У х в а л а
5 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 759/212/20
Провадження № 61-2166ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - позивачка)
на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року
у справі за позовом позивачки до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон» - про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів і
в с т а н о в и в:
1. У січні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просила стягнути з відповідача: 10 981,63 доларів США вкладу з урахуванням процентів; 7 925,30 євро вкладу з урахуванням процентів; 100 753,33 грн вкладів із урахуванням процентів; 56 804,96 грн як три проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); 19 341,59 грн неустойки згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів»; 35 000 грн відшкодування моральної шкоди.
2. 2 листопада 2021 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким позов задовольнив частково, а саме:
- стягнув із відповідача на користь позивачки (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 листопада 2021 року):
за договором від 15 грудня 2011 року - 5 000,00 євро депозитного вкладу, 819,92 євро процентів і 837,31 євро як три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України, а всього - 6 657,23 євро;
за договором від 17 травня 2010 року - 5 000,00 доларів США депозитного вкладу, 1 345,54 доларів США процентів, 917,93 доларів США як три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України, а всього - 7 263,47 доларів США;
за договорами від 22 серпня, 23 листопада, 25 грудня 2012 року, 18 березня, 17 липня, 17 червня, 27 вересня, 16 листопада 2013 року, 7 лютого 2014 року - 28 500,00 грн депозитних вкладів, 12 627,83 грн процентів і 5 949,45 грн як три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України, а всього - 47 077,28 грн;
19 341,59 грн пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» (сума відсотків на депозитні кошти зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягають утриманню у встановленому законом порядку);
- у задоволенні решти вимог відмовив.
3. 22 січня 2024 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою рішення суду першої інстанції: (1) змінив у частині стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України: стягнув із відповідача на користь позивачки 34 835,41 грн за договорами від 15 грудня 2011 року, 17 травня 2010 року, 22 серпня, 23 листопада, 25 грудня 2012 року, 18 березня, 17 липня, 17 червня, 27 вересня, 16 листопада 2013 року, 7 лютого 2014 року; (2) скасував у частині відмови у стягненні відшкодування моральної шкоди та стягнув із відповідача на користь позивачки 5 000,00 грн такого відшкодування; (3) залишив без змін в іншій частині.
4. 12 березня 2024 року позивачка подала до Верховного Суду: (1) касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову; (2) заяву про поновлення строку на їхнє касаційне оскарження.
5. 6 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив цю касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Позивачка мала: надати відомості про наявність чи відсутність у неї електронного кабінету, вказати дату отримання копії постанови апеляційного суду і надати докази на підтвердження такого отримання, зазначити власний поштовий індекс, конкретизувати підстави касаційного оскарження та додатково обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
6. 25 липня 2024 року позивачка подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої приєднала уточнену редакцію касаційної скарги. В останній конкретизувала підстави касаційного оскарження, зазначила власний індекс, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також надала їхні копії для інших учасників справи.
6.1. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивувала так: копію оскарженої постанови позивачка отримала 12 лютого 2024 року, що підтверджує лист Київського апеляційного суду від 27 червня 2024 року № 83872, у якому заступник голови суду повідомила у відповідь на заяву позивачки від 22 січня 2024 року № 8568 про те, що остання 12 лютого 2024 року отримала постанову апеляційного суду від 22 січня 2024 року.
6.2. Касаційну скаргу обґрунтувала так:
- суди попередніх інстанцій помилково виснували про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів і пені у заявленому нею розмірі;
- суди не врахували висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 6-2558цс15, про те, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статті 651 ЦК України.
7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).
7.1. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
7.2. Оскільки позивачка навела поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження (отримала копію оскарженої постанови апеляційного суду 12 лютого 2024 року), то цей строк слід поновити.
8. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
9. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктами 1 і 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
у х в а л и в :
1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 2 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон» - про стягнення заборгованості за договорами банківських вкладів.
3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів; роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2024 |
Оприлюднено | 11.09.2024 |
Номер документу | 121507635 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гудима Дмитро Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні