Постанова

від 08.05.2024 по справі 447/3849/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 447/3849/23 пров. № А/857/9667/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засіданняГриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року (головуючий суддя Павлів В.Р., м. Миколаїв, повний текст складено 12.03.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В апеляційній скарзі зазначає, щодо полісу обов`язкового страхування, то вказує що він є діючим за №АР/5936274.

Подія сталася в межах населеного пункту, докази відсутні (зі слів особи яка притягується до адміністративної відповідальності).

Щодо терміну притягнення, то відповідно вважає, що він закінчився, а відповідно зазначає наступне:

зазначений адміністративний протокол складений 17 листопада 2023 року, а рішення винесено після закінчення трьох місячного терміну.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Також, апелянт зазначає, що постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення, нібито, було вчинено.

За таких умов він не мав часу та, відповідно, фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст..268 КУпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.

Поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, встановлений КУпАП, адже жодного розгляду справи взагалі не було. Поліцейський обмежився лише формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276, 277, 277-2, 278, 279, 280, 281 КУпАП.

Апелянт зазначає, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Згідно відеоматеріалів, які досліджені судом першої інстанції, ОСОБА_1 здійснював рух транспортним засобом MERCEDES-BENZ 190D, НОМЕР_1 поза межами населеного пункту. Вказаний транспортний засіб був без увімкненого ближнього світла фар. Після зупинку транспортного засобу представник поліції попросив надати документи на транспортний засіб, зокрема, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. ОСОБА_1 пояснив, що є старшою людиною інвалідом І групи та не знав про обов`язок мати при собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Працівнику поліції роз`яснив, що якщо інвалід керує транспортним засобом, який не належить йому на праві власності, то такий має бути застрахований.

Судом першої інстанції, встановлено, що відповідно до постанови від 17.11.2023 про накладення адміністративного стягнення БАД №824454, 17.11.2023 о 10 год. 27 хв. Водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 190D, НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ) на дорозі М-30 та поза межами населеного пункту не ввімкнувши ближнє світло фар, а також під час перевірки документів ОСОБА_1 не пред`явив на вимогу полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 9.8, п.2.1 ґ ПДР. Таким чином вчинив правопорушення передбачені ч. 2 ст. 122 ч.1 ст. 126 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 510 грн.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 21.12.2016 ОСОБА_1 є інвалідом І групи, посвідчення видане безтерміново.

Відповідно до копії полісу №АР/5936274 строк дії страховки з 23.03.2023 до 22.03.2024, страхувальник ОСОБА_3 , застрахований транспортний засіб MERCEDES-BENZ 190D, НОМЕР_1 .

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходи з того, що відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП доведена матеріалами справи, в тому числі відео, яке підтверджує обставини викладені у постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є обґрунтованим, прийнятим на підставі, у межах повноважень та у визначений законом спосіб, накладене відповідачем адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП обране на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді та розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП (більш суворе). Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог..

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки на час прийняття судом рішення закінчились строки накладення адміністративного стягнення, встановлені у ст.38 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до змісту постанови БАД №824454 від 17.11.2023 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, яке були вчинено ним 17.11.2023 о 10 год. 27 хв.

Крім того, в силу положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, ст. 122, ст. 126 КУпАП.

Водночас, позивачем помилкового ототожнюється розгляд справи про адміністративні правопорушення уповноваженим суб`єктом владних повноважень з розглядом судом справи за позовом особи про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення стягнення.

З урахуванням зазначеного, доводи апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі положень п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП є необгрунтованими.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 287, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 04 березня 2024 року у справі № 447/3849/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.М. Гінда

В.В. Ніколін