Постанова

від 08.05.2024 по справі 707/3116/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/665/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/3116/23 Категорія: 3010040000 Морозов В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Любченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтуванняпозовних вимогзазначила,що вона перебувала у шлюбі із відповідачем, від якого у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 березня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.

ОСОБА_1 покладені на нього обов`язки щодо виховання та утримання дитини не виконує.

Позивач стверджує, що відповідач останні декілька років взагалі не бачив дитину, ніяким чином не піклується про неї, не проявляє зацікавленості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя. Він не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача та дитина знаходиться на повному її утриманні.

Також, позивач вказує, що вона звернулась до служби у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області з проханням надати висновок щодо доцільності/недоцільності позбавлення батька ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 157/01-33 від 28 серпня 2023 року відповідач півтора роки не утримував дитину, не цікавився життям та здоров`ям доньки. Більше того, утворилася заборгованість по сплаті аліментів на утримання малолітньої доньки, яка була сплачена завдяки діям виконавчої служби. Навчанням та вихованням доньки займається лише позивач.

Відповідно до судового наказу Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2017 року на користь позивача ОСОБА_2 стягнуто із відповідача ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За час проживання окремо батько півтора роки не утримував дитину та завдяки виконавчій службі батьком було сплачено заборгованість по виплаті аліментів.

У зв`язку з наведеним, з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів малолітньої дитини, позивач просила суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої доньки.

Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року позов задоволено повністю.

Позбавлено ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 21.11.2023 року у справі за вказаним позовомзалишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що за обставин справи, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, а також враховуючи характер спірних правовідносин, наявні підстави для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконними та необґрунтованими, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин у справі та з порушенням норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скаргамотивована тим,що дитина проживає з позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 . Донька перебуває під постійним наглядом своєї матері, перебуває при цьому під її моральним впливом. Свій вільний час донька планує за попереднім узгодженням зі своєю матір`ю. Враховуючи, що він не проживає разом із своєю донькою, для можливості побачитися із нею, він вимушений попередньо погодити вказане побачення із своєю колишньою дружиною. Остання, в свою чергу, навідріз відмовляється надавати йому доньку для спільного проведення вільного часу. Саме через дії позивача, виникла ситуація, коли він не мав змоги бачити свою доньку, приймати участь в її житті та у повному обсязі виконувати свій обов`язок із утримання та виховання своєї дитини.

ОСОБА_2 обіймає посаду спеціаліста відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Білозірської сільської ради. В свою чергу, акт обстеження умов проживання від 30 серпня 2023 року було виготовлено начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради. Даний акт було складено без його присутності, без повідомлення його про здійснення такого обстеження, висновки було зроблено лише зі слів його колишньої дружини без підкріплення належними доказами.

Апелянт сплачує аліменти. В силу життєвих обставин, він дійсно допускав виникнення заборгованості зі сплати аліментів. У той же час, за наявності коштів, він відразу здійснив погашення наявної заборгованості та у подальшому не допускав виникнення подібних ситуацій. Факт наявності заборгованості в минулому не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо утримання дитини з його боку.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 акцентувала увагу суду, що відповідач протягом двох з половиною років не робив ніяких спроб поспілкуватися з донькою. Також після прийняття оскаржуваного судового рішення він не намагався налагодити контакт з донькою.

Отже, навіть той факт, що відповідача намагаються позбавити батьківських прав ніяким чином не вплинув на зміну поведінки в кращу сторону.

Заслухавши учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , було розірвано рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 30 березня 2018 року.

Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23 червня 2023 року, виданим повторно.

Також, із позовної заяви встановлено, що відповідно до судового наказу Черкаського районного суду Черкаської області від 05 грудня 2017 року із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до копії Акту обстеження умов проживання, затвердженого 30 серпня 2023 року начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради Лютою Н.О., головним спеціалістом юридичного відділу ОСОБА_4 , на підставі заяви, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на першому поверсі одноповерхового будинку, складається з чотирьох кімнат: веранди, вітальні, кухні, санвузла, двох спалень та залу. Умови проживання добрі, світло, просторо, водопровід, каналізація, наявна побутова техніка, достатня кількість меблів. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови:наявна окрема кімната, у якій є ліжко, комод, письмовий стіл, комп`ютер, книги та речі. За даною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_2 (власник), ОСОБА_5 , (без реєстрації), ОСОБА_3 . Стосунки, традиції сім`ї: добрі, в родині панує взаємоповага та взаємодопомога. Висновки комісії: матір з вітчимом забезпечують потреби дитини. Батько ОСОБА_1 не спілкується з дитиною, не зустрічається з нею, не цікавиться життям та здоров`ям дитини.

Відповідно до Довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку, осіб № 1235 від 30 серпня 2023 року, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із копії довідки-характеристики № 1265 від 01 вересня 2023 року встановлено, що Білозірська сільська рада компрометуючих матеріалів на позивача ОСОБА_2 не має.

Відповідно до копії характеристики начальника відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Білозірської сільської ради Тетяни Шевченко № 138/11-05 від 25 серпня 2023 року вбачається, що позивач ОСОБА_2 характеризується з позитивного боку.

Із копії характеристики класного керівника ОСОБА_6 та директора ОСОБА_7 на ученицю 6-Б класу Білозірського ліцею-опорного закладу загальної середньої освіти Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що дитина зарекомендувала себе, як учениця з високим рівнем знань. Логічно мислить. Чітко висловлює думку. Захоплюється гуманітарними науками. На уроках уважна, має систему у підготовці домашніх завдань. Відповідальна, всебічно розвинена, дисциплінована. Бере участь у загальношкільних та класних виховних заходах. Активна у суспільно корисній роботі. Комунікабельна, легко адаптується до різних життєвих обставин та знаходить спільну мову з людьми. Користується авторитетом серед однокласників, має багато друзів. З товаришами не конфліктує. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Поважає думку інших людей, прислухається до порад старших. Дисциплінована, порядна, зосереджена, чемна. Навчанням та вихованням доньки займається та цікавиться лише мама ОСОБА_2 . Батько до закладу не приходив, навчанням доньки не цікавився, класні та шкільні збори не відвідував. Учениця шкідливих звичок немає, приводів до правоохоронних органів не було.

Рішенням виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області «Про надання висновку до суду щодо доцільності позбавлення батька ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини» № 157 від 08 вересня 2023 року, ухвалено надати висновок до суду щодо доцільності позбавлення батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ухилянням батька від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до висновку служби у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області служба у справах дітей вважає за доцільне та в інтересах дитини, позбавлення батька ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1)-6) частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18) зроблено висновок по застосуванню пункту 2 частини першої статті 164 СК України і вказано, що «ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що:

«ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилалася на те, що ОСОБА_1 не цікавиться життям доньки, не бере участі у вихованні дитини, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, півтора року не сплачував аліменти на утримання дитини, а заборгованість було ним погашено лише в межах виконавчого провадження .

Колегія суддів звертає увагу, що на час винесення заочного рішення ОСОБА_1 не мав заборгованості по сплаті аліментів.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності того, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

У свою чергу, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом не встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно неповнолітньої доньки.

Посилання позивача на те, що дитина впродовж тривалого часу проживає разом із нею і не бачиться із відповідачем, також не є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довела.

Відповідач заперечує проти позбавлення його батьківських прав, вказує, що не вчиняє неправомірні дії на шкоду доньки та не ухиляється від виконання своїх обов`язків, що свідчить про його зацікавленість у прийнятті участі в житті дитини.

Оцінюючи докази у справі, колегія суддів не погоджується з висновком Служби у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради від 28.08.2023 №157/01-33, про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.

При дослідженні цього висновку апеляційний суд вважає, що він є недостатньо обґрунтованим, у ньому не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Цей висновок не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. З висновку не вбачається, що батько дитини був запрошений для надання пояснень та заперечень проти позбавлення його батьківських прав, що свідчить про його однобічність.

Сам по собі висновок не є правовою підставою для застосування крайнього заходу позбавлення відповідача батьківських прав.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Колегія суддів, оцінивши докази у справі у їх сукупності, не вбачає обставин свідомого нехтування ОСОБА_1 своїми батьківськими обов`язками. Це вбачається з того, що він не втратив бажання налагодити спілкування з дитиною, продовжує вважати себе її батьком та бажає брати участь у її вихованні, заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо доньки. Вказане свідчить про його інтерес до дитини, і підстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України, для позбавлення відповідача батьківських прав немає.

Отже, колегія суддів вважає передчасними вимоги позивача, однак вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї доньки ОСОБА_3 , оскільки бездіяльність відповідача свідчить про неналежне виконання батьківських обов`язків.

Надання можливості відповідачу змінити ставлення до виховання неповнолітньої доньки стосується, насамперед, урахування якнайкращих її інтересів.

У разі відсутності реальних змін у поведінці відповідача як батька стосовно доньки протягом розумного строку після ухвалення судового рішення позивачка не позбавлена можливості повторно ініціювати питання про позбавлення його батьківських прав.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).

Із матеріалів апеляційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є обґрунтованою і наведені в ній доводи дають підстави для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 13 статі 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, тому витрати понесені відповідачем по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1610,40 грн. підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, про позбавлення батьківських прав відмовити.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, який сплачений за подання апеляційної скарги, у розмірі 1610,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 травня 2024 року.

Судді: