Ухвала

від 13.03.2025 по справі 922/4931/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

13 березня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4931/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши заяву Слобідської окружної прокуратури м. Харкова (вх. 6257/25 від 11.03.2025) про надання доступу до електронних матеріалів справи № 922/4931/23 з метою вступу у справу

за позовом Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" (в`їзд Естакадний, буд. 3-А, м. Харків, 61080; код ЄДРПОУ: 22699101) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м-н Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 44223324), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: - Державна установа "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" (вул. Мироносицька, буд. 25, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ: 00209740); - Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ: 00032945), про скасування наказу, визнання права та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 по справі №922/4931/23 повністю задоволено позовні вимоги Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана", а саме:

- скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код ЄДРПОУ: 44223324) № 00708 від 17.11.2023;

- визнано за Українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю "Пірана" право на приватизацію шляхом викупу об`єкту приватизації - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18;

- зобов`язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу об`єкту приватизації - нежитлова будівля літ. "А-2", загальною площею 858,1 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 18;

- стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на користь Українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пірана" витрати зі сплати судового збору в розмірі 8052,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 вищевказане рішення Господарського суду Харківської області залишено без змін.

20.05.2024 на виконання рішенням Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 по справі № 922/4931/23 були видані відповідні накази.

11.03.2025 до суду надійшла заява Слобідської окружної прокуратури м.Харкова (вх. 6257/25 від 11.03.2025) про надання доступу до електронних матеріалів справи № 922/4931/23 для захисту порушених інтересів держави та вирішення питання про вжиття представницьких повноважень шляхом вступу в справу.

Обґрунтовуючи свою заяву, прокурор посилається на те, що РВ ФДМУ в Харківській області не погодився з рішенням Господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі № 922/4931/23 та подав апеляційну скаргу на це рішення.

Проте, постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі № 922/4931/23 апеляційну скаргу представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - Карпець І.В. залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2024 у справі № 922/4931/23 залишено без змін.

Вивченням Єдиного державного реєстру судових рішень прокуратурою встановлено, що Регіональним відділенням касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 у справі № 922/4931/23 не подавалась.

Таким чином, на думку прокурора, інтереси держави залишаються не захищеними на теперішній час.

Для захисту порушених інтересів держави в окружної прокуратури виникла необхідність в ознайомленні з матеріалами справи № 922/4931/23, які мають важливе значення для вирішення питання про вжиття представницьких повноважень шляхом вступу в справу.

Розглянувши заяву Слобідської окружної прокуратури м. Харкова (вх. 6257/25 від 11.03.2025), суд встановив наступне.

Згідностатті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виключні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в суді передбаченіЗаконом України "Про прокуратуру", де згідно частини 1 статті 23 передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень .

Згідно з ч. 6ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Частинами 3-4статті 53 Господарського процесуального кодексу Українивстановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки, прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу (справа "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15 січня 2009 року, заява № 42454/02, пункт 35).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українищодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді, проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві чи іншій заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі №806/1000/17).

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі №910/18770/17, від 05 листопада 2018 року у справі №910/4345/18).

Саме лише посилання на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставістатті 367 Кримінального кодексу України(службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Означена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, а також у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019року у справі № 47/66-08.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору, отже прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

У заяві, поданої Слобідською окружною прокуратурою м. Харкова, не зазначено, у чому саме в даному випадку полягає порушення інтересів держави. Заяву обґрунтовано лише тим, що Регіональним відділенням ФДМ України по Харківській області не подано касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року у справі № 922/4931/23 не подавалась, що на думку прокурора, є підставою для його вступу у справу.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, відповідач активно брав участь у призначених судових засіданнях, ним подано відзив на позовну заяву, до матеріалів справи були долучені письмові пояснення третьої особи на стороні відповідача - ФДМ України, відповідачем було подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Отже, будь-яких доказів неналежного захисту інтересів держави ані заява прокурора, ані матеріали справи не містять, відповідний орган (Регіональним відділенням ФДМ України по Харківській області) здійснює захист інтересів держави самостійно.

Саме посилання прокурора на неподання відповідачем касаційної скарги не може слугувати належною та виключною підставою для вступу прокурора у справу.

Суд вважає, що Слобідська окружна прокуратура м. Харкова не навела належного та достатнього обґрунтування, а також не надала суду належних, достатніх та достовірних доказів порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для вступу прокурора у справу за можливості захисту інтересів безпосередньо самим відповідачем, як уповноваженим органом, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для вступу прокурора у справу.

За таких обставин, враховуючи відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може вступити у справу за захистом інтересів держави, задля дотримання принципу рівності сторін, враховуючи недоведеність належними, достовірними та достатніми доказами неможливості або відсутності можливості відповідача самостійно захистити свої права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Слобідської окружної прокуратури м. Харкова про надання доступу до електронних матеріалів справи № 922/4931/23 з метою вступу прокуратури у справу.

Керуючись статтями8,53, 234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Слобідської окружної прокуратури м. Харкова (вх. 6257/25 від 11.03.2025) про надання доступу до електронних матеріалів справи №922/4931/23 з метою вступу у справу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 13.03.2025.

СуддяН.М. Кухар