписана адвокатом Дремлюхом О.М.

До позовної заяви був наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1084351 серії АО від 17.08.2023 (далі - ордер), який виданий адвокатським бюро "Дремлюха Олександра" адвокату Дремлюху Олександру Миколайовичу на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 06.07.2023.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач уповноважив адвокатське бюро на представництво своїх інтересів в господарському суді на підставі договору правничої допомоги, на підставі якого і був виданий ордер, а тому позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати.

Щодо доводів відповідача про відсутність у ордері інформації про номер посвідчення адвоката України та того, ким та коли воно видано, то вказані доводи відхиляються судом, оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що у даному випадку у суду були правові підстави для залишення позову без розгляду.

Отже, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вд-груп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24 січня 2024 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.05.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

І.М. Скрипка