Постанова

від 07.05.2024 по справі 372/1991/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 372/1991/21 Головуючий у 1 інстанції: Кравченко М.В.

Провадження № 22-ц/824/3753/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Крижанівської Г.В., Кафідової О.В.,

секретар Ткаченко В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу адвоката Данилової Вікторії Віталіївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року в справі за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельних ділянок,-

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельних ділянок. Просив усунути перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 0,48 га, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: № 48550525 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003; № 48566332 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004; № 48561572 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; № 4855666 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010; усунути перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду площею 0,48 га шляхом їх повернення на користь держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) земельних ділянок площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004 та площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. В обґрунтування позову зазначив, що вказані земельні ділянки відведені у приватну власність з порушенням чинного законодавства, оскільки вони повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Київського водосховища на річці Дніпро та 50 метрову прибережну захисну смугу ставка площею близько 23 га. Розпорядження, яким виділено спірні земельні ділянки у власність громадянам, скасовано.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області задоволено частково.

Усунуто перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 0,48 га, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- № 48550525 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003;

- № 48566332 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004;

- № 48561572 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005;

- № 4855666 від 06.09.2019 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010.

Усунуто перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду площею 0,48 га, шляхом їх повернення на користь держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_8 ) земельні ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004 та площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської обласної прокуратури судові витрати в розмірі 11 350 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову прокурора. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта суд помилково вважав доведеним, що спірні земельні ділянки належать до земель водного фонду, які в силу положень законодавства не можуть перебувати у приватній власності. Суд послався на постанову Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в справі № 372/3089/18, але ОСОБА_8 і його правонаступник ОСОБА_1 не приймали участі у вказаній справі, були позбавлені можливості спростовувати доводи прокурора у даній справі. Відтак, постанова Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року в справі № 372/3089/18 не має преюдиціального значення для даної справи. Апелянт зазначає, що спірні земельні ділянки знаходяться поза межами прибережних захисних смуг. Річка Стугна є окремим водним об`єктом, а не затокою Канівського водосховища на річці Дніпро та є малою річкою, навколо якої встановлюється прибережна захисна смуга шириною у 25 м. Належні ОСОБА_1 на праві власності земельні ділянки розташовані поза межами прибережної захисної смуги річки Стугна і не співпадають із межами земель водного фонду, визначених ВК України. Земельні ділянки не накладаються на 50 метрову смугу ставка. Повернення ділянок від ОСОБА_1 порушує її право власності та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини. ОСОБА_1 правомірно отримала спірні земельні ділянки у власність. У суду була відсутня легітимна мета втручання у право власності на землю відповідачки. Вважає, що суд безпідставно відхилив посилання ОСОБА_1 на висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 12 травня 2023 року № 2-12/05, в якому зазначено, що земельні ділянки із кадастровими номерами 3223151000:06:014:0003; 3223151000:06:014:0004; 3223151000:06:014:0005; 3223151000:06:014:0010, не накладаються на 25 метрову прибережну захисну смугу річки Стугна та не накладаються на 50 метрову прибережну захисну смугу ставка, який знаходиться на півночі від вказаних земельних ділянок. Суд послався на ненадання оригіналу висновку експерта, хоча надання оригіналу висновку в суді не порушувалося. Висновок експерта був наданий суду з урахуванням вимог процесуального закону.

В судове засідання ОСОБА_1 та її представник, треті особи повторно не з`явилися, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Представник прокуратури просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у жовтні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , правонаступниками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. В обґрунтування вказаного позову зазначав, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, зокрема ОСОБА_10 , яка змінила прізвище на ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 загальною площею 0,48 га за рахунок земель водного фонду, тому зазначене розпорядження прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, тому його необхідно визнати недійсним. На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_10 видано державний акт на право власності серії ЯЖ № 217195 на земельну ділянку площею 0,12 га; ОСОБА_11 - державний акт на право власності серії ЯЖ № 217196 на земельну ділянку площею 0,12 га; ОСОБА_4 - державний акт на право власності серії ЯЖ № 217197 на земельну ділянку площею 0,12 га; ОСОБА_9 - державний акт на право власності серії ЯЖ № 217194 на земельну ділянку площею 0,12 га. У подальшому ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 ) за договорами купівлі-продажу здійснили відчуження належних їм земельних ділянки на користь ОСОБА_2 . Належну ОСОБА_9 вищевказану земельну ділянку після смерті останньої успадкували ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які відчужили це майно на користь ОСОБА_2 , а остання- на користь ОСОБА_3 . Прокурор зазначав, що спірні земельні ділянки незаконно передані у власність громадянам та в подальшому перейшли у власність відповідачів за рахунок земель водного фонду на підставі розпорядження, яке прийнято з перевищенням наданих законом повноважень та у спосіб прямо заборонений законодавством, тому це майно необхідно витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації. На підставі викладеного перший заступник прокурора Київської області просив: визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 в частині надання у приватну власність земельної ділянки площею 0,12 га ОСОБА_11 , земельної ділянки площею 0,12 га ОСОБА_9 , земельної ділянки площею 0,12 га ОСОБА_10 , земельної ділянки площею 0,12 га ОСОБА_4 ; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищевказані земельні ділянки, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року у справі № 372/3089/18 відмовлено у задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших про визнання недійсним розпорядження та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.Обґрунтовуючи таке рішення, суд першої інстанції повністю погодився з доводами позовної заяви щодо неправомірності передачі спірних земельних ділянок у приватну власність, з огляду на їх накладення на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Київського водосховища на річці Дніпро та 50 метрову прибережну захисну смугу ставка площею близько 23 га., але вважав, що перший заступник прокурора Київської області пропустив строк позовної давності.

Постановою Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 372/3089/18, частково задоволено апеляційну скаргу прокуратури Київської області. Рішення Обухівського районного суду від 10 червня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07.04.2008 № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004; ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010; ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003. В іншій частині позову відмовлено.

В рамках розгляду вказаної справи судами встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 07.04.2008 № 506 затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, в тому числі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 загальною площею 0,48 га за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району та передано їм у власність вищевказані земельні ділянки.

На підставі вказаного розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07.04.2008 № 506 видані державні акти на право власності: ОСОБА_10 серії ЯЖ № 217195 на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; ОСОБА_11 серії ЯЖ № 217196 на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004; ОСОБА_4 серії ЯЖ № 217197 на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003; ОСОБА_9 серії ЯЖ № 217194 на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010.

ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 (яка змінила прізвище на ОСОБА_12 ) на підставі договорів купівлі продажу від 18.02.2013 за № 857, № 842, № 837 здійснили відчуження належних їм земельних ділянок площами по 0,12 га з кадастровими номерами: 3223151000:06:014:0003, 3223151000:06:014:0004, 3223151000:06:014:0005 на користь ОСОБА_2 .

Також після смерті ОСОБА_9 , на підставі свідоцтв на право на спадщину від 13.08.2013 за № 3-1095, № 3-1096 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 успадкували у власність земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010, яку в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2013 за № 3379 відчужили на користь ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.08.2015 за № 1604 здійснила відчуження земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010 на користь ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації, наданої Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 14.09.2018 № 01-01/245, схеми накладення оспорюваних земельних ділянок встановлено, що спірні земельні ділянки як на момент їх відведення у 2008 році, так і на час надання інформаційної довідки накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Київського водосховища на річці Дніпро та 50 метрову прибережну захисну смугу ставка площею близько 23 га.

Після прийняття рішення Обухівського районного суду від 10.06.2019 у вищевказаній справі 05.09.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснили відчуження спірних земельних ділянок на користь ОСОБА_8

Земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2019 № 1872 відчужила на користь ОСОБА_8 .. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Щур Н.Р. Обухівського районного нотаріального округу Київської області (індексний номер рішення: 48550525 від 06.09.2019).

Земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2019 № 1870 відчужила на користь ОСОБА_8 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Щур Н.Р. Обухівського районного нотаріального округу Київської області (індексний номер рішення: 48566332 від 06.09.2019).

Земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2019 № 1869 відчужила на користь ОСОБА_8 . Право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано приватним нотаріусом Щур Н.Р. Обухівського районного нотаріального округу Київської області (індексний номер рішення: 48561572 від 06.09.2019).

Земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 05.09.2019 № 1876 відчужив на користь ОСОБА_8 . Право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано приватним нотаріусом Щур Н.Р. Обухівського районного нотаріального округу Київської області (індексний номер рішення: 48555666 від 06.09.2019).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після ОСОБА_8 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 , яка є його єдиним спадкоємцем.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області. Суд усунув перешкоди у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 0,48 га, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та шляхом їх повернення на користь держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004 та площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Статями 19, 20 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, на землі водного фонду. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до статті 21 ЗК України недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Частиною першою статті 58 ЗК України та статтею 4 ВК України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації об`єктів водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду у приватну власність, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

За положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України (у редакціях, чинних на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України.

Відповідно до статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг..

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-184цс15, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, від 24 квітня 2019 року у справі № 826/13358/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 806/11/16, від 26 червня 2019 року у справі № 814/2389/15 визначено, що прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються за проектами землеустрою, а не автоматично, з врахуванням містобудівної документації (яка існує на момент встановлення прибережної захисної смуги забудови в її теоретичних межах). Між тим, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон.

Відповідно до ч. 7 ст. 41 Конституції України, ч. 3 ст. 1 ЗК України використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Заявляючи вимоги до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельних ділянок з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0003, 3223151000:06:014:0004; 3223151000:06:014:0005, 3223151000:06:014:0010; прокурор посилався на те, що вказані земельні ділянки повністю накладаються на землі водного фонду.

На підтвердження цих обставин прокурор додав лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 14.09.2018 № 01-01/245 у якому визначено, що на момент відведення у 2008 році в приватну власність, так і на даний час земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0003, 3223151000:06:014:0004; 3223151000:06:014:0005, 3223151000:06:014:0010, накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Київського водосховища на річці Дніпро та 50 метрову прибережну захисну смугу ставка площею близько 23 га.

До вказаного листа Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» були додані схеми накладення земельних ділянок на землі водного фонду.

При цьому у листі Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 17.09.2018 № 17-08/1870 зазначено, що водні об`єкти, що розташовані поряд з спірними земельними ділянками на території Обухівського району - річка Стугна, яка є природним водним об`єктом довжиною 68 км та площею водозабору 785 км2 і є притокою Дніпра, належить до малих річок. Порівняння ситуації, яку відтворено на топографічних картах випуску 1964 та 1986 роках дає підставу стверджувати, що після затоплення Канівського водосховища відбулось затоплення низинних ділянок заплави Дніпра і гирлова частина р. Стугна (яка протікає поряд з вказаними земельними ділянками) перетворилась у затоку Дніпра.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 посилалася на листи Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного водного агентства України від 09.03.2023 за № 01-12/296, Державного водного агентства України від 26.03.2023 за №1295/5/4/11-23 та Інституту водних проблем Національної академії аграрних наук України від 09.03.2023 за № 97/08. Проте вказані листи ґрунтуються на інформації, яка знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет, і вони не спростовують обставин, наведених у листі Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» та схемах накладення земельних ділянок на землі водного фонду.

Суд першої інстанції також враховув, що постановою Київського апеляційного суду від 19.11.2019 року у справі № 372/3089/18, залишеною без змін постановою Верховного суду від 07.12.2020, Київський апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність земельних ділянок, площею 0,12 га кожна, з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0003, 3223151000:06:014:0004, 3223151000:06:014:0005, 3223151000:06:014:0010 прийнято всупереч вимогам ЗК України та ВК України, з огляду на те, що на його підставі відбулась незаконна передача земель водного фонду, а саме 100-метрової прибережної захисної смуги затоки Канівського водосховища на річці Дніпро.

ОСОБА_8 та ОСОБА_1 не були учасником в справі № 372/3089/18, що не звільняє прокурора від обов`язку доведення обставин, на які він посилався в обґрунтування позову. Разом з тим, вказаною постановою Київського апеляційного суду було визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07.04.2008 № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_11 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004; ОСОБА_9 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010; ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003,які є предметом спору в даній справі, як таке що порушує вимоги ЗК України та ВК України. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_1 як титульний власник вказаних земельних ділянок не оскаржували вказане рішення суду.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання ОСОБА_1 на копію висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 12.05.2023 року № 2-12/05, складеного судовим експертом Українського центру судових експертиз Коваленко Л.А., оскільки суду не наданий його оригінал.

У вказаному висновку експерт Коваленко Л.А. зазначила, що земельні ділянки із кадастровими номерами 3223151000:06:014:0003; 3223151000:06:014:0004; 3223151000:06:014:0005; 3223151000:06:014:0010, не накладаються на 25 метрову прибережну захисну смугу річки Стугна та не накладаються на 50 метрову прибережну захисну смугу ставка, який знаходиться на півночі від вказаних земельних ділянок.

Водночас, вказаний висновок експертизи був складений на замовлення ОСОБА_1 , виключно на підставі наданих нею документів та не містить посилань на те, що дослідження проводилося експертом станом на момент передачі земельних ділянок у приватну власність.

Вказаний висновок експерта не спростовує обставин, що зафіксовані у листі Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 17.09.2018 № 17-08/1870, та листаКиївського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 14.09.2018 № 01-01/245, долучених до вказаного листа схем накладенняземельних ділянок на землі водного фонду, відповідно до яких зазначено, що після затоплення Канівського водосховища відбулось затоплення низинних ділянок заплави Дніпра і гирлова частина р. Стугна перетворилась у затоку Дніпра; на момент відведення у 2008 році в приватну власність, так і на даний час земельні ділянки з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0003, 3223151000:06:014:0004; 3223151000:06:014:0005, 3223151000:06:014:0010, накладаються на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Київського водосховища на річці Дніпро.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 заволодіння громадянами та юридичними особами землями з обмеженим оборотом всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду сформульовані у постановах від 22.05.2018 у справі № 469/1203/15-ц, у постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (п.70), у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (п. 80), у постанові від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п. 96), у постанові від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц (п. 45). Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, пункт 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного суду від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області, про усунення перешкод у здійсненні Українською міською радою Обухівського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками водного фонду загальною площею 0,48 га, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та шляхом їх повернення на користь держави в особі Української міської ради Обухівського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельних ділянок площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0003; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0005; площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0004 та площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0010, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Данилової Вікторії Віталіївни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2023 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 травня 2024 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Крижанівська Г.В.

Кафідова О.В.