Ухвала

від 07.05.2024 по справі 207/1605/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1779/24 Справа № 207/1605/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Камянської окружної прокуратури ОСОБА_5 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12017040780000156, щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого директором ТОВ «ДМС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А:

З вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а також посад пов`язаних із доступом до матеріальних цінностей строком на 1 рік.

Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.

Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12017040780000156 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.02.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, закрито.

08 квітня 2024 року прокурор Камянської окружної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу та клопотання, в якому просив поновити строк на апеляційне оскарження вказаного вироку, посилаючись на те, що вирок до прокуратури не надходив, а копію оскаржуваного вироку він отримав в суді під розписку 01 квітня 2024 року. Таким чином, на переконання прокурора, був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у визначені КПК України строки.

Вислухавши думку прокурора та захисника ОСОБА_9 , перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 113, ст. 116 КПК України будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

За вимогами п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Як слідує з матеріалів справи, оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_6 був ухвалений та проголошений судом першої інстанції 23 січня 2024 року за безпосередньої участі прокурора ОСОБА_5 в судовому засіданні.

Тобто, в даному випадку, строк подачі апеляційної скарги для прокурора закінчується 22 лютого 2024 року.

Таким чином, будучи обізнаним зі змістом вироку, прокурор ОСОБА_5 знав про порядок набрання судовим рішенням законної сили та строком на його оскарження до суду апеляційної інстанції.

Однак, прокурор звернувся з апеляційною скаргою 08 квітня 2024 року, тобто майже через півтора місяці поза межами строку на апеляційне оскарження.

Доводи клопотання прокурора стосовно того, що він вчасно не отримав копії вироку не є прийнятними, оскільки на прокурора не розповсюджуються положення ч. 3 ст. 395 КПК України, якими врегульований строк подачі апеляційної скарги для особи, яка перебуває під вартою та який обчислюється з моменту вручення такій особі копії судового рішення.

Отже, обставини, на які послався прокурор в обґрунтування клопотання, є неспроможними і такими, які не можуть свідчити про наявність об`єктивно непереборних, пов`язаних дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного його звернення до суду у визначений законом строк.

При розгляді даного клопотання про поновлення строку, також зважається на практику ЄСПЛ, зокрема, у рішеннях у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) та у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13, п. 47, остаточне від 29 січня 2016 року), Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, прокурором не надано обґрунтованих доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про наявність поважних причин, які перешкодили йому вчасно звернутися з апеляційною скаргою, а тому підстав для поновлення строку не вбачається.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

З огляду на наведене, а також встановлених обставин, в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 117, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити прокурору Камянської окружної прокуратури ОСОБА_5 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 12017040780000156, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4