Ухвала

від 09.05.2024 по справі 991/1563/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/1563/24

Провадження №11-кп/991/79/24

суддя-головуючий 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(про повернення апеляційної скарги)

09 травня 2024 року місто Київ

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року у кримінальному провадженні №52024000000000061 від 07 лютого 2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року затверджено угоду про визнання винуватості від 21 лютого 2024 року; визнано винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України; призначено йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в суб`єктах господарювання усіх форм власності, пов`язаних з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на строк 3 (три) роки із звільненням від відбуття покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладеннням обов?язків, передбачених ст.76 КК України.

26 квітня 2024 року захисник підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на підставі ст.55, 129 Конституції України, ст.9, 17, 20-21, 24 КПК України та судової практики суду касаційної інстанції, у тому числі у справі №5-347кс15 та №639/2837/19. Просить вирок Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року скасувати та кримінальне провадження №52024000000000061 від 07 лютого 2024 року направити до НАБУ для продовження здійснення досудового розслідування. Апеляційна скарга містить розділи IV-VIII. Щодо невідповідності інтересам суспільства умов затвердженої угоди оскаржуваним вироком суду 1 інстанції, у пунктах 278-283 якого є посилання на публікації, які містять образливі, погрозливі та провокативні висловлювання проти органів влади, правоохоронних органів, суддів. До апеляційної скарги додано як додатки коментарі, які роздруковані з текстом благодійного фонду "Сила віри" (т.3 а.с.229), коментарі до тексту ОСОБА_6 ховається у Лондоні: за крадіжку одеського аеропорту його судитимуть заочно - 23 лютого (т.3 а.с.232-234), коментарі до статті NABY Daily ОСОБА_7 (т.3 а.с.237), коментарі до статті Центр протидії корупції (т.3 а.с.240-243), які містяь нецензурну лайку та образливі висловлювання.

Відповідно до ч.1 і 2 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Конвенція 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Також ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У підпункті "а" п.3 ст.35 Конвенції зазначено, що Суд визнає неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є несумісною з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтованою або є зловживанням правом на подання заяви.

Відповідно до положення п.4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.

У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп."а" п.3 ст.35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст.34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Зокрема, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02), "Guntis Apinis проти Латвії" від 20 вересня 2011 року (Guntis APINIS against Latvia, заява № 46549/06).

У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справи №199/6713/14-ц, №9901/34/19, №9901/324/19), а саме, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Відповідно до ст.6 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст.129 Конституції України та ст.50 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів").

Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.

Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначені ст.396 КПК України. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься повага до людської гідності.

Положеннями ч.1 ст.11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

При цьому, як убачається із ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.

Таким чином, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.

Ураховуючи наведене, суддя-доповідач вважає, що відомості, зазначені в пунктах 278-283 розділу IV.VIII. Щодо невідповідності інтересам суспільства умов затвердженої угоди оскаржуваним вироком суду 1 інстанції апеляційної скарги з посиланнями на додатки та додатки - коментарі, які роздруковані з текстом благодійного фонду "Сила віри" (т.3 а.с.229), коментарі до тексту ОСОБА_6 ховається у Лондоні: за крадіжку одеського аеропорту його судитимуть заочно - 23 лютого (т.3 а.с.232-234), коментарі до статті NABY Daily ОСОБА_7 (т.3 а.с.237), коментарі до статті Центр протидії корупції (т.3 а.с.240-243), містяь нецензурну лайку та образливі висловлювання, а апеляційна скарга, яка містить такі висловлювання з додатками, є неприйнятною. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. У протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.

КПК України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.

Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. За таких обставин, беручи до уваги вищезазначені положення нормативно-правових актів та практику ЄСПЛ, суддя-доповідач вважає, що використання захисником підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у тексті апеляційної скарги та наданні додатків з неприпустимими та образливими висловлюваннями на адресу суду, суддів, працівників прапвоохоронних органів та їх рішень, вказує на таке зловживання.

Ураховуючи викладене, скарги або заяви, з яких убачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятними та підлягають поверненню апелянту.

Вищезазначені висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду, зокрема, така позиція міститься у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року (справа №264/6844/20), ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року (справа №991/113/23).

На підставі наведеного та керуючись ст.2, 7, 9, 11, 396, 399 КПК України, суддя-доповідач

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя - доповідач ОСОБА_2