Ухвала

від 06.05.2024 по справі 759/212/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

6 травня 2024 року

м. Київ

Справа № 759/212/20

Провадження № 61-2166ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка)

на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року

у справі за її позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон» - про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів і

в с т а н о в и в :

1. 12 березня 2024 року позивачка подала до Верховного Суду: (1) касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову; (2) заяву про поновлення строку на їхнє касаційне оскарження.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. У касаційній скарзі повинно бути зазначено найменування суду, до якого подається скарга (пункт 1 частини другої статті 392 ЦПК України). Позивачка зазначила, що звертається «До Верховного суду міста Києва». Проте згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Тому позивачка має вказати правильне найменування суду, до якого подає касаційну скаргу.

5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі має бути зазначений поштовий індекс особи, яка подає касаційну скаргу, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Такі відомості позивачка не вказала.

5.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

5.2. Позивачка подала цю скаргу поштою, тому від обов`язку навести у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету не звільнена. Також вона має вказати власний поштовий індекс.

6. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Проте у касаційній скарзі позивачка такі підстави не конкретизувала.

6.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);

(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

6.2. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

6.3. Оскільки у касаційній скарзі відсутні вказівки на передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави, позивачка повинна зазначити одну чи декілька з них із відповідним обґрунтуванням кожної.

7. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Однак позивачка не зазначила дату отримання копії постанови апеляційного суду та не надала докази, які підтверджують таке отримання.

(2) Щодо строку на касаційне оскарження

8. 12 березня 2024 року позивачка подала касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року. До касаційної скарги додала заяву, у якій просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. Підтвердження обґрунтування поважності причин пропуску цього строку у касаційній скарзі відсутнє.

8.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

8.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

8.3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

8.4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

8.5. 22 січня 2024 року апеляційний суд прийняв постанову. Відомостей про те, що того дня він оголосив лише вступну та резолютивну частини судового рішення, у касаційній скарзі немає. У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження позивачка стверджує, що не змогла подати касаційну скаргу у встановлений законом строк через те, що «запізно отримала рішення суду», захворіла, а крім того, відповідач почав стягувати кошти з пенсійної картки позивачки, внаслідок чого вона витратила певний час на з`ясування причин таких дій банку. Доказів кожного з цих тверджень позивачка не надала. Дата отримання нею оскарженої постанови апеляційного суду Верховному Суду невідома. За відсутності підтверджень обставин, про які стверджувала позивачка, суд не може визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження З огляду на вказане позивачка має додатково обґрунтувати поважність таких причин.

(3) Щодо дотримання принципу рівності сторін

9. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

9.1. Позивачка додала до касаційної скарги заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та копії окремих сторінок її паспорта, однак не зазначила ці документи у переліку доданих письмових матеріалів. Крім того, не надала суду копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

9.2. ЦПК України встановив обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу не через електронний кабінет, надавати Верховному Суду копії цієї скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи і не передбачає можливості визначати, які додані до цієї скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи.

(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

10. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

11. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення позивачці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її позивачці.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон» - про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима