Ухвала

від 09.05.2024 по справі 489/2753/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 489/2753/24

Провадження № 1-кс/489/573/24

Ленінський районний суд міста Миколаєва

Ухвала

іменем України

09 травня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Миколаєві клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42023152020000027 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, про арешт майна,

встановив:

СВ ВП № 4 МРУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, за фактом забруднення атмосферного повітря шкідливими для довкілля речовинами, яке було допущене ПП «Мильча» шляхом порушення вимог експлуатації місць видалення відходів на земельній ділянці 4823383000:07:000:0140, розташованій на території Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. До суду надійшло клопотання прокурора про арешт 10 аркушів зошита з чорновими записами на одному аркуші, вилучених 29.04.2024 під час огляду вищевказаної земельної ділянки, на якій проводилися роботи з приймання побутових відходів, з метою їх збереження як речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, надавши заяву про підтримання клопотання та проведення розгляду за його відсутності.

Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі прокурора.

Володілець тимчасово вилученого майна до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся по телефону з урахуванням скорочених строків розгляду вказаної категорії справ, його неприбуття відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України,арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За положеннями ч. 3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост.98КПКУкраїни,речовимидоказамиє матеріальніоб`єкти,якібулизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбутивикористаніякдоказфактучиобставин,щовстановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таіншіречі,набутікримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першійцієї статті.

В ході розгляду клопотання на підставі досліджених доказів встановлена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42023152020000027 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, та що вилучені в ході досудового розслідування 29.04.2024 під час огляду місця події 10 аркушів зошита з чорновими записами на одному аркуші, дійсно є речовими доказами по вказаному кримінальному провадженню, оскільки визнані такими постановою слідчого від 29.04.2024, тому з метою забезпечення їхнього збереження для розслідування та закінчення даного провадження необхідно накласти на них арешт.

При цьому на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Натомість слідчий суддя на вказаній стадії розслідування не вправі надавати оцінку вказаним доказам з точки зору їх належності і допустимості для встановлення обставин кримінального провадження, яка має бути надана судом під час розгляду кримінального провадження, а лише зобов`язаний з`ясувати, що вилучене майно відповідає критеріям щодо речових доказів та потребує збереження для розслідування кримінального провадження накладенням на нього арешту, тобто шляхом вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

Натомість клопотання прокурора не містить будь-якого обґрунтування щодо заявленої у ньому вимоги слідчому судді дозволити зберігання документів, які він просить арештувати, в матеріалах кримінального провадження, оскільки положення статей 170-173 КПК України не відносять до повноважень слідчого судді визначення конкретного місця, де має зберігатись арештоване майно.

Натомість, з урахуванням того, що прокурор, відповідно до ст. 175 КПК України, має виконувати ухвалу слідчого судді про арешт майна, тому вказане свідчить про необхідність утримання майна в умовах, які забезпечать належне його збереження, з обов`язковим повідомленням заінтересованих осіб про місце зберігання арештованого майна.

Таким чином, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на необхідність часткового задоволення клопотання.

Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання про арешт майна задовольнити частково.

У кримінальному провадженні № 42023152020000027 від 01.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 241 КК України, накласти арешт на 10 аркушів зошита з чорновими записами на одному аркуші, які були вилучені 29.04.2024 в ході огляду місця події земельної ділянки з кадастровим 4823383000:07:000:0140,

шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користуванняними, до скасування арешту у встановленомуКПК України порядку.

Ухвала в частині арешту майна підлягає негайному виконанню прокурором ОСОБА_3 в умовах, які забезпечать його належне збереження та з обов`язковим повідомленням третіх осіб про місце зберігання арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1