Рішення

від 10.05.2024 по справі 580/6165/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2024 року справа № 580/6165/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Черкаської обласної державної адміністрації в особі Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача, оформлене витягом з протоколу від 20.01.2023 №2 пункт 14 в частині визнання посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС категорії 4 серії НОМЕР_1 від 14.12.2007, як такого, що видане необгрунтовано і підлягає вилученню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 14.12.2007 набув статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Підставою для видачі посвідчення у 2007 році стали документи органів місцевого самоврядування та районної адміністрації про фактичне проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю з дитинства по 16.05.1986. Після служби в армії з 16.09.1988 по даний час позивач проживає у смт. Лисянка. У період з 16.09.1988 по 25.05.1994 їздив на роботу у с. Яблунівка Лисянського району. У 2022 році органом місцевого самоврядування знову було підтверджено зазначені факти. Однак, протокольним рішенням Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Черкаської обласної державної адміністрації від 20.01.2023 № 2 за нововиявленими обставинами визнано посвідчення, видане на ім`я позивача, серії НОМЕР_1 від 14.12.2007 потерпілого від аварії на ЧАЕС категорії 4 як таке, що видане необгрунтовано і підлягає вилученню. Підставою такого рішення вказується, що позивачем не підтверджено факт проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивач вказує, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі № 580/4080/22, яке залишено в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023, було встановлено, що він має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) у відповідності до посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.12.2007 та згідно довідок виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 07.12.2007 №4680, від 30.08.2022 №2232 підтверджено факт проживання з 16.09.1988 по даний час в смт. Лисянка Черкаської області, яке відноситься до зони посиленого радіологічного контролю, а тому належними доказами підтверджується фактичне проживання позивача в смт. Лисянка протягом 4 років станом на 1 січня 1993 року, яке відносилось до зони радіологічного контролю. Позивач вважає спірне рішення комісії незаконним та таким, що підлягає скасуванню, тому за захистом своїх прав звернувся до суду.

18.09.2023 Черкаська обласна військова адміністрація подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що у разі встановлення регіональними комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами. Відповідач вказує, що згідно із записом у паспорті позивач ОСОБА_1 проживав та був прописаний у смт. Лисянка з 01.07.1988 по 16.09.1988, з 25.05.1994 по даний час. У період з 16.05.1986 по 28.05.1988 ОСОБА_1 проходив військову службу в Радянській Армії. Відповідно до записів трудової книжки в період з 10.09.1988 по 04.12.1993 ОСОБА_1 працював у колгоспі в АДРЕСА_1 , за межами зони посиленого радіоекологічного контролю. Підставою для видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 від 14.12.2007 № 254176 слугувала довідка Лисянської селищної ради № 468 від 2007 року та акт депутата селищної ради, підстави видачі яких відсутні. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області листом від 23.12.2022 № 2300-0306-6/70210 повідомило комісію, що при розгляді акта депутата було встановлено, що свідок ОСОБА_2 згідно її паспортних даних має зовсім інше по-батькові ( ОСОБА_3 ). Свідок ОСОБА_4 проживав в смт. Лисянка із 26.04.1986 по 23.01.1989, з 09.02.1991 по даний час згідно довідки Лисянської селищної ради від 14.07.2008 №2146. У період з 02.02.1989 по 07.02.1991 ОСОБА_4 працював в державному підприємстві «Радгосп Єна», яке було розташоване в селищі Єнське Ковдорського району Мурманської області, а тому посвідчити факт проживання ОСОБА_1 за його місцем реєстрації не міг. Відповідач зауважує, що свідчення свідків про проживання позивача у смт. Лисянка Звенигородського району з 16.09.1988 по 25.05.1994 не підтверджено документально. Опитування свідків за фактами подій 1986 -1993 років може нести виключно довідковий характер та викликає сумніви у їх достовірності. Тому, враховуючи нововиявлені обставини, на засіданні комісії 20.01.2023 (протокол № 2), у зв`язку з не підтвердженням періоду проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років з дня аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) станом на 01.01.1993, позивачу не підтверджено статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Таким чином, стверджує відповідач, позивач не підтвердив факт проживання або роботи на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менше 4-х років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. У зв`язку із чим вважає, що спірне рішення прийнято обгрунтовано та правомірно.

Ухвалою від 21.08.2023 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Лисянка Черкаської області, що підтверджується даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 13.03.1998 Лисянським РВ УМВС в Черкаській області.

Позивачу видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії серії НОМЕР_1 від 14.12.2007.

Згідно з актом від 05.12.2007 комісія в складі: ОСОБА_5 депутата селищної ради та жителів смт Лисянка ОСОБА_4 , ОСОБА_2 підтверджує факт проживання в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 . З дитинства ОСОБА_1 по 16.05.1986 проживав за вказаною адресою. Із 16.05.1986 по 28.05.1988 служив у Збройних силах Радянської Армії. Після звільнення із служби в Збройних Силах постійно проживає за вказаною адресою. У період із 16.09.1988 по 25.05.1994 проживав спільно із батьками, їздив працювати у с. Яблунівка Лисянського району.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 07.12.2007 №4680 позивач проживав в смт Лисянка Черкаської області з 16.09.1988 по даний час, яке відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).

Відповідно до довідки від 14.06.2022 № 1397, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради за підписом секретаря ОСОБА_6 , позивач проживав в смт Лисянка Черкаської області з 01.07.1988 по 16.09.1988. Проживає з 25.05.1994 по даний час, яке рішенням Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, станом на 31.12.2014 відноситься до четвертої зони зони посиленого радіологічного контролю. Підстава: будинкова книга.

Згідно з довідкою від 30.08.2022 № 2232, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради за підписом селищного голови ОСОБА_7 , позивач проживає в смт Лисянка Черкаської області з 16.09.1988 по теперішній час, яке рішенням Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, станом на 31.12.2014 відноситься до четвертої зони зони посиленого радіологічного контролю. Підстава: будинкова книга.

Відповідно до даних паспорта позивача серії НОМЕР_2 , виданого 13.03.1998 Лисянським РВ УМВС в Черкаській області, ОСОБА_1 зареєстрований в смт Лисянка Черкаської області з 25.05.1994.

Згідно з даними трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 05.05.1986 позивач з 16.05.1986 по 28.05.1988 служив в Радянській армії, в період з 10.09.1988 по 04.12.1993 - працював в колгоспі ім. Петровського в с. Яблунівка Звенигородського району Черкаської області, що не заперечується сторонами.

Відповідно до копії будинкової книги (за адресою АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 , зокрема, був зареєстрований за вказаною адресою з 01.07.1988 по 16.09.1988 (виписаний) та був знову прописаний за цією адресою 25.05.1994.

Відповідно до довідки Яблунівського старостинського округу виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 09.04.2024 № 2-11Я згідно даних погосподарської книги та акта депутата Лисянської селищної ради Черкаської області від 05.12.2007 ОСОБА_1 у період з 16.09.1988 по 25.05.1994 не проживав у с. Яблунівка Лисянського району Черкаської області, а лише працював у колгоспі ім. Петровського в с. Яблунівка Звенигородського (колишнього Лисянського) району Черкаської області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулося до Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, листом від 23.12.2022 № 2300-0306-6/70210, в якому вказало, що станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 не прожив і не відпрацював 4 роки в зоні посиленого радіологічного контролю. У зв`язку з чим просило розглянути питання законності видачі ОСОБА_1 посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.12.2007 та його вилучення.

На засіданні Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян протоколом №2 від 20.01.2023 прийнято рішення - визнати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 4 серії НОМЕР_4 від 14.12.2007 № 254176, виданим необгрунтовано. Управлінню соціального захисту населення Звенигородської районної державної адміністрації вилучити посвідчення та надати до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації. Підставою прийняття вказаного рішення став недостатній період проживання (роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю в смт Лисянка Звенигородського району (не менше чотирьох років станом на 01.01.1993), а саме: з 16.05.1986 по 28.05.1988 служба в армії, з 01.07.1988 по 16.09.1988 проживання в смт Лисянка, з 10.09.1988 по 04.12.1993 робота в с. Яблунівка за межами зони посиленого радіоекологічного контролю).

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся за цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 чт. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі Закон № 586-XIV) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Тобто, Черкаська обласна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 7 зазначеного Закону місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій» від 24.02.2022 № 68/2022 утворено Черкаську обласну військову адміністрацію.

Абзацом другим пункту 1 зазначеного Указу передбачено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII) встановлено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Згідно з частини першої статті 15 Закону № 389-VIII військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації «Про внесення змін до розпорядження обласної державної адміністрації від 27.11.2009 № 354» від 04.01.2020 №72 утворено комісію Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, затверджено її склад та Положення про неї.

Згідно з пунктом 1 Положення «Про комісію Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян», затвердженого розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 04.01.2020 №72 (далі Положення), комісія Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі - комісія), є постійно діючим консультативно-дорадчим органом облдержадміністрації.

Пунктами 3-4 Положення встановлено, що основними завданнями комісії є розгляд питань, пов`язаних з визначенням статусу особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань: 1) розглядає подання районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення та відповідні документи, які згідно із нормами законодавства є підставою для видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прирівняним до них; 2) приймає рішення щодо видачі (заміни, відмови у видачі) посвідчень відповідних категорій, згідно із Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551, необхідності доопрацювання документів та надання додаткової інформації. У разі встановлення необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії, таке посвідчення визнається недійсним та підлягає вилученню з подальшим здаванням до Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації; 3) подає в установленому порядку розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації.

Тобто, саме до компетенції комісії віднесено розгляд поданих документів та прийняття рішення щодо встановлення (підтвердження) статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551, у разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону №796-XII визначено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до п. 4 ст. 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону №796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 65 №796-XII посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінет Міністрів Української PCP від 23.07.1991 №106, відповідно до додатку 1 якого, смт Лисянка Черкаської області, віднесено до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 (чинної станом на дату видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи позивачу) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Порядок №501).

Відповідно до п. 2 Порядку №501 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

П. 6 зазначеного Порядку визначає, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відповідно до п. 10 Порядку №501 видача посвідчень провадиться громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Як встановив суд, позивачу видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії серії НОМЕР_1 від 14.12.2007.

На засіданні Комісії Черкаської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян протоколом від 20.01.2023 №2 прийнято рішення - визнати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, категорії 4 серії НОМЕР_4 від 14.12.2007 № 254176, виданим необгрунтовано. Підставою прийняття вказаного рішення став недостатній період проживання (роботи) на території зони посиленого радіоекологічного контролю в смт Лисянка Звенигородського району (не менше чотирьох років станом на 01.01.1993), а саме: з 16.05.1986 по 28.05.1988 служба в армії, з 01.07.1988 по 16.09.1988 проживання в смт Лисянка, з 10.09.1988 по 04.12.1993 робота в с. Яблунівка за межами зони посиленого радіоекологічного контролю).

При вирішенні питання щодо правомірності спірного рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки від 14.06.2022 № 1397, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради за підписом секретаря Макуренко О. В., ОСОБА_1 (позивач) проживав в смт Лисянка Черкаської області з 01.07.1988 по 16.09.1988. Проживає з 25.05.1994 по даний час, яке рішенням Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, станом на 31.12.2014 відноситься до четвертої зони зони посиленого радіологічного контролю. Підстава: будинкова книга.

Згідно з довідкою від 30.08.2022 № 2232, виданої виконавчим комітетом Лисянської селищної ради за підписом селищного голови ОСОБА_7 , позивач ОСОБА_1 проживає в смт Лисянка Черкаської області з 16.09.1988 по теперішній час, яке рішенням Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, станом на 31.12.2014 відноситься до четвертої зони зони посиленого радіологічного контролю. Підстава: будинкова книга.

Відповідно до даних паспорта позивача серії НОМЕР_2 , виданого 13.03.1998 Лисянським РВ УМВС в Черкаській області, ОСОБА_1 зареєстрований в смт Лисянка Черкаської області з 25.05.1994.

Таким чином, суд встановив, що зазначені довідки виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 14.06.2022 № 1397 та від 30.08.2022 № 2232 містять розбіжності щодо періоду проживання ОСОБА_1 в смт Лисянка Черкаської області.

Водночас, суд врахував, що відповідно до копії будинкової книги (за адресою АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 , зокрема, був зареєстрований за вказаною адресою з 01.07.1988 по 16.09.1988 (виписаний) та був знову прописаний за цією адресою 25.05.1994.

Тобто, відомостями, зазначеними в будинковій книзі, яка є належним та допустимим доказом, не підтверджується факт проживання позивача за вказаною адресою в смт Лисянка Черкаської області в період з 16.09.1988 по 25.05.1994.

Отже, матеріалами справи не підтверджено, що ОСОБА_1 проживав в одному й тому самому місці смт Лисянка Черкаської області більше чотирьох років станом на 1 січня 1993 року.

Суд врахував, що відповідачем не заперечується обставина проживання позивача у зоні посиленого радіоекологічного контролю (4 зона) з 01.07.1988 по 16.09.1988.

При цьому, період з 16.05.1986 по 28.05.1988 відповідач вважає непідтвердженим, з огляду на те, що позивач в цей період проходив службу в армії, а з 10.09.1988 по 04.12.1993 - працював у с. Яблунівка (за межами зони посиленого радіоекологічного контролю).

Так, даними трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_3 від 05.05.1986 підтверджується факт роботи позивача в період з 10.09.1988 по 04.12.1993 в колгоспі ім. Петровського в с. Яблунівка Звенигородського району Черкаської області, що знаходиться за межами зони посиленого радіоекологічного контролю.

Підставою для видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 від 14.12.2007 № 254176 слугувала довідка Лисянської селищної ради № 468 від 2007 року та акт депутата селищної ради від 05.12.2007.

Щодо відомостей, наведених у довідці Лисянської селищної ради № 468 від 2007 року, щодо проживання позивача з 16.09.1988 по даний час в смт Лисянка, то суд врахував, що такі відомості спростовуються встановленими судом обставинами про те, що позивач з 10.09.1988 по 04.12.1993 працював в с. Яблунівка Звенигородського району Черкаської області.

Щодо акта від 05.12.2007, відповідно до якого комісія в складі: ОСОБА_5 депутата селищної ради та жителів смт Лисянка ОСОБА_4 , ОСОБА_2 підтверджує факт проживання в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ; з дитинства ОСОБА_1 по 16.05.1986 проживав за вказаною адресою; із 16.05.1986 по 28.05.1988 служив у Збройних Силах Радянської Армії; після звільнення із служби в Збройних Силах постійно проживає за вказаною адресою; у період із 16.09.1988 по 25.05.1994 проживав спільно із батьками, їздив працювати у с. Яблунівка Лисянського району, суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 23.12.2022 № 2300-0306-6/70210 при розгляді акта депутата було встановлено, що свідок ОСОБА_2 згідно її паспортних даних має зовсім інше по-батькові ( ОСОБА_3 ). Свідок ОСОБА_4 проживав в смт Лисянка з 26.04.1986 по 23.01.1989, з 09.02.1991 по даний час (довідка Лисянської селищної ради від 14.07.2008 №2146). У період з 02.02.1989 по 07.02.1991 ОСОБА_4 працював в державному підприємстві «Радгосп Єна», яке було розташоване в селищі Єнське Ковдорського району Мурманської області, а тому - посвідчити факт проживання ОСОБА_1 за його місцем реєстрації не міг.

Дійсно, згідно з архівною довідкою від 07.10.2008 № 15-60/388 ОСОБА_4 працював з 02.02.1989 по 07.02.1991 в с-ще Енский Ковдорського району Мурманської області.

Враховуючи зазначене, свідок ОСОБА_4 не міг посвідчити факт проживання позивача в смт Лисянка Черкаської області у спірний період, тому свідчення ОСОБА_4 на противагу цьому викликають сумніви в їх достовірності.

Щодо посилання позивача на встановлені Черкаським окружним адміністративним судом у рішенні суду від 15.12.2022 у справі № 580/4080/22 обставини суд зазначає, що предметом розгляду зазначеної справи була правомірність відмови пенсійного органу щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII. При цьому, суд у справі № 580/4080/22 встановив статус ОСОБА_1 як потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4) на підставі посвідченням від 14.12.2007 серії НОМЕР_1 . Разом з тим, зазначене рішення постановлено до прийняття оскаржуваного у справі, що розглядається, протокольного рішення Комісії від 20.01.2023 № 2, тому встановлені нововиявлені обставини видачі позивачу такого посвідчення не були встановлені судом у справі № 580/4080/22.

Щодо зазначення у довідці Яблунівського старостинського округу виконавчого комітету Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 09.04.2024 № 2-11Я про те, що позивач у період з 16.09.1988 по 25.05.1994 не проживав у с. Яблунівка Лисянського району Черкаської області, а лише працював у колгоспі ім. Петровського в с. Яблунівка Звенигородського (колишнього Лисянського) району Черкаської області суд врахував таке.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 14.06.2022 № 1397 позивач проживав в смт Лисянка Черкаської області з 01.07.1988 по 16.09.1988. Проживає з 25.05.1994 по даний час.

Зазначена у довідці від 14.06.2022 № 1397 інформація щодо періоду проживання позивача в смт Лисянка Черкаської області підтверджується відомостями будинкової книги (за адресою АДРЕСА_2 ), відповідно до якої позивач був зареєстрований за вказаною адресою з 01.07.1988 по 16.09.1988 (виписаний) та був знову прописаний за цією адресою 25.05.1994.

Таким чином, факт проживання позивача у спірний період в смт Лисянка Черкаської області (зоні посиленого радіологічного контролю) не підтверджено матеріалами справи. Належних та допустимих доказів на противагу цьому для доведення тих обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивач до суду не надав.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми згідно зі ст. 76 КАС України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначені вище фактичні обставини спростовують відомості щодо проживання позивача у період з 10.09.1988 по 04.12.1993 у смт Лисянка Черкаської області.

З огляду на викладені вище обставини та наявні матеріали справи, суд вважає обґрунтованим спірне рішення Комісії, оформлене витягом з протоколу від 20.01.2023 №2, в частині визнання посвідчення потерпілого від аварії на ЧАЕС категорії 4 серії НОМЕР_1 від 14.12.2007 виданим необгрунтовано і підлягає вилученню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО