Ухвала

від 07.05.2024 по справі 462/4598/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2024 року

м. Київ

справа № 462/4598/18

провадження № 61-5426ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. за касаційною скаргою представника Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» - Романовської Тетяни Василівни, на постанову Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у провадженні за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», боржник - Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії», правонаступником якого є Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», про визнання незаконними дії державних виконавців та їх керівників,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року стягнено з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» (далі - ДАП «Львівські авіалінії») на користь ОСОБА_1 різницю по заробітній платі з урахуванням індексації та компенсації в розмірі 392 039,01 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року, апеляційну скаргу ДАП «Львівські авіалінії» задоволено частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнено з ДАП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 115 251,41 грн компенсації за невчасно виплачену доплату до середнього заробітку.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати незаконними дії державних виконавців та їх керівників щодо стягнення податків та невиконання в повному обсязі судового рішення, зарахування їх не сторонам виконавчого провадження №65772425; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29 серпня 2023 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії державних виконавців Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 29 серпня 2023 року № 65772425, скеровано таку для продовження виконання та стягнення із Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (далі - ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького») на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті податки та обов`язкові платежі в розмірі 22 547,15 грн.

У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» - Романовської Т. В., на постанову Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за згаданою касаційною скаргою, витребувано із Залізничного районного суду м. Львова матеріали справи № 462/4598/18, зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання постанови Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в справі №462/4598/18 в частині стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 22 547,15 грн.

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.

Заява мотивована тим, що зазначена колегія суддів, всупереч статті 129-1 Конституції України, задовольнила клопотання боржника та зупинила виконання оскаржуваного судового рішення, тобто свідомо заблокувала виконання судового рішення, яке не виконується тривалий час, тому відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу суддів Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. зводяться до незгоди з їх процесуальним судовим рішенням щодо вирішення клопотання ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.

Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Сакара Н. Ю., Білоконь О. В., Осіян О. М. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.

Інших змістовних доводів та підстав для відводу суддів Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. заявник не наводить.

Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. визнати необґрунтованою.

Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян