Постанова

від 08.05.2024 по справі 705/2159/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/790/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/2159/19 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Сіренка Ю.В.

секретар Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_2 ;

представник позивача ОСОБА_3 ;

відповідач Приватне підприємство «Центр-Монтаж-Енерго»;

особи, які подали апеляційні скарги ОСОБА_2 ; представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року про залишення заяви ОСОБА_2 від 19.12.2023 року про виправлення описки без розгляду у справі за позовними заявами ОСОБА_2 до приватного підприємства «Центр Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпуски в зв`язку з навчанням, визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У провадженні Шполянського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовними заявами ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки в зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 року № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 року № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

19.12.2023 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 подала заяву про виправлення описки у судовому рішенні (т. 13, а.с. 237).

Заява обґрунтована тим, що в тексті ухвали від 18.12.2023 року допущені орфографічні описки щодо слів «позивач» та «направлення», а саме вказано «позивача» та «наплавлення». Просила виправити описку в описовійчастині ухвали суду від 18.12.2023 року, а саме: замість - «у судове засідання не з`явилися позивача та її представник» вказати - «у судове засідання Позивач ОСОБА_2 та Представник Позивача ОСОБА_3 з`явились, шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Уманського міськрайонного суду Черкаської області. А також замість «наплавлення» вказати «направлення».

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року заяву ОСОБА_2 від 19.12.2023 року про виправлення описки у судовому рішенні залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою. Скаржник посилається на свавілля судді ОСОБА_1 , який ніби то потрапив до судової системи через злочинні дії та при допомозі відомого злодія Князєва. Вважає, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції не виконано завдання цивільного судочинства, не забезпечено право на ефективний судовий захист, не забезпечено принцип верховенства права, грубо порушено норми процесуального та матеріального права, що є обов`язковою вимогою для скасування ухвали суду від 26 березня 2024 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 через систему «Електронний суд»

подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що суддею Сивоконем С.С. було неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду апеляційних скарг, однак в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про виправлення описки в ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2023 року про витребування у представника відповідача адвоката Каленської Світлани Семенівни оригіналу ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 27.11.2023 року серія АА № 1377392.

Залишаючи заяву ОСОБА_2 від 19.12.2023 року про виправлення описки без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зловживає своїми процесуальними правами на подання заяв про виправлення описки у судовому рішенні, у зв`язку з чим дійшов до висновку про застосування ст. 44 ЦПК України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону, судом допущено, порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до положень частин 1, 2ст. 269 ЦПК Українисуд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені у рішенні чи ухвалі описки або арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів зазначає, що норма ст. 269 ЦПК України при вирішенні питання про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні не передбачає залишення заяви про виправлення описки без розгляду.

Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справизобов`язані виявляти повагу до судута до інших учасників судового процесу(пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинствазокрема:1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Так, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 п. 1 ст. 44 ЦПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом.

Аналіз ч. 2 п. 1 ст. 44 ЦПК України свідчить про те, що у разі якщо судом вирішувалося клопотання (заява) сторони по справі, а в подальшому останній подає повторне клопотання, то лише в такому разі суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства.

Вказані норми процесуального права не було враховано судом першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_2 про виправлення описки в ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2023 року.

Колегією суддів встановлено, що заяву про виправлення описки, а саме в ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2023 року ОСОБА_2 раніше не подавала, а тому питання про виправлення описки в ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2023 року про витребування у представника відповідача адвоката Каленської Світлани Семенівни оригіналу ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 27.11.2023 року серія АА № 1377392 судом першої інстанції раніше не вирішувалося.

Суд першої інстанції не надав оцінки вказаним обставинам, не з`ясував чи вирішувалося питання про виправлення описки в ухвалі Шполянського районного суду Черкаської області від 18.12.2023 року у зв`язку з чим дійшов до помилкового висновку про залишення заяви ОСОБА_2 про виправлення описки без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для вирішення питання про виправлення описки, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 тапредставника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 26 березня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Судді