Ухвала

від 06.05.2024 по справі 447/2835/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 травня 2024 року

м. Київ

справа № 447/2835/22

провадження № 61-16051ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про відшкодування моральної шкоди.

Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 08 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовив.

Львівський апеляційний суд постановою від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року - без змін.

27 березня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Великої Палати Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 09 квітня 2024 року передала касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

16 квітня 2024 року касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року передана судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційні скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 05 грудня 2023 року він отримав 13 січня 2024 року, що підтверджується наданою копіє поштового конверта з трек-номером 0600242218075. Також заявник зазначає, що з 26 січня 2024 року до 02 лютого 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується наданою копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого 611, виданої КНП «Миколаївська міська лікарня» Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 вважає, що строк пропущений з поважних причин та просить його поновити.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що оскаржувану постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 отримав 13 січня 2024 року, отже останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою було 12 лютого 2024 року. Однак, касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення ОСОБА_1 подав до Верховного Суду 27 березня 2024 року (згідно зі штемпелем на поштовому конверті), тобто з пропуском, передбаченого статтею 390 ЦПК України, строку на касаційне оскарження.

Ураховуючи наведене, зазначені ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки отримавши оскаржувану постанову апеляційного суду 13 січня 2024 року (з урахуванням перебування ОСОБА_1 в період з 26 січня 2024 року до 02 лютого 2024 року на стаціонарному лікуванні) заявник не зазначає, що саме завадило йому звернутися до суду з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в строк, перебачений статтею 390 ЦПК України.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Отже, ОСОБА_1 необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якій зазначити інші причини пропуску строку та надати відповідні докази на підтвердження підстав поновлення пропущеного строку.

Крім цього, в порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України ОСОБА_1 в касаційній скарзі не зазначено його адреси електронної пошти (за наявності).

Також, в прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить змінити та скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року залишити без змін, якою задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 . А також просить постановити окремі ухвали щодо суддів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Отже, ОСОБА_1 необхідно уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, в якій зазначити інші причини пропуску строку, та надати на їх підтвердження відповідні докази; надати нову редакцію касаційної скарги, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, в якій зазначити адресу електронної пошти (за наявності); уточнити прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України, та надати її копії відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 08 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев