Рішення

від 08.05.2024 по справі 420/32066/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32066/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом позивача, ОСОБА_1 , до відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить, з урахуванням ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.10.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 14 006 гривень 89 копійок у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.10.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2023 відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23 виплатив позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4083,84 грн. за період з 01.03.2018 по 23.08.2018 у сумі 23097,41 грн. При цьому, в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» відповідач не виплатив на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

(б) Позиція відповідача

28.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник звертає увагу, що індексація грошового забезпечення не нараховувалась позивачу за період проходження служби у спірний період, а її нарахування відбулось одночасно із виплатою на виконання рішення суду у повному обсязі. За таких обставин, на спірні правовідносини не поширюється дія Закону № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Таким чином, законних підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням терміну виплат індексацій грошового забезпечення у відповідача немає.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

11.12.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.03.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд залишив адміністративний позов без руху в порядку ч.13 ст.171 КАС України.

08.05.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 13.01.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 420/25945/21; стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 76 960 гривень 08 копійок у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 13.01.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 у справі № 420/25945/21.

08.05.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд продовжив розгляд справи щодо решти позовних вимог.

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач з 25.08.2015 по 23.08.2018 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.08.2018 № 190 позивача з 24.08.2018 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.

У зв`язку із не виплатою йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби, позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23 визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 23.08.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4083,84 грн за період з 01.03.2018 року по 23.08.2018 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078..

На виконання вказаного рішення відповідач нарахував та виплатив позивачу 21.10.2023 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2018 у сумі 23097,41 грн.

Позивач вважає, що відповідач мав виплатити йому компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а тому звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

V. Джерела права та висновки суду.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Згідно з статтями 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.

В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Як встановив суд, фактична виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.08.2018 включно на виконання судового рішення відбулась лише 21.10.2023.

Виходячи з наведеного, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.10.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23.

Щодо позовних вимог про стягнення з позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у сумі 14006 гривень 89 копійок, то суд зазначає, що стягненню належать нараховані, проте, не виплачені суми. Разом з тим, у спірних правовідносинах відповідач не нараховував позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, у зв`язку із чим зазначена вимога позивача не належить до задоволення.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.10.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23.

VI. Судові витрати

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат суд не здійснює.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.10.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23.

3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.10.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі № 420/1368/23.

4.У задоволенні решти вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Військова частина НОМЕР_1 , адреса: 56541, Миколаївська обл., Вознесенський р-н., с. Бузьке, код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Оксана БОЙКО