Постанова

від 22.04.2024 по справі 922/2993/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Харків Справа № 922/2993/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи:

від позивача - Болоховцев Є,О. - адвокат; від відповідачів - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Адвоката Донця Артема Анатолійовича, м. Харків та Адвокатського об`єднання "Донець і партнери", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 року у справі №922/2993/21,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гловоапп Україна", м.Київ

до 1.Адвоката Донця Артема Анатолійовича, м. Харків

2.Адвокатського об`єднання "Донець і партнери", м. Харків

про захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021року до Господарського суду Харківської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» (далі - Позивач) звернулось до Адвоката Донця Артема Анатолійовича (далі - Відповідач 1) та Адвокатського об`єднання «Донець і партнери» (далі - Відповідач 2) з позовом про:

1) визнання недостовірною та такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену Відповідачем 1 у публікації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2:

1. «Glovo - доставка смерті;

2. «Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!»;

3. «В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo») діє не по-європейськи.»;

4. «За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo»).»;

5. «Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo») влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії.

Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться»;

6. «Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості. В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом";

7. «Серед кур`єрів існує дуже умовна і звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік.»;

2) визнання недостовірною та такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену Відповідачем 2 у публікації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3:

1. «За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo»).»;

2. «Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo») влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії.

Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться»;

3. «Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості. В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом";

4. «Серед кур`єрів існує дуже умовна і, звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік»;

3) зобов`язання Відповідача 1 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Позивача, поширену Відповідачем 1 в соціальній мережі Facebook у публікації під назвою «Glovo доставка смерті» за посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Відповідача 1, доступна за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6) вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo».

4) зобов`язання Відповідача 2 протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про ТОВ «Гловоапп Україна» (код ЄДРПОУ 42555522), поширену Відповідачем 2 в соціальній мережі Facebook у публікації під назвою «Glovo - доставка смерті» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Відповідача 2 доступна за посиланням: ://www.facebook.com/donets.partners) вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo».

5) стягнення солідарно з Відповідачів на користь Позивача компенсацію завданої моральної шкоди в розмірі 150000,00 (сто п`ятдесят тисяч) гривень;

6) стягнення солідарно з Відповідачів на користь Позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень;

7) стягнення солідарно з Відповідачів на користь Позивача відшкодування витрат на проведення лінгвістичної експертизи в розмірі 14000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень;

8) стягнення солідарно з Відповідачів на користь Позивача відшкодування витрат на проведення комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) в розмірі 5500,00 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень;

9) стягнення солідарно з Відповідачів на користь Позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 11350,00 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі № 922/2993/21, яке залишене без змін Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023, в позові відмовлено повністю.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 задоволено заяву адвоката Відповідача 1 та ухвалено додаткове рішення про стягнення з Позивача на користь ВІдповідача 1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.08.2023 касаційну скаргу ТОВ «Гловоапп України» задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021, постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі № 922/2993/21 скасовано, справу № 922/2993/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Протягом розгляду справи в суді першої інстанції Позивач відмовився від вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн, ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2023р. ця відмова прийнята судом, провадження в цій частині позовних вимог закрито.

Решта позовних вимог рішенням господарського суду Харківської області від 05.02.2024р. задоволена у повному обсязі:

- визнано недостовірною та такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації певно визначену інформацію, поширену Відповідаем-1 у публікації за відповідним посиланням;

- визнано недостовірною та такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації певно визначену інформацію, поширену Відповідачем -2 у публікації за відповідним посиланням;

-зобов`язано Відповідача-1 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Позивача, поширену Відповідачем-1 в соціальній мережі Facebook у публікації під назвою «Glovo - доставка смерті» за відповідним посиланням шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Відповідача-1 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo»;

- зобов`язано Відповідача-2 протягом п`яти календарних днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили спростувати недостовірну інформацію про Позивача, поширену Відповідачем-2 в соціальній мережі Facebook у публікації під назвою «Glovo - доставка смерті» за відповідним посиланням шляхом розміщення на офіційній Facebook-сторінці Відповідача-2 вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування поширеної недостовірної інформації про Glovo».

Судом відшкодовано Позивачу за рахунок Відповідачів судові витрати: на професійну правничу допомогу по 25000,00 гривень, за проведення лінгвістичної експертизи по 7 000,00 гривень, за проведення комп`ютерної експертизи (фіксації інформації) по 2 750,00 гривень, а також зі сплати судового збору по 34 602,50 грн.- з кожного з Відповідачів.

Відповідач 1, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження за даною скаргою, ухвалою від 02.04.2024. справу №922/2993/21 призначено до розгляду на 22.04.2024р о 12:00.

Відповідач 2, також не погодившись з означеним судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Східного апеляційного господарського суду, за змістом якої просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2993/21 від 05.02.2024 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2024р відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача-2 на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 року у справі №922/2993/21 та призначено справу до розгляду на 22.04.2024 о 12:00.

Аргументи обох апеляційних скарг зводяться до наступного:

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ТОВ «Гловоапп Україна», будучи єдиним володільцем торгового знаку Glovo на території України, є належним позивачем, оскільки позов про захист ділової репутації міг пред`являтися виключно холдинговою іспанською компанією Glovoapp23, S.L.;

- інформація, спростування якої вимагається від Відповідачів, є оціночним судженням та оціночним судженням з фактологічним підґрунтям, а отже в силу закону не підлягає спростуванню та доведенню її правдивості;

- експертами за висновками судової експертизи №76/21 від 24.07.2021 та №23002 від 09.01.2023 були вирішені питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта, а перший висновок складений взагалі неналежним суб`єктом судово - експертної діяльності, а отже є недопустимими доказами;

- суд першої інстанції невірно здійснив розподіл судових витрат, оскільки врахував витрати, що поніс Позивач з урахуванням заявлених майнових вимог, від яких він потім відмовився, в тому числі, за подання апеляційної та касаційної скарги .

Також у поданих апеляційних скаргах Відповідачі зазначили про орієнтовний розрахунок сум витрат на правничу допомогу по 60000.00 грн за кожну скаргу, які вони очікують понести в суді апеляційної інстанції.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд від Позивача надійшов відзив на апеляційні скарги Відповідачів, за змістом якого Позивач просив оспорюване судове рішення залишити без змін, а апеляційні скарги Відповідачів - без задоволення, зазначаючи наступне:

-спірні правовідносини стосуються не захисту майнового права інтелектуальної власності, а захисту ділової репутації Позивача;

- оскільки лише Позивач здійснює свою діяльність на території України та має відповідне право використовувати знак для товарів і послуг «Glovo», то будь-яка згадка про діяльність компанії «Glovo» на території України стосуватиметься порядку ведення підприємницької діяльності саме Позивача, а не будь-якої іншої компанії, яка є власником чи володільцем знаку для товарів і послуг «Glovo» закордоном;

- поширені Відповідачами неправдиві відомості є саме фактичними твердженнями, які підлягають спростуванню, а не оціночними твердженнями;

- висновки експертиз у справі є належними та допустимими доказами, оскільки складені кваліфікованими спеціалістами у цій галузі, що мали дійсні свідоцтва, отже повністю відповідали вимогам ст.98 ГПК України.

До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 16.04.2024 року від Адвоката Донця Артема Анатолійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з находженням його представника- адвоката Глотова С.О. у відрядженні в м. Любляна ( Словенія) з метою участі у наукових заходах, з додаванням листа- запрошення до участі зазначеної особи в навчальному семінарі з відкритої науки та прогресивної оцінці досліджень, що має відбутися 23-25.04.2024 року, а також ваучер на автобусний квіток Київ-Краків від 21.04.2024 року.

Представники Відповідачів у судове засідання не з`явилися, не скористалися правом приєднатися до участі в режимі відеоконференції, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою колегії суддів, занесеною до протоколу судового засідання від 22.04.2024, на підставі ст.202 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача 1, причину його неявки в судове засідання визнано не поважною, оскільки він, будучи заздалегідь обізнаним про інші плани його представника на відповідний період, мав можливість взяти участь у судовому засіданні особисто або через іншого представника, або забезпечити технічні засоби представнику для участі в режимі відеоконференції.

Колегія суддів ухвалила про можливість розгляду справи у відсутності Відповідачів, оскільки вони не скористалися своїм правом, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, але були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 22.04.2024 представник Позивача надав пояснення та доводи, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив оспорюване рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- здійснення Позивачем діяльності в Україні як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23, S.L. (податковий номер компанії (CIF): B66362906) на підставі Угоди про франшизу від 01 жовтня 2019 року, основною діяльністю якого є розробка та управління платформою, що дозволяє за допомогою мобільного та/або веб-додатку деякими місцевими закладами пропонувати або розміщувати свої товари або послуги для подальшого продажу користувачам, а користувачам - здійснювати пошук та замовлення таких товарів або послуг (надалі - платформа);

- поширення 14.05.2021 Відповідачем 1 в мережі Інтернет шляхом опублікування на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook (ІНФОРМАЦІЯ_6), яка доступна широкому загалу, повідомлення (посту) наступного змісту (повідомлення розміщене за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 4): «Glovo - доставка смерті.

Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії Глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!

В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні діє не по-європейськи. Чому у будь-якій біді Глово завжди від тебе відвернеться і залишить сам на сам.

Зверніть увагу, Міністерство соціальної політики України Державна служба України з питань праці Головне управління Держпраці у Харківській області Головне управління Держпраці у Київській області, ОСОБА_1.

За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах.

Більшість робочого часу кур`єри перебувають у постійному русі, курсуючи містом, перебуваючи в небезпеці потрапити в дорожньо-транспортну пригоду. Серед кур`єрів існує дуже умовна і, звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік. Причин безліч: халатність учасників дорожнього руху, непристосована для руху велосипедистів інфраструктура або проблемні ділянки на дорозі. Крім того, кур`єру необхідно працювати за будь-якої погоди, будь то ожеледиця, дощ, сніг чи туман.

Здавалося б, кур`єри, які виконують важку роботу та регулярно стикаються з ризиками, мають бути додатково захищеними. Проте, попри всі небезпеки, компанія влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться.

Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся (ІНФОРМАЦІЯ_1 ми нe змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.

В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.

І звісно нагадуємо законодавцю, що його обов`язок створювати законодавчу базу, яка покликана ефективно захищати людей, а поки цього не станеться - країна отримуватиме все нові й нові жертви, серед яких молоде, талановите майбутнє)» (надалі разом - публікація);

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Через здійснення Відповідачами зазначених публікацій, Позивач отримав висновки експертів ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» №75/21 та №76/21 від 24.06.2021 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження (надалі - «Висновок експерта № 76/21»), згідно з якими публікація містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо компанії, яка використовує торгову марку « Glovo » (Самі висловлювання наведено у п. 1 дослідницької частини Висновку).

Відповідно до п. 1 дослідницької частини висновку експерта №76/21 цими висловлюваннями є:

1.1. «Glovo - доставка смерті (заголовок публікації);

1.2. «Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!»;

1.3. «В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку « Glovo ») діє не по-європейськи.»;

1.4. «За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo»).»;

1.5. «Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку « Glovo ») влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії.

Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться»;

1.6. «Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся ІНФОРМАЦІЯ_1 ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.

В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.».

2. Висловлювання негативного характеру щодо компанії, яка використовує торгову марку « Glovo », наявні у тексті посту у соціальній мережі «Facebook», розміщеного за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, викладені у формі фактичних тверджень.

На думку Позивача, вищезазначені обставини свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, є підставою для їх захисту у судовому порядку, оскільки ця інформація формує негативне враження суспільства про особу, що використовує марку Glovo, позбавляючи при цьому суспільство можливості самостійно надати оцінку та скласти особисте та незалежне враження стосовно Позивача, що порушує його право на недоторканність ділової репутації, гарантоване статтею 94 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідачі в суді першої інстанції проти позову заперечували, посилаючись на оціночний характер суджень, що не підлягають спростуванню або доведенню, а також на те, що інформація, яку вони поширювали, не стосувалася конкретно Позивача. Крім того вони стверджували про недопустимість висновків експертів у якості доказів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав доведеним Позивачем факт поширення щодо нього негативної та недостовірної інформації Відповідачами, яка принижує його ділову репутацію; відхилив доводи Відповідачів щодо оціночного характеру зазначених суджень; визнав наведені Позивачем обставини такими, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є визнання недостовірною та такою, що порушує право Позивача на недоторканність ділової репутації інформацію, поширену Відповідачами у мережі Інтернет (facebok), зобов`язання останніх спростувати цю інформацію.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно із ст. 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, зокрема, спростування недостовірної інформації та (або) право на відповідь (ст. 277 ЦК України).

За приписами ч. ч. 1, 4, 5, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про не та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Якщо недостовірна інформація міститься в документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, установленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ч. 1 ст. 200 ЦК України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про інформацію»).

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію»).

Розглядаючи справи, предметом позову в яких є спростування недостовірної інформації, суди повинні враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: 1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; 2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; 3) поширена інформація є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності; 4) поширена інформація порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (п. 6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019р. у справі №904/4494/18).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній людині.

Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 29.11.2017р. у справі №6-639цс17).

Приниженням ділової репутації суб`єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних бо неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання (ч. 2 ст. 34 ГК України).

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації необхідно забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема, з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією і саме на відповідача у такій категорії спорів покладено обов`язок довести її достовірність. Позивач має право, а не обов`язок подати докази недостовірності поширеної інформації та повинен довести тільки факт її поширення відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження та суб`єкта доказування у цій категорії справ при застосуванні положень ст. 277 ЦК України висловлена Верховним Судом у постановах від 14.02.2018р. у справі №522/14156/14-ц, від 20.11.2019р. у справі №910/7978/18, від 03.09.2019р. у справі №920/593/18, від 18.03.2020р. у справі №910/8347/19, від 11.02.2021р. у справі №917/527/18, від 18.03.2021р. у справі №910/12445/19, від 07.04.2021р. у справі №910/1255/20.

За змістом ст. 69 ГПК України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи.

Вимоги до висновку експерта викладені в ст.98 ГПК України, яка визначає його як докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством; предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

В матеріалах справи наявні висновки експертів, а саме: висновок експерта Центру судових експертиз «Альтернатива» Фраймович Людмили Володимирівни №76/21 від 24.06.2021 та висновок експерта №23002 від 09.01.2023, складеного судовим експертом Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса" Ковкіною Є.В., які підтверджують, що інформація, розповсюджена Відповідачами, містить саме фактичні твердження та носить негативний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені особи -експерти Фраймович Л.В. та Ковкіна Є.В на момент проведення експертиз мали відповідну кваліфікацію, що підтверджено копіями свідоцтв кваліфікації судового експерта, вказані висновки відповідають вимогам ст.98 ГПК України, а тому суд першої інстанції правомірно визнав вказані висновки експертиз належними та допустимими доказами та врахував результати дослідження.

Так, кваліфікація експерта Фраймович Л.В. на момент проведення дослідження підтверджувалася свідоцтвом кваліфікації судового експерта 57-21/Д "лінгвістичне дослідження писемного мовлення" з терміном дії з 07.04.2021 по 07.04.2024, а доводи апелянтів щодо наявності або відсутності доручення керівника експертної установи, зазначення іншого свідоцтва - стосується організації роботи експерта та не впливає на оцінку належності та допустимості її висновку в розумінні ст.ст.69,76,77,98 ГПК України.

Обставин виходу експерта за межі своїх повноважень судовою колегією не встановлено, а доводи Відповідача-2 щодо можливості проведення семантико-текстуальна експертизи лише державними спеціалізованими установами - базуються на його довільному тлумаченні норм діючого законодавства.

Крім того, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, отже оцінюючи докази в їх сукупності, в тому числі, наведену в публікаціях Відповідачів інформацію, ідентичність яких ними не заперечується, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в них фактичних даних, достовірність яких Відповідачами не підтверджена, зокрема, щодо фактів ухилення Позивача від виконання вимог податкового та трудового законодавства, порушення ним європейських норм ведення бізнесу, безвідповідальних дій Позивача по відношенню до працівників, наявність великої кількості трагічних подій, дтп щодня з жертвами саме кур`єрів компанії, з конкретизацією летальних випадків (близько 20 осіб на рік). Зазначена інформація має негативний характер.

Отже доводи Відповідачів щодо наявності ознак оціночного судження у наведеній інформації не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Щодо доводів про неналежність Позивача, або що його права не порушені через те, що зазначена інформація його не стосується, судова колегія зазначає таке.

Так, матеріалами справи встановлено, що Позивач діє в Україні як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23, S.L. на підставі Угоди про франшизу від 01.10.2019 (далі - Угода).

Відповідно до пункту 1 Угоди (предмет угоди) франшизодавець (іспанська компанія Glovoapp23, S.L.) зобов`язується надати франшизоотримувачу на користь останнього протягом строку дії цієї Угоди та за умови дотримання передбачених нею конкретних умов: (і) послугу доступу до платформи, а також право на використання торгової марки та торгової назви, зазначених у додатку ІІ, з метою здійснення своєї діяльності; (іі) технічну інформацію або Ноу-хау, розроблені франшизодавцем; та (ііі) постійно надавати франшизоотримувачу технологічну, комерційну та технічну допомоги, а також певні послуги підтримки на час дії Угоди.

Згідно з додатком ІІ Угоди, іспанська компанія Glovoapp 23, S.L. є власником, з- поміж інших, комбінованого знаку для товарів та послуг «Glovo» (номер міжнародної реєстрації знаку для товарів та послуг - 1412099), дата реєстрації - 23 квітня 2018 року, строк дії - по 23 квітня 2028 року.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року № 3689-XII (надалі - «Закон»), публікація відомостей про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну після міжнародної реєстрації здійснюється в Бюлетені після одержання Установою повідомлення Міжнародного бюро ВОІВ про міжнародну реєстрацію торговельної марки або про територіальне поширення міжнародної реєстрації на Україну після міжнародної реєстрації. Повний склад відомостей стосовно міжнародних реєстрацій, здійснених за Мадридською системою міжнародної реєстрації торговельних марок, міститься на офіційному веб порталі ВОІВ у базі даних «Madrid Monitor» за адресою https://www3. wipo. int/madrid/monitor/en.

Згідно із відомостями з даного веб порталу та листом від Укрпатенту, 26 червня 2019 року дію міжнародного знаку для товарів та послуг No 1412099 («Glovo») поширено на територію Україну.

Відповідно до пункту 2. Угоди про франшизу, франшиза, що є предметом цієї Угоди, діє виключно на унікальній території, визначеній у Додатку І для Франшизоотримувача (надалі - «Територія»). Відповідно до Додатку І, для Позивача Територія - це Україна.

Відтак, оскільки Позивач здійснює свою діяльність на території України та має відповідне право використовувати знак для товарів і послуг «Glovo», а сам власник знаку товарів і послуг не здійснює свою діяльність через інші юридичні особи (інших франчайзі, дочірні підприємства чи власні представництва) на території України, то будь-яка згадка про діяльність компанії «Glovo» на території України стосуватиметься порядку ведення підприємницької діяльності саме Позивача, а не будь-якої іншої компанії, яка є власником чи володільцем знаку для товарів і послуг «Glovo» закордоном.

При цьому, позовні вимоги в межах даної справи не стосуються захисту майнового права інтелектуальної власності Позивача або інших осіб, такий спір між сторонами відсутній, оскільки Позивач вимагає захистити свою ділову репутацію. Отже доводи апелянтів щодо неналежності Позивача через відсутності у нього права власності на відповідну торговельну марку GLOVO - є безпідставними.

Крім того, судова колегія вважає необґрунтованими доводи апеляційних скарг, що господарським судом не виконано вказівки Верховного Суду , що викладені в постанові від 15 серпня 2023 року в межах даної справи, оскільки це спростовується змістом мотивувальної частини рішення суду першої інстанції.

Також апеляційною інстанцією не встановлено обставин незаконного, безпідставного та неспівмірного втручання судом першої інстанції у право Відповідача-2 на свободу вираження поглядів.

Таким чином, за результатами розгляду справи апеляційним господарським судом з`ясовано, що:

- спірна інформація поширена Відповідачами в посту у соціальній мережі «Facebook» , викладена у формі фактичних тверджень і стосується саме Позивача;

- сторінка в соціальній мережі Facebook, яка доступна широкому загалу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 належить саме Відповідачу 1 (адв. Донець А.А.), що підтверджується роздруківкою із Єдиного реєстру адвокатів України, яка міститься в матеріалах справи.

- виходячи із змісту посту у соціальній мережі «Facebook», розміщеного за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2, викладені у формі фактичних тверджень, інформація містить негативні відомості про Позивача, в зв`язку з чим її поширення може шкодити його діловій репутації;

- поширена інформація є фактичними твердженнями та не належить до оціночних суджень, оскільки її можна перевірити на достовірність, вона має негативний характер;

- достовірність зазначених фактичних тверджень Відповідачами не підтверджена.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивачем доведено факт поширення Відповідачами щодо нього негативної та недостовірної інформації, яка принижує його ділову репутацію, і зазначене не є оціночним судженням. Натомість, Відповідачами належними і достовірними доказами не доведено, що поширена ним інформація є достовірною, ними не спростувано доводи Позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а висновок суду першої інстанції щодо їх задоволення є правомірним.

Доводи апеляційних скарг цього висновку не спростовують.

Що стосується доводів апеляційних скарг про невірний розподіл сум судових витрат, то судова колегія дійшла висновку про їх безпідставність, оскільки на момент сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги Позивачем, судом здійснювався апеляційний та касаційний розгляд даної справи з урахуванням вимоги про солідарне стягнення із Відповідачів моральної шкоди в розмірі 150 000,00 грн., тому оплата судового збору здійснювалась з усіх заявлених позовних вимог. Відмова Позивача від частини позовних вимог була прийнята судом під час нового розгляду справи, а тому суд першої інстанції правомірно залишив сплату судового збору в цій частині за Позивачем та відшкодував йому за рахунок Відповідачів решту понесених витрат при розгляді справи.

Щодо доводів апеляційної скарги Відповідача 2 про неправомірність покладення судом першої інстанції на Відповідачів витрат Позивача на правничу допомогу,через :

- відсутність відомостей щодо обсягу наданої Позивачу правничої допомоги;

-порушення принципу змагальність сторін;

- відсутність чіткого та послідовного визначення Позивачем розміру витрат: в позовній заяві - 50 000, 00 грн, в заяві про уточнення - 133 391, 80 грн; в заяві про стягнення витрат - 50 000, 00 грн;

-розмір витрат на правничу допомогу Позивача є необґрунтованим та непідтвердженим належним чином, судова колегія зазначає таке.

Як встановлено судом першої інстанції, у заяві (вх.№27990 від 09.10.2023) Позивач просив суд стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн. в підтвердження чого надав Договір про надання юридичних послуг від 19.11.2019 та Додаткову угоду до нього, ордер серій КС № 606587 від 26.07.2021, виданий АО "Хілмонт Партнерс" на ім`я адвоката Чорноуса А.Г. на підставі Договору про надання правової допомоги б/н від 19.11.2019, акт наданих послуг №67 від 30.09.2021 про надання послуг з надання правової допомоги відповідно до договору на суму 133 391,80 грн. та платіжне доручення № 6710116304 від 12.10.2021 про сплату Позивачем користь АО "Хілмонт Партнерс" суми у розмірі 133 391,80 грн (призначення платежу: оплата за надання правової допомоги згідно рахунку № 111 від 30.09.2021р.).

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, судом першої інстанції зазначено, що справа №922/1993/21 розглядається протягом тривалого часу, представником Позивача проаналізовано значний обсяг інформації, в тому числі висновки судових експертів. Матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги представником Позивача, зокрема, позовну заяву, відповідь на відзив, заяву про уточнення (в частині компенсації витрат), додаткові пояснення, підписані адвокатом Чорноус А.Г.

Заперечуючи проти відшкодування таких витрат, Відповідачі зазначали про відсутність доказів обсягу наданої правничої допомоги та детального опис робіт, вважаючи їх розмір є завищеним, а також стверджували, що пошук експертів, замовлення висновків не відноситься до чітко визначених в статті 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видів адвокатської діяльності;

Разом з тим, Відповідачами не наведено та не надано конкретних доказів в порядку ст.126 Господарського процесуального кодексу України про неспівмірність таких витрат з обставинами справи, в той час як обсяг правничої допомоги Позивачу визначений додатковою угодою, а актом наданих послуг №67 від 30.09.2021 підтверджено виконання Договору про надання правничої допомоги.

Таким чином, судом першої інстанції у відповідності до приписів ст.ст. 126, 129 ГПК України, правомірно покладено на Відповідачів відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по 25000,00 гривень.

Означене Відповідачами не спростовано, будь-яких доказів невідповідності такого висновку суду першої інстанції діючим нормам процесуального законодавства - не надано.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.

За таких підстав рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 року у справі №922/2993/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Враховуючи відсутність підстав до скасування судового рішення, судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявників апеляційних скарг, у тому числі і заявлені ними витрати на правничу допомогу по 60 000,00грн., відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Про понесення Позивачем витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції не заявлено,а отже і розподілу вони не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Адвоката Донця Артема Анатолійовича, м. Харків Адвокатського об`єднання "Донець і партнери", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 05.02.2024 року у справі №922/2993/21- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.02.2024 року у справі №922/2993/21 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на адвоката Донця Артема Анатолійовича, м. Харків та Адвокатське об`єднання "Донець і партнери", м. Харків.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через

Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 02.05.2024

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Д.О. Попков