Рішення

від 09.05.2024 по справі 918/1094/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" травня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/1094/22(918/273/23)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакітрейдгрупп" (69083, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Жасмінна, буд.5, код ЄДРПОУ 42519856)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (33027,м.Рівне, бул. Б.Хмельницького, буд.50, каб.123, код ЄДРПОУ 33560703)

про стягнення 173 936, 85 грн..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакітрейдгрупп" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" в якому, просить стягнути з останнього 173 936 грн. 85 коп..

Даний позов обгрунтовує наступним. Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакітрейдгрупп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" укладено Договір №2020-31 від 31 січня 2019 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом. На виконання умов Договору, згідно заявок від 06 січня 2022 року, від 17 січня 2022 року, від 22 січня 2022 року Позивачем було здійснено перевезення на загальну суму 252 045,25 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін Актами надання послуг (від 11 січня 2022 року № 14, від 20 січня 2020 року № 54, від 27 січня 2022 року № 85) та міжнародними товарно-транспортними накладними CMR ( № 925937 від 06 січня 2022 року, № 688366 від 17 січня 2022 року, № 688365 від 22 січня 2022 року) з відмітками вантажоодержувача в графі „24" CMR про отримання вантажу. Однак Відповідач частково оплатив надані Позивачем послуги по перевезенню, на суму 147 384 грн.87 коп.. Решта суми боргу у розмірі 104660,38 грн. залишилась не оплаченою. На суму боргу Позивачем нараховано 41433,89 грн. пені, 27842,96 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 березня 2023 року №918/273/23 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20.04.2023 року матеріали справи №918/273/23 передано за встановленою виключною підсудністю на розгляд Господарського суду Рівненської області, у провадженні якого перебуває справа № 918/1094/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав".

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2023 року справу № 918/1094/22(918/273/23) передано судді Марач В.В..

Ухвалою суду від 26.04.2023 року прийнято справу до свого провадження суддею Марач В.В.. Розгляд справи по суті призначено на 16 травня 2023 року.

Супровідним листом №918/1094/22/436/23 від 03 травня 2023р. на виконання листа Північно-західного апеляційного господарського суду 918/1094/22/2688/23 від 01 травня 2023 року матеріали справи №918/1094/22 за заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" про банкрутство направлено до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 16 травня 2023 року відкладено розгляд справи 918/1094/22(918/273/23) до повернення матеріалів справи №918/1094/22 за заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" про банкрутство до Господарського суду Рівненської області.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" задоволено. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2023 року у справі № 918/1094/22 скасовано. Прийнято нове рішення. Відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" за заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк". Стягнуто з Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (33027, м. Рівне, вул. Б.Хмельницького, 50, каб.123, код ЄДРПОУ 33560703) 37215,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 15.11.2023 року касаційну скаргу Акціонерного товариства Таскомбанк залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №918/1094/22 залишено без змін.

02.02.2024 року матеріали справи №918/1094/22 повернулись до Господарського суду Рівненської області.

Суд зазначає, що у разі закриття/припинення провадження у справі про банкрутство розгляд спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані автоматизованою системою, з ухваленням рішення (правова позиція КГС від 20.01.21 №5017/2823/2012).

Ухвалою суду від 27.02.2024 року розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на "19" березня 2024 року.

Ухвалами суду від 21.03.2024 та 09.04.2024 року розгляд справи по суті відкладався за клопотаннями представників сторін.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

07.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що в рамках виконання вказаного договору ТОВ "Лакітрейдгрупп" за період з 01.12.2021 по 10.08.2022 виконало 7 перевезень на загальну суму 252045,25 грн., 4 перевезення були оплачені, сума що надійшла від відповідача на рахунки перевізника становить 147384,87 грн.. Таким чином зазначає, що Відповідач частково виконав свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг в розмірі 147384,87 грн. за Актами наданих послуг з перевезення №1305 від 08.12.2021, №1321 від 10.12.2021, №1424 від 25.12.2021 та №38 від 17.01.2022.

У судове засідання 07.05.2024 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету від 09.04.2024 року. Суд зазначає, що під час початку проведення судового засідання в режимі відеоконференції, відбувалося неодноразове переривання відеозв`язку, яке не вдалося відновити секретарю суду, у зв`язку з чим представник позивача Шульга О.А. не зміг в подальшому приймати участь у даному судовому засіданні в режимі відеоконференції з технічних причин.

Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд зазначає, що за приписами частини третьої статті 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відтак, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу у даній справі за допомогою технічного засобу не здійснюється, а рішення у справі ухвалюється в порядку частини п`ятої статті 240 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд керувався наступним.

31 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакітрейдгрупп", як Перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав", як Замовником укладено Договір №2020-31 (далі Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору предметом цього договору є регламентування взаємовідносин між Перевізником та Замовником, що виникають при плануванні, розрахунках та здійсненні міжнародних та внутрішніх (по Україні) автомобільних перевезень вантажів та надання інших послуг пов`язаних з автомобільними перевезеннями вантажів.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що перевезення виконуються Перевізником на підставі заявок Замовника на перевезення вантажів (далі - Заявки). Заявка повинна містити таку інформацію: дата, час, місце завантаження: найменування відправника вантажу, найменування, характер вантажу, орієнтовна вага брутто, спосіб упакування; маршрут перевезення; ставка-нетто за перевезення (вартість фрахту); місце розгрузки; тип (тент, рефрижератор) та обсяг напівпричепа, що замовляється.

Згідно пункту 2.2. Замовник надає Перевізнику заявку на перевезення не пізніше 48 годин (експортні перевезення), 72 години (імпортні перевезення) до моменту завантаження (після погодження всіх фінансових питань).

Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона засвідчена печаткою Перевізника та підписана уповноваженою особою.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оплата за перевезення вантажу провадиться за узгодженими ставками-нетто. Ставка-нетто за кожне перевезення вантажу встановлюється заявкою на перевезення або додатковою угодою факсом. Оригінали документів мають бути передані іншій стороні протягом 8 днів від дати підписання документа.

Замовник провадить належні із Замовника за цим договором платежі протягом 8 (восьми) робочих днів віддати виставлення рахунку, підписання сторонами акта виконаних робіт, а також надання Замовнику примірника CMR (при міжнародному перевезенні) або Товарно-транспортну накладну (при перевезенні по території України) з позначкою вантажоодержувача. Рахунок та акт виконаних робіт виставляється в день розвантаження автомобіля.

Так, згідно Заявок на перевезення вантажу від 06 січня 2022 року, від 17 січня 2022 року, від 22 січня 2022 року Позивачем було здійснено перевезення на загальну суму 104660,38 грн.. Вказані Заявки підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Як встановлено судом, перевезення вантажу Позивачем було виконано належним чином, що підтверджується підписаними з обох сторін Актами надання послуг від 11 січня 2022 року № 14, від 20 січня 2020 року № 54, від 27 січня 2022 року № 85 та міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 925937 від 06 січня 2022 року, № 688366 від 17 січня 2022 року, № 688365 від 22 січня 2022 року з відмітками вантажоодержувача в графі „24" CMR про отримання вантажу; дані у накладній відповідають даним, які погоджені сторонами в заявці.

Згідно із рахунками на оплату від 11 січня 2022 року № 14, від 20 січня 2022 року № 54, від 27 січня 2022 року № 85 вартість послуг Виконавця (позивача) за вищевказаними перевезеннями становила 104660,38 грн..

Надані послуги прийняті Замовником (Відповідачем) без будь-яких зауважень, що підтверджується наступними Актами надання послуг: від 11 січня 2022 року № 14, від 20 січня 2020 року № 54, від 27 січня 2022 року № 85.

Відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати наданих Позивачем послуг, відтак виникла заборгованість, яка становить 104 660,38 грн..

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України та ст.307 Господарського Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст.916 Цивільного Кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Договір перевезення підтверджується складанням міжнародної транспортної накладної (CMR).

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником (ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (далі - Конвенція).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду.

Україна приєдналась до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року (м. Женева) відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006, та є договірною країною у розумінні ч. 1 ст. 1 Конвенції.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків,

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відтак, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 104660,38 грн. заборгованості грунтується на договорі та законі і, відповідно, є правомірною.

Відповідно до пункту 4.2.4. Договору за прострочення оплати рахунків за перевезення у встановлені п. 3.2 цього договору строки Замовник оплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період прострочення.

Відповідно абзацу 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні правові наслідки та те, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько- правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Абзацом 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Положення статті 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України наголошує, що правовим наслідком порушення зобов`язання є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в даному випадку Договором встановлено, що штрафні санкції підлягають до стягнення за весь час прострочення оплати по дату повного погашення заборгованості.

Однак при перевірці нарахованих штрафних санкцій судом встановлено, що останні нараховані арифметично невірно.

Так судом встановлено, що позивач неправомірно початковим періодом нарахування визначив 08.02.2022р. з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Замовник провадить належні із Замовника за цим договором платежі протягом 8 (восьми) робочих днів віддати виставлення рахунку, підписання сторонами акта виконаних робіт, а також надання Замовнику примірника CMR (при міжнародному перевезенні) або Товарно-транспортну накладну (при перевезенні по території України) з позначкою вантажоодержувача. Рахунок та акт виконаних робіт виставляється в день розвантаження автомобіля.

Судом встановлено, що Позивач день виникнення у Відповідача обов`язку з оплати вартості послуг розраховує з останнього Акта виконаних робіт, який підписано сторонами 27 січня 2022 року, а відтак нарахування пені та інфляційних здійснює з 08.02.2022 року.

В той же час суд зазначає, що робочими днями після 27 січня 2022 року є 28 січня 2022 року, 31 січня - 4 лютого 2022 року, 07 лютого 2022 року та 08 лютого 2022 року, а 29 і 30 січня 2022р., 05 і 06 лютого 2022 року були вихідними (не робочими) днями.

Відтак у Відповідача обов`язок з оплати вартості послуг, розрахований з останнього Акта виконаних робіт, який підписано сторонами 27 січня 2022 року, стікає 08.02.2022 року. Отже нарахування пені та інфляційних можливе тільки з 09.02.2022 року.

Таким чином за розрахунком суду до стягнення підлягає 41376,57 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент прострочення за період з 09.02.2022 по 31.01.2023 року, 27189,04 грн. інфляційних втрат за період з 09.02.2022 року по 31.01.2023 року.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт несвоєчасного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором №2020-31 від 31.08.2019 року, а Відповідач вказаного не спростував, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакітрейдгрупп" про стягнення 104660,38 грн. основного боргу, 41 376,57 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на момент прострочення за період з 09.02.2022 по 31.01.2023 року, 27 189,04 грн. інфляційних втрат за період з 09.02.2022 по 31.01.2023 року підлягає задоволенню. В решті вимог слід відмовити у задоволенні.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Екосплав" (33027,м.Рівне, бул. Б.Хмельницького, буд.50, каб.123, код ЄДРПОУ 33560703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакітрейдгрупп" (69083, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.Жасмінна, буд.5, код ЄДРПОУ 42519856) основний борг у сумі 104660 грн. 38 коп., 27189 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 41 376 грн. 57 коп. пені та 2684 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити у задоволенні.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.