Постанова

від 02.05.2024 по справі 922/3949/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/3949/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

та представників учасників справи:

позивача - В.А. Новіков;

відповідача - Н.З. Чорноткач;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" (вх.№779Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2024 (суддя Л.В.Шарко, повний текст рішення складено 04.03.2024) у справі №922/3949/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000", Ізюмський район, село Прогрес

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 487583,56 грн., -

ВСТАНОВИВ

ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" про визнання недійсним пункт 3.1 договору постачання спеціального товару від 01.12.2022 року № 05-12/2022 в частині включення до вартості товару спеціального призначення ПДВ - 487583,56 грн та стягнення на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 з ТОВ "Техніка 3000" сплачений ПДВ - 487583,56 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 у справі №922/3949/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про постачання спеціального товару від 01.12.2022 №05-12/2022 в сумі 487583,56 грн та судовий збір в сумі 7313,75 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 у справі №922/3949/23 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про постачання спеціального товару від 01.12.2022 №05-12/2022 в сумі 487583,56 грн. та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позву відмовити повністю. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що відповідач, як одна із сторін зобов`язання, набув кошти - ПДВ в сумі 487 583,56 грн. за рахунок іншої сторони поза підставами, передбаченими Договором постачання спеціального товару від 01 грудня 2022. року №05-12/2022 (далі - Договір №05-12/2022), внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 ЦК України, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позовної вимоги про стягнення 487 583,56 грн.

На думку апелянта, зі змісту пункту 3.1 Договору №05-12/2022 вбачається, що ціна Договору становить 2 925 501 грн. 37 коп., до якої не входить сума ПДВ. У підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Відповідно до п.п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 розділу V Податкового кодексу України сума ПДВ додається до ціни товарів/послуг, тобто ПДВ не входить у ціну, а «накручується» зверху на неї.

Відповідач зазначає, що на момент укладання договору №05-12/2022 вже діяла умова звільнення від оподаткування податком на додану вартість на генератори, які зобов`язався поставити" Постачальник, та відповідно сторонами була досягнена домовленість про поставку генераторів на загальну вартість 2925501,37 грн., в яку відповідно до чинного законодавства ніяк не міг входити ПДВ.

Водночас, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків, шо вимога позивача про визнання недійсним пункту 3.1 Договору постачання Спеціального товару в частині включення до вартості товару спеціального призначення ПДВ 487 583,56 грн. є необґрунтованою, водночас при задоволення позовних вимог про стягнення ПДВ в сумі 487 583,56 грн., не врахував, шо позовна вимога про стягнення ПДВ є похідною від первісної вимоги про визнання пункту договору недійсним, і відмова у задоволенні первісної вимоги унеможливлює задоволення похідної вимоги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 у справі №922/3949/23. Встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання його скаржнику. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3949/23.

29.03.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3949/23.

02.04.2024 через підсистему Електронний суд від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4689), в якому він просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" на рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 у справі №922/3949/23 до розгляду на "01" травня 2024 р. о 15:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.

В судове засідання 01.05.2024 з`явився представник відповідача, який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить скасувати рішення в оскаржуваній частині. Присутній також представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 01.05.2024 оголошено перерву до 02.05.2024 до 09:00 год.

Після перерви в судове засідання 02.05.2024 з`явились представники повивача та відповідача, які підтримали свої доводи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2022 року між відповідачем та позивачем укладено договір постачання спеціального товару від 01.12.2022 року №05-12/2022 (далі - договір № 05-12/2022). За умовами договору відповідач 01.12.2022 року за накладною № 1 від 01.12.2022 року передав генератори згідно специфікації до товару спеціального призначення (далі - Товар) а позивачем було проведено 09.12.2022 року оплату відповідно до платіжного доручення №93 від 07.12.2022 року на суму 2925501,37 грн, в тому числі ПДВ - 487583,56 грн.

Як вказує позивач, купівля товару викликана необхідністю виконання заходів правового режиму воєнного стану, обов`язків, які покладаються на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ПКМ України від 23 лютого 2022 р. № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки".

Відповідно до пункту 71 Підрозділу 2. "Особливості справляння податку на додану вартість" Податкового кодексу України тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих па запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Станом на момент укладання договору № 05-12/2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято ПКМ України від 20 березня 2020 р. № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита" (далі - Перелік № 224), відповідно до підрозділу "Інше" якого внесено "Електрогенераторні установки" Код згідно з УКТЗЕД - 8502.

Пунктом 3 Приміток до Переліку № 224 визначено для віднесення товарів, зазначених у розділі "Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (крім товарів, включених до підрозділу "Інше", за винятком системи безперебійного електроживлення), до товарів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість, повинно бути: подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення, визначеними у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №753 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3046), Технічному регламенті щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №754 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст.3047), Технічному регламенті щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. №755 (Офіційний вісник України, 2013 р., №82, ст. 3048), Технічному регламенті засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 р. №761 (Офіційний вісник України, 2008 р., №66, ст. 2216); або подано повідомлення Міністерства охорони здоров`я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів".

Отже, позивач вважає, що в даному випадку товар відноситься до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита.

Пунктом 3.1 договору №05-12/2022 визначена вартість товару - 2925501 (два мільйони дев`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот одна грн.) 37 коп., в тому числі ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три грн.) 56 коп.

Позивачем було проведено 09.12.2022 року оплату відповідно до платіжного доручення №93 від 07.12.2022 року на суму 2925501 (два мільйони дев`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот одна грн.) 37 коп., в тому числі ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три грн.) 56 коп.

Позивач вважає, що включення до вартості товару ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три гри.) 56 коп. суперечать положенням пункту 71 Підрозділу 2 Податкового кодексу України а також інтересам держави і суспільства, та завдало збитків позивачу у розмірі - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три гри.) 56 коп.

3 метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листами від 12.06.2023 року №785/ВФЗ, від 01.09.2023 року №1386/ВФЗ про повернення надмірно сплаченого за договором № 05-12/2022 ПДВ. Позивач зазначає, що відповідачем по справі відповіді не надано.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним пункту 3.1 договору № 05-12/2022 в частині включення до вартості товару ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три гри.) 56 коп., та стягнення на користь позивача з відповідача сплачений ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три грн.) 56 коп.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві вказує, що згідно з п. 3.1 договору №05-12/2022 вбачається, що ціна договору становить 2925501 грн. 37 коп.

Як вказує відповідач, на момент укладання договору №05-12/2022 вже діяла умова звільнення від оподаткування податком на додану вартість на генератори, які зобов`язався поставити постачальник, та відповідно сторонами була досягнена домовленість про поставку генераторів на загальну вартість 2925501,37 грн., в яку відповідно до чинного законодавства ніяк не міг входити ПДВ.

Відповідач зазначає, що позивачем було підписано договір №05-12/2022 без будь-яких зауважень та протоколів розбіжностей, що вказує на обізнаність позивача про договірну ціну. Крім того, відповідач вчасно і в повному обсязі поставив товар, а позивач на виконання умов договору перерахував 2925501,37 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №93 від 07.12.2022 року та випискою по рахунку. Отже, сторонами погоджено ціну договору 2925501 грн. 37 коп., як істотну умову договору.

На підтвердження викладених доводів відповідач звертає увагу на той факт, що згідно з копією податкової накладної №1 від 09.12.2022 року, яку постачальник - ТОВ "ТЕХНІКА 3000" зареєстрував в єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством на підставі отриманої оплати, загальна вартість поставленого постачальником товару без ПДВ становить 2925501,37 грн. Відповідно, податок на додану вартість до бюджету не сплачувався.

Крім того, як вказує відповідач, ТОВ "ТЕХНІКА 3000" була надана фінансова звітність мікропідприємства за 2022 рік, з якої вбачається, що у ціну договору 2925501,37 грн. не міг включатися податок на додану вартість. За твердженнями відповідача, якби дана сума включала податок на додану вартість, то з відрахуванням ПДВ покупець мав би здійснити оплату в розмірі 2437917,81 грн., що призвело би до значних мінусових річних фінансових показників та можливого припинення діяльності постачальника через його збитковий стан, що суперечить основній меті господарської діяльності - отримання прибутку. Отже, за такою нерентабельною ціною постачальник ніколи б не укладав договір на поставку генераторів.

Відповідач зазначає, що він намагався виправити допущену сторонами технічну помилку в другому реченні пункту 3.1 договору №05-12/2022. Так, у відповідь на лист ІНФОРМАЦІЯ_2 №785/ВФЗ від 12 червня 2023 року, ТОВ "ТЕХНІКА 3000" в листі за вих. №01-0709/23 від 07.09.2023 року було запропоновано виправити вказану технічну помилку в ціні договору шляхом підписання додаткової угоди до договору, в якій би зазначалося, що ціна договору становить 2925501,37 грн. (два мільйони дев`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот одна гривня 37 коп.) без ПДВ. Вказаний лист був направлений Новою поштою згідно з експрес-накладною №59001022470059 від 14 вересня 2023 року. Однак, позивач не погодився підписати запропонований проект додаткової угоди до договору.

Отже, за твердженнями відповідача, фактичні обставини та надані до суду докази свідчать про те, що в п. 3.1 договору №05-12/2022 мала місце технічна помилка, а саме не було прибрано друге речення вказаного пункту: "В т.ч, ПДВ - 20% - 487583,56 грн". Водночас ціна договору залишилася незмінною: 2925501 грн. 37 коп., до якої сума ПДВ не входила.

За таких обставин, на переконання відповідача, зміст договору №05-12/2022 по суті не суперечить цивільному законодавству, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, отже відповідно до ст.ст. 203, 217 ЦК України п. 3.11 договору в частині включення до вартості товару спеціального призначення ПДВ - 487583,56 грн. не може бути визнаний недійсним. Позовна вимога про стягнення сплаченого ПДВ є похідною від визнання недійсним пункту договору, отже, також є безпідставною, адже ПДВ - 487583,56 грн. до ціни договору не був включений та не сплачувався, а отже позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_2 до ТОВ "ТЕХНІКА 3000" про визнання недійсним пункту договору та стягнення 487583,56 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив позивач вважає хибними твердження відповідача про допущення в п. 3.1. договору технічної помилки у зв`язку з тим, що у специфікації до товару спеціального призначення, накладній № 1 від 01.12.2022 року було чітко прописано саме ціни на одиницю товару який продається відповідачем, отже, приймаючи логіку тверджень відповідача, помилки було допущено у всіх "5" позиціях ціни за одиницю товару у специфікації до товару спеціального призначення, та у всіх "5" позиціях ціни за одиницю товару у накладній № 1 від 01.12.2022 року.

Позивач вказує, що ним було сплачено вартість товару - 2925501 (два мільйони дев`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот одна грн.) 37 коп., в тому числі ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три грн.) 56 коп.

Щодо запропонованої до розгляду додаткової угоди № 1 до договору постачання товару спеціального призначення від 01.12.2022 року № 05-12/2022 року позивач зазначив, що відповідачем було запропоновано укласти зазначену додаткову угоду, якою було б змінено розділ 3 договору, зазначивши нульову ставку ПДВ, та було запропоновано змінити вартість за одиницю товару, які вказано у специфікації до товару спеціального призначення, накладній № 1 від 01.12.2022 року, проте, позивачем було відмовлено на підставі положення статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції визнав необґрунтованою вимогу позивача про визнання недійсним пункту 3.1 Договору постачання Спеціального товару від 01.12.2022 року № 05-12/2022 в частині включення до вартості товару спеціального призначення ПДВ - 487583,56 грн. з огляду на пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.

Рішення в цій частині не оскаржується сторонами.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 487583,56 грн, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не спростовано факту звільнення операції з придбання товару, визначеного у договорі № 05-12/2022, від оподаткування ПДВ, а отже і не доведено правих підстав утримання коштів у сумі 487583,56 грн, перерахованих позивачем.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що відповідачем оскаржується рішення суду першої інстанції саме в частині задоволених позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України в статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Зокрема, за її приписами зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Тому сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

В такий спосіб, оскільки пункт договору в частині включення в оплату податку на додану вартість містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору, то договір не може бути визнаний недійсним в цій частині.

Подібні за змістом правові висновки сформовані Верховним Судом у постановах від 12.03.2018 у справі №910/22319/16, від 08.08.2019 у справі №911/1626/18, від 08.04.2021 у справі №922/2439/20.

З огляду на відсутність підстав для визнання недійсним пункту 3.1 Договору постачання Спеціального товару від 01.12.2022 року № 05-12/2022 в частині включення до вартості товару спеціального призначення ПДВ - 487583,56 грн., колегія суддів розглядає спір з урахуванням обставин дійсності Договору від 01.12.2022 року № 05-12/2022 в наданій до матеріалів справи редакції.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача сплаченого ПДВ у розмірі 487583,56 грн. колегія суддів зазначає про таке.

За положеннями статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, судом відмовлено у задоволенні вимоги про недійсним пункту 3.1 Договору постачання Спеціального товару від 01.12.2022 року № 05-12/2022 в частині включення до вартості товару спеціального призначення ПДВ 487583,56 грн.

З вищевикладеного слідує, що відсутні підстави для стягнення із відповідача сплаченого ПДВ у розмірі 487583,56 грн. У зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволенню, а суд першої інстанції відмовлячи в позові в частині визнання недійсним пункту договору водночас задовольнив похідну вимогу про стягнення суми ПДВ.

09.12.2022 позивачем проведено оплату відповідно до платіжного доручення №93 від 07.12.2022 року на суму 2925501 (два мільйони дев`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот одна грн.) 37 коп., в тому числі ПДВ - 487583 (чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят три грн.) 56 коп.

Відповідно до пункту 71 Підрозділу 2. "Особливості справляння податку на додану вартість" Податкового кодексу України: Тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих па запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Станом на момент укладання Договору № 05-12/2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято ПКМ України від 20 березня 2020 р. № 224 "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» (далі - Перелік № 224), відповідно до підрозділу «Інше» якого внесено "Електрогенераторні установки" Код згідно з УКТЗЕД - 8502.

Тобто, операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), зокрема, "Електрогенераторні установки" Код згідно з УКТЗЕД - 8502, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснені з 17.03.2020, звільнені від оподаткування ПДВ.

Відповідно статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Колегія суддів зазначає, що згідно частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

З урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності саме позивач має довести безпідставність отримання відповідачем обумовленої в договорі вартості товару.

Відповідач в свою чергу зазначає, що спірна сума не є ПДВ, а в договорі допущена технічна описка. Вказує, що 2925501,37 грн. є загальною ціною договору, яка не включає ПДВ.

Колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача, що на момент укладання договору №05-12/2022 від 01.12.2022 вже діяла умова звільнення від оподаткування податком на додану вартість на генератори, які зобов`язався поставити Постачальник (відповідач).

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що сторонами була досягнена домовленість про поставку генераторів на загальну вартість 2925501,37 грн., в яку відповідно до чинного законодавства не міг входити ПДВ, з огляду на звільнення від оподаткування поставленого товару.

З огляду на дію умови звільнення від оподаткування на момент укладення договору, а також сплати позивачем повної вартості за поставлений товар без жодних зауважень, у суду відсутні підстави вважати, що на загальна вартість товару (2925501,37 грн.) дійсно включала в себе ПДВ.

Відповідачем до матеріалів справи надано копію податкової накладної №1 від 09.12.2022 року, яку Постачальник - ТОВ «ТЕХНІКА 3000» зареєстрував в єдиному реєстрі податкових накладних згідно з чинним законодавством на підставі отриманої оплати (т.1 а.с.82-84), з якої вбачається, шо загальна вартість поставленого Постачальником товару без ПДВ становить 2925501,37 грн. (два мільйони дев`ятсот двадцять п`ять одну гривню 37 коп.).

Представник відповідача зазначає, що ним не сплачувалось податку на додану вартість до бюджету.

Матеріали також не містять доказів того, що відповідачем сплачено податок на додану вартість до бюджету, що також не доведено і позивачем.

Крім того, ТОВ «ТЕХНІКА 3000» була надана до матеріалів справи фінансова звітність мікропідприємства за 2022 рік (т.1 а.с. 85-87), з якої також вбачається, що у ціну Договору (2925501,37 грн.) не включався податок на додану вартість.

Суд першої інстанції не звернув уваги на наведені обставини, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для стягнення 487583,56 грн., оскільки вказана сума за висновком суду апеляційної інстанції не є ПДВ, а є частиною вартості поставленого товару.

Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що на момент укладання договору ціна товару влаштовувала позивача та була сплачена відповідачу без жодних зауважень, натомість перегляд ціни товару після виконання правочину не допускається.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем сплачено суму коштів за платіжним дорученням № 93 від 07.12.2022 на суму 2925501,37 грн. на підставі дійсного договору та в період дії цього договору. Відтак, у позивача відсутні жодні підстави для стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Техніка 3000" на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 487583,56 грн. слід відмовити.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження, а місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 487583,56 грн., а тому рішення в цій частині слід скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів і вимог.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження вимог та заперечень сторін, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими, а рішення суду таким, що прийняте при неправильному застосуванні норм чинного законодавства та невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню в оскаржуваній частині.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, п. 2 ч.1 ст. 275, п. 3, 4 ч. 1 ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2024 у справі №922/3949/23 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 безпідставно отримані кошти у вигляді податку на додану вартість за договором про постачання спеціального товару від 01.12.2022 №05-12/2022 в сумі 487583,56 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка 3000" (64250, Харківська область, Ізюмський район, село Прогрес, вул. Східна, 4 код ЄДРПОУ 44234399) 10970,63 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 08.05.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко