Ухвала

від 09.05.2024 по справі 462/4598/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 травня 2024 року

м. Київ

справа № 462/4598/18

провадження № 61-5426ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. від розгляду справи № 462/4598/18 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Залізничний відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», боржник - Державне авіапідприємство «Львівські авіалінії», правонаступником якого є Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», про визнання незаконними дії державних виконавців та їх керівників,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року стягнено з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» (далі - ДАП «Львівські авіалінії») на користь ОСОБА_1 різницю по заробітній платі з урахуванням індексації та компенсації в розмірі 392 039,01 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року, апеляційну скаргу ДАП «Львівські авіалінії» задоволено частково. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 січня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ДАП «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 115 251,41 грн компенсації за невчасно виплачену доплату до середнього заробітку.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії державних виконавців та їх керівників щодо стягнення податків та невиконання в повному обсязі судового рішення, зарахування їх не сторонам виконавчого провадження № НОМЕР_1; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 29 серпня 2023 року.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 02 лютого 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким скаргу задоволено.

Визнано неправомірними дії державних виконавців Залізничного відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 29 серпня 2023 року № НОМЕР_1, скеровано таку для продовження виконання та стягнення із Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» (далі - ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького») на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті податки та обов`язкові платежі в розмірі 22 547,15 грн.

У квітні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» - Романовської Т. В., на постанову Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із Залізничного районного суду м. Львова матеріали справи № 462/4598/18, зупинено виконання постанови Львівського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року у справі №462/4598/18 в частині стягнення з ДП «МА «Львів» імені Данила Галицького» на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 22 547,15 грн до закінчення перегляду в касаційному порядку.

У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.

Заява мотивована тим, що зазначена колегія суддів, всупереч статті 129-1 Конституції України, задовольнила клопотання боржника та зупинила виконання оскаржуваного судового рішення, тобто свідомо заблокувала виконання судового рішення, яке не виконується тривалий час, тому відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М.

Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2024 року визнав заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. необґрунтованою.

Заяву передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

08 травня 2024 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про відвід колегії суддів передана на розгляд судді Верховного Суду Коротенка Є. В.

Розглянувши заяву, матеріали касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про відвід з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

На час вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. відсутні підстави вважати, що вказані судді, виявляють особисту упередженість та/або мають пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи № 462/4598/18.

Повноваження суду вирішити, при відкритті касаційного провадження, питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, передбачені частиною восьмою статті 394 ЦПК України.

Наведені ОСОБА_1 обставини по суті зводяться до незгоди із процесуальним рішенням суду про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Разом із тим такі доводи, щодо незгоди із процесуальним рішенням, не є підставою для відводу колегії суддів.

Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Частиною восьмою статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частина одинадцята статті 40 ЦПК України).

Оскільки під час розгляду заяви ОСОБА_1 передбачені законом підстави для відводу суддів не встановлені, у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Білоконь О. В., Осіяна О. М. від розгляду справи № 462/4598/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко