Рішення

від 25.04.2024 по справі 340/1287/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1287/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,

за участі:

представника позивача Майстрова О.С.

представника відповідача Джой Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства "Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради" (вул. Ялтинська, 1, м. Кропивницький, 25011, ЄДРПОУ 01994959) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича, 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 28.02.2024 №UA-2023-12-11-013708-а.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у своєму висновку не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених порушень, що свідчить про нечіткість та невизначеність такого висновку. Також зазначає, що позивачем не допущено порушень вимог частини 8 статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки пропонувалось подати документи у паперовому вигляді не від учасників, а лише від переможця, що не є тотожними поняттями.

Ухвалою суду від 08.03.2024 відкрито провадженні у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, сторонам встановлено порядок та строки вчинення процесуальних дій, призначено підготовче засідання у справі (а.с. 77).

Від відповідача до суду 29.03.2024 надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити.

Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем дійсно допущено порушення частини 8 статті 12 Закону №922, оскільки тендерна документація містила в собі вимогу про наданням учасником інформації у паперовій формі, що прямо суперечить зазначеній нормі закону. Зазначає, що наведена позивачем судова практика не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки в даному випадку відповідачем чітко викладено зобов`язальну частину висновку, визначено, які саме дії повинен вчинити відповідач, встановлені відповідні строки.

Отже, вважає спірний висновок правомірним, а отже таким, що скасуванню не підлягає (а.с. 117-125).

01.04.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач наполягав на раніше висловленій позиції, зокрема щодо нечіткості та неконкретності зобов`язальної частини спірного висновку, наголошував на безпідставності доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, наполягав на задоволенні позову (а.с. 139-143).

16.04.2024 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач, з посиланням на практику Верховного Суду, наголошує на коректності зобов`язальної частини спірного висновку, у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 149-151).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наголосив на протиправності спірного висновку з паідстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Зазначив, що позивачем не допущено будь-яких збитків під час проведення закупівлі, що перевірялась, а виявлені відповідачем порушення носять суто формальний характер. Наголосив, що позивачем взагалі не допущено порушень Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки у письмовому вигляді документи вимагались лише у переможця, а не в учасників торгів. Що стосується зобов`язальної частини висновку наголосив на її некоректності, нечіткості, оскільки відповідачем не вказано, яких саме заходів необхідно вжити позивачу та скільки (один чи декілька), кого саме та до якого виду відповідальності необхідно притягнути. Отже вважає спірний висновок протиправним та просив суд його скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, у його задоволенні просила відмовити. Зазначила, що у відповідності до вимог Закону України "Про публічні закупівлі", усі документи та інформація учасниками подається виключно в електронному виді через електронну систему закупівель, при чому законом прямо передбачено заборону вимагати від учасників інформації у паперовому вигляді. Наголосила, що закон не визначає окремих підходів до учасника та переможця процедури закупівлі стосовно способів та методу подання документів, визначених у тендерній документації. Що стосується зобов`язальної частини висновку, зазначила, що така частина є максимально чіткою та сформульована у відповідності до вимог закону та актуальної судової практики Верховного Суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом з наданих сторонами заяв по суті справи, пояснень та інших матеріалів справи встановлено, що позивачем проведено публічну закупівлю з унікальним номером UA-2023-12-11-013708-а, на закупівлю товару сир м`який 40% жирності, ДК 021:2015:15540000-5, з переможцем якої ПАТ "Юрія" позивачем укладено Договір про закупівлю товару №1-3/2024 від 02.01.2024 (а.с. 34-74).

Також встановлено, що згідно наказу Східного офісу держаудитслужби №14 від 06.02.2024 (а.с. 126), відповідачем розпочато моніторинг публічних закупівель відповідно до переліку (а.с. 127-130), у тому числі закупівлі з унікальним номером UA-2023-12-11-013708-а, проведеної КНП "Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради".

За результатами проведеного у період з 06.02.2024 по 27.02.2024 моніторингу закупівлі UA-2023-12-11-013708-а, складено та затверджено 28.02.2024 Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-11-013708-а, відповідно до пункту 2 якого, за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону №922 та Особливостям встановлено порушення вимог частини 8 статті 12 Закону №922 (а.с. 31-33).

Зокрема, у пункті 1 Висновку зазначено, що умовами розділу ІІ "Перелік документів, що подаються Переможцем процедури закупівлі" додатку 1 "Перелік документів, які вимагаються для підтвердження відповідності тендерної пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям та іншим умовам" до тендерної документації Замовника передбачено наступне: "переможцем процедури закупівлі документи, указані в розділі ІІ цього додатку Документації надаються Замовнику через електронну систему закупівель. У разі відсутності технічної можливості завантажити такі документи (інформацію) в електронну систему закупівель Учасник особисто надає Замовнику оригінали чи нотаріально посвідчені копії таких документів разом із листом-поясненням щодо неможливості їх подачі в електронній системі закупівель", чим порушено вимоги частини 8 статті 12 Закону №922.

Інших порушень під час зазначеного моніторингу не виявлено.

Відповідно до пункту 3 Висновку, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з такими висновками проведеного моніторингу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-XII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Статтею 5 Закону № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження (частина десята статті 8 Закону № 922-VIII).

Згідно зі статтею 20 Закону № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша статті 22 Закону № 922-VIII).

Згідно з частиною другою статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Частиною шостою статті 33 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Стаття 1 Закону № 922-VIII надає визначення основних термінів, які вживаються у цьому законі.

Так, відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 18 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII).

Також, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Зі змісту частин 1, 3, 4 та 8 статті 12 Закону № 922-VIII , електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозицій під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Електронна система закупівель забезпечує збереження та належний захист усієї інформації щодо закупівель відповідно до вимог Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", можливість взаємодії з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, та можливість доступу до цієї інформації замовникам, учасникам, органам, уповноваженим здійснювати контроль у сфері закупівель, органу оскарження, Уповноваженому органу та іншим особам відповідно до цього Закону.

Подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що електронний документообіг є невід`ємною частиною функціонування електронної системи закупівель, яка забезпечує реалізацію мети та завдань такої системи. Використання будь-яких документів та/або інформації у паперовому вигляді під час проведення процедури закупівлі не відповідає встановленим законом принципам функціонування такої системи та прямо заборонено законом.

Водночас, матеріали справи свідчать, що позивач, який у процедурі закупівель виступав замовником, у тендерній документації передбачив можливість надання учасником (переможцем) частини інформації у паперовому вигляді, що прямо суперечить вимогам частини 8 статті 12 Закону № 922-VIII.

Отже, суд вважає обґрунтованим спірний висновок Східного офісу Держаудитслужби щодо наявності порушення з боку позивача положень частини 8 статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення закупівлі №UA-2023-12-11-013708-а, що виключає можливість задоволення позову у цій частині.

Що стосується доводів позивача про необґрунтованість спірного висновку в його зобов`язальній частині, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (далі - Порядок №552), розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.

Відповідно до змісту Розділу ІІІ вказаного Порядку у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Під час зазначення структурної одиниці закону зазначається лише її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Пунктом 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII закріплено, що орган державного фінансового контролю має право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Зазначені норми кореспондуються з приписами підпункту 20 пункту 6 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02 червня 2016 року №23 (далі - Положення №23) у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, згідно з якими Східний офіс Держаудитслужби має право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З аналізу положень пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII та пункту 1 Розділу ІІІ Порядку №552 слідує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі повинен обов`язково містити зобов`язання щодо усунення виявлених порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель.

Зобов`язальна частина висновку може включати як заходи, направлені на виправлення виявлених порушень та приведення процедури закупівлі у відповідність до встановлених правил та стандартів, так і рекомендації, спрямовані на запобігання вчинення таких порушень у подальшому.

При цьому спосіб, у який замовник повинен усунути виявлені порушення не визначений ні Законом №922-VIII, ні Порядком №552. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю має певну свободу розсуду щодо визначення способу усунення виявлених порушень.

Водночас реалізація таких повноважень повинна здійснюватися органом державного фінансового контролю з урахуванням контексту допущених порушень та вагомості їх впливу на процедуру закупівлі з метою обрання пропорційного та ефективного заходу для їх усунення та/або недопущення у подальшому.

Отже, визначаючи спосіб усунення порушень, з метою попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган повинен чітко зазначити конкретний захід (варіант поведінки), який слід вжити замовнику для їх усунення.

В оскаржуваному висновку, з урахуванням конкретних обставин, зобов`язано позивача здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, контролюючий орган чітко визначив, які саме дії повинен здійснити позивач, зокрема "здійснити заходи, направлені на притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

На коректність та відповідність вимогам закону такого формулювання зобов`язальної частини висновку контролюючого органу наголосив Верховний Суд в постанові від 21.12.2023, справа №160/18147/22.

Суд звертає увагу, що відповідач, як орган державного фінансового контролю згідно з положеннями пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення №23 наділений повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій розгляд питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Отже, зміст зобов`язальної частини оскаржуваного висновку сформульовано відповідачем на виконання його владних управлінських функцій, за результатом проведеної перевірки, якою встановлено порушення замовником частини 8 статті 12 Закону №922-VIII.

Суд також звертає увагу на те, що визначений у спірному висновку спосіб усунення виявлених порушень, у цій конкретній ситуації, зважаючи на завершення процедури торгів, визначення переможця та укладання з ним договору, відповідає завданню здійснення державного фінансового контролю та направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

У цьому контексті суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 березня 2023 року у справі №420/11945/21, застосований органом державного фінансового контролю спосіб усунення виявлених порушень "здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому", є превентивним заходом, що не вимагає розірвання договірних відносин. Така вимога відповідача скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.

Такий підхід узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Крім того, суд зауважує, що зобов`язання позивача здійснити розгляд питання про притягнення винних працівників до відповідальності саме по собі не створює жодних негативних наслідків для позивача, оскільки не зобов`язує його прийняти конкретне рішення. В силу вимог пункту 15 частини першої статті 10 Закону №2939-XII та підпункту 20 пункту 6 Положення №23 орган державного фінансового контролю наділений лише правом ініціювання питання щодо притягнення до відповідальності винних у допущених порушеннях осіб. Водночас питання виявлення осіб, винних у порушеннях, зазначених в спірному висновку, та встановлення достатності підстав для притягнення їх до відповідальності є прерогативою позивача.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2023 року у справі №160/20811/22.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірних дій та рішень підтверджено належними та допустимими доказами.

Отже, судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо винесення спірного висновку, а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування є такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, стягненню не підлягають.

Доказів понесення відповідачем судових витрат у справі до суду не надано.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати вважати фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 03 травня 2024 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО