Постанова

від 24.04.2024 по справі 386/987/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 386/987/19

провадження № 61-9638св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,Гулька Б. І., Лідовця Р. А., учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 ,

особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області), ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву мотивувала тим, що 03 травня 2018 року вона звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Проте, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 30 травня 2018 року відмовило їй у наданні такого дозволу.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року у справі № 811/1719/18 визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та зобов`язано останнього повторно розглянути її заяву. На підставі цього рішення суду, наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06 листопада 2018 року їй надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки - 2,0000 га, із цільовим призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Вона замовила відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Після цього вона звернулася до державного кадастрового реєстратора відділу у Голованівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а саме: про державну реєстрацію земельної ділянки.

Однак рішенням від 14 серпня 2019 року їй відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з перетином ділянки із земельною ділянкою, кадастровий номер 3521483900:02:000:0688 (площа співпадає на 0,2281%), та із земельною ділянкою, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689 (площа співпадає на 99,7741%).

Позивачка зазначала, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку, яку вона оформляла, під час розроблення нею проекту землеустрою ОСОБА_2 23 серпня 2019 року зареєстровав право власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру від 09 серпня 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09 серпня 2019 року № 11-4135/14-19-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689;

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області;

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку зі здійсненням реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0688.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року у складі судді Гарбуза О. С. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання незаконними і скасування оскаржуваного наказу та скасування державної реєстрації речового права. Набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку є правомірним, оскільки ним, як і позивачкою, також розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який він раніше ніж ОСОБА_1 подав на затвердження.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Короткий зміст рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Боруш А. О., задоволено частково. Постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 листопада 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-19243св20).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09 серпня 2019 року № 11-4135/14-19-СГ про затвердження проєкту землеустрою та надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689. Визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689. Визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0688. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням реєстрації земельної ділянки, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0688. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги по 4 802,50 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області допустило неконкурентне надання землі у власність особи за наявності двох бажаючих осіб, що є порушення принципу рівності права власності на землю. Так, без будь-якого конкурсу спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_2 , хоча він пізніше за ОСОБА_1 дізнався про існування цієї земельної ділянки і звернувся з відповідною заявою. Суд першої інстанції не звернув уваги на ці порушення та розглянув справу на підставі висновків, що призвели до неправильного вирішення спору.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У червні 2023 року особа, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокатКонякін М. С., із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Право на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що вказаним судовим рішенням вирішено питання про її права та інтереси, оскільки з 28 вересня 2020 року, тобто до ухвалення цього судового рішення, вона є власником спірної земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689. Це її право власності ніхто не оспорював та не скасував. До участі у розгляді цієї справи її ніхто не залучив. Переконує, що оскаржуване судове рішення надало позивачу право на скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки, що може призвести до позбавлення її права власності на цей об`єкт нерухомості та втрату заявницею коштів, які були витрачені на спірну земельну ділянку, без права на повернення цих коштів.

Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 308/12227/13-ц, від 04 листопада 2019 року у справі № 542/401/18, від 10 вересня 2020 року у справі № 757/66808/19-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19, від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Також заявниця вказує на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає обов`язковому скасуванню з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки апеляційний суд прийняв рішення про її права та інтереси і не залучив до участі у справі (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Разом із касаційною скаргою ОСОБА_3 подала до Верховного Суду клопотання про поновлення їй строку на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року, яке обґрунтувала тим, що не була залучена до участі у розгляді справи, про існування судового рішення, яке порушує її права, вона дізналась лише 25 травня 2023 року.

У вересні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боруш А. О., надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , в якому просить закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду не вирішувались.

Також у відзиві ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боруш А. О., просить Верховний Суд продовжити їй строк для подання цього відзиву до 20 вересня 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Перевіривши доводи вказаного клопотання ОСОБА_1 , Верховний Суд вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки строк на подання відзиву пропущений заявницею з поважних причин, тому такий строк підлягає продовженню до 20 вересня 2023 року.

У січні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боруш А. О., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження у справі із підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 396 ЦПК України.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 29 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху, надано заявниці строк на усунення недоліків, зокрема запропоновано надати докази на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі № 386/987/19 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано матеріали справи № 386/987/19 із Голованівського районного суду Кіровоградської області; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2023 року матеріали справи № 386/987/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року справу № 386/987/19 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Крутеньківської сільської ради.

06 листопада 2018 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ № 11-7726/14-18-СГ, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

05 березня 2019 року ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області винесено наказ № 11-655/14-19-СГ, яким ОСОБА_2 , за його, заявою надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06 листопада 2018 року № 11-7726/14-18-СГ фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, в якій наявні технічний звіт про топографо-геодезичні роботи з кадастровою/ топографічною зйомкою, відомості оцінки точності GPS-вимірювань в режимі RTK та обчислення координат точок місцевості, відомості вирахування координат та площі земельної ділянки, проект акта приймання-передачі межових знаків на зберігання з додатком, відомість вирахування площі земельної ділянки, викопіювання з кадастрової карти (плану), висновок про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, висновок державної експертизи землевпорядної документації, затверджений Головним управлінням Держгеокадастру 03 травня 2019 року.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09 серпня 2019 року № 11-4135/14-19-СГ ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689.

14 серпня 2019 року державним кадастровим реєстратором відділу у Голованівському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області за зверненням ОСОБА_1 від 07 серпня 2019 року винесено рішення № РВ-3500786132019 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з відсутньою електронною копією технічної документації із землеустрою у форматі PDF та перетином інших ділянок, а саме: земельною ділянкою, кадастровий номер 3521483900:02:000:0688 (площа співпадає на 0,2281%), та земельною ділянкою, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689 (площа співпадає на 99,7741%).

Відповідно до копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 вересня 2019 року № 179587390 та копії Поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521483900:02:000:0689, ОСОБА_2 зареєстрував право власності на цю земельну ділянку 23 серпня 2019 року.

Згідно з копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 вересня 2019 року № 179586771 та копією поземельної книги щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521483900:02:000:0688, цю земельну ділянку віднесено до державної власності.

Водночас, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка площею 2,0000 га, яка розташована на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2020 року № 1262, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренко В. В., належить громадянці ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх правове обґрунтування

У статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом із тим судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у розгляді справи, вказує на те, що суд апеляційної інстанції вирішив питання про її права та інтереси, оскільки з 28 вересня 2020 року вона є власником спірної земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689.

Зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням позивачу надано право на скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки, що може призвести до позбавлення її права власності на цей об`єкт нерухомості та втрату заявницею коштів, які були витрачені на спірну земельну ділянку, без права на повернення цих коштів.

На підтвердження свої доводів ОСОБА_3 надала суду витяг від 26 червня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого спірна земельна ділянка площею 2,0000 га, розташована на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2020 року № 1262, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Захаренко В. В., дійсно належить заявниці.

Верховний Суд вважає, що оскаржуваною постановою апеляційного суду питання про права та інтереси ОСОБА_3 вирішувались з огляду на зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду та доведеність цих обставин.

Зокрема, в оскаржуваному судовому рішенні апеляційним судом вирішено питання про визнання протиправною та скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689; зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області закрити Поземельну книгу, яка була відкрита у зв`язку із здійсненням реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689.

Однак апеляційний суд, розглянувши спір по суті, не звернув увагу на те, що на момент винесення оскаржуваного судового рішення (22 березня 2022 року) власником спірної земельної ділянки площею 2,0000 га, розташованої на території Крутеньківської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, був не ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Воно може бути універсальним або частковим (сингулярним).

За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки, зокрема при зміні суб`єктного складу правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, перехід прав та обов`язків відносно майна (земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 вересня 2020 року № 1262) від одного суб`єкта права до іншого суб`єкта права є сингулярним правонаступництвом.

Зважаючи на наведене, Верховний Суд вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_3 про те, що постановою Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року вирішено питання про її права та інтереси як особи, яка не брала участі у справі, що є безумовною підставою для скасування зазначеного судового рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду

Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки апеляційний суд прийняв рішення, яке стосується прав та інтересів ОСОБА_3 як власника спірної земельної ділянки, кадастровий номер 3521483900:02:000:0689, що не була залучена до участі у справі, то касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду слід звернути увагу на викладене, встановити фактичні обставини справи, дослідити наявні у справі докази, проаналізувати всі доводи і запереченням сторін, у порядку передбаченому ЦПК України вирішити питання щодо сингулярного правонаступництва ОСОБА_2 , ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Щодо клопотань ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження

У відзиві на касаційну скаргу та окремому документі ОСОБА_1 виклала клопотання про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, зокрема якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Перевіривши доводи вказаних клопотань ОСОБА_1 та дослідивши матеріали касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про те, що підстав для задоволення таких клопотань і закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року немає.

Щодо судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема із розподілу судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 400, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження у справі відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 22 березня 2022 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець