Постанова

від 07.05.2024 по справі 607/5955/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/5955/24Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/817/516/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу №607/5955/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат МОЛЕНЬ Ростислав Богданович на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду (постановлену суддею Стельмащуком П.Я., дата складення повного тексту судового рішення не зазначена) в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Молень Ростислав Богданович, звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі - ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») про стягнення страхового відшкодування.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи підсудність даного спору, посилався на ч.7 ст.28 ЦПК України, оскільки позов виник з діяльності Тернопільської філії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» з виконання договору, укладеного в м.Тернополі (адреса філії: 46008, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Живова, буд.15Б, офіс 12). Крім того, у відповідності до ч.5 ст.28 ЦПК України даний позов може бути подано за місцем проживання позивача, як споживача.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2024 року дану справу передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Шевченківського районного суду м.Києва.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Молень Ростислав Богданович, подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що предметом позову по даній справі є стягнення з ПрАТ «АСК «ІНГО Україна»» страхового відшкодування за договором страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року.

Звертає увагу на те, що договір страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року від імені страховика підписано директором філії ОСОБА_3 на підставі Довіреності №123-С від 26 лютого 2019 року. Окрім цього, на аркуші 8 вказаного договору здійснено підпис представника страховика, зазначено її прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_3 та проставлено відтиск печатки «Філія в місті Тернопіль Ідентифікаційний код 33240096».

Більше того, Філія в місті Тернопіль АТ «СК «ІНГО» зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 33240096 та має зареєстроване місцезнаходження за адресою: м.Тернопіль, вул.Живова, буд,155, офіс 12.

Однак, судом першої інстанції помилково не враховано зазначені вище обставини та здійснено хибний висновок про відсутність у матеріалах справи відомостей про те, що договір страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року укладено Тернопільською філією ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яка знаходиться у м.Тернополі.

У зв`язку з викладеним просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

25 квітня 2024 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», в інтересах якого діє адвокат Кравченко Роман Юрійович, подано відзив на апеляційну скаргу.

Відзив мотивовано тим, що сам факт засвідчення підпису ОСОБА_3 відбитком печатки філії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» у м.Тернопіль в договорі страхування не встановлює факту сторони в договорі саме філії ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» у м.Тернопіль.

Крім того, позивач, звертаючись з позовною заявою, в якості відповідача зазначив саме ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», а не філія АТ «СК «ІНГО» у м.Тернопіль, відповідно, сам позивач, визначаючись з відповідачем, дійшов висновку, що даний спір виник саме з договору, який був укладений ПрАТ «АСК «ІНГО Україна».

З матеріалів, доданих до позовної заяви, зокрема з договору страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року не вбачається, що такий договір укладено Тернопільською філією ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яка знаходиться у м.Тернополі.

На думку сторони відповідача, даний спір виник не з діяльності філії, адже філія не укладала договір страхування.

У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про передачу справи на розгляд іншого суду розглядаються судом апеляційною інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) Шевченківському районному суду міста Києва, суд першої інстанції виходив з того, що з договору страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року не вбачається, що такий укладено Тернопільською філією ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яка знаходиться у м.Тернополі. Крім того, відповідач знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 33, а тому справа підлягає розгляду саме Шевченківським районним судом міста Києва. Суд у своїй ухвалі послався на положення ст.ст.27, 28 п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.

Так, згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст.23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону №2453-VI).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання (місцезнаходження) відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За загальним правилом, визначеним в ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.7 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Дане положення встановлює правила підсудності на вибір позивача - альтернативної підсудності.

Сутність цієї підсудності полягає у тому, що вона не виключає можливості звернення до суду за правилами загальної підсудності, проте, поряд з цією, встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обирати один із двох чи декількох судів. Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» та просив стягнути з відповідача в його користь страхове відшкодування за договором страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року.

З договору страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року слідує, що він укладений між ОСОБА_2 (стахувальник) та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», від імені якого діє директор філії ОСОБА_3 (страховик).

У розділі 16 вказаного договору вбачається, що директор філії в місті Тернопіль ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» Олешня Тетяна Григорівна підписала договір та проставила відтиск печатки філії.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», код ЄДРПОУ 16285602, знаходиться за адресою: Україна, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 33, що територіально відноситься до Шевченківському районному суду міста Києва. Разом з тим, філія в місті Тернопіль акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО» відноситься до відокремленого підрозділу або філіалу юридичної особи.

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Філія в місті Тернопіль акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО», код ЄДРПОУ 33240096, знаходиться за адресою: Україна, м.Тернопіль, вул.Живова (на даний час Торговиця), будинок 15б, офіс 12. Керівник ОСОБА_3 .

Таким чином, позивач, скориставшись правилом альтернативної підсудності, обґрунтовано звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за місцем діяльності філії в місті Тернопіль Акціонерного товариства «Страхова Компанія «ІНГО», що узгоджується з положеннями ч.7 ст.28 ЦПК України.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, на зазначене вище увагу не звернув, що призвело до безпідставної передачі справи на розгляд Шевченківському районному суду міста Києва.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду про те, що з договору страхування №710594430.19 від 20 червня 2019 року не вбачається, що такий укладено Тернопільською філією ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», яка знаходиться у м.Тернополі, оскільки матеріалами справи встановлено протилежне та підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Доводи представника відповідача про те, що позивач, звертаючись з позовною заявою в якості відповідача зазначив саме ПрАТ «АСК «ІНГО Україна», а не філія АТ «СК «ІНГО» у м.Тернопіль, колегія суддів відхиляє, оскільки в спорах, які виникають з діяльності філії організації, стороною може бути юридична особа - сама організація, а не її філія, яка не користується правами юридичної особи і тому не може бути позивачем або відповідачем у цивільному процесі.

З огляду на викладене, судом першої інстанції належним чином даних обставин не з`ясовано, оцінку їм не надано, передача справи на розгляд Шевченківському районному суду міста Києва із зазначених в ухвалі суду підстав не ґрунтується на вимогах закону та порушує права позивача, а тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд Шевченківському районному суду міста Києва.

Таким чином, висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала судді підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат МОЛЕНЬ Ростислав Богданович задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» про стягнення страхового відшкодування направити для продовження розгляду до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови 07 травня 2024 року.

Головуючий: О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома