Рішення

від 09.05.2024 по справі 500/1117/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1117/24

09 травня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Lux- Reizen Bis Spolka z.o.o. до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Lux- Reizen Bis Spolka z.o.o., через представника - адвоката Гетманюка О.В., звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів №027925 від 12.12.2023 та №027926 від 12.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення рейдової перевірки транспортного засобу марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посадовими особами Уртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР024558 від 12.12.2023. В акті зафіксовано порушення позивачем, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів без документів визначених статтею 53 цього Закону.

За результатами розгляду акту начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №027925 від 12.12.2023 та №027926 від 12.12.2023.

Позивач не погоджується із винесеними постановами, посилаючись на те, що транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом, у водіїв на момент перевірки були в наявності картки водія до цифрового тахографа, а також водіями надані цифрові роздруківки на паперовому носії з особистих карток.

Ухвалою суду від 29.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

14.03.2024 до суду найшов відзив на позовну заяву від відповідача в якому відповідач зазначив, що заперечує проти позовних вимог та вказав, що при проведенні рейдової перевірки встановлено, що транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом. У слоті тахографа вставлена картка іншої особи- Валівоць Олександра позаяк на час проведення перевірки водіями виступали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На думку відповідача, особисті картки водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинні були знаходитися у двох отворах, що наявні у тахографі, незалежно від особи, що здійснювала поточне керування транспортним засобом. Враховуючи, що водії не використовували особисті картки водія у відповідному слоті цифрового тахографа, чим порушено вимоги статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржувані постанови винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 08.12.2023 №86401/37/27-23 та направлення на рейдову перевірку №000862 від 08.12.2023 (Місця перевірки відповідно до направлення : зони габаритно-вагового контролю: а/д М-19 км 345+580, М- 30км 191 +380, М-09 км34+800, Н-18 км 33+800, М-19 км 237+20. Автомобільні дороги в межах Тернопільської області, автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів та інші об`єкти) проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-09, 35 км, Тернопільська область.

12.12.2023 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з 2821899 під керуванням водія ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР024558 від 12.12.2023 (арк.справи 23).

В акті зафіксовано порушення вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини 1 статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 обладнаний цифровим тахографом, у слоті тахографа вставлена картка іншої особи - ОСОБА_3 .

У поясненнях про причини порушення водій ОСОБА_1 вказав, що з актом не згідний, додав роздруківку.

За результатами розгляду акту №АР024558 від 12.12.2023, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області винесено дві постанови про застосування адміністративно господарських штрафів до Lux-Reizen Bis Spolka z.o.o.:

- №027925 від 12.12.2023 у розмірі 34000 грн за порушення водієм ОСОБА_2 вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 6 частини першої статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (арк.справи 24);

- №027926 від 12.12.2023 у розмірі 34000 грн за порушення водієм ОСОБА_1 вимог статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 6 частини першої статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (арк.справи 25).

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону № 2344-ІІІ).

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі Порядок № 1567; в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно зі статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Згідно з пунктом 1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.4 Положення №340 передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.

Отже, автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

Відповідно до пункту 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Частиною 4 статті 53 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

- дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

- білетно-облікову документацію;

- схему маршруту.

Відповідно до частини 8 статті 53 Закону №2344-ІІІ передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (Інструкція №385), визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Отже, в силу зазначених правових приписів Інструкції № 385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Матеріали справи свідчать, що транспортний засіб марки VAN HOOL н.з. НОМЕР_1 , який був об`єктом перевірки, обладнаний працюючим цифровим тахографом, що власне не заперечується відповідачем.

Також суд враховує, що водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали при собі діючі картки водія, що також не заперечується відповідачем.

Натомість, у висновках акту перевірки №АР024558 від 12.12.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки інкримінується позивачу порушення виконання нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів без документів передбачених статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», з тих підстав. що у слоті тахографа вставлена картка іншої особи - ОСОБА_3 .

Суд вважає такі висновки відповідача помилковими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, адже, як зазначалось вище, законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 альтернативних документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Матеріали справи містять копії роздруківок з даними цифрового тахографа за 12.12.2023 щодо водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (арк.справи 26-27), що також підтверджується поясненнями водія ОСОБА_1 в акті перевірки №АР024558 від 12.12.2023, у якому вказано, що з актом не згідний та додано роздруківку даних роботи тахографа.

Підтвердженням такого висновку слугує та обставина, що роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв є документом, передбаченим статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», необхідним для виконання міжнародних перевезень для усіх перевізників (резидентів та нерезидентів) та видів перевезень (пасажирських, вантажних), які використовують у своїх транспортних засобах цифровий тахограф.

Тобто, вказаний документ, є загальнообов`язковим при виконанні міжнародних перевезень транспортними засобами, обладнаним цифровим тахографом; інші документи, наведені в ч.ч.3-6 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», є спеціальними для кожного з видів перевезень (вантажних/пасажирських) та особи перевізника (резидент/нерезидент).

У контексті зазначеного, роздруківка є документом похідним від картки водія, адже процес її створення неможливий без використання картки в тахографі.

Суд указує, що надання роздруківки можливе тільки у разі використання картки водія у тахографі.

Заперечень щодо інших документів, наданих водієм, посадові особи відповідача не висловлювали (протилежного до суду не надано).

Отже, з огляду на встановлені обставини справи суд доходить висновку, що оспорювані постанови відповідача про застосування адміністративно-господарських штрафів №027925 від 12.12.2023 та №027926 від 12.12.2023 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, суд приходить до переконання про задоволення адміністративного позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, саме як з юридичної особи суб`єкта владних повноважень, яка здійснює свої повноваження через утворені територіальні органи, в даному випадку відділ Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Lux- Reizen Bis Spolka z.o.o. до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №027925 від 12.12.2023 у розмірі 34000 грн та постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №027926 від 12.12.2023 у розмірі 34000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Lux- Reizen Bis Spolka z.o.o. судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім ) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 09 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Lux- Reizen Bis Spolka z.o.o. (місцезнаходження: ал. Політехніки, 22/24, оф. 313, м. Лодзь, Республіка Польша,93-590 код ЄДРПОУ 7292721105);

відповідач:

- Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150 код ЄДРПОУ 39816845).

Головуючий суддяМірінович У.А.