Ухвала

від 06.05.2024 по справі 307/1840/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1840/24

Провадження № 1-кс/307/315/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів, клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,українця,уродженця тамешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, фізичної особи - підприємця, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні за №12024071160000377, відомості про яке 01.05.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділення Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні за №12024071160000377, відомості про яке 01.05.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під час дії воєнного стану, який постановлено ввести в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з неодноразовим продовженням такого та який продовжував діяти на момент вчинення, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, організував незаконне переправлення громадян ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешк. АДРЕСА_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , через державний кордон України з Румунією.

Так, маючи на меті здійснити організацію незаконного переправлення особи через кордон України, 19.04.2024 в після обідній час, ОСОБА_5 зустрівся в с. Нижня Апша, Тячівського району Закарпатської області з ОСОБА_7 , та домовився про отримання грошових коштів в сумі 2000 Євро за надання послуги з незаконного перетину кордону та при цьому надав обіцянку останньому забезпечити його знаряддям для перетину русла річки Тиса та наказав очікувати його подальших вказівок.

В подальшому, 30.05.2024 близько 13:00 год. ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, шляхом отримання коштів за незаконне переправлення особи через державний кордон України, прибув за попередньою домовленістю на власному автомобілі марки «Toyota» моделі «Camry» з д.н.з. НОМЕР_1 до місця проживання ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4 , де надав останньому засіб для перетину у вигляді гідрокостюма та сказав одягнути його. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 сівши до салону автомобіля «Toyota» моделі «Camry» з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням останнього, виїхали до АДРЕСА_5 за попередньою домовленістю ОСОБА_5 підібрав ОСОБА_8 , якому надав обіцянку вказати на місце незаконного перетину кордону. Надалі, проїхавши до буд. АДРЕСА_6 , ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 засіб для перетину у вигляді гідрокостюма, та сказав одягнути його. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 керуючи автомобілем «Toyota» моделі «Camry» з д.н.з. НОМЕР_1 пасажиром якого були ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вирушив до місця перетину державного кордону України в невстановлений спосіб, де під час їзди надавав поради та вказівки щодо способу перетину кордону, та при цьому зазначив ОСОБА_7 , що передача грошових коштів в сумі 2000 Євро в якості винагороди за дану послугу відбудеться на місці безпосереднього перетину кордону, однак біля 15:00 год. працівниками правоохоронних органів було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_5 та учасники події були затримані прикордонним нарядом НОМЕР_2 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі ( АДРЕСА_2 ).

Слідчий в клопотанні вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Також зазначає, що вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками, протоколами слідчих експериментів, та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження.

Слідчий стверджує, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочини, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, і відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме встановлено, що: ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, з метою можливої зміни показів на його користь або відмови від дачі показів, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з вищенаведеним слідчий просить клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні подав письмове заперечення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В поданому запереченні зазначив, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений та має на утриманні дружину із інвалідністю та обмеження волі унеможливить йому доглядати свою дружину. Окрім того підозрюваний є старшою людиною та також має серйозні захворювання: цукровий діабет, проблеми із зобом та шлунком, переніс оперативні втручання, а тому він потребує належного догляду, лікування та спеціального харчування, з наведених обставин просить суд обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника та додав, що не збирається переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Заслухавши позиції прокурора та слідчого з приводу внесеного клопотання, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024071160000377, відомості про яке 01.05.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України (а.с. 6).

У рамках даного кримінального провадження 03.05.2024 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме, у організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають з нормКПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим тримання під вартою.

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який відносяться до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину) від 01.05.2024 року (а.с.7), письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 01.05.2024 року (а.с.8), протоколом огляду місця події від 01.05.2024 року (а.с.9-11), письмовою згодою ОСОБА_5 від 01.05.2024 року (а.с.12), протоколом огляду місця події від 01.05.2024 року (а.с.13), постановою про визнання предмету речовим доказом від 01.05.2024 року (а.с.16-17), протоколом допиту свідка ОСОБА_8 та ОСОБА_7 від 01.05.2024 року, які вказали на особу ОСОБА_5 , що сприяла їм в організації незаконнного перетину кордону (а.с.18-22), протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.05.2024 року, згідно яких свідки Опріш та Гуцайло впізнали особу ОСОБА_5 , який мав їх доставити до місця незаконного перетину кордону (а.с.22-23, 23-25), протоколами проведення слідчого експерименту від 02.05.2024 року (а.с.26-31), повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 03.05.2024 року (а.с.35-36).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому злочину на даній стадії досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 3 ст. 332 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше не судимий, його вік та стан здоров`я, наявність у нього постійного місця проживання, сімейний стан підозрюваного, який по місцю проживання згідно наданої Солотвинською селищною радою характеристики, характеризується позитивно і проживає з дружиною інвалідом за якою веде догляд та в судовому засіданні пояснював, що не буде ухилятися від органу досудового розслідування та суду та на їх першу вимогу з`явиться на виклик. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_5 особисто за перщим викликом з`явився до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про належне виконання ним його процесуальних обов`язків.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи доводи сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, необхідність запобігання ризикам переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, але з огляду на відсутність відомостей про притягнення останнього до кримінальної відповідальності раніше та наявності у нього позитивних характеристик, не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.

Разом з цим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбаченого п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе запобігти вищезазначеному ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Разом зтим,слідчий суддявважає занеобхідне покластина підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки,передбачені ч.5ст.194КПК України,а саме:прибувати дослідчого,прокурора,слідчого суддіабо судуна їхпершу вимогу;не відлучатьсяіз населеногопункту,в якомувін зареєстрованийта фактичнопроживає,без дозволуслідчого,прокурора абосуду; повідомляти слідчого,прокурора абосуд прозміну свогомісця проживання; з метоюуникнення будь-якоготиску насвідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,у кримінальномупровадженні,спілкуватися зтакими лишез дозволуслідчого,прокурора,слідчого суддіта суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без застосування електронних засобів контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучаться із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

з метою уникнення будь-якого тиску на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , про необхідність негайного вибуття до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 1 липня 2024 року, включно.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 9 травня 2024 року о 11 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1