Ухвала

від 09.05.2024 по справі 916/754/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про сімовідвід

"09" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/754/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., , розглянувшиматеріали позовної заяви (вх.№775/24 від 26.02.2024р.) за позовом Громадської організації "Товариство "ВОСТОК"; (вул.31 Березня,69, Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 42238831)

до відповідача: Южненської міської ради Одеського району Одеської області (просп.Григорівського десанту,26-А,Южне,Одеська область,65481, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 21018103)

про стягнення 5550000 грн.;

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Товариство "Восток" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення грошових коштів у розмірі 5 550 000,00 грн. у якості компенсації за завдану шкоду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на створення відповідачем перешкод у користуванні гаражами та землею, а також на несприяння відповідачем Товариству у виконанні його статутних завдань, обмеження прав, свобод та законних інтересів членів Товариства.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 26.02.2024р., справу розподілено до розгляду судді Волкову Р.В.

Ухвалою від 05.03.2024р. суддею Волковим Р.В. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ від 06.03.2024р. справу розподілено до розгляду судді Пінтеліній Т.Г.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке (ухвала про залишення позовної заяви без руху від 11.03.2024р.).

Відповідно до п.3 ухвали від 11.03.2024р., суд встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду та зазначення:

1. Надати докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;

Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК позовна заява, окрім переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, має містити зазначення доказів, що підтверджують вказані у ній обставини. Дана норма ГПК є імперативною, тобто обов`язковою для учасника господарського процесу.

При цьому, як зазначено у ч.1 ст.14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, встановлена п.5 ч.3 ст.162 ГПК вимога зазначити докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, є самостійною по відношенню до вимоги про необхідність зазначення у позовній заяві переліку документів та інших доказів, що додаються до неї, яка встановлена п.8 ч.3 ст.162 ГПК.

Від дотримання позивачем вимог п.5 ч.3 ст.162 ГПК при складанні і поданні позову напряму залежить правильність з`ясування судом та іншими учасниками справи викладених у позові обставин та якими саме доказами позивач ці обставини підтверджує.

Тобто, виходячи з положень п.5 ч.3 ст.162 ГПК, у тексті позовної заяви має бути зазначено, що доказом відповідної обставини, факту, події є відповідні документи (письмові докази) тощо.

Наприклад, якщо у тексті позову є посилання на земельні ділянки з кадастровими номерами 5122785800:01:001:0435, 5122785800:01:001:0599, 5122785800:01:001:0600, то у тексті позову позивачу одразу необхідно зробити посилання, яке право на зазначені земельні ділянки має позивач та надати відповідні докази ( свідоцтво про право власності, договір оренди тощо).

Якщо у тексті позовної заяви позивач стверджує, що (по тексту позову) - "на вищезазначеній земельній ділянці ( якій саме ділянці - кадастровий номер не зазначено ) громадяни члени ГО "Товариство "Восток" побудовано 1100 капітальних гаражів" - то позивач має підтвердити цю обставину наданням дозвільних документів, будівельними паспортами, повідомленнями відповідного органу державного архітектурного контролю.

Позивач стверджує, що (по тексту позову) "фактично Южненська міська рада привласнила та використовує 1100 гаражів громадян членів ГО Т"Восток". Однак будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини позивач не додає.

Так само, позивач не підтверджує доказами і інші свої твердження позовної заяви.

Позивач стверджує, що відповідач перешкоджає йому здійснювати статутну діяльність, проте оригіналу або належним чином завіреної копії статуту до позову не додано.

Позивач станом на 18.03.2024р. не усунув зазначений недолік позовної заяви.

2. Надати обгрунтований документами розрахунок збитків та зазначити правові підстави позову, тобто конкретні норми закону, якими обгрунтовуються позовні вимоги;

З позовної заяви вбачається, що позивач в ній заявляє вимоги до відповідача про стягнення збитків.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, для правильного вирішення спору про стягнення збитків під час розгляду справи підлягають встановленню обставини наявності чи відсутності елементів складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (висновок, який міститься в пункті 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №917/877/17, на яку сам позивач посилається в позовній заяві).

Проте позовна заява не містить повного викладу обставин з посиланням на докази, які підлягають дослідженню судом у спорі, щодо усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, а саме:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання), 2) шкідливого результату поведінки збитків позивача, 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, 4) вини особи, яка заподіяла шкоду:

Отже, позивачу необхідно зазначити та довести належними доказами - яку саме шкоду йому заподіяно відповідачем, надати відповідні докази на підтвердження заподіяної шкоди, обгрунтований документами розрахунок шкоди (збитків) та зазначити правові підстави позову, тобто конкретні норми закону (п.5 ст.162 ГПК України).

Відтак, Позивач станом на 18.03.2024р. не усунув зазначений недолік позовної заяви.

3. Надати відомості про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи, доказів реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

Позивач станом на 18.03.2024р. не усунув зазначений недолік позовної заяви, зазначив у заяві про усунення недоліків лише електронні адреси почти позивача та відповідача - E-mail, що не є відомостями про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників справи .

4. Надати докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, опису вкладення поаркушно, накладної, фіскального чеку;

Суд зазначив, що позивач зобов"язаний виправити позовну заяву з огляду на вимоги ст.162 ГПК України, направити виправлений примірник позовної заяви на адресу суду в електронній формі або у письмовій формі, направити виправлений примірник позовної заяви до електронних кабінетів відповідача, докази направлення виправлення виправленої позовної заяви відповідачу, надати суду оригінали опису вкладення, накладної, фіскального чеку.

Позивач станом на 18.03.2024р. не усунув зазначений недолік позовної заяви, не надав суду докази надіслання заяви про усунення недоліків або виправленої позовної заяви відповідачу .

5. Стосовно надання позивачем доказів наявності у нього права, яке суд має захистити ( права на земельні ділянки, на гаражі тощо), надати правовстановлюючі документи, докази державної реєстрації таких прав, договорів.

Відповідно до п.3 ст.45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Отже, позивач повинен додати до позову докази наявності у нього права, яке підлягає судовому захисту ( права на земельні ділянки, на гаражі..), підтвердити наявність такого права шляхом надання належних правовстановлюючих документів, надати докази державної реєстрації таких прав, договорів.

Позивач станом на 18.03.2024р. не усунув зазначений недолік позовної заяви, не надав суду доказів наявності у нього права, яке суд має захистити ( права на земельні ділянки, на гаражі тощо), надати правовстановлюючі документи, докази державної реєстрації таких прав, договорів.

Станом на 18.03.2024р., позивач не усунув недоліки, визначені ухвалою суду від 11.03.2024р.

Отже, у відведений судом строк вимоги ухвали заявником не виконано, що перешкоджає суду вирішити питання про відкриття провадження, а тому позов підлягає поверненню.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 зазначено, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

У справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини констатував відсутність порушення прав заявників, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також визнав неприйнятними скарги заявників за статтею 8 Конвенції. При цьому зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За вказаних обставин суд прийшов до висновку повернути заявнику позов.

При цьому, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд позов Громадської організації "Товариство "Восток" до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення грошових коштів у розмірі 5550000,00 грн. ( вх.№ 775/24 від 26.02.2024р.) повернув

Таким чином, суддею Пінтеліною Т.Г. вже було висловлено свою позицію щодо обставин справи № 916/754/24, зокрема, щодо наявності /відсутності підстав для відкриття провадження у справі, наявність доказів, наявність порушеного права позивача.

Постановою Південно-західного господарського суду від 29.04.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.03.2024 про повернення позивачу позовної заяви у справі № 916/754/24 скасовано, справу передано на продовження розгляду Господарського суду Одеської області.

Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що спливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості чи впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежності судової влади буде підірвано.

Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Тому при розгляді заяви про відвід судді слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть тоді, коли об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Приймаючи до уваги викладене, з метою забезпечення реалізації передбаченого ст.6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права учасників справи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та з метою усунення будь-яких обставин, які в подальшому можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Пінтеліної Т.Г. при прийнятті судового рішення, заявляю про самовідвід від розгляду справи № 916/754/24.

Згідно ч. 9 ст. 39 ГПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст.ст.35,38,39,234,235 Господарського процесуального кодексу України України, суд

УХВАЛИВ:

Заявити і задовольнити заяву про самовідвід судді Пінтеліної Т.Г. від розгляду заяви (вх.№ 775/24 від 26.02.2024р.) Громадської організація "Товариство "Восток" до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення грошових коштів у розмірі 5 550 000,00 грн. у якості компенсації за завдану шкоду.

Ухвала складена та підписана 09.05.2024. Ухвала набрала законної сили 09.05.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Г. Пінтеліна