Постанова

від 30.04.2024 по справі 560/22224/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/22224/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

30 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б. ,

секретар судового засідання: Лунь Т. С.,

за участю:

прокурора: Зайцева Дмитра Валерійовича

представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" :Фролова Дениса Сергійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

12 та 15 квітня 2024 рок до суду від Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких зазначено про безпідставність її доводів.

Прокурор в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні.

Представник Державної комісії України по запасах корисних копалин в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник Державної служби геології та надр України в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та представника Товариства, дослідивши матеріали справи, перевіривши апеляційної скарги в межах її доводів, а також доводи відзивів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН", про визнання протиправними та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2024 позовну заяву керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали, 12.01.2024 керівником Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, зазначивши, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення працівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 13.10.2023 з матеріалами, що стали підставою видачі вказаного дозволу ТОВ "ФІНДЕН" (лист Державної служби геології та надр України від 07.11.2023 №6627/03-4/2-23).

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2024 поновлено керівнику Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

06.02.2024 року до суду першої інстанції від Державної служби геології та надр України надійшла заява про залишення адміністративного позову без розгляду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2024 позовну заяву керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали суду від 06.02.2024 керівником Летичівської окружної прокуратури було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.02.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Продовжено керівникові Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 дні з моменту отримання копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 15.02.2024 керівником Летичівської окружної прокуратури подано пояснення на відповідь на заперечення та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, визначений статтею 122 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частинами 2, 5 ст. 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявамизакономпередбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений закономстрок звернення до суду. В той же час,триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентованістаттею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/8650/22.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Колегія суддів зазначає, що в обґрунтування наявності підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури зазначає, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення працівника Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора 13.10.2023 з матеріалами, що стали підставою видачі вказаного дозволу ТОВ "ФІНДЕН" (лист Державної служби геології та надр України від 07.11.2023 №6627/03-4/2-23).

Даючи оцінку даним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із прохальної частини адміністративного позову, позивач просить, зокрема, визнати протиправними та скасувати: наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №409 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" спеціального дозволу на користування надрами; спеціальний дозвіл на користування надрами від 05.12.2018 №6302, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" з метою видобування гранітів ділянки №1 Новосинявського родовища на території Старосинявського району Хмельницької області, та інше.

Суд зауважує, що наказ Держгеонадра від 31.10.2018 №409 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2018 рік.

Відповідно до змісту цього наказу ТОВ "ФІНДЕН" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок №615).

Вказаний підпункт Порядку №615 передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Спеціальний дозвіл на користування надрами №6302 надано ТОВ "ФІНДЕН" 05.12.2018 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Крім того,з матеріалів справи встановлено, що прокуратура Хмельницької області ще в червні 2019 року та 19.08.2019 зверталась до Державної служби геології та надр України з запитом №05/1-373 вих-19 щодо підстав отримання реєстраційних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНДЕН" на роботи та дослідження надр Новосинявського родовища гранітів.

На вказаний запит прокуратури Хмельницької області, Державною службою геології та надр України надано інформацію листом від 04.07.2019 №12228/03/04-19.

Тобто прокуратура Хмельницької області з липня 2019 року була обізнана про факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНДЕН» спеціального дозволу на користування надрами № 6302 від 05.12.2018 року, так і про те, що такий дозвіл було надано без проведення аукціону, оскільки Хмельницька обласна прокуратура вказувала про ці обставини у зазначеному запиті.

Таким чином, наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що навіть припускаючи поважність вищеописаних підстав пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, слід відзначити наступне.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта стосовно того, що на запити №05/1-242вих-19 від 25.06.2019 та №05/1-373вих-19 від 12.08.2019 щодо витребування інформації про правові підстави надання спеціальних дозволів на видобування корисних копалин ТОВ "ФІНДЕН" спрямовані прокуратурою, було надано відповіді, що вказана інформація розміщена у відкритому доступі, однак не було надано документи, на підставі яких здійснено державну реєстрацію РДГВН, з огляду на наступне.

Відповідно до пункт 25 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами №615 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження.

Наказ Держгеонадр про надання дозволу розміщується протягом п`яти днів на офіційному веб-сайті Держгеонадр.

31.10.2018 року прийнято наказ №409 про надання спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до пп.1 п. 8 Порядку 615, а зокрема ТОВ «ФІНДЕН».

Наказ Держгеонадр №409 від 31.10.2018 року було опубліковано на офіційному сайті Держгеонадр України на протязі 5 днів з моменту прийняття, на виконання п. 25 Порядку 615 (https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/). Іншого порядку повідомлення всіх зацікавлених осіб про прийняття наказу чинне законодавство, в тому числі Порядок 615 не передбачає.

Крім того, прокуратура Хмельницької області та Летичівська окружна прокуратура Хмельницької області зверталися з запитами про надання інформації до Державної служби геології та надр України щодо спеціального дозволу на користування надрами №6302 виданого ТОВ «ФІНДЕН» у 2020, 2021, 2022, 2023 роках.

Листами Державної служби геології та надр України №12228/03/04-19 від 04.07.2019, №17779/01/04-19 від 28.08.2019, №7788/01/08-20 від 26.05.2020, №9644/01/08-20 від 26.06.2020, №1763/01/03-22 від 16.02.2022, №6077/034/2-23 від 13.10.2023, №6627/03-4/2-23 від 07.11.2023 прокуратурі Хмельницької області та Летичівській окружній прокуратурі Хмельницької області надавались відповіді на запити.

Таким чином, твердження апелянта, що керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави дізнався про порушене право тільки після ознайомлення працівників Офісу Генерального прокурора з матеріалами, що стали підставою видачі спеціального дозволу ТОВ «ФІНДЕН» в 13.10.2023 року не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає за необхідне застосувати до вказаний правовідносин правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справа № 340/3868/23 (адміністративне провадження № К/990/36888/23) у якій колегією суддів зазначено, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини".

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: «Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим».

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Таким чином, здійснивши аналіз наведених обставин в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що керівник Летичівської окружної прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави, не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Слід наголосити, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норми національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку, визначеного національним законодавством для звернення до суду, що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 07 травня 2024 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Матохнюк Д.Б.