Постанова

від 08.05.2024 по справі 872/11/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 872/11/23

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників: Фермерського господарства "Август В.А" - Пинзара І.В.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" - Кушніренка І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства "Август В.А"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024

у справі № 872/11/23

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг "

про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 10.11.2023

у третейській справі № 10/2023

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг"

до Фермерського господарства "Август В.А"

про стягнення 1 519 282,40 грн

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг" (далі - Товариство) звернулось до Постійно діючого Третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області (далі - Третейський суд) з позовом до Фермерського господарства "Август В.А" (далі - Господарство) про стягнення заборгованості у загальній сумі 1 519 282,40 грн.

Рішенням від 10.11.2023 у справі № 10/2023 Третейський суд позовні вимоги задовольнив частково; стягнув з Господарства на користь Товариства 104 199,83 грн пені, 296 912,16 грн штрафу у розмірі 15%, 220 742,37 грн інфляційних втрат, 28 394,07 грн 3% річних, а також 7 386,31 грн витрат, пов`язаних з вирішенням спору Третейським судом.

Господарство подало до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву про скасування рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023.

Ухвалою від 17.01.2024 у справі № 872/13/23 Південно-західний апеляційний господарський суд задовольнив заяву Господарства та скасував рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023.

Постановою від 13.02.2024 у справі № 872/13/23 Верховний Суд, серед іншого, задовольнив апеляційну скаргу Товариства та скасував ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2024 у справі №872/13/23, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви Господарства про скасування рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023.

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою від 14.03.2024 у справі № 872/11/23 Південно-західний апеляційний господарський суд задовольнив заяву Товариства про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі №10/2023 та ухвалив видати наказ на його виконання.

Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання зазначеного рішення Третейського суду у справі №10/2023, а також невиконанням цього рішення Господарством у добровільному порядку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 872/11/23, Господарство (далі також скаржник) подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та відмовити Товариству у задоволенні відповідної заяви про видачу наказу.

Апеляційна скарга обґрунтована постановленням оскаржуваної ухвали з порушенням норм статті 56 Закону України "Про третейські суди" та статті 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також без урахування відповідних норм Регламенту та Положення Третейського суду.

У контексті допущення процесуальних порушень судом першої інстанції скаржник стверджує про залишення поза увагою цим судом та не відображення в оскаржуваній ухвалі доводів Господарства про те, що склад суду, який розглядав третейську справу, не відповідав вимогам закону.

У наведених доводах скаржник керується тим, що у третейському застереженні сторони погодили персональний склад суду шляхом обрання третейського судді Бєліка Сергія Валерійовича, а тому, оскільки Господарством (відповідачем у третейській справі) не було надіслано заяву про обрання третейського судді, однак він був визначений сторонами третейським застереженням, Головою Третейського суду мало бути призначено Бєліка С.В. третейським суддею у справі № 10/2023.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Товариство подало відзив, у якому просить апеляційну скаргу Господарства залишити без задоволення з викладених у відзиві підстав, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Апеляційне провадження

02.04.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла апеляційна скарга Господарства.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 872/11/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Картере В.І., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024.

Ухвалою від 05.04.2024 Верховний Суд, серед іншого, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Господарства на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі №872/11/23, призначив її до розгляду на 08.05.2024 о 10:00 год.

У зв`язку із відпусткою судді Картере В.І., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2024.

Ухвалами від 17.04.2024 та від 19.04.2024 Верховний Суд задовольнив заяви Товариства та Господарства відповідно про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 08.05.2024 взяли участь представники Товариства та Господарства, які надали пояснення по суті вимог та доводів апеляційної скарги.

Розгляд апеляційної скарги і позиція Верховного Суду

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Згідно з частиною другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

У цій справі Південно-західним апеляційним господарським судом як судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу від 14.03.2024 про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023.

За змістом частини другої статті 25 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 цього Кодексу).

Отже, Верховний Суд, керуючись повноваженнями суду апеляційної інстанції, переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні господарські суди розглядають як суди першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Предметом судового розгляду є заява позивача у третейській справі про видачу виконавчого документа (наказу на примусове виконання відповідного рішення Третейського суду).

Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

У статті 355 ГПК України наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні підстави наведені у статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.

У наведеному висновку суд звертається до усталеної практики Верховного Суду з вирішення подібних спорів, наведеної, зокрема, у постановах від 12.09.2018 у справі № 917/1257/17, від 31.07.2019 у справі № 910/24165/16, від 27.08.2020 у справі № 870/48/20, від 25.05.2021 у справі № 873/93/20, від 12.09.2023 у справі № 873/124/22, від 16.04.2024 у справі № 873/145/21.

Перевіривши наявні у справі докази на предмет наявності зазначених вище підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, суд встановив такі обставини:

- на день постановлення оскаржуваної ухвали про задоволення заяви щодо видачі наказу рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023 господарським судом не скасовано, адже постановою Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 872/13/23 відмовлено у задоволенні заяви Господарства про скасування вказаного рішення Третейського суду (визначена пунктом 1 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- спір між сторонами виник з господарських правовідносин (стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, укладеного між юридичними особами приватного права), що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до приписів статті 6 Закону України "Про третейські суди" (визначена пунктом 2 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- процесуальний строк для звернення із заявою про видачу наказу, визначений частиною другою статті 352 ГПК України заявником не пропущено, оскільки рішення Третейського суду у справі № 10/2023 прийнято 10.11.2023, а відповідну заяву Товариство подало засобами поштового зв`язку 07.12.2023 (визначена пунктом 3 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- розгляд цього спору Третейським судом передбачено третейською угодою у вигляді третейського застереження у пункті 8.1 договору купівлі-продажу №41/59 365 від 05.07.2021, що відповідає вимогам частини першої статті 12 Закону України "Про третейські суди", згідно з якою третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (визначена пунктом 4 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- матеріали справи не містять доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу № 41/59 365 від 05.07.2021 в цілому або його окремих частин, зокрема пункту 8.1, що містить третейську угоду (визначена пунктом 5 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- позивач у третейській справі обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді звернення до Третейського суду (з огляду на взаємну домовленість сторін та укладення ними третейської угоди) із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 41/59 365 від 05.07.2021, що відповідає положенням частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України. Тобто рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023 не містить способу захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачених законом (визначена пунктом 7 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у цій справі Третейським судом 14.12.2023 було направлено справу №10/2023 зазначеному господарському суду (визначена пунктом 8 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня);

- Третейський суд вирішив питання про права та обов`язки Товариства (позивача) та Господарства (відповідача), які брали участь у третейській справі як сторони відповідного спору (визначена пунктом 9 частини першої статті 355 ГПК України підстава відсутня).

Ураховуючи зазначене Верховний Суд констатує про відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання відповідного рішення Третейського суду, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9 частини першої статті 355 ГПК України та аналогічними пунктами частини шостої статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Водночас зі змісту доводів апеляційної скарги вбачається, що єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа Господарство зазначає пункт 6 частини першої статті 355 ГПК України, стверджуючи про невідповідність складу третейського суду вимогам закону.

Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів третейської справи та встановлено судом першої інстанції, рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023 ухвалено у складі третейського судді Тригуб Оксани Володимирівни.

Водночас третейською угодою у вигляді третейського застереження у пункті 8.1 Договору купівлі-продажу № 41/59 365 від 05.07.2021 сторони погодили склад Третейського суду шляхом визначення 1 арбітра - Бєліка Сергія Валерійовича.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про третейські суди" сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів.

Склад третейського суду - персональний склад третейського суду, що розглядає конкретну справу (стаття 2 Закону України "Про третейські суди").

Відповідно до частин першої - третьої статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду (частина перша статті 17 Закону України "Про третейські суди").

Згідно статті 14 Регламенту Третейського суду (далі - Регламент) обрання (призначення) третейських суддів здійснюється сторонами чи іншими особами, яким сторони надали відповідні повноваження, а у випадках, передбачених цим Регламентом, - Головою Третейського суду чи його Заступником, згідно із затвердженим Президентом РТПП списком третейських суддів, що має обов`язковий характер (обов`язковий список).

Відповідно до частини третьої статті 5 Регламенту у разі, якщо третейська угода містить положення щодо персонально визначеного складу Третейського суду і названі в ній особи, що можуть бути обраними третейськими суддями, входять до обов`язкового списку, такі вимоги третейської угоди є обов`язковими для сторін, а у випадках, передбачених цим Регламентом, і для Голови Третейського суду.

Частиною шостою статті 21 Регламенту передбачено, якщо третейською угодою персонально визначено осіб зі складу обов`язкового списку, яких сторони мають намір обрати (призначити) третейськими суддями для розгляду спору, і прізвища, ім`я та по батькові цих осіб включені до обов`язкового списку, але сторони чи сторона не обрали їх третейськими суддями у термін і порядку, передбачені цим Регламентом, то призначення таких осіб суддями здійснює Голова Третейського суду, а у разі його відсутності - Заступник Голови Третейського суду. Склад Третейського суду в даному випадку формується з урахуванням обраного (призначеного) стороною третейського судді.

Із наведених норм Регламенту убачається, що персональне визначення осіб третейськими суддями для розгляду справи є наміром сторін та не означає автоматичного визначення таких осіб в якості третейських суддів для розгляду спору, а потребує їх обрання сторонами у термін і порядку, передбачені цим Регламентом, або призначення таких осіб третейськими суддями для розгляду спору Головою Третейського суду.

Відповідно до частини першої статті 17 Регламенту у разі своєчасної сплати позивачем витрат Третейського суду РТПП Уповноважений справами в триденний термін з дня зарахування коштів на поточний рахунок РТПП надсилає сторонам третейської угоди Повідомлення про надходження позовної заяви. До повідомлення про надходження позовної заяви додаються: а) Положення про Постійно діючий Третейський суд; б) Регламент; в) Обов`язковий список осіб, що можуть бути обрані (призначені) третейськими суддями для розгляду конкретної справи; г) Зразок заяви про намір обрання третейським суддею (суддями) персонально визначених осіб (Заява).

З матеріалів третейської справи № 10/2023 вбачається, що на виконання вказаних вимог Регламенту Третейський суд 25.08.2023 повідомленням про надходження позовної заяви за вих. № 10 (яке було вручено сторонам) направив сторонам у справі копії Положення про Третейський суд, Регламенту, обов`язкового списку осіб, що можуть бути обрані (призначені) третейськими суддями, зразок заяви про намір обрання третейським суддею персонально визначених осіб. Крім того, у цьому повідомленні Головою Третейського суду зазначено, що склад Третейського суду було визначено та погоджено письмово сторонами у договорі купівлі-продажу №41/59 365 від 05.07.2021 - 1 арбітр Бєлік Сергій Валерійович, однак третейський суддя Бєлік С.В. станом на теперішній час призупинив розгляд справ у третейському суді (аркуш 50 третейської справи №10/2023).

Зазначене вище повідомлення Третейського суду про надходження позовної заяви отримано Господарством 02.09.2023, що підтверджується наявним у матеріалах третейської справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Водночас Господарство не скористалося своїм правом на подачу заяви про намір обрати третейського суддю у третейській справі № 10/2023.

У свою чергу, Товариство надало до Третейського суду заяву про намір обрати третейським суддею у третейській справі № 10/2023 Тригуб О.В.

У подальшому, розпорядженням Третейського суду від 19.09.2023 № 9 призначено Тригуб О.В. третейським суддею для розгляду відповідного спору.

Ураховуючи неможливість обрання сторонами Бєліка С.В. третейським суддею у зв`язку з призупиненням ним розгляду справ (про що було зазначено сторонам у відповідному повідомленні про надходження позовної заяви) у Голови Третейського суду були відсутні підстави для призначення Бєліка С.В. третейським суддею у справі № 10/2023 на підставі положень частини третьої статті 5 та частини шостої статті 21 Регламенту.

Натомість, у відповідності до наведених вище положень статті 14, 16, 21 Регламенту та з належним виконанням обов`язку, визначеного статтею 17 цього Регламенту, Головою Третейського суду було призначено склад Третейського суду із урахуванням обраного (призначеного) Товариством третейського судді.

За таких обставин, визначення складу Третейського суду у справі № 10/2023 відбулося у відповідності до положень Закону України "Про третейські суди" та Регламенту.

Дійшовши цього висновку, Верховний Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника, зокрема у тій частині, в якій він апелює до ухвалення Рішення від 10.11.2023 у справі № 10/2023 незаконним складом Третейського суду.

При цьому факт того, що визначення складу Третейського суду здійснено у відповідності до норм Закону України "Про третейські суди" та Регламенту, у повній мірі відповідає преюдиційним обставинам (частина четверта статті 75 ГПК України), встановленим Верховним Судом у постанові від 13.02.2024 у справі № 872/13/23 під час розгляду заяви Господарства про скасування рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі №10/2023 (тобто у спорі між тими ж сторонами щодо законності того ж самого рішення Третейського суду з аналогічних підстав).

З огляду на зазначене та відсутність доказів добровільного виконання Господарством відповідного рішення, Верховний Суд погоджується з обґрунтованістю висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для відмови у задоволенні вимог Товариства про видачу наказу на примусове виконання рішення Третейського суду від 10.11.2023 у справі № 10/2023.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені процесуальні норми та викладені вище мотиви, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи скаржника не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у цій справі відсутні.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати у вигляді судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 25, 129, 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Август В.А" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі № 872/11/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков