Постанова

від 15.11.2007 по справі 6/138/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/138/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.11.07                                                                                       Справа №6/138/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Коробка Н.Д.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Акімовій Т.М.

В присутності представника позивача Волтер О.В., довіреність № 15 від 03.08.2007 р.; від відповідача – Михальчевська Т.М, довіреність № 04-05/9 від 09.01.07 р. Петрук В.П., довіреність № ГО-07/113 від 18.11.07 р., представники третіх осіб не з'явились.

Розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» в особі Запорізької регіональної дирекції на рішення господарського суду Запорізької області від 13.09.07 р. по справі № 6/138/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергохім», м. Запоріжжя (далі ТОВ «Техенергохім»);

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» в особі Запорізької регіональної дирекції, м. Запоріжжя (далі ЗРД ЗАТ «Страхова Група «ТАС»);

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Слейпнір», м. Миколаїв (ТОВ «Слейпнір»);

2 - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «ГЛ», м. Миколаїв (ТОВ фірма «ГЛ»);

3- Скарлат Олег  Дмитрович, м. Миколаїв (Скарлат О.Д.);

про стягнення 1385,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3040 від 14.11.2007 р. справу № 6/138/07 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М., Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.09.2007 р. по справі № 6/138/07 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено. Стягнуто з ЗРД ЗАТ «Страхова Група «ТАС» на користь ТОВ «Техенергохім» пеню в розмірі 1385,38 грн., витрати по держмиту – 34,13 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 39,49 грн.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що стаття 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.04 р. № 1961-IV (далі Закон № 1961) не вимагає обов'язкового надання постанови суду про адміністративне правопорушення або іншого рішення суду страховику для отримання страхового відшкодування. Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону № 1961 за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, що має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня. Оскільки відповідач не сплатив позивачу страхове відшкодування, позивач має право стягнути з нього пеню за період з 28.03.06 р. по 28.09.06 р.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ЗРД ЗАТ «Страхова Група «ТАС», відповідач по справі, звернувся з апеляційною скаргою (з доповненнями), в якій вказує, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не прийнято до уваги та не з'ясовано питання про наявність вини або відсутність вини у ДТП Скарлата О.Д., не взято до уваги провадження досудового слідства по кримінальній справі по факту ДТП 06.10.05 р., що підтверджується Довідкою № 5045 від 14.08.07 р. Солонянского РВ УМВС України в Дніпропетровській області, внаслідок чого, судом загальної юрисдикції не прийнято рішення про визнання винних осіб у ДТП, а у відповідача відсутні законні підстави для виплати страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю доказів вини водія Скарлата О.Д.

ТОВ «Техенергохім», позивач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Звертає увагу суду на той факт, що з 2005 р. страховикам поставлено за обов'язок самостійно визначати причини страхового випадку відповідно до п. 34.1 ст. 34 Закону №1961. Суди загальної юрисдикції, на яких покладено розгляд справ про адміністративні правопорушення, можуть винести постанову тільки про накладення адміністративного стягнення, а не про визнання особи винною, що є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи 1, 2, 3 відзиву на апеляційну скаргу не надали, представники у судове засідання не прибули, хоча про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

За заявою представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою у судовому засіданні 15.11.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

26.09.2005 р. ЗАТ «Страхова група «ТАС» в особі Миколаївської філії уклало Поліс № ВА/2568763, за яким об'єктом страхування є цивільно-правова відповідальність ТОВ фірма «ГЛ», як власника вантажного автомобіля DAF реєстраційний номер (р/н) ВЕ 7665 АВ, за шкоду, яка може бути заподіяна життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Наказом директора ТОВ фірми «ГЛ» прийнято на роботу водія Скарлата О.Д. з 01.10.05 р. та Наказом № 1007-02 директора ТОВ фірми «ГЛ» від 01.10.05 р. Скарлата О.Д. призначено відповідальним за експлуатацію автомобіля DAF р/н ВЕ 7665 АВ (а. с. 117-118).

06.10.2005 р. на автошляху Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя відбулась дорожньо - транспортна пригода (ДТП) за участю вантажного автомобіля DAF р/н ВЕ 7665 АВ, який належить ТОВ фірма «ГЛ», під керуванням водія ТОВ фірма «ГЛ» Скарлат О.Д., та автомобіля ЗАЗ – DAWOO Sens, р/н 180-44 НР, який належить ЗАТ «Техенергохім», яким керувала Абрамова Н.В., що підтверджується Довідкою Відділення ДАІ відділу внутрішніх справ Солонянського району Дніпропетровської області від 06.10.07 р.

07.10.05 р. ТОВ фірма «ГЛ» подано до ЗАТ «Страхова Група «ТАС» заяву про страхову подію.

11.10.05 р. ЗАТ «Техенергохім» звернулось до ДП Український експертний центр «Експерт-сервіс Авто» з заявою про проведення автотоварознавчого обстеження. Актом № 331 від 12.12.05 р. вказаної установи визначено, що матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля DAWOO Sens р/н 180-44 НР в результаті його пошкодження складає 15355,8 грн.

27.02.06 р. ЗАТ «Техенергохім» звернулось до ЗАТ «Страхова Група «ТАС» з заявою про страхове відшкодування.

Враховуючи відсутність виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Запорізької області позов задоволено, з чим не погодився відповідач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно ст. 6 Закону № 1961 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Як вбачається з довідки про ДТП від 06.10.07 р. Відділення ДАІ відділу внутрішніх справ Солонянського району Дніпропетровської області, протоколу огляду місця події від 06.10.07 р., складеного слідчим СВ Солонянського РВ УМВС в Дніпропетровській області, постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 15.10.05 р., затвердженої начальником Солонянського РВ УМВС Дніпропетровської області, стався страховий випадок в розумінні ст. 6 Закону № 1961, внаслідок якого заподіяна шкода третій особі – позивачеві, за участю забезпеченого транспортного засобу - DAF р/н ВЕ 7665 АВ, відповідальність власника якого застрахована за полісом (Поліс № ВА/2568763).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон № 1961 не ставить в залежність виплату страхового відшкодування від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності фізичної особи, з вини якої відбулось ДТП. Страховий випадок за своєю суттю передбачає настання цивільно-правової відповідальності та пов'язаних з нею негативних наслідків, а настання цивільно-правової відповідальності слід відмежовувати від накладення адміністративних стягнень, застосування яких не може бути передумовою цивільно-правової відповідальності.

Згідно ст. 22 Закону № 1961 при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 34 Закону № 1961 визначено дії страховика після отримання повідомлення про страховий випадок:

страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (Підпункт 34.1).

Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (Підпункт 34.2).

З огляду на викладене, страховик через аварійного комісара або експерта самостійно має визначити причини страхового випадку, розмір збитків та відповідно наявність чи відсутність підстав для здійснення страхового відшкодування. З боку відповідача таких дій проведено не було.

Згідно ст. 35 Закону № 1961 для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:

а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;

б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;

ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;

д) розмір шкоди;

е) підпис заявника і дата подання заяви(Підпункт 35.1).

До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо - транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку (Підпункт 35.2).

Таким чином, перелік документів, подання яких є обов'язковим для прийняття рішення страховиком про виплату страхового відшкодування не містить постанови суду, вироку суду або будь-якого іншого судового рішення якими б особу  було притягнено до відповідальності.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону № 1961 після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду, страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Що також відповідачем не було зроблено.

Згідно п. 37.2. Закону № 1961 за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Колегія суддів приходить до висновку про порушення страховиком вимог Закону № 1961, зокрема: не направлення у триденний строк аварійного комісара або експерта (що підтверджується актом ДП Український експертний центр «Експерт-сервіс Авто» № 331 від 12.12.05 р., яким визначено що обстеження проведено на замовлення ЗАТ «Техенергохім», а не страховика), неприйняття рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування та про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення пені в розмірі 1385, 38 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -          

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» в особі Запорізької регіональної дирекції залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 13.09.07 р. по справі № 6/138/07 – без змін.

Постанову оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 16.11.2007 р.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Коробка Н.Д.  Кричмаржевський В.А.