Ухвала

від 31.05.2024 по справі 705/2159/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-з/821/107/24 Справа № 705/2159/19

УХВАЛА

про вирішення відводу суддів

31 травня 2024 р. м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі судді цивільної палати Василенко Л. І., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 30 травня 2024 року про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Фетісової Т. Л., суддів Новікова О. М. та Сіренка Ю. В. від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу № 0013 від 12.04.2019, стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

17.05.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 14.05.2024 про відмову у виправленні описки у вказаній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Фетісова Т. Л., судді Новіков О. М., Сіренко Ю. В.

30.05.2024 до апеляційного суду надійшла заява представника позивача про відвід колегії суддів у вказаному складі від розгляду даної справи.

Заява мотивована тим, що суддя-доповідач та її родичі вчиняють кримінальні правопорушення.

Судді Новіков О.М. та Сіренко Ю.В. , за її доводами, поводять себе аморально, про що писали ЗМІ, а також вчиняють незаконні дії при здійсненні правосуддя.

Вважає, що судді Фетісова Т. Л., Новіков О. М. та Сіренко Ю. В. не мають жодного поняття про верховенство права та його прояв, адже їх звичка зловживати владними повноваженнями призвела до повного неусвідомлення вчиненого.

Так, Сіренко Ю. В. підписав табель виходу на роботу судді Черкаського апеляційного суду Бородійчука В. Г. за 13.11.2023, що він перебував на роботі, проте це не відповідає дійсності.

Зазначені обставини, за доводами представника позивача, свідчать про упередженість суддів Черкаського апеляційного суду та неможливість розгляду ними даної справи.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 травня 2024 року передано вирішення питання про відвід згідно заяви представника позивача у даній справі від 30.05.2024 судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2024 року вказану справу розподілено судді Черкаського апеляційного суду Василенко Л. І.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів, приходжу до висновку про необхідність залишення її без задоволення.

Частиною 1 ст. 40 ЦПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Питання про відвід вирішується судом у відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 3 с. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Підстави для відводу судді визначені ст. ст. 36-37 ЦПК України.

Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.

За об`єктивним критерієм підлягає з`ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Тобто, при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи судді можуть бути небезсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Слід зауважити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Перевіривши доводи заяви про відвід та дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що обставини, на які вказує заявник, як на підставу відводу колегії суддів, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими підставами для відводу.

Будь-яких доказів на підтвердження заінтересованості, упередженості та необ`єктивності колегії суддів: Фетісової Т. Л. (суддя-доповідач), Новікова О. М., Сіренка Ю. В., заявник не надала.

Доводи представника позивача про те, що суддя-доповідач та її родичі вчиняють кримінальні правопорушення, а судді Новіков О.М. та Сіренко Ю.В. мають аморальну поведінку та вчиняють незаконні дії є надуманими, не підтверджені доказами та не можуть свідчити про неможливість розгляду даної справи визначеним складом суду.

Крім того, доводи заяви ОСОБА_2 про відвід суддів не є «іншими обставинами», які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Отже, в даній справі всі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, які не знайшли свого об`єктивного обґрунтування та розумного пояснення, що могли б бути добросовісно сприйняті та оцінені судом, тому приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Фетісової Т. Л., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 30 травня 2024 року про відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Фетісової Т. Л., суддів Новікова О. М. та Сіренка Ю. В. від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу № 0013 від 12.04.2019, стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів від 26.04.2019 № 16 «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та від 03.07.2019 № 25 «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л. І. Василенко