Ухвала

від 03.06.2024 по справі 307/1840/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1840/24

Провадження № 1-кс/307/371/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Тячів, клопотання власника майна, ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024071160000377 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання власника майна, ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024071160000377 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Заявник в обґрунтування поданого клопотання, посилається на те, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2024 року у справі №307/1840/24 накладено арешт на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000377 від 01.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 20.01.2012 ТСЦ 2145 являється ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_1 , та який перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_7 мешканця АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження, відчуження та користування цим транспортним засобом.

Також зазначає, що у застосуванні вподальшому такого суворого обмеження права користування транспортним засобом відпала, так як слідчим поліції проведено з даним майном усі необхідні процесуальні дії спрямовані для повного, об`єктивного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження.

Окрім того, автомобіль, знаходиться під відкритим небом на спеціальному майданчику та внаслідок атмосферних опадів призводить до погіршення технічного стану автомобіля, йому спричиняється шкода та позбавляє власника права використовувати своє майно за призначенням. Жодної слідчої дії більше не проводиться за участі цього транспортного засобу. Крім цього зазначає, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю і даний автомобіль потрібний їй для особистого пересування, а накладення арешту на майно перешкоджає законному праву громадянки ОСОБА_4 користуватися своїм майном та на даний час немає необхідності застосування арешту в повній мірі. Скасування арешту в частині користування автомобілем, без скасування заборони його відчуження та розпорядження не позначиться на ефективності досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, оскільки всі слідчі дії слідчий виконав. ОСОБА_4 , як власник майна, від якого дане майно було вилучено, присутньою у суді при накладенні арешту не була, згоду на вилучення майна вона не надавала.

У зв`язку з вищенаведеним просить скасувати арешт тимчасово вилученого майна в частині користування автомобілем, без скасування заборони його відчуження та розпорядження.

Власник майна ОСОБА_4 та її представник, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просили клопотання задовольнити та частково скасувати наакладений ухвалою слідчого судді арешт надавши право користування таким.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного клопотання та просив у задоволенні такого відмовити посилаючись на можливість конфіскації транспортного засобу який було використано, як знаряддя для вчинення злочину за результатами розгляду кримінального провадження.

Слідчий будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання про скасування арешту майна, заслухавши думку власника майна та його представника, а також думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03 травня 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12024071160000377 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та накладено арешт на автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Задовольняючи вказане клопотання про арешт майна, слідчий суддя виходив з доведеності того, що зазначене у клопотанні, майно є доказом кримінального правопорушення, оскільки таке майно є речовим доказом так як містить відомості, які будуть використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Слідчий суддя зазначає, що стороною кримінального провадження з боку обвинувачення на даній стадії досудового розслідування у кримінального провадженні №12024071160000377 від 1.05.2024 р. не доведено, що є необхідність у такому забезпеченні кримінального провадження, як арешт на майно, що накладений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 3.05.2024 року (справа № 307/1840/24), в частині накладення заборони користування транспортним засобом ОСОБА_4 , яка являється його власником та яка на час розгляду клопотання про накладення арешту на майно у часті в судовому засіданні не брала, а відтак не мала змоги висловити позицію щодо порушених у клопотанні слідчого, питань.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у рамках даного кримінального провадження завершено досудове розслідування та складено обвинувальний акт. Також встановлено, що на час подання до суду та розгляду слідчим суддею даного клопотання, підготовче судове засідання у даному криміналньому провадженні, не призначено.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування не дивлячись на заперечення про зворотнє, прокурором, не доведено легітимної мети продовження утримання транспортного засобу під арештом з забороною користування таким. Заперечуючи вимоги клопотання, прокурор жодним чином не обґрунтував необхідності утримання транспортного засобу під арештом з залишенням заборони користування таким особою, яка являється власником та інвалідом.

При цьому слідчий суддя вважає обгрунтованими доводи прокурора про те, що у подальшому, може виникнути необхідність у вирішенні питання конфіскації даного транспортного засобу. Разом з цим поряд з залишення накладеного ухвалою слідчого судді арешту в частині позбавлення права розпорядження та відчуження арештованого автомобіля, повною мірою забезпечить можливість реалізації такої конфіскації. При цьому скасування арешту на майно лише в частині користування цим транспортним засобом, на переконання слідчого судді не стане перешкодою в цьому.

Відтак враховуючи наведене слідчий суддя приходить до переконання, що продовження утримання майна під арештом з забороною відчуження та розпорядження транспортного засобу є виправданим, оскільки відповідає завданням кримінального провадження. Разом з цим, підстав для залишення арешту з забороною користування цим транспортним засобом впродовж періоду розгляду судом кримінального провадження, не відповідатиме цим завданням кримінального провадження.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання, що внесене клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно у зазначеній частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.132, 174, 309, 369, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024071160000377 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України задовольнити.

Частково скасувати накладений ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 03.05.2024 року (справа №307/1840/24, провадження №1-кс/307/314/24) арешт на транспортний засіб автомобіль марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 20.01.2012 ТСЦ 2145 являється ОСОБА_4 , мешканка АДРЕСА_1 в частині заборони користування цим майном з передачею його на відповідальне зберігання власнику або уповноваженій ним особі, без надання права розпорядження та відчуження цим майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 5.06.2024 року о 08 год. 50 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1