Рішення

від 30.04.2024 по справі 924/46/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2024 р. Справа № 924/46/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Волочиської міської ради м. Волочиськ Хмельницької області

до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" м. Запоріжжя

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування та повернення земельних ділянок

за участю представників сторін:

від прокуратури: Скрипнюк А.В. згідно посвідчення від 01.03.2023р.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Крук А.С. згідно ордера від 20.02.2024р.

встановив:

керівника Волочиської окружної прокуратури м. Волочиськ Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, Волочиської міської ради м. Волочиськ Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" м. Запоріжжя в якому просить усунути перешкоди територіальній громаді в особі Волочиської міської ради у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права постійного користування Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га); 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га); 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га) та усунути перешкоди територіальній громаді в особі Волочиської міської ради у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом зобов`язання Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» повернути Волочиській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га); 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га); 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га).

В обґрунтування позову зазначає, що оскільки Користовецькою сільською радою не приймалось рішення про надання у постійне користування відповідачу земельної ділянки площею 101,5 га, а державний акт виданий на підставі підробленого рішення сесії сільської ради, тому право користування на земельні ділянки набуто з порушеннями, а подальша реєстрація права в державному реєстрі є також неправомірною та підлягає скасуванню.

Прокурор звертає увагу, що власник за ст. 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тому вірним способом захисту порушеного права в даному випадку є пред`явлення негаторного позову, що відповідає судовій практиці.

Відповідач у поданому до суду через систему „Електронний суд 02.02.2024р. відзиві на позовну заяву не визнає позовні вимоги. Зазначає, що питання відведення земель в постійне користування Волочиському машинобудівному заводу розглядалось виконавчим комітетом Волочиської районної ради народних депутатів у 1981 році, а саме рішення виконавчого комітету Волочиської районної ради народних депутатів від 02.04.1981 р. № 99, відповідно до якого затверджено матеріал попереднього погодження місця розташування проекту передачі земельної ділянки площею 42,2 га Волочиському машинобудівному заводу для організації підсобного господарства по відгодівлі свиней за рахунок землі міжколгоспного виробного підприємства по відгодівлі ВРХ.

Також відповідач посилається на Рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 21.05.1981 р. №142 «Про надання дозволу на право проведення проектно-розвідувальних робіт і відведення земельних ділянок організаціям, колгоспам, відомствам та установам області під різні вид будівництва» та Рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 16.06.1982 р. №198 «Про відведення земельних ділянок організаціям, відомствам та установам області під різні вид будівництва», яким відведено Волочиському машинобудівному заводу для організації підсобного господарства земельну ділянку площею 92,7 га за рахунок земель колгоспу «Зоря комунізму»/ рілля 86,6 га, сіножаті 3,2 а, господарських шляхів 1,4 га/ Волочиського району в постійне користування. Дане питання також вирішено розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 03.03.83 № 110-р. Крім того, зазначає,що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності та просить застосувати строк позовної давності до вимог керівника Волочиської окружної прокуратури до АТ „Мотор Січ.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Волочиська міська рада у поданій до суду заяві від 06.03.2024р. просить розглядати справу за відсутності представника міської ради за наявними матеріалами.

Представник відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволені відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

12.11.1998р. рішення третьої сесії Користовецької сільської ради №20 «Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ» закріплено в постійне користування за Волочиським машинобудівним заводом земельну ділянку 101,6 га.

02.12.1998р. Користовецькою сільською радою Волочиського району Хмельницької області видано Волочиському машинобудівному заводу ВАТ «Мотор Січ» державний акт серії ІІ-ХМ, №001304 на право постійного користування на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 101,5 га.

В 2014р. ДП «Хмельницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вищевказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості), внаслідок чого земельна ділянка була поділена на дві земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6820983600:02:012:0001, площа 98,5642 га; 6820983600:02:033:0182, площа 0,0880 га.

В 2016р. ПП «Проекція» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6820983600:02:012:0001, внаслідок чого земельна ділянка була поділена на чотири земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6820983600:02:012:0604, площа 91,8017 га; 6820983600:02:012:0606, площа 7,4299 га; 6820983600:02:012:0603, площа 1,8782 га; 6820983600:02:012:0605, площа 0,3022 га.

В 2018р. ПП «Проекція» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу, .земельної ділянки з кадастровим номером 6820983600:02:012:0604, внаслідок чого земельна ділянка була поділена на дві земельні ділянки з наступними кадастровими номерами 6820983600:02:012:0607, площа 91,0846 га; 6820983600:02:014:0020, площа 0,7171 га.

В 2020р. ПП «Проекція» було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6820983600:02:012:0606, внаслідок чого земельна ділянка була поділена на тринадцять земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 6820983600:02:012:0608, 6820983600:02:012:0609, 6820983600:02:012:0610, 6820983600:02:012:0611, 6820983600:02:012:0612, 6820983600:02:012:0613, 6820983600:02:012:0614, 6820983600:02:012:0615, 6820983600:02:012:0616, 6820983600:02:012:0618, 6820983600:02:012:0619, 6820983600:02:012:0620, 6820983600:02:012:0621. Однак, технічна документація, розроблена в 2020 році, не була затверджена, відомості про державну реєстрацію вказаних 13 земельних ділянок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно не вносились.

Матеріали справи містять копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022242220000032 та копію обвинувального акту від 06.02.2023р., висновки судових технічних експертиз документів від 04.11.2022 та 21.12.2023 з яких вбачається, що в ході досудового розслідування та судового розгляду вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_1 , яка з 12.11.1998 здійснювала повноваження Користовецького сільського голови Волочиського району Хмельницької області, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах ВМЗ ВАТ «Мотор Січ», достовірно знаючи, що 12.11.1998 на засіданні третьої сесії XXIII скликання Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області рішення про закріплення в постійне користування за ВМЗ ВАТ «Мотор Січ» земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території колишньої Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, на голосування не виносилось та відповідно не приймалось, склала, підписала та скріпила відтиском круглої гербової печатки Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення №20 від 12.11.1998 «Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ», яким закріплено в постійне користування за Волочиським машинобудівним заводом земельну ділянку площею 101,5 га для ведення підсобного сільського господарства та видано державний акт серії ІІ-ХМ №001304 від 02.12.1998 на право постійного користування цією земельною ділянкою, в якому підставою для його видачі зазначила вищевказане рішення. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. ч. 1,2 ст. 366 та ч. 2 ст. 364 КК України як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, та зловживання службовим становищем.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження було проведено 2 судові технічні експертизи документів, відповідно до висновку яких у документі «Протокол третьої сесії Користовецької сільської ради XXIII скликання від 12.11.1998» запис зі змістом « 10. Про інвентаризацію земель, підприємств, організацій, та установ» був додрукований до основного тексту на сторінці під №1. Запис зі змістом «СЛУХАЛИ: ОСОБА_2 про закріплення за Волочиським машзаводом земельну ділянку площею 101.6 га . в постійне користування» був додрукований до основного тексту на сторінці під №4 протоколу. У документі «Протокол третьої сесії Користовецької сільської ради XXIII скликання від 12.11.1998» на сторінці №4 спочатку був виконаний текст із змістом: «Секретар сільської ради», потім нанесений відтиск печатки, потім текст із змістом «ПОСТАНОВИЛИ: Проект рішення по даному питанню прийняти як рішення сесії».

Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 22.02.2023р. звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, 2ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №42022242220000032 від 19.09.2022р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1, 2 ст. 366 КК України закрито. Вказана ухвала набрала законної сили 02.03.2023р.

Відповідно до інформації Архівного відділу Хмельницької районної державної адміністрації від 10.11.2023, в управлінській документації Користовецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області (рішення виконавчих комітетів та сесій ради) за період з 09.12.1993 по 12.11.1998 рішення про передачу Волочиському машинобудівному заводу ПАТ «Мотор Січ» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 101,5 га в постійне користування відсутнє.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельні ділянки із кадастровими номерами 6820983600:02:033:0182, 6820983600:02:012:0603, 6820983600:02:012:0605, 6820983600:02:012:0606, 6820983600:02:012:0607, 6820983600:02:014:0020 перебувають у власності Волочиської міської ради. Правокористувачем вказаних земельних ділянок є ПАТ «Мотор Січ» (зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою, на підставі державного акту серії ІІ-ХМ №001304 від 02.12.1998).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Волочиський машинобудівний завод є відокремленим підрозділом ПАТ «Мотор Січ».

20.09.2023р. Волочиською окружною прокуратурою листом №51 -4024вих-23 повідомлено Волочиську міську раду про виявлені порушення.

Листом №1984/11-12/10в від 03.10.2023р. Волочиською міською радою у відповіді прокурору зазначено, що, у зв`язку з існуючими на час дії режиму воєнного стану в Україні об`єктивними труднощами щодо використання бюджетних кошів, Волочиська міська рада не має можливості вжити заходів представницького характеру з приводу вказаних порушень. Крім того, не заперечує проти здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Волочиської міської ради шляхом подання до суду відповідної позовної заяви.

Волочиською окружною прокуратурою, керуючись абз. 3 ч. 4 с.т. 23 Закону України «Про прокуратуру», листом №51-5272вих-23 від 19.12.2023 повідомлено позивача про встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді та намір звернутися із позовом до ПАТ «Мотор Січ» в інтересах Волочиської міської ради.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді №3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Оформлення права комунальної власності на земельну ділянку, яка не може перебувати у іншій, ніж державній власності, та ще й як землі сільськогосподарського призначення, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно зачіпає інтереси всього Українського народу та становить загрозу безповоротної втрати цієї пам`ятки археології як невідтворного джерела інформації про пізнання історії Південно-Західної Русі.

Прокурор зазначає, що звернення з позовом зумовлено тим, що внаслідок незаконного отримання ПАТ „Мотор Січ права постійного користування на земельні ділянки на підставі підробленого рішення сесії сільської ради та державного акту, беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно порушує інтереси територіальної громади та позбавляє можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо користування та розпорядження земельними ділянками.

Судом відмічається, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З матеріалів справи вбачається, що листом №51 -4024вих-23 від 20.09.2023р. Волочиською окружною прокуратурою повідомлено Волочиську міську раду про виявлені порушення.

У відповідь листом №1984/11-12/10в від 03.10.2023р. Волочиською міською радою повідомлено прокурору, що, у зв`язку з існуючими на час дії режиму воєнного стану в Україні об`єктивними труднощами щодо використання бюджетних кошів, Волочиська міська рада не має можливості вжити заходів представницького характеру з приводу вказаних порушень. Крім того, не заперечує проти здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Волочиської міської ради шляхом подання до суду відповідної позовної заяви.

Бездіяльність уповноваженого державою органу також підтверджується тим,

що Волочиською міською радою, будучи потерпілою стороною у кримінальному провадженні №42022242220000032, під час досудового розслідування, судового розгляду та після набрання судового рішення законної сили, відповідний позов не заявлено.

З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, не відреагував на існуючі порушення, заходів захисту вказаних інтересів, зокрема у судовому порядку, не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.

Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб`єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.

Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави зважаючи на характер наданої ним відповіді на лист прокурора, свідчить про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій з їх захисту, що призводить до виникнення у прокурора не лише права, а й обов`язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом пред`явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.

При цьому у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано лист (№51-5272 вих-23 від 19.12.2023), адресований позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі позивача шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси,які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. ст. 7, 23 Земельного кодексу України (№561 -XII від 18.12.1990), чинного станом на 24.11.1998, користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами; які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими,районними Радами народних депутатів.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 16 Земельного кодексу України (№561-XII від .18.12:1990), чинного станом на 24.11.1998, надання земельних ділянок, у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться, на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільських Рад народних депутатів в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки із кадастровими номерами 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га); 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га); 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га) передано в користування відповідачу на підставі підробленого рішення сільської ради та виданого на підставі нього державного акту (зазначене встановлено в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №42022242220000032).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ухвала, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до с. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.2.ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав на земельні ділянки здійснюється, шляхом застосування передбачених законом, способів (ч. 3ст. 152 Земельного кодексу України).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором, законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини розуміє, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушення або припинення, а також встановлення механізму відновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Незаконне отримання відповідачем права постійного користування на земельні ділянки на підставі підробленого рішення сесії сільської ради та державного акту, свідчить про порушення інтересів держави, оскільки воно порушує інтереси територіальної громади та позбавляє можливості повноцінно реалізувати права власника щодо користування та розпорядження земельними ділянками.

Такий спосіб судового захисту, як скасування судом державної реєстрації речового права на нерухоме майно у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права. Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі №450/441/19, постанова від 17.08.2022.

За вказаного, позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права постійного права постійного користування Публічного акціонерного товариства Мотор Січ на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га); 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га); 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га), підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, правовідносини, пов`язані з передачею земель комунальної власності в постійне користування, становлять суспільний інтерес, а незаконність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула із користування територіальної громади, такому суспільному інтересу не відповідає.

ПАТ «Мотор Січ» набуло право постійного користування земельною ділянкою протиправно, оскільки рішення про відведення у користування спірної земельної ділянки даному підприємству розпорядником не приймалось, юридичне оформлення права користування відповідача відбулось на підставі підробленого рішення та державного акту на право постійного користування.

Суспільний інтерес у поверненні спірних земельних ділянок у користування територіальної громади спрямований на задоволення соціальної потреби у відновленні законності, становища, яке існувало до порушення права на землі сільськогосподарського призначення, можливості розпорядження ними органом місцевого самоврядування від імені територіальної громади.

А відтак, вимога про зобов`язання Публічне акціонерне товариство Мотор Січ повернути Волочиській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га); 6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га); 6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га); 6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га); 6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га); 6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га) підлягає задоволенню.

Відповідач у своєму запереченні наголошує, що спірні земельні ділянки за землекористувачем - Волочиським машинобудівним заводом були закріплені в безстрокове і безплатне користування площею 102,5 га. згідно з планом землекористування, про що свідчить копія Державного акту та додатку до нього (Б №04181 1 від 1983 року).

Судом відмічається, що згідно вказаного державного акту та додатку до нього, Волочиському машинобудівному заводу Виконавчим комітетом Волочиської районної ради народних депутатів закріплено в користування 102,5 гектарів землі, яка межує із землями колгоспу «Шлях до комунізму» с. Ожигівці Волочиського району, а тому незрозуміло, яке відношення вказаний державний акт має до спірної земельної ділянки площею 101,5 га, яка розташована на території колишньої Користовецької сільської ради Волочиського району. Крім того, будь-яких документів, які стали підставою для видачі цього державного акту (рішення виконавчого комітету, ради народних депутатів, згоди загальних зборів або уповноважених членів колгоспу, тощо) відповідачем не надано.

Відповідно до Вказівки Державного комітету України по земельних ресурсах №13 від 18.03.1998 «Про удосконалення землевпорядних робіт при виготовленні документів, що посвідчують право на земельну ділянку» виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку фізичним і юридичним особам, які мали у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу України, виконується на підставі робіт по кадастровому землеустрою (інвентаризація земель та юридичне підтвердження права на земельну ділянку), а не в порядку повторного оформлення проекту відведення земельної ділянки.

Проте, в державному акті серії ІІ-ХМ №001304 від 02.12.1998 на право постійного користування Волочиського машинобудівного заводу ВАГ «Мотор Січ» на земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства площею 101,5 га підставою його видачі зазначено саме рішення третьої сесії Користовецької сільської ради №20 від 12.11.1998 «Про інвентаризацію земель підприємств, організацій та установ», яке є підробленим. Інших юридичних підстав, що підтверджують право на земельну ділянку, в державному актів не зазначено.

Таким чином, доводи відповідача щодо наявності у нього права постійного користування спірними земельними ділянками є голослівними та не підтверджені належними доказами.

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Натомість, негаторний позов може бути пред`явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення (п.п. 52,96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. у справі №653/1096/16-ц).

Враховуючи наведене, підстав для задоволення заяви відповідача про застосування строків позовної давності немає.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 ГПК України)

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права постійного користування Публічного акціонерного товариства Мотор Січ ( м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) на земельні ділянки з кадастровими номерами:

6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га);

6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га);

6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га);

6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га);

6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га);

6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га).

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство Мотор Січ ( м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) повернути Волочиській міській раді (Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88, код 04060695) земельні ділянки з кадастровими номерами:

6820983600:02:033:0182 (площа 0,0880 га);

6820983600:02:012:0603 (площа 1,8782 га);

6820983600:02:012:0605 (площа 0,3022 га);

6820983600:02:012:0606 (площа 7,4299 га);

6820983600:02:012:0607 (площа 91,0846 га);

6820983600:02:014:0020 (площа 0,7171 га).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Мотор Січ ( м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 15 код 14307794) на користь Хмельницької обласної прокуратури ( м. Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код 02911102) 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп. ) витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 09.05.2024р.

Віддрук примірника: 1- до справи,

Прокуратурі, позивачу, відповідачу ухвалу надіслати в кабінет ЕС.