Рішення

від 23.04.2024 по справі 932/4062/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/4062/23

Провадження № 2/932/1086/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2024 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу містіДніпрі заправилами спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», у якій позивач просив суд:

- скасувати повідомлення ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 вих.№08/21-1747 від 23.08.2019 року в частині встановлення професійного характеру захворювання: «Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня»;

- скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 03.10.2019 року, затверджений т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області;

- вирішити питання розподілу судових витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що повідомлення за формою П-3 вих.№08/21-1747 від 23.08.2019 року в частині встановлення професійного характеру захворювання, а також висновки комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання щодо професійного характеру хронічного обструктивного захворювання легень у ОСОБА_2 не відповідають дійсним обставинам справи, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до незгоди з заявленими позовними вимогами. Так, останнім зазначено, що при встановленні зв`язку захворювання з умовами праці, лікарсько-експертною комісією було дотримано всіх нормативно правових актів, які регулюють порядок проведення таких дій. Також зазначено, що повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 є похідним документом інформаційного характеру, який породжує обов`язок відповідних осіб створити комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворіння (отруєння) і втрачає свою дію після минування шести місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворіння (отруєння). А тому, оскільки повідомлення втратило свою дію, воно не може бути предметом оскарження. Предметом оскарження може бути лише рішення щодо встановлення діагнозу. Також вказано, що представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» були у складі комісії при проведенні розслідування причин виникнення професійного захворювання внаслідок чого було складено акт за формою П-4 та не висловили жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення та не висловили пропозицій стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості або необхідності одержання письмових пояснень.

Відповідачем Південно-Східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці надано відзив на позовну заяву доводи викладені в якому зводяться до незгоди з заявленими позовними вимогами. Так останнім зазначено, що комісія при складанні оскаржуваного акту діяла у межах наданих повноважень та у відповідності з нормативно-правовою базою яка регулює механізм вчинення таких дій.

Третьою особою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано письмові пояснення, доводи викладені в яких зводяться до незгоди з заявленими позовними вимогами. Так, останнім зазначено, що акт за формою П-4 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження в суді. Також вказано, що представники підприємства ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» були у складі комісії при проведенні розслідування причин виникнення професійного захворювання внаслідок чого було складено акт за формою П-4 та не висловили жодного зауваження щодо порушення порядку його проведення та не висловили пропозицій стосовно додаткового вивчення умов праці і протоколу важкості та напруженості або необхідності одержання письмових пояснень.

Третьою особою ОСОБА_2 подано до суду клопотання про закриття провадження у справі в якому висловлено свою незгоду з заявленими позовними вимогами.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.05.2023 року позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» залишено без руху у зв`язку з її не відповідністю приписам ЦПК України.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.06.2023 року, у зв`язку з усуненням недоліків зазначених в ухвалі від 01.05.2023 року, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Протокольною ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.11.2023 року уточнену позовну заяву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повернуто позивачу без розгляду, оскільки уточнена позовна заява є заявою про зміну предмету позову та була подана пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, тобто з порушенням вимог ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Протокольною ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-медичної експертизи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у ньому.

У судовому засіданні представник відповідача Південно-Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці, заперечувала щодо заявлених позовних вимог та надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

У судове засідання, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники справи, у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до копії довідки відокремленого підрозділу «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», ОСОБА_2 працював на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»:

ш. «Ювілейна»: 09.03.1988 - 22.05.1988 - електрослюсар черговий та з ремонту устаткування дільниці з ремонту забійного обладнання; 23.05.1988-28.05.1988 - учень електрослюсаря підземного дільниці з видобутку вугілля. Служба у лавах Радянської Армії: 28.05.1988 - 08.06.1990.

ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ПЕРШОТРАВЕНСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» ш. «Ювілейна»: 06.08.1990 - 18.12.1990 - електрослюсар підземний електромеханічної служби; 01.04.1991 12.11.1991 учень машиніста гірничих виїмкових машин, машиніст гірничих виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля; 13.11.1991 - 01.08.1993 - електрослюсар підземний дільниці конвеєрного транспорту;

ш. «Степова»: 09.08.1993 - 20.06.1994 - гірник підземний дільниці з видобутку вугілля;

ш. «Ювілейна»: 01.12.1994 - 15.06.2000 - електрослюсар підземний дільниці конвеєрного транспорт; 07.08.2000 - 19.03.2001 - машиніст гірничих виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля; 20.03.2001 - 18.10.2002 - гірничий майстер підземний дільниці конвеєрного транспорту; 19.10.2002 - 21.11.2002 - помічник начальника дільниці конвеєрного транспорту; 22.11.2002 - 27.12.2004 - в.о. заступника начальника дільниці конвеєрного транспорту; 28.12.2004-22.01.2006 - гірничий майстер підземний дільниці конвеєрного транспорту; 23.01.2006-31.10.2006 - заступник начальника дільниці конвеєрного транспорту; 01.11.2006 - 16.05.2019 - гірничий майстер підземний дільниці конвеєрного транспорту.

Згідно копії інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 16.07.2019 року складеної лікарем з гігієни праці відділу з питань гігієни праці управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 має загальний стаж роботи 30 років 11 місяців; у даній професії 17 років 3 місяці. Висновок про умови праці: згідно з Державними санітарними нормами та правилами «гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом МОЗ України від 08.04.2014 №248, загальна оцінка умов праці ОСОБА_2 відноситься: - за професією гірничий майстер підземний дільниці конвеєрного транспорту до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»; за професією учень електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання дільниці з ремонту забійного обладнання поверхні до 3 класу 2 ступеню «Шкідливі»; - за професією електрослюсар підземний дільниці конвеєрного транспорту до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»; - за професією учень електрослюсаря, електрослюсар підземний дільниці з видобутку вугілля до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»; за професією учень машиніста гірничих виїмкових машин, машиніст гірничих виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»; - за професією гірник підземний дільниці з видобутку вугілля до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі»; за професією в.о. заступника, заступник начальника, помічник начальника дільниці конвеєрного транспорту до 3 класу 4 ступеню «Шкідливі».

Відповідно до копії повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) від 23.08.2019 вих.№08/21-1747 (Форма П-3), ОСОБА_2 повідомлено про: Діагноз основний: 1. Хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня. 2. Остеоартроз у поєднанні з періартрозами колінних (ПФ першого-другого ступеня) та ліктьових (ПФ першого-другого ступеня) суглобів, двосторонній плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня), больовий синдром. 3. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням). Захворювання професійні (22.08.2019р.). Діагноз супутній: Найменування факторів виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили хронічне професійне захворювання (отруєння): пил, фізичне навантаження, шум. Дата встановлення остаточного діагнозу: 22.08.2019 р. Найменування закладу, що встановив діагноз: ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини».

Згідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 03.10.2019 року за формою П-4 затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В.С., встановлено, що хронічне професійне захворювання (отруєння) виникло за таких обставин: працюючи за професією майстер гірничий дільниці конвеєрного транспорту, був зайнятий на підземних роботах, здійснював контроль за експлуатацією машин та обладнання згідно ПБ та ТБ відповідно до технологічного процесу. Тривала дія підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, підвищених рівнів виробничого шуму, внаслідок недосконалості роботи шахтних механізмів і машин (підземний електровоз, дизелевоз, стрічковий ковейер тощо).

Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): Хімічні фактори: вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 24,2 раз перевищує ГДК (фактичне значення 48,4мг/м3, при нормативному 2 мг/м3) по по ГОСТ 12.1.005-88 "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". Важкість праці: Зовнішнє фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні (за участю м`язів рук, тулуба, ніг) становить 58850 кг/м, при нормі до 44000 кг/м; переміщення в просторі - 11 км за зміну, при нормі до 8 км на за зміну; Фізичні фактори: еквівалентний рівень шуму перевищує нормативний на 14 дБА (фактичне значення 94 дБА. при нормативному 80 дБА) по ДСН 3.3.6.037-99.

Відповідно до п.4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (підпункт25); проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь(підпункт 27).

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому законом порядку територіальні органи.

Процедуру проведення розслідування на обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 (далі - Порядок №337).

Згідно п. 81 Порядку № 337, на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

Пунктом 89 Порядку №337 визначено, що усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Віднесення захворювання до хронічного професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з цим Порядком та переліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 (п. 90 Порядку №337).

Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу лікар-профпатолог області або міста направляє хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, якому МОЗ надало право встановлювати остаточний зв`язок захворювання з умовами праці, з відповідними документами, (п. 93 Порядку №337).

Високоспеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння) може бути змінений або відмінений високоспеціалізованим профпатологічним закладом охорони здоров`я, який його встановив раніше, на підставі результатів додатково поданих відомостей або проведених досліджень і повторної експертизи. Відповідальність за встановлення або відміну діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) покладається на керівників таких закладів і голів лікарсько-експертних комісій. Рішення про підтвердження або відміну раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) оформляється висновком лікарсько-експертної комісії.

Пунктом 97 Порядку №337 передбачено, що професійний характер хронічного високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (далі - лікарсько- експертна комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

Згідно п. 99 Порядку №337, рішення про зв`язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: трудовій книжці - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на огляд до лікарсько - експертної комісії з медичним висновком лікаря - профпатолога; санітарно - гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається лікарями з гігієни праці територіального органу Держпраці, який здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); акті за формою Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Висновок лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) видається працівникові, а його копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології області або міста за місцем роботи або проживання працівника та робочому органові Фонду.

Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження у високоспеціалізованому профпатологічному закладі охорони здоров`я.

У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов`язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

Пунктом 1.3 Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України 13 грудня 2004 року № 614 (далі - Порядок), передбачено, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до пункту 1.4 Порядку санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника лікувально-профілактичного закладу (далі - ЛПФ). У разі необхідності до складання санітарно-гігієнічної характеристики можуть залучатись лікарі інших структурних підрозділів закладів державної санітарно-епідеміологічної служби.

Як зазначено у пункті 1.6 Порядку, санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці, лікарями інших структурних підрозділів закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, у разі їх залучення, та затверджується головним державним санітарним лікарем. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації щодо умов праці та трудового процесу, викладеної у санітарно-гігієнічній характеристиці, згідно з чинним законодавством.

Запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики подається ЛПЗ протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння). Запит ЛПЗ надсилається головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцезнаходженням підприємства, де працює (працював) хворий, а копії запиту надаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, території, відомства, де розташоване підприємство, на якому працює (працював) хворий, та роботодавцю (особі) (пункт 1.7 Порядку).

Відповідно до пункту 1.9 Порядку на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 1.26 Порядку визначено, що у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (далі - Постанова) передбачено порядок встановлення зв`язку захворювання з умовами праці, розслідування причин та облік випадків хронічних професійних захворювань.

Пунктом 68 Постанови визначено, що у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією Державної установи "інститут медицини праці Національної академії медичних наук України" у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки. Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

Згідно абз. 1 та 2 пункту 70 Постанови спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 згідно з додатком 15. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

Відповідно до пункту 72 Постанови працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання за формою згідно з додатком. Медичний висновок також надсилається профпатологу за місцем роботи працівника або проживання (якщо він не працює), який направляв його до спеціалізованого профілактичного лікувально-профілактичного закладу.

Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів (пункт 74 Постанови).

Виходячи з того, що оскаржуваний акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 03.10.2019 року не містить недоліків, які б свідчили про необ`єктивність та помилковість даних щодо опису умов, обставин та причин виникнення професійного захворювання, підстави для його скасування відсутні.

Також, з огляду на відсутність підстав для скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4, відсутні підстави для скасування повідомлення, оскільки воно є передумовою для складання вказаного акту та фактично втрачає свою дію після його реалізації шляхом організації засідання комісії.

Крім того, суд зазначає про те, що під час складання акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входили представники ПрАТ «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» якими не було висловлено жодних зауважень/заперечень щодо процедури проведення розслідування та даних, які зазначаються в акті.

Також суд зазначає, що посилання позивача на неможливість отримання діагностованого захворювання у разі використання засобів індивідуального захисту органів дихання не підтверджено жодним належним доказом, як-то лабораторним дослідженням ефективності респіраторних засобів за умови виконання праці, у значний період часу (більше 10 років) з тривалою дією підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони.

Інші доводи позивача щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є абстрактними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року (справа №185/2359/23) стягнуто з ПрАТ «ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» на користь ОСОБА_2 , у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 80 000,00 грн. Підставою для звернення до суду та ухвалення вказаних судових рішень був оскаржуваний акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (за формою П-4).

Таким чином, оскарження акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 03.10.2019 року зі спливом значного часу після його затвердження та після ухвалення судом рішення про стягнення з позивача моральної шкоди, спрямоване на перегляд рішення суду, яке на даний час набрало законної сили.

Керуючись ст. ст. 4,12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державної установи «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про скасування повідомлення про хронічне професійне захворювання та скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 26.04.2024 року.

Суддя В.В. Куцевол

23 квітня 2024 року