Рішення

від 10.05.2024 по справі 227/1815/20

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.05.2024 227/1815/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.,

за участю

секретаря судового засідання Дзюба Т.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області, ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рисс Марина Олександрівна, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним і застосування наслідків його недійсності, -

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області (далі за текстом Відповідач 1), ОСОБА_5 (далі за текстом Відповідач 2), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рисс Марина Олександрівна, про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним і застосування наслідків його недійсності.

Позовна заява обґрунтована тим, що у її власності перебував автомобіль Toyota Venza, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який зберігався за місцем її тимчасового мешкання на території Центрально-міського району м. Макіївки, на автостоянці поблизу з будинком АДРЕСА_1 . В липні 2014 року невідома особа незаконно заволоділа вказаним транспортним засобом. Наприкінці жовтня 2019 року вона дізналася, що автомобіль було знято з обліку та перереєстровано 03 лютого 2016 року на підставі договору купівлі-продажу на Відповідача 2. Вартість автомобілю за договором склала 30000 грн. Довіреностей на представництво її інтересів з проводу продажу даного транспортного засобу вона не давала жодній особі. Її син ОСОБА_6 з приводу вказаних обставин 30.10.2019 звернувся до Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУМВС України в Донецькій області із заявою про кримінальне правопорушення, відомості було внесено до ЄРДР №42019051660000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України. Слідчим під час досудового розслідування вилучена довіреність на ім`я ОСОБА_7 , в якій вказані невірні дані її паспорта (серія та номер). Також проведено експертне дослідження свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , в результаті чого встановлено, що вказане свідоцтво не відповідає зразку бланків свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлене не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду об`єктів. Вважає бланк свідоцтва НОМЕР_3 підробленим, а договір купівлі-продажу автомобіля та його реєстрацію на ОСОБА_5 недійсним. Зазначила про поважність пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом, оскільки дізналась набагато пізніше про продаж автомобіля і вживала заходи щодо його повернення. Просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобілю Toyota Venza, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , укладений 03 лютого 2016 року в Територіальному сервісному центрі РСЦ МВС в Донецькій області №1442 між нею та ОСОБА_8 , визнати недійсною державну реєстрацію вказаного автомобіля та витребувати автомобіль з чужого незаконного володіння у ОСОБА_5 та повернути їй.

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху.

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Представником Відповідача 1 суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній заперечив проти позовних вимог в повному обсязі. Так, позивачем не наведено перелік правових норм, конкретних фактів на підтвердження доводів щодо недійсності договору купівлі-продажу автомобіля. Щодо позовних вимог про визнання недійсною реєстрацію автомобіля зазначив, що відповідно Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ України №1388 від 07.09.1998 відсутні підстави та порядок визнання державної реєстрації транспортних засобів недійсною, а тому такий спосіб захисту не може бути застосований. Крім того, зазначив, що у даній справі має право брати участь Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Донецькій області структурним підрозділом якого є територіальний сервісний центр № НОМЕР_4 . Просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.06.2020 закрито підготовче судове засідання у справі та призначено судовий розгляд цивільної справи.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.08.2020 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного сервісного центру МВС України про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Головного сервісного центру МВС.

06.08.2020 представником Відповідача 2 адвокатом Луньовим В.О. суду подано відзив на позовну заяву із якого слідує, що в лютому 2016 року ОСОБА_5 та її чоловік ОСОБА_9 придбали автомобіль Toyota Venza, реєстраційний номер НОМЕР_2 у ОСОБА_4 (представник за довіреністю ОСОБА_7 ). 03.02.2016 договір купівлі продажу між нею та за участю представника за довіреністю ОСОБА_7 оформлено і підписано в присутності адміністратора ТСЦ №1442 РСЦ МВС в Донецькій області в м. Бахмуті. Цього ж дня у вказаному сервісному центрі перереєстровано автомобіль на неї і видано номерні знаки НОМЕР_5 . Під час оформлення документів претензій від працівників сервісного центру не було. Крім того, під час оформлення угоди ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_6 , сину позивача, який зазначив, що автомобіль було продано ОСОБА_7 і надано довіреність з правом розпоряджатися автомобілем. В грудні 2019 року за місцем проживання ОСОБА_5 приходили представники незаконного збройного формування ДНР, провели обшук та вимагали від неї спірний автомобіль. Особа по прізвищу ОСОБА_10 стверджував, що автомобільйомунадала ОСОБА_4 , а якісь невідомі особи ще у вересні 2014 року заволоділи ним, тому автомобіль знаходиться у розшуку на підконтрольній владі України території. У подальшому ОСОБА_5 дізналася, що слідчим відділом Костянтинівського ВП ГУНП в Донецькій області розслідується кримінальна справа про незаконне заволодіння транспортним засобом Toyota Venza, реєстраційний номер НОМЕР_2 на який накладено арешт. Вважає, що позивачка та її син намагаються незаконно заволодіти її майном вводячи в оману правоохоронні органи. Звертає увагу на те, що син ОСОБА_4 звертається про викрадення автомобіля після спливу п`яти років, лише у жовтні 2019 року. Крім того, позивачка звертаючись із вказаним позовом до суду не вказує які порушення були допущені сторонами при укладенні спірного договору купівлі-продажу, що було недодержано фахівцями територіального сервісного центру та сторонами угоди, які положення угоди суперечать законодавству України. До того ж у 2016 році позивач та її син не заявляли про викрадення автомобіля. Правомірність нотаріальної довіреності від 01.02.2016 року, на підставі якої здійснював повноваження ОСОБА_7 , ніким не заперечується. Тому вважає, що позивач не зазначила які є правові підстави для визнання спірного договору недійсним, а також не надала доказів недійсності правочину. ОСОБА_5 стосовно незаконних дій позивача та її сина подано заяву про кримінальне правопорушення. Стосовно пропуску строку звернення до суду зазначив, що позивачем не зазначено поважність причин, які були перешкодою для звернення до суду із заявою про захист прав на протязі 5 років. Просив суд відмовити позивачу у поновленні строку для звернення до суду у зв`язкуіз відсутністю поважних причин та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22.09.2020 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рисс Марину Олександрівну.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, головуючим суддею визначено суддю Любчик В.М.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.01.2022 призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26.12.2022 зупинене провадження у вказаній справі.

Судовий експерт Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 26.06.2023 повідомив про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку із відсутністю оплати (том 4 а.с. 194-195).

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.07.2023 поновлено провадження у справі.

В додаткових поясненнях до відзиву на позовну заяву представник Відповідача 1 зазначив, що Головний сервісний центр не є належним відповідачем у вказаній справі. Стосовно визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу зауважив, що реєстрацію транспортного засобу було проведено на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з боку відповідача довіреною особою ОСОБА_7 . В Єдиному реєстрі спеціальних бланків нотаріальних документів за серією бланка НАТ, номер 208583, наявна інформація про дату витрачання бланка 01 лютого 2016 року та про код витрачання бланка 7 Довіреність. Отже, довіреність на підставі якої діяв ОСОБА_7 є чинною, не скасована, не визнана недійсною в установленому законом порядку, тому відсутні підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

Позивач ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача адвокат Штукін В.А. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Зазначив, що довіреність на ім`я ОСОБА_7 позивачкою ніколи не надавалася, вона його не знає,для оформлення довіреності на вказану особу був наданий підроблений паспорт на ім`я ОСОБА_4 . Наразі позивач не має можливості оплатити вартість експертного дослідження.

Представник Відповідача 1 ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях, просила відмовити у їх задоволенні повністю.

Відповідач ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи в судове засідання не з`явилась.

Представник відповідача адвокат Луньов В.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у їх задоволенні. У письмовій заяві від 09.05.2024 просив застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов такого висновку.

Встановлені судом обставини справи.

Відповідно до копії листа територіального сервісного центру №1442 №31/5-1442-3360 від 06.11.2019 власником автомобілю Toyota Venza, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 з 13.05.2014 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.02.2016 вказаний автомобіль перереєстровано на нового власника ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за договором купівлі-продажу (центр 1442) (т.1 а.с.10).

01 лютого 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рисс М.О. посвідчила довіреність, якою ОСОБА_4 нібито уповноважила ОСОБА_7 бути її представником при вчиненні від її імені правочинів та здійсненні інших юридичних дій, пов`язаних з розпорядженням (продажем, міною, здаванням у найм (оренду)), укладанням договору позички та експлуатацією автомобіля марки TOYOTA, модель VENZA, УНІВЕРСАЛ-В, 2014 року випуску, належного їй на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого ЦЕНТР ДАІ 1411 УДАІ ГУМВС України в Донецькій обл. 13.05.2014 року, двигун V=2672 cub/cm, номер шасі (рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого ЦЕНТР ДАІ 1411 УДАІ ГУМВС України в Донецькій обл. 13.05.2014. Довіреність зареєстровано в реєстрі за № 169. Довіреність містить посилання на паспорт позивача ВВ564128, виданий 06 січня 1996 року Костянтинівським РВ УМВС України в Донецькій області (том 1 а.с.36-37).

03 лютого 2016 року, що між ОСОБА_4 паспорт серія НОМЕР_6 виданий 06 січня 1996р. Костянтинівським ГУМВС, від імені якої діє ОСОБА_7 на підставі довіреності серії НАТ 208583, видана 01.02.2016 ОСОБА_13 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу № 279 транспортного засобу Toyota Venza, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору (том 1 а.с.51).

Перереєстрація вказаного транспортного засобу проведена за заявою ОСОБА_5 №84817897 від 03.02.2016 (том 1 а.с. 12).

З копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 30.10.2019 до Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області звернувся ОСОБА_6 із заявою про те, що невстановлені особи в липні 2014 року перебуваючи на території Ц-Міського району Макіївки, незаконно заволоділи транспортним засобом тойота «VENZA», що належить ОСОБА_4 . До реєстру внесені відомості 31.10.2019, правова кваліфікація ч. 1 ст. 289 КК України, номер кримінального провадження 42019051660000099. Реєстрація провадження 01.11.2019 (том.1 а.с.9З).

З копії постанови старшого слідчого СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 06.02.2020 про призначення експертизи у кримінальному провадженні № 42019051660000099 встановлено, що 03.01.2020 в Територіальному сервісному центрі №1442, за адресою Донецька область, м. Бахмут, вул. Ювілейна, 41вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 до автомобіля Toyota Venza, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , що був наданий Відповідачем 2 під час перереєстрації автомобіля 03.02.2016.

Також, у сина позивача ОСОБА_6 вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 до автомобіля Toyota Venza, 2014 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 . Вказане свідоцтво видано Центр ДАІ 1411.

Відповідно до висновку експерта №2/6-21 від 21.02.2020 у кримінальному провадженні ЄРДР №42019051660000099 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_3 , на автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ УНІВЕРСАЛ В, колір БІЛИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2014, особливі відмітки: ВМД-125110002/4/127454 24.04.2014, МПК ОСОБА_6 , дата реєстрації 13.05.2014, Цент ДАІ 1411 УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, видане на ім`я ОСОБА_4 , не відповідає зразкам аналогічних бланків свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлене не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду об`єктів.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_3 на автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ УНІВЕРСАЛ В, колір БІЛИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2014, особливі відмітки: Д/Р ВІА 387620 24.04.2014 ВМД 125110002/4/127454 24.04.2014 ОСОБА_14 МАЄ ПРАВО КОРИСТУВАТИСЯ, дата реєстрації 13.05.2014, Цент ДАІ 1411, видане на ім`я ОСОБА_4 , відповідає встановленим зразкам аналогічних бланків свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, що перебувають в офіційному обігу на території України (том 1 а.с.13-135, том 2 а.с.158-168).

Отже, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , на автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ УНІВЕРСАЛ В, колір БІЛИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке надано Відповідачем 2 під час перереєстрації автомобіля 03.02.2016, не відповідає зразкам аналогічних бланків свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлене не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду об`єктів.

Позивач ОСОБА_4 документована паспортом громадянина України НОМЕР_7 , виданий Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 19.02.2010 (т.1 а.с.5-6).

З копії картки форми №1 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Киргизстану, Біловодського р-ну, с. Сретенка, зареєстрованої в АДРЕСА_2 , 25.04.2001 видано паспорт громадянина України НОМЕР_8 . У зв`язку із втратою вказаного паспорту, 24.02.2010 їй видано паспорт НОМЕР_7 від 19.02.2010 (том 2 а.с.156).

Відповідно до листа Головного управління в Донецькій області №1401.2.3-2086/1401.2.3.1-21 від 15.02.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наявними обліками ГУ ДМС України в Донецькій області та згідно бази даних ЄІАС УМП ДМС України документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 від 19.02.2010 р., виданим Костянтинівським МВ ГУМВС України (том 2 а.с. 184).

Згідно наданих приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Рисс М.О. завірених копій документу, в якому викладено зміст довіреності на бланку НАТ 208583, згідно якого ОСОБА_4 01.02.2016 уповноважила ОСОБА_7 на представництво, копію з копій сторінки 1, 2, 3, 10, 11 паспорту ОСОБА_4 серії ВВ564128, встановлено, що для посвідчення довіреності на представництво позивача громадянином ОСОБА_7 нотаріусу було надано паспорт на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Київ Україна серії ВВ № 564128, виданий Костянтинівським РВ УМВС України в Донецькій області (том 3 а.с. 29-34).

Разом із тим, з листа начальника управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Головного управління ДМС України в Донецькій області №1401.2.4-10709/14.3-21 від 16.06.2021 убачається, що згідно наявних обліків ГУ ДМС України в Донецькій області ОСОБА_4 паспортом серії НОМЕР_6 не документувалась. Згідно книги надходження витрачення бланків паспортів громадянина України ГУ ДМС України в Донецькій області, бланк паспорта серії НОМЕР_6 розподілявся до Ясинуватського МВ 25.08.1998. Надати інформацію про особу, на ім`я якої витрачався вказаний бланкпаспорта громадянина України не є можливим в зв`язку із тим, що частина території України визнана тимчасово окупованими територіями відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII (том 3 а.с. 40).

Отже, паспорт НОМЕР_6 на ім`я позивача не оформлювався Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області та не видавався ОСОБА_4 , містить завідомо неправдиві відомості стосовно місця її народження «м. Київ».

Відповідно до актового запису про смерть №960 від 11 квітня 2016 року ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 3 а.с. 59-60).

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_4 посилалася на те, що у неї було викрадено транспортний засіб автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір БІЛИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який в подальшому реалізовано відповідачу ОСОБА_5 на підставі підроблених документів (паспорту, довіреності, свідоцтва про реєстрацію ТЗ).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статей 316 - 317 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежного від волі інших осіб. Власнику надається право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що відчуження спірного автомобіля відбулось на підставі підроблених документів, а саме: довіреності на ім`я ОСОБА_7 від 01.02.2016, для посвідчення якої нотаріусу надано паспорт серії НОМЕР_6 , яким позивач не документувалася та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , яке не відповідає зразкам аналогічних бланків свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, що перебувають в офіційному обігу на території України, так як виготовлене не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду об`єктів, що встановлено висновком експерта №2/6-21 від 21.02.2020 у кримінальному провадженні ЄРДР №42019051660000099, який судом приймається як доказ.

Відповідач 2 не надав доказів на спростування зазначених обставин.

Отже, вказані обставини свідчать про відсутність волі позивача на вчинення правочину з продажу спірного автомобіля.

За положеннями статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим відповідно до положень статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з статтею 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно з положеннями статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею, внаслідок злочинних дій.

Як встановлено судом, спірний автомобіль було викрадено у позивача, що підтверджено копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42019051660000099 від 01.11.2019.

Поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Право на інтерес теж по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини керується принципом пропорційності, тобто дотримання «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Суд враховує інтереси позивача як власника спірного транспортного засобу, який здійснює захист порушеного права власності, надаючи їм оцінку з точки зору балансу з правами та інтересами добросовісного набувача, та вважає, що права та інтереси власника ОСОБА_4 , яка позбулася володіння автомобілем внаслідок протиправних дій, за обставин цієї справи, перевищують інтереси добросовісного набувача, який набуває право власності на майно, якщо згідно зі статтею 388 ЦК України майно не може бути витребуване в нього.

Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо витребування спірного автомобіля з чужого незаконного володіння.

Стосовно позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного автомобілю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, у статті 203 ЦК Українивизначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У ч. 1 ст. 216 ЦК України вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно ч. 3 ст. 216 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечує проти видачі довіреності будь-якій особі на продаж спірного автомобілю, в тому числі і ОСОБА_7 . До того ж, матеріалами справи встановлено, що довіреність від позивача ОСОБА_7 посвідчена нотаріусом на підставі підробленого паспорту на ім`я ОСОБА_4 . Отже, судом встановлено, що позивачне надав згоду в установленому Законом порядку на представництво її інтересів з приводу розпорядження спірним автомобілем.

В п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що суд встановивши, що спірний договір, який за формою і змістом відповідає вимогам закону, але підтверджено, що одна зі сторін його не підписувала, визнає цей договір недійсним за нормами ст. ст.203,215 Цивільного кодексу України(підписання договору особою, яка не має на це повноваження та відсутність волевиявлення).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачою реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388, передбачено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок № 1388 є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх, а відтак визнання судом недійсною державної реєстрації автомобіля марки «TOYOTA»,модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , колір БІЛИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , проведену 03 лютого 2016 року ТСЦ №1442 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області на ім`я ОСОБА_5 є прямим втручанням в дискреційні повноваження Відповідача 1, встановлені вищенаведеним Порядком.

Тому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, враховуючи матеріально-правовий характер спору, належним способом захисту євизнання недійсним договору купівлі-продажу тавитребування майна із володіння Відповідача 2, яке отримане ним на підставі договору із особою, яка не мала на це повноваження у зв`язку із відсутністюволевиявлення власника, що є підставою для звернення до підрозділу Головного сервісного центру МВС для здійснення державної реєстрації права власності на транспортний засіб, скасування попередньої реєстрації, а відтак в такий спосіб порушене право позивача буде відновлено.

За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стосовно строку звернення позивача до суду із захистом порушеного правата заяви представника Відповідача 2 стосовно застосування строків позовної давностісуд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Як зазначив позивач, що їй стало відомо про порушення права власності на автомобіль внаслідок укладення спірного договору купівлі-продажу автомобіля 03.02.2016, наприкінці жовтня 2019 року, що послугувало зверненню її сина ОСОБА_6 до органів поліції із заявою про викрадення належного їй автомобілю.

Вказане підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, а саме: копією витягу ЄРДР №42019051660000099, довідкою Територіального сервісного центру №1442 №31/5-1442-3360 від 06.11.2019.

Разом із тим, твердження представника Відповідача 2 щодо обізнаності позивачки та її сина ОСОБА_6 про укладення договору купівлі-продажу спірного автомобілю 03.02.2016 року та продаж автомобілю ОСОБА_7 за довіреністю не є слушними, оскільки не підтверджені жодним доказом, а тому не приймаються судом.

До суду позивач звернулася 06.05.2020 року, про що свідчить штамп на поштовому конверті (том 1 а.с. 43).

Отже, позивачем не пропущений строк звернення із позовом до суду.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог із відповідача ОСОБА_5 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які підлягають стягненню становить 1681 гривня 60 копійок.

Керуючись, ст. ст.10, 12, 13, 76-81,141, 259, 263-265, 273, 354ЦПК України,суд,-

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Донецькій області, ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріальногоокругу Рисс Марина Олександрівна, про визнаннядоговору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним і застосування наслідків його недійсностізадовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі - продажу від 03.02.2016 року №279, укладений в Територіальному сервісному центрі РСЦ МВС в Донецькій області №144203.02.2016 року, на підставі якого було переоформлено автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ УНІВЕРСАЛ В,колір БІЛИЙ, рік випуску 2014,реєстраційний номер НОМЕР_2 на ОСОБА_12 .

Витребувати у ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 , виданий Слов`янським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 19.02.2010, місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_2 автомобіль марки «TOYOTA», модель «VENZA», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип ТЗ УНІВЕРСАЛ В,колір БІЛИЙ, рік випуску 2014,номерний знак НОМЕР_5 .

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , паспорт НОМЕР_10 , виданий Слов`янським МВ ГУ ДМС України в Донецькій області, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Костянтинівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 19.02.2010, місце проживання зареєстроване: АДРЕСА_2 судові витрати у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривні60 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М.Любчик

10.05.24