Постанова

від 07.05.2024 по справі 903/1223/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07 травня 2024 року Справа № 903/1223/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення господарського суду Волинської області від 12.02.2024, повний текст якого було складено 12.02.2024, у справі №903/1223/23 (суддя Дем`як В.М,)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина»

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства

імені Івана Франка

про стягнення 162 443,41 грн заборгованості по розрахунках, штрафу, пені,

інфляційних втрат та річних,

В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка (надалі в тексті Підприємство) 162 443,41 грн заборгованості в тому числі: 66 000 грн основного боргу, 20600 грн штрафу, 58 385, 09 грн пені згідно укладеного договору, 13 799,64 грн інфляційних втрат та 3658, 68 грн -3% річних.(арк.справи 1-4).

Рішенням господарського суду Волинської області від 12.02.2024 позов Товариства задово-лено частково. Присуджено до стягнення з Підприємства на користь Товариства 122 950,87 грн заборгованості в тому числі: 66 000 грн основного боргу, 10 300,00 грн штрафу, 29 192,55 грн пені, 13 799, 64 грн інфляційних втрат, 3 658,68 грн -3% річних та 2 684 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.(арк.справи 84-88).

Ухвалюючи рішення, зваживши на укладення сторонами договору купівлі-продажу, пере-дачу на виконання його умов Позивачем та прийняття Відповідачем товарів, проте лише часткову оплату їх вартості суд першої інстанції дійшов висновку про підставність пред`явленого позову в частині стягнення 66 000 грн основного боргу. Крім того, з підстав ст.625 ЦК України місцевий суд визнав, обґрунтованою сумою заявлених до стягнення 13 799,64 грн інфляційних втрат та -3% річних в сумі 3 658,68 грн за період з 11.09.2022 по 05.12.2023. Щодо заявлених Позивачем до стягнення 20 600 грн штрафу та 58 385,09 грн пені, суд першої інстанції з підстав ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення їх розміру на 50%, присудивши до стягнення з Підприємства на користь Товариства 10 300,00 грн штрафу та 29 192,55 грн пені.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Підприємство подало скаргу до Північно-захід-ного апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення господарського суду Волинської області від 12.02.2024 у даній справі в частині покладення на Відповідача 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору та прийняти в цій частині нове, яким віднести на рахунок Позивача всі судові витрати по справі. Покликаючись на положення абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, Скаржник також повідомив апеляційний суд, що його витрати на правничу допомогу становити-муть орієнтовно 5 000,00 грн.(арк.справи 113-115).

Обґрунтовуючи скаргу, Апелянт зазначає про безпідставне залишення поза увагою господарським судом того, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій ТОВ «Агромаш Калина», а відтак в силу приписів ч.9 ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору (повністю або частково) мали бути покладені на Позивача, а тому рішення суду першої інстанції в частині покладення на Скаржника 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору є незаконним та таким, що підлягає до скасування.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №903/1223/23. Позивачу встановлено строк для надання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржнику копії відзиву, а також вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 123).

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу Позивач не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджено матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, 03.08.2022 ТОВ «Агромаш-Калина»-продавець та ПОСГП ім.Івана Франка-покупець уклали Договір №190 купівлі-продажу продукції, виробленої підприємством (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених у Договорі, сторони зобов`язалися: продавець передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити наступну продукцію: Борона дисково-пружинна БП-7.5 (DEREX) (посилена пружина d=16.0). Агрегат новий, виготовлений у 2022 році.

Згідно п.1.2. Договору, асортимент і кількість товару передбачається у Специфікації, яка додається до даного Договору (Додаток 1 до даного Договору).

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що покупець оплачує виготовлену продавцем продукцію за ціною, передбаченою у Специфікації, яка додається до даного Договору (Додаток 1). Про зміни цін на продукцію в зв`язку зі зміною цін на енергоресурси, паливо, матеріали, транспортні послуги (зокрема тарифи залізничних перевезень) продавець попереджуватиме заздалегідь у строк не менш, ніж 3 робочі дні.

Загальна вартість продукції за цим Договором складає: 515 000.00 грн, в т.ч. ПДВ 85833.33 грн. Продавець повинен оформити і вислати покупцеві рахунок-фактуру не пізніше 5-ти роб.днів з моменту отримання замовлення на продукцію.(п.2.2.-2.3. Договору).

Покупець сплачує 60% передоплати в сумі 309 000.00 грн шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Решту суми покупець сплачує наступним чином: 20% 103 000 грн сплачує до 10.09.2022; 20% 103 000 грн до 15.10.2022.(п.2.4. Договору).

Покупець повинен повідомити продавця про здійснення платежу в термін 3 банківських дні з моменту оплати, або надати платіжне доручення, завірене банківською установою покупця. (п.2.5. Договору).

Продавець, згідно п.3.1. Договору, відвантажує продукцію покупцеві протягом 14 робочих днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Доставка товару покупцеві здійснюється за рахунок продавця.

Згідно п.7.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Договір підписано сторонами та скріплено відтисками їх печаток.(арк.справи 12-13).

Матеріалами справи стверджено, що на виконання договірних зобов`язань Товариством у серпні 2022 року було передано, а Підприємством прийнято визначених угодою товарно-мате-ріальних цінностей на загальну суму 515 000 грн згідно акту приймання-передачі від 04.08.2022 та видаткової накладної №АК-0000659 від 04.08.2022.(арк.справи 5, 7).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що акт приймання-передачі від 04.08.2022 та видаткова накладна №АК-0000659 від 04.08.2022 підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток покупця та продавця/постачальника, містять всі визначені законодавством обов`язкові реквізити, в повному об`ємі відображають зміст та обсяги здійсненої сторонами на їх підставі господарської операції згідно Договору від 03.08.2022.

Матеріалами справи, зокрема платіжними інструкціями підтверджено, що Відповідач опла-тив товар частково, на суму 449 000 грн, що зумовило виникнення перед Позивачем заборго-ваності в сумі 66 000,00 грн.(арк.справи 14-16).

Вважаючи, що неоплатою в добровільному порядку частини вартості товару Відповідач завдав шкоди правам Позивача останній пред`явив позов про стягнення 162 443,41 грн заборго-ваності, де окрім суми основного боргу, нарахував згідно укладеного договору штраф та пеню, а також інфляційні втрати та річні.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Волинської області від 12.02.2024 позов Товариства задоволено частково.(арк.справи 84-88).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна та не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зауважує, що Підприємство оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення судового збору та просить в цій частині рішення скасувати та ухвалити нове, яким покласти всі судові витрати на позивача. Зазначені обставини зумовлюють необхідність перегляду рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення судового збору.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій за Договором купівлі-продажу.

Закон України «Про судовий збір» (надалі в тексті Закон) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Так, за визначенням, зазначеним у ст.1 Закону, Судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на при-мусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.(ст.3 Закону).

У відповідності до вимог ч.1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється Законом.

Статтею 129 ГПК України законодавцем унормовано розподіл судових витрат. Зокрема, п.2 ч.1 зазначеної статті визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначалось вище, в грудні 2023 року Товариство звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Підприємства 66 000 грн основного боргу, 20 600 грн штрафу, 58 385, 09 грн пені згідно укладеного договору, а також 13 799,64 грн інфляційних втрат та 3658, 68 грн -3% річних. Позивач також просив стягнути з Відповідача 2 684,00 грн судового збору та витрати на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до вимог ч.1 ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач. Крім того, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.(ч.1 ст.41 ГПК України).

Таким чином, Товариством у позовній заяві про стягнення заборгованості по розрахунках за Договором купівлі-продажу визначено відповідача особу яка повинна нести відповідальність у даному спорі Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство імені Івана Франка.

В той же час, 08.12.2023 за подання до Господарського суду Волинської області позовної заяви про стягнення заборгованості з Відповідача, Товариством було сплачено 2 684 грн 00 коп. судового збору, про що свідчить наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №7111.(арк. справи 27).

В подальшому, рішенням Господарського суду Волинської області від 12.02.2024 у справі №903/1223/23, позовні вимоги ТОВ «Агромаш-Калина» було задоволено частково та здійснено розподіл судових витрат, з покладенням усих судових витрат в сумі 2 684,00 грн на Відповідача. При цьому судом першої інстанції з урахуванням принципу збалансованості майнових інтересів обох сторін та нарахування Позивачем інфляційних втрат та річних, з власної ініціативи було зменшено розмір штрафу та пені на 50%.

Апеляційний господарський суд погоджується з позицією суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у даній справі, вважає її правомірною з огляду на вимоги п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

Водночас, твердження Відповідача в апеляційній скарзі про виникнення спору внаслідок неправильних дій Позивача, що зумовлює в силу положень ч.9 ст.129 ГПК України, покладення на останнього витрат зі сплати судового збору відхиляються колегією суддів, як надумані та безпідставні, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими судом матеріалами справи, які свідчать про виникнення спору внаслідок винних дій Відповідача.

З огляду на зазначене, судова колегія наголошує, що доводи Скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі як підстава для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в оспорюваній частині не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи в цій частині, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого госпо-дарського суду щодо наявності підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаю-ться такими, що можуть бути підставою згідно ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст.34, 86, 129, 232, 233, 240, 248, 252, 269, 275, 276, 282, 284, 287 Госпо-дарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Івана Франка на рішення господарського суду Волинської області від 12.02.2024 у справі №903/1223/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №903/1223/23 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.