Ухвала

від 06.05.2024 по справі 373/2120/23

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2120/23

Номер провадження 1-кс/373/163/24

УХВАЛА

06травня 2024року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд

Київської області

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023112100000081 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

установив:

На розгляді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області (головуюча суддя ОСОБА_6 ) перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану (ч.4 ст. 191 КК України) та у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки (ч.2 ст. 366 КК України).

В судовому засіданні 17.04.2024 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 , який залучений до участі у справі з 19.03.2024, заявив відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , посилаючись на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.

Заява про відвід судді умотивована тим, що ухвалою суду від 27.02.2024 суддя ОСОБА_6 задовольнила заяву прокурора про відвід захисника адвоката ОСОБА_7 , при тому, що цього захисника вільно обрав обвинувачений на час судового розгляду його справи. Захисник ОСОБА_5 вказує, що суддя ОСОБА_6 , задовольняючи заяву прокурора про відвід захисника, не надала належної оцінки поясненням захисника, якому заявлено відвід, та не взяла до уваги позицію обвинуваченого про те, що між ним та захисником не було та не існує жодного конфлікту інтересів, а також відсутній конфлікт інтересів між обвинуваченим та свідками, а отже і між захисником та свідками. Вказує, що суддя безпідставно надала перевагу аргументам прокурора та визнала підставою для відводу захисника ту обставину, що адвокат ОСОБА_7 на досудовому розслідуванні надавав правову допомогу свідкам обвинувачення під час їх допиту, не взявши до уваги, що згідно КПК України свідки є іншими учасниками, а не стороною кримінального провадження та не поділяються на «свідків обвинувачення» чи «свідків захисту», їх показання носять незалежний характер та можуть бути використані як на доведення винуватості, так і на виправдання особи. З урахуванням наведеного, захисник ОСОБА_5 вважає, що суддя ОСОБА_6 постановила необґрунтовану ухвалу з істотним порушенням процесуального права та прав адвоката, внаслідок чого у стороннього спостерігача може утворитись уява упередженості судді.

В судовому засіданні обвинувачений та його захисник ОСОБА_8 підтримали заяву про відвід судді ОСОБА_6 .

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти такої заяви, вважає її не обґрунтованою.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали, які стосуються обставин, викладених в заяві про відвід судді, встановлено наступне.

На досудовому розслідуванні та на стадії підготовчого судового провадження у кримінальному провадженні № 42023112100000081 від 25.04.2023, що надійшло до суду 16.10.2023 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , захист підозрюваного/обвинуваченого здійснював адвокат ОСОБА_9 .

З 27.11.2023 захист обвинуваченого у суді почав здійснювати адвокат ОСОБА_7 на підставі договору та ордеру про надання правничої допомоги від 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.02.2024 (головуюча суддя ОСОБА_6 ) було задоволено заяву прокурора про відвід захисника ОСОБА_7 від участі в кримінальному провадженні. Обвинуваченому роз`яснено його право залучити іншого захисника.

За змістом цієї ухвали таке рішення прийнято суддею на підставі п. 1 ч.2 ст. 78 КПК та з урахуванням положень ч.1 ст. 46 КПК, з метою усунення потенційного конфлікту інтересів між захисником та підзахисним, свідками та обвинуваченим і його захисником, оскільки адвокат ОСОБА_7 , який вступив у справу під час судового розгляду, але раніше - на досудовому розслідуванні надавав правову допомогу свідкам, показаннями яких разом з іншими доказами прокурор має намір доводити перед судом винуватість обвинуваченого.

Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні. Серед іншого, такими обставинами можуть бути ті, які викликають сумнів в неупередженості судді (п.4 ч.1 ст. 75 КПК України)

Частиною 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Стаття 126 Конституції України гарантує незалежність і недоторканість суддів та забороняє вплив на суд у будь-який спосіб.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» наголошено, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.

У п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача ( об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій).

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Агрокомплекс проти України» (заява №23465/0) зазначається про те, що незалежність суду з суб`єктивної сторони означає недопустимість суддею персональних упереджень або необ`єктивності.

Персональна неупередженість судді презюмується, якщо немає доказів про протилежне. Разом з цим, у вказаному Рішенні Європейського суду з прав людини зазначається, що суд повинен бути неупередженим і з об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів в цьому відношенні.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки на підставі доказів та фактів має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У цій справі, захисник заявив відвід судді ОСОБА_6 необґрунтовано, оскільки не навів жодного випадку поведінки судді її умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в її неупередженості.

Незгода з процесуальним рішенням судді не може бути самостійною підставою для його відводу.

У даному випадку Ухвала суду про відвід захисника ОСОБА_7 , постановлена суддею в рамках процесуального закону та в жодному разі не надає переваги чи преференцій тій чи іншій стороні кримінального провадження при здійсненні своїх процесуальних прав та обов`язків.

Захисник у заяві про відвід судді ОСОБА_6 , не погоджуючись з її рішенням (ухвалою) вдався до детального юридичного аналізу процесуальних норм права, застосованих судом та тих, які стосуються процесуального статусу свідка.

На переконання суду, захисник ОСОБА_5 помилково вважає, що його юридичне бачення та оцінка процесуального рішення судді з точки зору процесуального закону є єдино правильними та такими, що збігається з баченням пересічного громадянина, необізнаного з юридичними тонкощами, правилами судочинства та процесуальними нормами. Тож твердження захисника, що рішення судді про відвід захисника може породити «суспільне уявлення про можливе упереджене ставлення суду, в особі судді ОСОБА_6 » є надуманим.

Таким чином, подана захисником заява про відвід судді ОСОБА_6 визнається судом не обґрунтованою, а підстави для відводу надуманими та такими, що не мають нічого спільного з поведінкою судді та іншими критеріями безсторонності суду, детальний аналіз яким надано у рішеннх Європейського суду з прав людини.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для відводу судді ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023112100000081 залишити без задоволення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає

Суддя ОСОБА_1