Постанова

від 02.05.2024 по справі 922/4931/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/4931/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача адвокат Бондаренко Я.О., ордер серії АН №1377736 від 14.03.2024 року;

відповідача Зучек Є.Н., довіреність від 10.04.2024 року №6, наказ №93-к від 01.04.2024 року;

1-ї третьої особи не з`явився;

2-ї третьої особи не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" апеляційну скаргу представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Карпець І.В. (вх. №631Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2024 року у справі №922/4931/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Кухар Н.М.), повний текст якого складено 19.02.2024 року

за позовом Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана",м. Харківдо Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державна установа "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", м. Харків Фонд державного майна України, м. Київпро скасування наказу, визнання права та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2024 року у справі № 922/4931/23 позовні вимоги задоволено повністю; скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ: 44223324) № 00708 від 17.11.2023 року; визнано за Українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "Пірана" (в`їзд Естакадний, буд. 3-А, м. Харків, 61080; код ЄДРПОУ: 22699101) право на приватизацію шляхом викупу об`єкту приватизації - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18; зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м-н Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 44223324) прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу об`єкту приватизації - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м-н Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 44223324) на користь Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" (в`їзд Естакадний, буд. 3-А, м. Харків, 61080; код ЄДРПОУ: 22699101) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 8052,00 грн.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Карпець І.В. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2024 року у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено необхідність додержання всіх умов, визначених щодо способу приватизації шляхом викупу, або ж шляхом продажу на аукціоні; позивачем такого обґрунтування не визначено, в підтвердження чого документів не надано.

Позивачем не виконано умови невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладення договору оренди або для цілей продовження договору оренди; дата укладення договору (24.06.2022 року) передує даті оцінки та даті, станом на яку визначена вартість майна (20.07.2022 року), тобто оцінка не є оцінкою для укладення договору оренди та не відповідає умові, визначеній у абзаці 4 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

До позову додано копію звіту ФОП Мокрова О.П. про оцінку майна, втім у висновку про вартість майна, що є складовою частиною звіту про оцінку, зазначено функцію оцінки: визначення вартості об`єкта оренди в процедурі отримання згоди на проведення невід`ємних поліпшень, а не в процедурі укладення чи продовження договору оренди.

Звіт ФОП Ачкасова О.М. про оцінку вартості майна не відповідає вимогам п.54 Національного стандарту №1.

Мета оцінки, що зазначена на титульному аркуші, як визначення вартості майна з урахуванням невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи та аудиторським висновком в процедурі одержання права на викуп орендованого майна, проте відсутній висновок будівельної експертизи; оскільки згідно вимог ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", надання звіту про оцінку майна вартості невід`ємних поліпшень до органу приватизації, що є державним органом, є обов`язковим, то він підлягає рецензуванню, втім така рецензія відсутня.

Позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку будівельної експертизи, за результатами експертного технічного дослідження об`єкту після проведення невід`ємних поліпшень нежитлової будівлі, втім його було подано лише після відкриття провадження у справі та формування позивачем своєї правової позиції; у клопотанні не обґрунтовано з яких причин висновок не було додано до позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Карпець І.В. на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2024 року у справі №922/4931/23; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "17" квітня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4931/23.

18.03.2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3905), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, в обґрунтування я кого вказує на те, що на виконання вимог чинного законодавства, позивач повідомив відповідача про завершення виконання робіт, на підтвердження чого було надано копії підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату зазначених робіт; орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу; ринкова вартість майна згідно з висновком про вартість на 09.09.2022 року (за результатами проведення незалежної оцінка для цілий оренди майна) становить 2 579 600 грн. без ПДВ.; вартість зроблених позивачем невід`ємних поліпшень становить 2720266,22 грн., без ПДВ; позивач отримав згоду на проведення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна (09.09.2022року); здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи; твердження відповідача про не проведену оцінку орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення є хибними, оскільки дана оцінка проводиться після включення майна до переліків об`єктів, що підлягають приватизації та прийняття відповідного рішення про приватизацію нерухомого майна шляхом викупу; приписами п. 7 - 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України " Про приватизацію державного та комунального майна" установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об`єкта приватизації (його складових) не здійснюються.

19.03.2024 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/4931/23 (вх.№4055).

25.03.2024 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про намір прийняти участь у судовому засіданні (вх.№ 4290), яку долучено до матеріалів справи.

27.03.2024 року на адресу суду від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 4441), який долучено до матеріалів справи, в якому останній просить апеляційну скаргу задовольнити; розгляд справи здійснювати за відсутності представника, в обґрунтування якого вказує на те, що приймаючи рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації окремого майна шляхом продажу на аукціоні, Фонд державного майна України діяв у межах та у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.

01.04.2024 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№4591), які долучено до матеріалів справи, в яких останній вказує на те, що позивач виконав вимоги національного законодавства (ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна"), які є необхідною передумовою для приватизації орендованого державного майна у спрощеному порядку (здійснив невід`ємні поліпшення об`єкту оренди не менше, ніж на 25 % його вартості за згодою орендодавця), а тому має право на позитивне вирішення його заяви шляхом прийняття відповідачем відповідного рішення; посилання третьої особи на те, що позивач не має права на приватизацію об`єкту шляхом викупу оскільки відсутня оцінка нерухомого майна, визначеного суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди спростовується наявною в матеріалах справи відповідною оцінкою суб`єкта оціночної діяльності, яка затверджена самим же відповідачем 09.09.2022 року; з листа відповідача від 17.11.2023 року № 11-10- 04563 слідує, що єдиною підставою для відмови є те що, позивач не має права на приватизацію об`єкту шляхом викупу оскільки оренда плата розраховувалась від залишкової вартості об`єкта нерухомості, а не від вартості нерухомого майна, визначеного суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди, інші посилання відповідача щодо змісту висновку будівельної експертизи, тощо, є безпідставними та необґрунтованими та виходять за межі предмету доказування.

01.04.2024 року на адресу суду від представника Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" адвоката Бондаренко Я.О. надійшла заява (вх.№4601) про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просив надати можливість участі у судовому засіданні, призначеному на 17.04.2024 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системи відеоконференцз`язку EasyCon.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 року, зокрема задоволено заяву представника Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" адвоката Бондаренко Я.О.; судове засідання у справі, призначене на "17" квітня 2024 р. о 10:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №132, ухвалено провести за участю представника Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" адвоката Бондаренко Я.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів вказаного представника; вчинено інші процесуальні дії.

03.04.2024 року на адресу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 4795), яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просить апеляційну скаргу задовольнити, в обґрунтування якої вказує на те, що звертаючись до суду з клопотанням про долучення доказів з порушенням порядку, унормованого чинним процесуальним законом, позивач повинен був обґрунтувати поважність причин неподання його у встановлений законом строк; поданий позивач висновок будівельної експертизи в силу приписів ч.8,9 ст. 80 ГПК України не підлягав прийняттю до уваги судом під час вирішення справи.

15.04.2024 року на адресу суду від Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" надійшли додаткові пояснення, з додатками, в копії лист від 10.04.2024 року № 54-118-1897 вих. №24 (вх.№ 5249), які долучено до матеріалів справи, в яких останній вказує на те, що Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова за результатами вивчення документів, наданих ТОВ "Пірана" щодо здійснених невід`ємних поліпшень, було встановлено, що орендарем виконані всі вимоги ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" і наразі відсутні підстави для вжиття заходів прокурорського реагування, в тому числі заходів представницького характеру.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу покладається саме на заявника, а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини.

Частиною 1, 4 статті 80 ГПК України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ст. 124, п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Разом з тим, заявником не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції вказаних додаткових доказів з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому відповідно до положень ст. 269 ГПК України, не має підстав для їх прийняття судом апеляційної інстанції .

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 року, зокрема оголошено перерву у розгляді справи №922/4931/23 до "02" травня 2024 р. о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №131; судове засідання у справі, призначене на "02" травня 2024 р. о 10:00 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131, ухвалено провести за участю представника Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" адвоката Бондаренко Я.О., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", на підставі його заяви поданої суду апеляційної інстанції (вх. №4601 від 01.04.2024 року), з використанням власних технічних засобів вказаного представника; вчинено інші процесуальні дії.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити; представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду 17.04.2024 року та 02.05.2023 року не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за їх відсутності.

Ухвали суду від 13.03.2024 року, від 03.04.2024 року та від 17.04.2024 року надіслано Українсько-болгарському товариству з обмеженою відповідальністю "Пірана", Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області, Державній установі "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", Фонду державного майна України до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 13.03.2024 року, від 03.04.2024 року та від 17.04.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю з`явитись у призначене судове засідання.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв`язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

24.06.2022 року між Українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "Пірана" (орендар, позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець, відповідач) було укладено договір оренди № 0176, предметом якого є нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м Харків, вул. Мироносицька, 18, що обліковується на балансі Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" та використовується орендарем з метою розміщення офісних приміщень для господарської діяльності.

Пунктом 6.2 договору визначено, що орендар зобов`язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди, орендар має право здійснювати невід`ємні поліпшення майна за наявності рішення орендодавця про надання згоди, прийнятого відповідно до Закону та Порядку.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 року № 686 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.06.2018 року за № 711/32163 (далі - Порядок), для розгляду питання про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендар подає орендодавцю та балансоутримувачу об`єкта оренди клопотання і наступні документи:1) опис передбачуваних робіт і кошторис витрат на їх проведення; 2) висновок будівельної експертизи щодо відповідності кошторису державним будівельним стандартам; 3) графік виконання робіт; 4) довідку про відсутність залишку амортизаційних відрахувань на державне майно (у разі здійснення невід`ємних поліпшень щодо єдиного майнового комплексу підприємства, його відокремленого структурного підрозділу); 5) звіт про оцінку об`єкта оренди станом на будь-яку дату між 01 січня поточного року і датою клопотання, складений суб`єктом оціночної діяльності, відібраним орендарем або балансоутримувачем орендованого майна; 6) рецензію на звіт про оцінку, проведену відповідно до вимог законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні; 7) довідку за підписом керівника балансоутримувача, що орендоване майно перебуває в стані, який не дозволяє використовувати його за цільовим призначенням, визначеним договором оренди (а якщо договір оренди не визначає цільового призначення - то за цільовим призначенням, визначеним орендарем у клопотанні) (подається лише орендодавцю).У довідці обов`язково зазначається, що вона подається для цілей отримання орендарем згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна. Довідка не подається у разі наявності в електронній торговій системі одного з таких документів: оголошення про передачу майна в оренду або акта приймання-передачі майна в оренду за умови, що зі змісту цих документів випливає, що майно перебуває в незадовільному стані та/або потребує капітального ремонту; рішення орендодавця про затвердження додаткової умови про здійснення орендарем інвестицій у поліпшення (реконструкцію, реставрацію, технічне переозброєння) об`єкта оренди вартістю не менше ніж 25 відсотків від ринкової вартості об`єкта оренди, якщо об`єкт оренди передавався в оренду із такою додатковою умовою; 8) підтвердження факту усунення орендарем порушення умов договору оренди (у разі їх наявності), виявлених орендодавцем у ході планової або позапланової перевірки, сплати заборгованості з орендної плати або будь-яких інших платежів за договором оренди, наявних на дату подання клопотання.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 27.02.2023 року № 00153 позивачу була надана згода на проведення невід`ємних поліпшень за договором оренди № 0176, предметом якого є нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м Харків, вул. Мироносицька, 18, що обліковується на балансі Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії".

Відповідно до п. 1 розділу 4 Порядку, після здійснення усіх робіт, на здійснення яких орендодавцем була надана згода, орендар надає орендодавцю та балансоутримувачу (у разі його наявності) інформацію про завершення виконання робіт, перелік і вартість виконаних робіт та копії підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт. Орендар додатково надає копії документів, які підтверджують оплату виконаних робіт, якщо об`єктом оренди є єдиний майновий комплекс, його відокремлений структурний підрозділ, площа об`єкта оренди перевищує 150 кв.м.

Орендар має право отримати лист орендодавця про отримання ним документів, передбачених цим пунктом. Орендодавець зобов`язаний надати такий лист протягом 5 робочих днів з дати отримання прохання орендаря.

На виконання вимог чинного законодавства, позивач повідомив відповідача про завершення виконання робіт, на підтвердження чого було надано копії підписаних замовником і підрядником актів приймання виконаних робіт та документів, що підтверджують їх оплату.

З метою поліпшення об`єкта оренди було виконано наступні роботи.

01.03.2023 року між позивачем та ТОВ "БК "Українська альтернатива" був укладений договір № 04/03/23 на проведення демонтажних робіт, факт виконання якого підтверджується копіями відповідних первинних документів.

29.03.2023 року між позивачем та ПП "Екіпаж" було укладено договір поставки №290323/3-П на поставку віконних блоків металопластикових, відливів, підвіконня, факт виконання якого підтверджується копіями первинних документів.

Монтаж віконних блоків здійснювався на підставі договору № 23/1204-2 від 12.04.2023 року, укладеного між позивачем та ФОП Нещенко С.О., факт виконання якого підтверджується копіями відповідних первинних документів.

Придбання будівельних матеріалів та комплектуючих здійснювалось на підставі договору постачання № ДЮ-23/04/20-1 від 20 04 2023 року; договору постачання № НБ-23/04/І8-1 від 18.04.2023 року; договору постачання № СА-23/04/21-1 від 21.04.2023 року, договору постачання № ИД-23/04/18-1 від 18.04.2023 року; договору постачання № ВР-23/04/19-1 від 19.04.2023 року та інших, факт виконання яких підтверджується копіями відповідних первинних документів.

Виконання монтажних робіт здійснювалось на підставі договору підряду №01/04/18 від 03.04.2023 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Глейсен Лайт", факт виконання якого підтверджується копіями відповідних первинних документів.

Позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив включити об`єкт - нежитлову будівлю літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18, до переліку об`єктів малої приватизації.

Наказом Фонду державного майна України від 07.11 2023 року № 00674 прийнято рішення про включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, об`єкта державної власності - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18.

Відповідач листом від 17.11.2023 року № 11-10-04563 повідомив позивача про те що, останній не має права на приватизацію об`єкту шляхом викупу, оскільки оренда плата розраховувалась від залишкової вартості об`єкта нерухомості, а не від вартості нерухомого майна, визначеного суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди.

Наказом відповідача № 00708 № 17.11.2023 року прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18 шляхом продажу на аукціоні.

Позивач посилається на те, що вказаний наказ відповідача є незаконним та таким, що прийнятий з порушенням законних прав та інтересів позивача.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останній просив скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 00708 від 17.11.2023 року; визнати за Українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "Пірана" право на приватизацію шляхом викупу об`єкту приватизації - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18; зобов`язати відповідача прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу вказаного об`єкту приватизації.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було відмовлено позивачу, як орендарю, що зробив невід`ємні поліпшення, у приватизації спірного об`єкту нерухомості шляхом викупу, та наказом відповідача № 00708 від 17.11.2023 року прийнято рішення про приватизацію цього об`єкту шляхом продажу на аукціоні.

08.02.2024 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.

Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: - орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; - орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; - невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; - здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; - орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;- договір оренди є чинним на момент приватизації.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкти шляхом викупу.

За матеріалами справи, ринкова вартість майна згідно з висновком про вартість на 09.09.2022 року, за результатами проведення незалежної оцінки для цілей оренди майна, становить 2579600 грн., без ПДВ; вартість зроблених позивачем невід`ємних поліпшень становить 2720266,22 грн., без ПДВ.

Позивач отримав згоду на проведення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу.

Аргументи апелянта на те, що позивачем не виконано умови невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладення договору оренди або для цілей продовження договору оренди; дата укладення договору (24.06.2022 року) передує даті оцінки та даті, станом на яку визначена вартість майна (20.07.2022 року), тобто, на думку апелянта, оцінка не є оцінкою для укладення договору оренди та не відповідає умові, визначеній у абзаці 4 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"; до позову додано копію звіту ФОП Мокрова О.П. про оцінку майна, втім у висновку про вартість майна, що є складовою частиною звіту про оцінку, зазначено функцію оцінки: визначення вартості об`єкта оренди в процедурі отримання згоди на проведення невід`ємних поліпшень, а не в процедурі укладення чи продовження договору оренди, не приймаються, з огляду на таке.

Матеріалами справи стверджується той факт, що невід`ємні поліпшення виконані позивачем в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна, а саме 09.09.2022 року.

Здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємній характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи.

За матеріалами справи, позивачем належно виконуються умови договору оренди; у нього відсутня заборгованість з орендної плати.

Договір оренди укладений строком на 5 років до 24.06.2027 року, включно, тобто є чинним.

Крім того, достовірність понесених витрат та їх джерела придбання на невід`ємні поліпшення нерухомого майна підтверджується Звітом незалежного аудитора.

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що позивачем було подано клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку будівельної експертизи, за результатами експертного технічного дослідження об`єкту після проведення невід`ємних поліпшень нежитлової будівлі, втім, як вказує апелянт, його було подано лише після відкриття провадження у справі та формування позивачем своєї правової позиції; у клопотанні не обґрунтовано з яких причин висновок не було додано до позову, оскільки на замовлення позивача була проведена відповідна будівельна експертиза, результати якої відображені у відповідному висновку.

Так, пунктом 1.1 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року № 377 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.03.2004 за № 343/8942 (далі - Порядок) визначено, що цей Порядок установлює вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна (крім земельних ділянок), що містить невід`ємні поліпшення (далі - орендоване нерухоме майно), під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають: договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства; письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти; погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи; довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень; інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

Отже, оцінка проводиться після включення майна до переліків об`єктів, що підлягають приватизації та прийняття відповідного рішення про приватизацію нерухомого майна шляхом викупу.

За приписами п. 7-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аудит, екологічний аудит, інвентаризація, оцінка об`єкта приватизації (його складових) не здійснюються.

Аргументи апелянта на те, що частиною 2 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено необхідність додержання всіх умов, визначених щодо способу приватизації шляхом викупу, або ж шляхом продажу на аукціоні, втім позивачем такого обґрунтування не визначено, в підтвердження чого документів не надано, не приймаються, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачем відповідачу був наданий повний пакет документів, визначений у ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", у тому числі висновок будівельної експертизи, проте право позивача на викуп орендованого майна відповідачем було проігноровано.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

За положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", крім передбачених ч. 3 цієї статті випадків, приватизації не підлягають казенні підприємства, та об`єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності держави, та об`єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України, зокрема, заклади освіти, що фінансуються з державного бюджету, державні заклади освіти, у тому числі приміщення, в яких розміщуються державні заклади освіти.

Водночас, у ч. 3 ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачено, що майно, яке перебуває на балансах державних підприємств, установ, організацій, що не підлягають приватизації, та яке не входить до складу єдиних майнових комплексів, що забезпечують основні види діяльності таких підприємств або більше 3-ох років не використовуються у виробничій діяльності і подальше їх використання не планується, належить до об`єктів, що підлягають приватизації.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", порядок приватизації державного і комунального майна передбачає формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації, опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни, проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства, проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації.

З наведеної норми слідує, що відповідачем спочатку формується та затверджується перелік об`єктів, що підлягають приватизації, та приймається рішення про спосіб приватизації.

Частиною 1 ст. 11 вказаного Закону встановлено, що ініціювати приватизацію об`єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб`єкти управління об`єктами державної і комунальної власності або покупці.

Переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України (ч. 3 ст. 11 ст. Закону).

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", до об`єктів малої приватизації, зокрема, належать: єдині майнові комплекси державних і комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, у тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, що передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних і комунальних підприємств, що належать до об`єктів великої приватизації, окреме майно.

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації. Державні органи приватизації здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України "Про Фонд державного майна України", цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема: затверджують переліки об`єктів, що підлягають приватизації; класифікують об`єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.

Абзацом 4 п. 5.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджене наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 року № 678 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 11.06.2012 року за № 935/21247 визначено, що регіональні відділення приймають рішення про приватизацію об`єктів державної власності у випадках, установлених законодавством.

Відповідно до п. 8, 9 ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п`ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувача об`єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.

Відмова державними органами приватизації у включенні до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, можлива у разі: коли підприємство, що пропонується приватизувати, перебуває у процесі ліквідації; коли законодавством установлено обмеження щодо приватизації об`єкта; вмотивованої відмови органу, уповноваженого управляти державним майном, у погодженні щодо включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації; не включення Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України до переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об`єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; викупу об`єктів приватизації.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", рішення про приватизацію об`єкта, який включено до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії", між іншим, вказано на те, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. ''Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права й інтереси, що становлять активи, теж можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява № 33202, § 100).

У певних обставинах, захистом статті 1 Першого протоколу до Конвенції може користуватися легітимне очікування (legitimate expectation) успішної реалізації майнових прав (право вимоги). Для того, щоб "очікування" було "легітимним", воно має бути заснованим на нормі закону або іншому правовому акті, такому, як судове рішення, пов`язаному із майновим інтересом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 28.09.2004 у справі "Копецький проти Словаччини" (Kopecky v. Slovakia), заява № 44912/98, § 49-50). Проте, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції не гарантує права на набуття майна див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", § 35).

Так, особа, яка має майновий інтерес, може розглядатись як така, що має "легітимне очікування" успішної реалізації її права вимоги у сенсі статті 1 Першого протоколу до Конвенції, коли для цього інтересу є достатні підстави у національному законодавстві. Останнє повинно давати змогу чітко визначити конкретний майновий інтерес особи, який, наприклад, має бути передбаченим у відповідних нормативних приписах або підтвердженим в іншому правовому акті, зокрема, у судовому рішенні (див. для порівняння, mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ щодо прийнятності від 02.07.2002 у справі "Гайдук та інші проти України" (Gayduk and Others v. Ukraine), заяви № 45526/99 та інші). Очікування не буде легітимним, коли є спір щодо правильності тлумачення та застосування національного законодавства, і доводи заявника відхиляє національний суд (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Копецький проти Словаччини", § 50) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16).

У правових висновках, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09 2018 року у справі № 905/1926/16, від 10.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, зокрема, зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, задовольнивши позов, обгрунтовано вказав, зокрема, на те, що позивачем було виконано вимоги чинного законодавства, а саме: ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", які є необхідною передумовою для приватизації орендованого державного майна у спрощеному порядку та здійснено невід`ємні поліпшення об`єкту оренди не менше, ніж на 25% його вартості за згодою орендодавця, а тому позивач має право на позитивне вирішення його заяви шляхом прийняття відповідачем відповідного рішення; відповідачем порушено майнові права позивача, який на законних підставах звернувся до нього із відповідною заявою та очікував на вирішення свого питання.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Карпець І.В. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2024 року у справі №922/4931/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10.05.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов