Рішення

від 15.04.2024 по справі 686/20282/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/20282/21

Провадження № 2/686/368/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В

при секретарі Колісник Л.В.

за участі: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування. Просить визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13 травня 2021 року за номером 559195 на 1/2 частки в статутному капіталі приватного підприємства «КАВЕМ» (код ЄДРПОУ: 23831577), видане на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А.; скасувати реєстраційну дію запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.05.2021 18:37:37, 1006731070007002715. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_9 , Приватний нотаріус Оксанюк А.А.»; визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове маймо померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , яким є 1/3 частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» (код ЄДРПОУ: 23831577) розмір частки становить 100% суми у статутному капіталі підприємства 95000,00 грн. в порядку спадкування за заповітом.

На обґрунтування свого позову вказала, що 22 лютого 2001 року ОСОБА_11 заснував приватне підприємство «КАВЕМ» (код ЄДРПОУ: 23831577), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дане приватне підприємство було створене шляхом реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю «Господарчі дрібниці» та є правонаступником усіх його майнових та немайнових прав та обов`язків, що підтверджується п 1.1. Статуту приватного підприємства «КАВЕМ» від 22 лютого 2001 року.

Пізніше в листопаді 2001 року ОСОБА_11 уклав шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Хмельницького міського управління юстиції від 03 листопада 2001 року.

Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_6 . ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер.

Після смерті чоловіка, ОСОБА_2 як дружина отримала 1/2 частки в статутному капіталі приватного підприємства «КАВЕМ», що підтверджується виданим свідоцтвом про право власності від 13 травня 2021 року.

Також спадкоємцями першої черги є ОСОБА_12 як дружина, ОСОБА_6 , як син, ОСОБА_7 , як син, ОСОБА_6 як донька. ОСОБА_13 як батько та ОСОБА_10 як мати відповідно до ст. 1261 ЦК України де зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Пізніше, батько - ОСОБА_13 відмовився від прийняття спадщини на користь своєї дружини (матері померлого) ОСОБА_10 .

Після смерті сина, мати ОСОБА_10 важко хворіла та померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 05 жовтня 2020 року № 379964.

Право власності на успадковану частку майна ОСОБА_10 не оформила. Заповіла належну їй частку в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» своїй доньці ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 є власником 1/6 частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» як спадкоємиця ОСОБА_10 за заповітом.

13 травня 2021 року ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в якому спадкоємцями ОСОБА_11 також є ОСОБА_2 яка є власницею 1/ 12 частки, ОСОБА_6 , який є власником 1/ 12. ОСОБА_7 який є власником 1/12 частки, ОСОБА_6 , яка є власницею 1/12 частки та ОСОБА_5 , яка є власницею 1/6 частки спадкового майна.

У тому ж свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 13 травня 2021 року виданого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. зазначено, що дружина- ОСОБА_2 також є власником 1/2 частки статутного капіталу ПП «КАВЕМ».

Вона вважає, що ОСОБА_2 безпідставно отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частки майна в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» (оскільки підприємство засновано до укладення шлюбу), чим порушила право позивача на отримання 1/3 (1/6+1/6) частки в статутному капіталі підприємства. А відтак, документ, яким оформлене право власності ОСОБА_2 є недійсним та підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

В даній ситуацій, ОСОБА_11 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 зареєстрував юридичну особу- ПП «КАВЕМ» та набув на нього усіх майнових прав, а тому підприємство не є спільною сумісною власністю, що узгоджується із вимогами закону.

Згідно з статутом ПП «КАВЕМ» від 22 лютого 2001 року власником і засновником підприємства є ОСОБА_11 , який на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном підприємства (п.4.1 Статуту).

Статутний фонд приватного підприємства становив 9400 (дев`ять тисяч чотириста) гривень.

ОСОБА_11 особисто здійснював підприємницьку діяльність та був директором, що також підтверджується Статутом ПП «КАВЕМ».

ОСОБА_2 не була ніколи засновником (власником), учасником чи директором підприємства.

Відтак, корпоративні права ПП «КАВЕМ» нажиті ОСОБА_11 до шлюбу, а тому є особистою приватною власністю померлого.

Окрім цього, відповідач не вкладала кошти чи майно при створенні підприємства та не працювала в ньому ні до знайомства з померлим, ні будучи в зареєстрованому шлюбі та не цікавилась справами підприємства.

Таким чином, відповідач незаконно отримала свідоцтво на 1/2 частки майна в статутному капіталі ПП «КАВЕМ», що насправді є не спільною сумісною власністю подружжя, а особистою приватною власністю ОСОБА_11 .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи: органу опіки та піклування Хмельницької міської ради в судовому засіданні вказала, що вважає позов таким, що не підлягає.

Представник третьої особи: приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, в судовому засіданні вказав, що вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

ОСОБА_2 направила до суду відзив в якому вказала, що позовна заява є безпідставною та необгрунтованою. Відтак, в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступного. Станом на дату реєстрації ПП «КАВЕМ» статутний капітал не належав та не був внесений ОСОБА_11 . Так, ПП «КАВЕМ» було зареєстровано 22.01.2001 року, шляхом реорганізації із Колективного підприємства «Господарчі дрібниці». Вищевказане колективне підприємство було створене під час дії Закону України «Про підприємства в Україні», відповідно до частини першої статті 2 якого в Україні діяли колективні підприємства, що засновані на власності трудового колективу підприємства. З 01.01.2004 набрав чинності Господарський кодекс України, згідно із Прикінцевими положеннями якого втратив чинність Закон України "Про підприємства в Україні". Підприємство колективної власності є однією з організаційно-правових форм підприємства, кваліфікуючою ознакою якої є визначена форма власності, на якій засноване і діє таке підприємство. Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва «Господарчі дрібниці» за 2001 рік, вбачається наявність статутного капіталу в розмірі 9400 грн. Тобто, ще до моменту реєстрації ПП «КАВЕМ», статутний капітал уже був сформований підприємством-попередником. А відтак, ОСОБА_11 як засновник ПП «КАВЕМ» не формував статутний капітал вказаного підприємства за власні кошти. Жодних інших доказів, які б підтверджували формування статутного капіталу ОСОБА_11 до позовної заяви не додано. А тому, такі доводи є безпідставними та надуманими. Статутний капітал ПП «КАВЕМ» у розмірі 95000 грн. формувався у шлюбі та за рахунок спільних коштів подружжя. З аналізу подальших фінансових звітів ПП «КАВЕМ» за 2002-2003 р.р., вбачається, що розмір статутного капіталу складав 9400 грн. та не збільшувався. Статутний капітал ПП «КАВЕМ» збільшився до 95000 грн. лише у 2008 році, за рахунок спільних внесків подружжя (копія фінансового звіту додається). Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18). Відтак діє абсолютна презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Оскільки позивач за своїм правовим статусом не може бути суб`єктом оспорювання презумпції спільної сумісної власності, то і позовні вимоги, які ґрунтуються на оспорюванні такої презумпції - є безпідставними, а сам позивач є неналежним. А тому, приватний нотаріус, вчиняючи дії щодо оформлення спадкових прав та права власності відповідача, не порушив жодних приписів законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що 22 лютого 2001 року включено відомості про юридичну особу ПП «КАВЕМ» до відповідного державного реєстру. Керівником та директором був зазначений ОСОБА_11 .

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 розділу IV статуту ПП «КАВЕМ», що зареєстрований 22 лютого 2001 року, майно підприємства є власністю громадянина України ОСОБА_11 , статутний фонд становить 9400 грн.

03 листопада 2001 року ОСОБА_11 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, у якому ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася дочка ОСОБА_6 .

Згідно з додатком до статуту ПП «КАВЕМ», який затверджений рішенням власника ПП «КАВЕМ» від 11 лютого 2008 року за №7, цього дня проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - пункт 4.3 розділу IV «Майно і фінансова діяльність підприємства» викладений у такій редакції: «статутний фонд «підприємства» становить 95000 грн».

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 помер (свідоцтво про смерть серія

НОМЕР_1 від 15 липня 2019 року).

15 серпня 2019 року ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , а також син ОСОБА_6 та батьки ОСОБА_13 і ОСОБА_10 подали заяви приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 .

ОСОБА_13 відмовився від прийняття спадщини на все майно, що залишилося після смерті ОСОБА_11 , на користь матері померлого - ОСОБА_10 , про що подав заяву від 26 грудня 2019 року.

13 травня 2021 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. з посиланням на статтю 63 Сімейного кодексу України видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, що набуте подружжям за час шлюбу, а саме на 1/2 частки у статутному капіталі ПП «КАВЕМ» (код ЄДРПОУ 23831577). Розмір частки становить 100%, сума у статутному капіталі 95000,00 грн.

Також, 13 травня 2021 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. видав свідоцтво про право на спадщину за законом відповідно до якого спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є: його дружина ОСОБА_2 на 1/6 частки; його син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на 1/6 частки; його син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на 1/6 частки; його донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на 1/6 частки; його матір ОСОБА_10 на 1/3 частки (з урахуванням 1/6 частки, від якої відмовився батько померлого ОСОБА_13 . Спадщина, на яку в указаних частках видане це свідоцтво, складається з: 1/2 частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ». ОСОБА_10 , прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_11 , однак її не оформила.

13 травня 2021 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. за заявою ОСОБА_2 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстроване таке: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», зміна складу засновників (учасників) юридичної особи; внесені до розділу «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 55416,65 грн), ОСОБА_14 (розмір внеску до статутного фонду 7916,67 грн); ОСОБА_7 (розмір внеску до статутного фонду 7916,67 грн), ОСОБА_14 (розмір внеску до статутного фонду 7916,67 грн), ОСОБА_15 (розмір внеску до статутного фонду 15833,34 грн).

ОСОБА_5 , як спадкоємиця за заповітом щодо майна ОСОБА_10 , 13 травня 2021 року оформила спадкові права на її частку, яку ОСОБА_10 прийняла як спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Відповідно до статті 13 КпШС України права і обов`язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану. Час виникнення прав і обов`язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.

За вимогами статті 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Стаття 24 КпШС України передбачала, що майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.

Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші.

Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном.

Згідно статті 25 КпШС України - виникнення спільної сумісної власності подружжя на роздільне майно, що їм належало: якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.

Також визначалося, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу (стаття 28 КпШС України).

Аналогічні норми містить і СК України від 10 січня 2002 року, який набрав чинності 01 січня 2004 року і діяв на час смерті ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до статті 57 СК України - особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Статтею 62 СК України передбачено: якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.70 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті другого з подружжя видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно. При видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю (колишньому подружжю) на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України 22 лютого 2012 № 296/5, та зареєстрованого ним №282/20595 у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий із подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз`яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя, що залишився живим. Повідомлення надсилається поштою, а спадкоємці, які прибули до нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя, що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що розмір статутного капіталу ПП «КАВЕМ» після реєстрації шлюбу між ОСОБА_11 і ОСОБА_2 збільшився до 95000 грн. у 2008 році, за рахунок спільних коштів подружжя. Належних та доказів тому, що статутний капітал ПП «КАВЕМ» збільшився за рахунок особистих внесків ОСОБА_11 до суду не надано.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1236 ч. ч. 1 та 2 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Судом встановлено, що 13 травня 2021 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5 після смерті її матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розмірі 1/6 частки. Спадщина складається з 1/2 частки в статутному капіталі ПП Кавем. Спадкоємцем якого була ОСОБА_10 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Дане свідоцтво ніким не оспорювалось та оспорюється.

Згідно статті 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Постановою Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №686/20282/21- касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року скасувано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вказаній Постанові вказано: Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61 цсі 8) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Водночас у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах // вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Проте незалучення інших спадкоємців як третіх осіб не є підставою для відмови в позові.

Суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак з рішенням жодної судової інстанції погодитися не можна.

Суди фактично не виконали завдань цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Суди першої та апеляційної інстанцій у порушення статей 263-265, 382 ЦПК України не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, належним чином не з`ясували характеру у спірних правовідносин, складу учасників судового процесу, чиїх інтересів стосується вирішення цього спору, а суд касаційної інстанції таких повноважень у силу вимог глави 2 розділу V ЦПК України позбавлений.

Враховуючи вказану постанову Верховного Суду, судом залучено до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , однак ОСОБА_5 до них вимог не заявила, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, відповідно до статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_5 не обґрунтувала яким чином порушено її права, видачею ОСОБА_2 оспорюваного свідоцтва та не надала до суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відсутні підстави у визнанні недійсним свідоцтва про право власності на ? частку в статутному капіталі ПП «КАВЕМ», яке видане ОСОБА_2 . Та відповідно відсутні підстави для задоволення позову в частині скасувати реєстраційну дію запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.05.2021 18:37:37, 1006731070007002715. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи., ОСОБА_9 , Приватний нотаріус Оксанюк А.А.»; визнати за ОСОБА_5 право власності на спадкове маймо померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 , яким є 1/3 частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» (код ЄДРПОУ: 23831577) розмір частки становить 100% суми у статутному капіталі підприємства 95000,00 грн. в порядку спадкування за заповітом.

Враховуючи вимоги ст.. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1233, 1234, 1235, 1236, 1261 ЦК України, ст..ст. 13, 22,24, 25,28 КпШС, ст..ст. 57,62 СК України, Закону України «Про нотаріат», ст..ст. 10, 13, 18, 76, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня виготовлення повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса проживання АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса проживання АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса проживання АДРЕСА_2 ;

Треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, АДРЕСА_3 .

- орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, вул.. Героїв Маріуполя, 3 в м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 04060772.

Повний текст рішення складено 06.05.2024 року.

Суддя: