Постанова

від 22.04.2024 по справі 925/148/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа № 925/148/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом): не вийшов на зв`язок у режимі відеоконференції

від відповідача-1 за первісним позовом

(третьої особи за зустрічним позовом): не з`явився

від відповідача-2 за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом): Попов В.О. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 (повне рішення складено 10.11.2023) (суддя Грачов В.М.)

та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 (повне додаткове рішення складено 10.11.2023) (суддя Грачов В.М.)

у справі № 925/148/23 Господарського суду Черкаської області

за первісним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нижня Горова, 115"

до 1) Черкаської міської ради;

2) Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради"

про витребування майна і скасування запису про державну реєстрацію права

та за зустрічним позовом Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нижня Горова, 115",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Черкаської міської ради,

про зобов`язання усунути та не чинити перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нижня Горова, 115"

1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Нижня Горова, 115" (далі - ОСББ "Нижня Горова, 115", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради (відповідач-1) і Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради (далі - КП "ЧЕТС", відповідач-2), в якому просило суд:

- витребувати із чужого незаконного володіння Черкаської міської ради нежитлове (допоміжне) приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси, у спільну сумісну власність власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси в особі ОСББ "Нижня Горова, 115";

- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про реєстрацію права оперативного управління за КП "ЧЕТС" на приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2660591771080.

2. Позов мотивовано тим, що спірне приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м по вул. Нижня Горова, 115 у м. Черкаси є допоміжним (технічним) приміщенням, через яке проходять внутрішньобудинкові мережі, є спільною сумісною власністю власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова, 115, не належить до об`єктів права комунальної власності, тому вказане приміщення слід витребувати з незаконного володіння Черкаської міської ради і скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - права оперативного управління, за КП "ЧЕТС".

Короткий зміст і підстави зустрічних позовних вимог КП "Черкасиелектротранс"

3. 24.02.2023, під час підготовчого провадження в даній справі, КП "ЧЕТС" (позивач за зустрічним позовом) подало до суду зустрічну позовну заяву (вх. № 3125/23) до ОСББ "Нижня Горова, 115" (відповідач за зустрічним позовом) про зобов`язання ОСББ "Нижня Горова, 115" усунути та не чинити КП "ЧЕТС" перешкод у користуванні майном, а саме об`єктом нерухомого майна: нежитлові приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку (№ L, № LI, № LII) А10, загальною площею 16,8 кв.м за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (вул. Калініна), 115.

4. Вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що спірний об`єкт нерухомого майна належить до комунальної форми власності і закріплений на праві оперативного управління за КП "ЧЕТС". Отже, КП "ЧЕТС" є користувачем зазначеного об`єкта нерухомого майна на законних підставах і має правоздатність у реалізації права оперативного управління. У свою чергу, ОСББ "Нижня Горова, 115", безпідставно зайнявши спірний об`єкт нерухомого майна, протиправно створює перешкоди КП "ЧЕТС" у користуванні приміщенням диспетчерської служби руху.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

5. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 у справі № 925/148/23 первісний позов ОСББ "Нижня Горова, 115" задоволено повністю.

Витребувано із чужого незаконного володіння Черкаської міської ради нежитлове (допоміжне) приміщення першого поверху загальною площею 16,8 кв.м багатоквартирного житлового будинку № 115 по вул. Нижня Горова в м. Черкаси у спільну сумісну власність власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по вул. Нижня Горова, 115 в м. Черкаси в особі ОСББ "Нижня Горова, 115".

Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - права оперативного управління за КП "ЧЕТС" ідентифікаційний код юридичної особи 03328675, місцезнаходження: 18036, м. Черкаси, просп. Хіміків, 82 на приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою по вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2660591771080.

Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСББ "Нижня Горова, 115" 2 684,00 грн судових витрат.

Стягнуто з КП "ЧЕТС" на користь ОСББ "Нижня Горова, 115" 2 684,00 грн судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

6. Задовольняючи первісні позовні вимоги та відмовляючи в зустрічних позовних вимогах, суд першої інстанції виходив із того, що спірне приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси, є допоміжним приміщенням цього житлового будинку, спільним майном багатоквартирного будинку і спільною сумісною власністю співвласників, права і законні інтереси яких щодо сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (у тому числі і спірного) представляє створене ними ОСББ "Нижня Горова, 115", тобто позивач за первісним позовом.

Короткий зміст заяви ОСББ "Нижня Горова, 115" про стягнення судових витрат

7. 11.09.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява ОСББ "Нижня Горова, 115" про стягнення судових витрат, в якій заявник просив суд здійснити розподіл понесених позивачем судових витрат у справі № 925/148/23 і стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн, витрати за проведення експертизи в розмірі 10 800,00 грн та витрати зі сплати судового збору.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

8. Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі № 925/148/23 заяву ОСББ "Нижня Горова, 115" про розподіл судових витрат (вх. № 14936/23 від 11.09.2023) задоволено частково.

Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСББ "Нижня Горова, 115" 5 400,00 грн судових витрат на проведення експертизи, 4 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Стягнуто з КП "ЧЕТС" на користь ОСББ "Нижня Горова, 115" 5 400,00 грн судових витрат на проведення експертизи, 4 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У задоволенні заяви ОСББ "Нижня Горова, 115" в частині вимог про стягнення 9 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовлено.

У задоволенні клопотань Черкаської міської ради, КП "ЧЕТС" про зменшення розміру судових витрат за № 15824/23 від 26.09.2023, № 15840/23 від 27.09.2023 відмовлено.

При ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи № 925/148/23 наявний висновок № 458/479-482/23-23 від 10.04.2023 судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Андрія Рубеля за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у господарській справі № 925/148/23 та копії договору на проведення експертизи № 269/03-23 від 28.03.2023, платіжної інструкції № 361 від 28.03.2023 про сплату позивачем на користь КНІДСЕ 10 800,00 грн за експертизу № 458/23-23 згідно з рахунком № 887 від 28.03.2023.

Разом із тим, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ОСББ "Нижня Горова, 115" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та враховуючи обсяг виконаних адвокатом Савостою С.В. робіт, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для непокладення на відповідачів усіх витрат на професійну правничу допомогу позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, зважаючи на непропорційність розміру цих витрат до предмета спору з урахуванням ступеня складності справи, а відтак і їх необґрунтованість, неспівмірність і нерозумність.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про покладення на Черкаську міську раду та КП "ЧЕТС" судових витрат ОСББ "Нижня Горова, 115" на професійну правничу допомогу у справі № 925/148/23 лише частково - в розмірі 9 000,00 грн у дольовому порядку по 4 500,00 грн на кожного.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 та додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі № 925/148/23, КП "ЧЕТС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю; зустрічний позов задовольнити повністю.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

- висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, виконаний судовими експертами Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, від 10.04.2023, і технічний паспорт на багатоквартирний будинок по вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси як докази подані позивачем за первісним позовом не в строк, та не в спосіб, визначений ГПК України;

- суд першої інстанції у рішенні від 05.09.2023 помилково дійшов висновку, що предметом спору є допоміжне нежитлове приміщення першого поверху житлового будинку по вул. Нижня Горова (Калініна), 115 у м. Черкаси Черкаської області, та не навів мотиви, з яких суд вважає менш вірогідними результати технічної інвентаризації (технічний паспорт та лист про наявність технічної інвентаризації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва) як доказ, що спірне приміщення є самостійним об`єктом нерухомого майна та самостійним об`єктом цивільно-правових відносин;

- технічний паспорт на групу нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Черкаси вул. Нижня Горова № 115, виготовлений Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "ЧООБТІ) станом на 04.06.2021, та лист про наявність технічної інвентаризації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва від 25.08.2021 підтверджують, що об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення першого поверху багатоповерхового житлового будинку (№ L, № LI, № LII), загальною площею 16,8 кв.м, за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (вул. Калініна), буд. 115 (приміщення диспетчерської служби руху), є самостійним об`єктом нерухомого майна та самостійним об`єктом цивільно-правових відносин;

- спірне приміщення не є допоміжним приміщенням будинку, оскільки допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "ЧЕТС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі № 925/148/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.03.2024 об 11:20.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 задоволено заяву ОСББ "Нижня Горова, 115" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та заяву КП "ЧЕТС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

13. 12.03.2024 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Києва, було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку із чим судове засідання, призначене на 12.03.2024 об 11:20, не відбулось.

14. У зв`язку з викладеним, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2024 продовжено строк розгляду апеляційної скарги КП "ЧЕТС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі № 925/148/23; розгляд апеляційної скарги КП "ЧЕТС" призначено на 25.03.2024 об 11:30.

15. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.04.2024 о 10:00.

Позиції учасників справи

16. ОСББ "Нижня Горова, 115" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги КП "ЧЕТС" заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні повністю, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

17. Черкаська міська рада в додаткових поясненнях у справі апеляційну скаргу підтримує і просить суд її задовольнити в повному обсязі.

18. Також, від Черкаської міської ради 25.03.2024 надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 25.03.2024 об 11:30, без участі його представника. При цьому, у клопотанні зазначено, що Черкаська міська рада апеляційну скаргу КП "ЧЕТС" підтримує і просить задовольнити її в повному обсязі.

Явка представників учасників справи

19. У судовому засіданні 22.04.2024 взяв участь представник КП "ЧЕТС" у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Представник ОСББ "Нижня Горова, 115" не вийшов на зв`язок для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Представник Черкаської міської ради в судове засідання не з`явився.

20. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги станом на час судового засідання до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

21. Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представників ОСББ "Нижня Горова, 115" та Черкаської міської ради не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваних судових актів в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників ОСББ "Нижня Горова, 115" та Черкаської міської ради.

22. У судовому засіданні 22.04.2024 представник КП "ЧЕТС" вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23. 07.11.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано юридичну особу - ОСББ "Нижня Горова, 115", номер запису 0261020000019474 (т. 1, а.с. 24).

24. КП "ЧЕТС" звернулося до ОСББ "Нижня Горова, 115" з листом № 1446 від 14.12.2022, в якому із посиланням на рішення Черкаської міської ради № 8-4 від 27.02.2001, № 3-531 від 26.02.2003, № 4-366 від 10.04.2008, повідомило про перебування в його оперативному управлінні нежитлового приміщення загальною площею 16,8 кв.м, розташованого на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку № 115 по вул. Нижня Горова в м. Черкаси, яке за призначенням є приміщенням диспетчерської служби руху, у зв`язку з чим вимагало у десятиденний строк звільнити вказане нежитлове приміщення та забезпечити доступ до нього представникам КП "ЧЕТС". До листа додано копії зазначених рішень Черкаської міської ради, листа КП "ЧООБТІ" про наявність технічної інвентаризації, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.11.2022 (т. 1, а.с. 11-21).

25. Рішенням восьмої сесії Черкаської міської ради від 27.02.2001 № 8-4 "Про згоду щодо передачі в комунальну власність міста диспетчерського пункту, розташованого в будинку № 115 по вул. Калініна" надано згоду на передачу в комунальну власність міста диспетчерського пункту загальною площею 16,8 кв.м, розташованого у вбудовано-прибудованому приміщенні житлового будинку по вул. Калініна, 115, з подальшим прийняттям на баланс КП "ЧЕТС" (т. 1, а.с. 14).

26. Рішенням третьої сесії Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 "Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління" затверджено перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління, в новій редакції згідно з додатками 1, 2. Згідно з підп. 9 п. 14.1 розділу 14 галузь "Транспорт" додатку № 1 "Перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління" приміщення диспетчерської служби руху по вул. Калініна, 15 передане в оперативне управління КП "ЧЕТС" (т. 1, а.с. 15-17).

27. Рішенням четвертої сесії Черкаської міської ради від 10.04.2008 № 4-366 "Про внесення змін та доповнень до рішення Черкаської міської ради від 26.06.2003 № 3-531 "Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління" з метою упорядкування обліку майна міської комунальної власності та більш ефективного його використання, керуючись п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", у п. 1.4.3 уточнено адресу об`єкта права міської комунальної власності - приміщення диспетчерської служби руху по вул. Калініна, 115, підп. 9 п. 14.1 розділу 14 галузь "Транспорт" (т. 1, а.с. 18-19).

28. Розпорядженням Черкаського міського голови від 22.02.2016 № 29-р "Про перейменування об`єктів топоніміки міста Черкаси" вул. Калініна перейменовано на вул. Нижня Горова, п. 22 додатку до розпорядження (т. 1, а.с. 50-54).

29. 04.06.2021 КП "ЧООБТІ" на замовлення КП "ЧЕТС" виготовлено технічний паспорт на групу нежитлових приміщень у м. Черкаси по вул. Нижня Горова, 115 (т. 1, а.с. 55-58).

30. Із листа КП "ЧООБТІ" № ТІ01:7893-6937-9252-0184 вбачається видача технічної інвентаризації № 1991 від 04.06.2021 КП "ЧЕТС"; місце розташування об`єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт: Черкаська обл., Черкаський район, Черкаська територіальна громада, м. Черкаси (станом на 01.01.2021), вулиця Нижня Горова, б. 115 (т. 1, а.с. 20).

31. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 315561498 від 18.11.2022 вбачається, що 16.11.2022 державним реєстратором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Криловою О.М. внесено запис про право власності на нежитлові приміщення першого поверху багатоповерхового житлового будинку (№ L, № LI, № LII), А10, загальною площею 16,8 кв.м, за адресою: вул. Нижня Горова (вул. Калініна), 115, м. Черкаси, за Черкаською міською радою на підставі рішень Черкаської міської ради № 8-4 від 27.02.2001, № 3-531 від 26.06.2003, № 4-366 від 10.04.2008, технічного паспорта серії та номера ТІ01:7893-6937-9252-0184, виданого 18.11.2022; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2660591771080; номер запису про право власності 48477236 (т. 1, а.с. 60).

32. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 316137951 від 28.11.2022 вбачається, що 22.11.2022 державним реєстратором Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради Великою О.В. проведена державна реєстрація речового права оперативного управління на нежитлові приміщення першого поверху багатоповерхового житлового будинку (№ L, № LI, № LII), А10, загальною площею 16,8 кв.м, за адресою: вул. Нижня Горова (вул. Калініна), 115, м. Черкаси, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2660591771080, за КП "ЧЕТС" на підставі рішень Черкаської міської ради № 3-531 від 26.06.2003, № 4-366 від 10.04.2008, номер запису про речове право 48540558 (т. 1, а.с. 21).

33. 07.09.2020 членами правління ОСББ "Нижня Горова, 115" складений акт № 15, в якому засвідчено, що після демонтажу дверей нежитлового (технічного) приміщення біля першого під`їзду в буд. 115 по вул. Нижня Горова виявлено, що приміщення завалене сміттям та у віконній рамі розбите скло (т. 1, а.с. 22).

34. Актом обстеження допоміжного (технічного) приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова, буд. 115, складеним членами правління ОСББ "Нижня Горова, 115" 23.01.2023 за № 46, засвідчено, що через приміщення, яке знаходиться за даною адресою, проходять інженерні мережі будинку, а саме: стояк системи опалення, стояки системи гарячого та холодного водопостачання (т. 1, а.с. 23).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

35. Предметом судового розгляду у даній справі є вимоги позивача за первісним позовом про захист його права спільної сумісної власності на допоміжне приміщення першого поверху житлового будинку по вул. Нижня Горова (Калініна), 115 у м. Черкаси Черкаської області, а позивача за зустрічним позовом - його речового права оперативного управління цим же майном у визначені ними способи.

36. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

37. За приписами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

38. Відповідно до ст. 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

39. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

40. Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

41. Таким чином, обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

42. Частиною другою статті 42 ГПК України, передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

43. Згідно із ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

44. Частиною четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

45. Згідно із ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

46. Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

47. Положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

48. Главою 26 книги третьої ЦК України унормовано право спільної власності. Зокрема:

- майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ст. 355);

- спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ч. 1, 2 ст. 368);

- співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369).

49. Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

50. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ч. 1 ст. 386 ЦК України).

51. Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

52. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

53. Згідно із ч. 2 ст. 1 зазначеного Закону інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, законах України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги".

54. Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Цим Законом визначено, що:

- багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (п. 1 ч. 1 ст. 1);

- допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (п. 2 ч. 1 ст. 1);

- нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна (п. 3 ч. 1 ст. 1);

- співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку (п. 5 ч. 1 ст. 1);

- спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. 6 ч. 1 ст. 1);

- спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1, 2 ст. 5);

- співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників (п. 1 ч. 1 ст. 6).

55. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлкомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

56. Частиною другою статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

57. Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 у справі № 1-2/2004 визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

58. У рішенні Конституційного Суду України від 09.11.2011 № 14-рп/2011 додатково роз`яснено: "В аспекті конституційного звернення положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року N 2482-ХІ1 зі змінами необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою".

59. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що:

- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення (п. 31 ч. 1 ст. 26);

- рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59);

- територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 1, 2, 5 ст. 60 в редакції, чинній до 20.10.2019).

60. Нормами статей 19, 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

61. У силу положень п. 2, 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); нежитловим приміщенням - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

62. Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема способу і порядку їх використання (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

63. Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17, від 22.11.2018 у справі № 904/1040/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17).

64. Отже, чинним законодавством України встановлено загальне правило (своєрідну презумпцію) наявності у всіх нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку статусу допоміжних приміщень, а як виняток, лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення - для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень (вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 30.06.2022 у справі № 922/1406/21).

65. Цілком очевидно, що виходячи з такої презумпції та з врахуванням принципу змагальності сторін, лише позивач не повинен доводити статус спірного приміщення як допоміжного, а навпаки, передусім відповідач-2, який є його набувачем, має довести винятковий статус спірного приміщення як ізольованого приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду та є самостійним об`єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто з самого початку воно будувалося з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру (схожий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц).

66. Проте, відповідачем-2 (скаржником) жодним чином не обґрунтовано те, що спірне приміщення є ізольованим, тобто не спростовано презумпцію статусу спірного приміщення як допоміжного приміщення.

67. Отже, твердження скаржника про те, що ОСББ "Нижня Горова, 115" не довело того, що спірне приміщення є допоміжним, спростовуються, в тому числі, і презумпцією статусу спірного приміщення як допоміжного приміщення.

68. Крім того, у пунктах 56 і 59 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 914/843/17 (зі спору, що виник з подібних правовідносин) сформульовано правові висновки щодо питання застосування норм пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а саме:

- про правильність визначення судом першої інстанції статусу спірного приміщення як допоміжного, оскільки зі встановлених обставин вказаної справи вбачається, що спірні приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна;

- нормами законодавства унормовано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

69. У даній справі суд першої інстанції, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у цілому та кожному доказу окремо, встановив, що спірне приміщення розташоване на першому поверсі житлового будинку по вул. Нижня Горова (Калініна), 115 у м. Черкаси Черкаської області. При цьому у спірному приміщенні проходять інженерні мережі будинку, а саме: стояк системи опалення, стояки системи гарячого та холодного водопостачання. Матеріали справи не містять доказів існування в житловому будинку окремих нежитлових приміщень, які не належать до житлового фонду, тобто є самостійними об`єктами нерухомого майна, з іншим призначенням, ніж допоміжні приміщення, зокрема проектної документації, акта введення будинку в експлуатацію. Також відсутні в матеріалах справи і докази створення міською радою або іншими особами спірних приміщень шляхом нового будівництва або проведення реконструкції підвалів житлового будинку, їх перебудови у нежитлові приміщення на підставі відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

70. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справі № 922/1406/21, викладеними в постановах від 30.06.2022 та від 31.05.2023.

71. Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт реєстрації в Державному реєстрі прав за КП "ЧЕТС" права оперативного управління на об`єкт спірного нерухомого майна не підтверджує позицію відповідача про даний об`єкт як самостійний об`єкт нерухомого майна. Така позиція суперечить сукупності інших доказів у справі про призначення спірного приміщення першого поверху як допоміжного, запроектованого та збудованого виключно для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців.

72. Згідно з ч. 1, 2 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

73. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

74. Отже, право спільної власності на спірне приміщення першого поверху багатоповерхового житлового будинку (№ L, № LI, № LII), загальною площею 16,8 кв.м, за адресою: м. Черкаси, вулиця Нижня Горова (вулиця Калініна), будинок 115 , як на допоміжне приміщення багатоквартирного житлового будинку встановлено ст. 382 ЦК України та підтверджено Конституційним Судом України у рішенні № 4-рп/2004.

75. Так, відповідно до п. 4.2 зазначеного рішення Конституційного Суду України допоміжні приміщення за Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і одночасно з приватизацією ними квартир та окремо приватизації не підлягають і стають їх спільним майном, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир не має необхідності створювати з цією метою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

76. Отже, підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребувало б здійснення додаткових дій навіть без створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку чи вступу до нього, хоча в даному випадку таке об`єднання створено і спірні приміщення належать йому.

77. Набуте громадянами право на квартири житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (ст. 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (ст. 55 Конституції України).

78. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що спірне приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси, є допоміжним приміщенням цього житлового будинку, спільним майном багатоквартирного будинку і спільною сумісною власністю співвласників, права і законні інтереси яких щодо сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (у тому числі і спірного) представляє створене ними ОСББ "Нижня Горова, 115", тобто позивач за первісним позовом.

79. Як правильно зауважив місцевий господарський суд, особливістю правового статусу цього майна є те, що воно є спільним майном багатоквартирного будинку, яке належить усім власникам квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку як співвласникам на праві спільної сумісної власності відповідно до прямої норми закону, і підтвердження права власності на нього не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій, що виключає набуття будь-якою іншою особою права власності на нього. Реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.10.2023 у справі № 908/1866/22.

80. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що відповідач-1 (Черкаська міська рада) своїми рішеннями розпорядився спільним майном мешканців багатоквартирного будинку, порушивши їх право власності на це майно, у зв`язку із чим вимога ОСББ "Нижня Горова, 115" про витребування із чужого незаконного володіння Черкаської міської ради допоміжного приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Нижня Горова, 115, м. Черкаси, у спільну сумісну власність власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по вул. Нижня Горова, 115 в м. Черкаси в особі ОСББ "Нижня Горова, 115" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

81. При цьому, при вирішенні даного спору місцевим господарським судом взято до уваги, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права (п. 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, у п. 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

82. Крім того, судом першої інстанції враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, у п. 87 якої зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

83. У постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача права володіння майном; відсутність або наявність в особи права володіння нерухомим майном визначається, виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

84. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

85. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 зазначеного Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

86. Разом із тим, як правильно зауважив суд першої інстанції, право спільної сумісної власності на спірне приміщення не реєструвалося за ОСББ "Нижня Горова, 115", а запис про право оперативного управління ним за КП "ЧЕТС" внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тому прямого скасування зазначеного запису не відбудеться, враховуючи положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

87. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення також вимоги ОСББ "Нижня Горова, 115" про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про реєстрацію права оперативного управління за КП "ЧЕТС" на приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку загальною площею 16,8 кв.м, яке знаходиться за адресою: вул. Нижня Горова, 115 в м. Черкаси, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2660591771080.

88. У свою чергу, предметом зустрічного позову є вимога про зобов`язання ОСББ "Нижня Горова, 115" усунути та не чинити перешкод у користуванні майном, а саме, об`єктом нерухомого майна: нежитлові приміщення першого поверху багатоквартирного житлового будинку (№ L, № LI, № LII), А10, загальною площею 16,8 кв.м, за адресою: вул. Нижня Горова (вул. Калініна), 115, м. Черкаси, на підставі норм ст. 5, 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наявності записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права - права оперативного управління за КП "ЧЕТС", яке вважає себе належним користувачем спірного нерухомого майна.

89. На підставі встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки первісний позов підлягає задоволенню, як наслідок, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

90. Щодо додаткового рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

91. В апеляційній скарзі КП "ЧЕТС" не наведено підстав та мотивів для його скасування.

92. Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

93. Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

94. Додаткове рішення суду є невід`ємною частиною основного рішення суду у справі. Таким чином, додаткове рішення безпосередньо пов`язане з результатами перегляду основного рішення.

95. Тому, як наслідок, у зв`язку з наявністю підстав для залишення судом апеляційної інстанції рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 у справі № 925/148/23 без змін, додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у даній справі, яким було стягнуто з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом витрати на проведення експертизи та 50 % витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем за первісним позовом до стягнення, та відмовлено у решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, підлягає залишенню без змін.

96. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, яка була врахована судом першої інстанції, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (т. 1, а.с. 279, стор. рішення 7).

97. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваних рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду у справі № 925/148/23, при ухваленні яких, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.

98. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

99. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

100. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

101. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

102. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

103. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі № 925/148/23 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

104. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги КП "ЧЕТС" відсутні.

Судові витрати

105. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиелектротранс" Черкаської міської ради" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2023 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 27.09.2023 у справі № 925/148/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву та перебуванням судді Ходаківської І.П. з 06.05.2024 по 08.05.2024 (включно) у відпустці повний текст постанови складено та підписано у перший робочий день після виходу судді Ходаківської І.П. з відпустки - 09.05.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко