Повістка

від 07.05.2024 по справі 908/384/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/23/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2024 Справа № 908/384/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя про стягнення витрат по оплаті правової допомоги адвоката у справі № 908/384/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57-В, кім. 2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1», (08130, Київська область, Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4)

про стягнення 385419,09 грн.

За участю представників сторін:

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ

14.02.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд», ЄСІТС 13.02.204, (вх. 417/08-07/24 від 14.02.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області про стягнення 385419,09 грн. заборгованості за договором № 2 від 01.11.2022, в тому числі 351208,16 грн. заборгованості з орендної плати, 26760,50 грн. пені, 2616,83 грн. 3 % річних та 4833,60 грн. інфляційних втрат.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2024 справу № 908/384/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/384/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/23/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2024 у справі № 908/384/24 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя 351208 грн.16 коп. заборгованості з орендної плати, 26760 грн. 50 коп. пені, 2616 грн. 83 коп. 3 % річних, 4833 грн. 60 коп. інфляційних втрат та 5 781 грн. 29 коп. судового збору.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 19.04.2024.

22.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя вих. № б/н, сформована в підсистем «Електронний суд» ЄСІТС 22.04.2024, (вх. № 8783/08-08/24 від 22.04.2024) про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/384/24, якою позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/384/24 розподілено для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Суд, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/384/24, вважає за можливе задовольнити її повністю, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правову допомогу становить 30000,00 грн., також в позовній заяві зазначено, що документи на підтвердження надання правничої допомоги (договір, рахунок, акт, платіжне доручення) буде надано суду разом з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/384/24 подана в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 244 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу не заперечив, своїх доводів щодо необґрунтованості розміру витрат на правову допомогу не навів.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Остаточно позивачем завалені до стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивач надав суду наступні документи: Договір про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ПРАВО ГАРАНТ» в особі керуючого партнера Загрія Романа Олеговича, Акт № С03/1 від 22.04.2024 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024, Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Рахунок № С03/1 від 22.04.2024 на оплату гонорару адвоката згідно Договору про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024 в розмірі 30000,00 грн.

Згідно з п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024 в порядку та на умовах цього Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу: комплексний супровід судового стягнення заборгованості з ТОВ «Технополіс-1» за Договором оренди № 2 від 01.11.2022 на користь ТОВ «Приват Естейт» а саме: підготовка позовної заяви; підготовка відповіді на відзив; підготовка апеляційної скарги / відзиву на апеляційну скаргу; участь адвоката у судових засіданнях в суді першої та апеляційної інстанції; підготовка клопотань інших заяв процесуального характеру; вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Правова допомога за цим Договором надається адвокатами, які перебувають у трудових відносинах з Адвокатським об`єднанням або залучені на підставі договору з Адвокатським об`єднанням (далі «Адвокат»).

Відповідно до умов п., п. 2.1-2.3 Договору гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги становить: 30000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ за повний супровід справи в суді першої інстанції. Оплата гонорару за повний супровід справи у суді першої інстанції або апеляційної інстанції здійснюється за фактом надання правничої допомоги, а саме: після прийняття відповідного судового рішення судом першої / апеляційної інстанції за результатами розгляду справи, на підставі рахунку, виставленого за фактом надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням Клієнту. Адвокатське об`єднання за фактом надання правової допомоги надає Клієнту акт приймання-передачі наданих послуг, а Клієнт зобов`язується у триденний строк з моменту отримання вищезазначених документів підписати акт приймання-передачі та повернути один примірник Адвокатському об`єднанню.

Правову допомогу позивачу у справі № 908/384/24 надавав адвокат Загрія Р.О. на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР № 1162847 від 12.02.2024 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001504 від 29.11.2017).

22.04.2024 позивач та Адвокатське об`єднання «ПРАВО ГАРАНТ» в особі керуючого партнера Загрія Романа Олеговича підписали Акт № С03/1 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024, яким засвідчили надання професійної правничої допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024, а саме Клієнт прийняв наступні роботи (послуги): повний супровід справи № 908/384/24 за позовом ТОВ «Приват Естейт» до ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» про стягнення заборгованості за договором оренди № 2 від 01.11.2022 у Господарському суді Запорізької області.

Загальна вартість правових послуг, наданих Адвокатським об`єднанням Клієнту за Договором про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024, становить фіксовану суму 30000,00 грн. Претензій щодо обсягу та якості виконаних робіт (наданих послуг) Клієнт до Адвокатського об`єднання не має.

У відповідності до Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Адвокатським об`єднанням «ПРАВО ГАРАНТ» в межах комплексного супроводу справи № 908/384/24 за позовом ТОВ «Приват Естейт» до ТОВ «ТЕХНОПОЛІС-1» про стягнення заборгованості за договором оренди № 2 від 01.11.2022 у Господарському суді Запорізької області виконані наступні роботи: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та її подання до Господарського суду Запорізької області (12.02.2024, 5 годин витраченого часу); ознайомлення з відзивом на позовну заяву відповідача, підготовка відповіді на відзив та подання її до Господарського суду Запорізької області (08.03.2024, 3 години витраченого часу); підготовка заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та її направлення до Господарського суду Запорізької області (22.04.2024, 1 година витраченого часу).

Матеріали справи № 908/384/24 свідчать, що всі процесуальні документи позивача (позовна заява, відповідь на відзив, заява про стягнення витрат на правничу допомогу) від імені ТОВ «Приват Естейт» складені та підписані адвокатом Загрія Р.О. та подані до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІТС.

Докази проведення позивачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Загрія Р.О. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті № С03/1 від 22.04.2024 прийому-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024 та в Детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № С03 від 12.02.2024, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору рішенням суду від 19.04.2024 у справі № 908/384/24 позовні вимоги задоволені повністю.

Суд зауважує, що спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань договором оренди № 2 від 01.11.2022.

Тобто, даний спір для кваліфікованого юриста не є спором значної складності. У спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Стосовно складання і подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу (1 година витраченого часу), то суд зазначає, що заяви та клопотання такого змісту не мають юридичного характеру, що складання і подання таких заяв/клопотань не є наданням правової допомоги, у розумінні господарського процесуального законодавства та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому такі витрати не підлягають задоволенню.

Враховуючи вище наведене, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт» витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог поданими доказами; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/384/24 та стягнення із відповідача на користь позивача 27000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, а у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Розмір понесених витрат на таку суму відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», м. Запоріжжя про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/384/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС-1», (08130, Київська область, Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 32498133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват Естейт», (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 57-В, кім. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39003852) 27000 (двадцять сім) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В задоволені решти заяви відмовити.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 07.05.2024.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.