ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16372/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Агрикової О.В.
Яковлєва М.Л.
секретаря судового засідання Антонюк А.С.,
за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 21.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 (повний текст складений 09.05.2024)
у справі №910/16372/21 (суддя Паламар П.І.)
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради
до Акціонерного товариства "Київметробуд"
третя особа Комунальне підприємство "Київський метрополітен"
про стягнення безпідставно набутих коштів, ціна позову 139 090 410,96 грн
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У жовтні 2021 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в суд з позовом в інтересах Київської міської ради, Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів, 44370722,61 грн. процентів за користування коштами.
2. Рішенням господарського суду міста Києва від 28 вересня 2022 р., залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 січня 2023 р., позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства "Київметробуд" на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради грошових коштів у сумі 139090410,96 грн., 602347,37 грн. витрат по сплаті судового збору, у позові в іншій частині відмовлено.
3. Постановою Верховного Суду від 5 квітня 2023 р. рішення господарського суду м. Києва від 28 вересня 2022 р. (в частині задоволення позовних вимог), постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 січня 2023 р. скасовано, а справу в скасованій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. Таким чином, предметом нового розгляду справи стали позовні вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради, Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення з Акціонерного товариства "Київметробуд" 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.
5. Ухвалою суду від 12 липня 2023 р. позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишено без розгляду.
6. Отже, на розгляді суду залишились вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Київської міської ради.
7. Прокурор зазначав, що за результатами проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b) за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та відповідачем було укладено договір № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач (підрядник) зобов`язався за завданням позивача (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.
8. На виконання цього договору Комунальне підприємство "Київський метрополітен" платіжним дорученням № 7 від 20 грудня 2018 р. перерахував відповідачу аванс у розмірі 2587995000 грн., частину з яких у сумі 1700000000 грн. той використав не за цільовим призначенням, розмістивши кошти на депозит у банківській установі, та отримав від цього безпідставний дохід у вигляді процентів за депозитом у розмірі 139090410,96 грн.
9. Посилаючись на те, що одержання відповідачем безпідставного доходу відбулося за рахунок територіальної громади міста Києва, оскільки фінансування вищевказаного договору здійснювалося за рахунок коштів міського бюджету, прокурор на підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України просив стягнути з відповідача на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
10. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/16372/21 позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено:
11. стягнуто з Акціонерного товариства "Київметробуд" (далі АТ "Київметробуд") на користь Київської міської ради 139 090 410,96 грн безпідставно набутих коштів;
12. стягнуто з АТ "Київметробуд" на користь Київської міської прокуратури 602 347,37 грн витрат по оплаті судового збору.
13. Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що на виконання умов договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. Комунальним підприємством "Київський метрополітен" на рахунок акціонерного товариства "Київметробуд" було перераховано акціонерному товариству "Київметробуд" попередню оплату у розмірі 2587995000 грн.
14. Правова природа цих коштів як бюджетних міста Києва визначена умовами договору між відповідачем та третьою особою, правомірність якого презюмується та в установленому порядку не оспорена, а також рішеннями позивача і його виконавчих органів, які стали підставою для закупівлі робіт із будівництва лінії метрополітену у відповідача.
15. Факт укладення договору про закупівлю будівельних робіт не особисто позивачем як органом місцевого самоврядування м. Києва, уповноваженого на розпорядження коштами відповідного місцевого бюджету, а заснованим ним комунальним підприємством, предметом діяльності якого є експлуатація існуючої та будівництво нової мережі метрополітену, не змінює та не спростовує джерел походження грошових коштів, необхідних для виконання таких робіт.
16. Про належність вказаних грошових коштів до бюджетних свідчить також факт отримання їх відповідачем з казначейського рахунку, відкритого в ГУ ДКСУ у Київській області.
17. Подальше використання Акціонерним товариством "Київметробуд" бюджетних грошових коштів у розмірі 1700000000 грн. під час їх перерахування на виконання укладених з АБ "Укргазбанк" договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006 від 25 квітня 2019 р. було нецільовим.
18. Розмістивши всупереч умов договору та вимог законодавства отримані кошти місцевого бюджету із встановленим цільовим призначенням відповідач отримав за рахунок цих коштів відповідне майно (дохід) у вигляді процентів від їх розміщення.
19. Таким чином, відповідач безпідставно набув майно за рахунок іншої особи територіальної громади м. Києва, повноваження власника від імені належить здійснювати позивачу Київській міській раді.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
20. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/16372/21, АТ "Київметробуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/16372/21, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
21. Вимоги апеляційної скарги зводяться до наступного:
22. Підстави для звернення прокурора з позовом відсутні, на що раніше звертав увагу Верховний суд України в Постанові від 05.04.2023 і надав вказівки щодо їх перевірки. Однак, суд не виконав обов`язкові рекомендації Верховного суду.
23. В справі відсутні докази виділення спірних коштів безпосередньо з бюджету Київської міської ради, тому такі кошти не можна апріорі вважати бюджетними, проте суд обґрунтував рішення в цій частині припущеннями.
24. Наявні в справі висновки експертів КДНІСЕ та ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» не можуть бути визнані належними доказами.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, ОСОБА_1., Хрипуна О.О.) відкрито апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.09.2024.
26. 19.09.2024 рішенням Вищої ради правосуддя № 2760/0/15-24 звільнено суддю ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.
27. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 № 09.1-08/3434/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16372/21 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 , який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.
28. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 справа № 910/16372/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В., суддів Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.
29. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Яковлєва М.Л., Хрипуна О.О.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 (повний текст складений 09.05.2024) у справі № 910/16372/21; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 (повний текст складений 09.05.2024) у справі № 910/16372/21 призначено на 03.10.2024.
30. У зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці з 30.09.2024 по 04.10.2024, розгляд справи 03.10.2024 не відбувся.
31. Після виходу судді Хрипуна О.О. з відпустки, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне призначити справу до розгляду у судовому засіданні на нову дату.
32. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Яковлєва М.Л., Хрипуна О.О.) розгляд апеляційної скарги апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі № 910/16372/21 призначено на 21.10.2024.
33. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 № 09.1-08/3843/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16372/21 у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 21.10.2024.
34. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024 справа № 910/16372/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В., судді Агрикова О.В., Яковлєв М.Л.
35. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 (колегія суддів у складі: Яценко О.В. - головуючого, Агрикової О.В., Яковлєва М.Л.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київметробуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі № 910/16372/21.
Позиції учасників справи
36. Прокуратура у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київметробуд" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Клопотання учасників справи
37. Представник відповідача подав суду клопотання про витребування доказів, в якій просить:
38. Витребувати від Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, місто Київ, вулиця Терещенківська, будинок 11а) виписки з особових рахунків, з яких були перераховані кошти авансу в розмірі 2 587 995 000,00 грн. з бюджету Київської міської ради на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» за договором генерального підряду №744-ДБМ-18 від 20.11.2018.
39. Згідно ч. 1-2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
40. Колегія суддів відхиляє вказане клопотання представника відповідача про витребування доказів, оскільки представник акціонерного товариства "Київметробуд" не обґрунтував клопотання про витребування доказів, не висловив чіткої позиції щодо необхідності дослідження таких доказів. Крім того, наявних у матеріалах справи доказів достатньо для об`єктивного вирішення спору, а в даний час в Україні діє воєнний стан, що спонукає апеляційний суд до розгляду справ в стислі терміни.
41. Крім того, в матеріалах справи(том 5, арк. 76-158) знаходяться виписки з рахунку ПАТ «Київметробуд», з яких вбачається про перерахування Держказначейською службою України коштів за договором №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. на користь ПАТ «Київметробуд».
Явка представників учасників справи
42. У судове засідання 21.10.2024 з`явилися представники прокуратури, позивача, відповідача та третьої особи.
43. У судовому засіданні 21.10.2024 представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київметробуд" підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.
44. Представники прокуратури, позивача та третьої особи проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції просив залишити в силі.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
45. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 605 від 26 липня 2016 р. № 605 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 585 від 23 квітня 2008 р. "Про проектування та спорудження дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі" замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену визначено Комунальне підприємство "Київський метрополітен".
46. За результатами проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b) за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) 20 листопада 2018 р. між третьою особою та відповідачем укладено договір №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., умови якого змінювалися додатковими угодами №№ 1 від 20 листопада 2018 р., 2 від 26 листопада 2018 р., 3 від 28 листопада 2018 р., 4 від 11 грудня 2018 р., 5 від 20 грудня 2018 р., 6 від 27 серпня 2019 р., 7 від 20 листопада 2019 р., 8, 9 від 24 грудня 2019 р.
47. За умовами вищевказаного договору з урахуванням додаткових угод до нього відповідач (підрядник) зобов`язався за завданням третьої особи (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а третя особа - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.
48. Згідно п. 3.2., 13.1. договору договірна ціна є динамічною і становить 5 981 268 736,07 грн. з урахуванням ПДВ.
49. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва.
50. Відповідно до умов п.п. 15.3., 15.4., 15.5., 15.6. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
51. Граничний термін виконання підрядником зобов`язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати - 3-и місяці з моменту перерахування передоплати. Використання підрядником попередньої оплати, перерахованої замовником здійснюється протягом 3-ох місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів.
52. У випадку невиконання підрядником зобов`язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати в термін, визначений п.п. 15.4., 15.5. договору, підрядник до закінчення граничного терміну виконання зобов`язань повертає замовнику невикористану суму одержаної попередньої оплати.
53. Згідно п. 4.6.17 договору відповідач зобов`язаний використати одержану від замовника попередню оплату, на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт.
54. Строк дії договору відповідно до умов п.п. 19.1., 19.1.1. договору встановлений з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору, та закінчується 31 грудня 2021 р., але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань сторонами, в т.ч. гарантійних зобов`язань підрядника.
55. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договору, додаткових угод.
56. Поясненнями прокурора, позивача, третьої особи, наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 7 від 20 грудня 2018 р., рахунком на оплату № 40 від 20 грудня 2018 р. стверджується факт здійснення третьою особою на рахунок відповідача попередньої оплати за договором у розмірі 2587995000 грн.
57. Також встановлено, що 25 квітня 2019 р. між відповідачем та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" були укладені два договори банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006.
58. За умовами договору банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-005 від 25 липня 2019 р. відповідач (вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1500000000 грн. на депозитному рахунку № 26100198016109 на строк до 28 жовтня 2019 р. зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.
59. За умовами договору банківського строкового вкладу №2019/ДК/028-006 від 25 липня 2019 р. відповідач (вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 200000000 грн. на депозитному рахунку № 26100198016110 на строк до 11 листопада 2019 р. зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.
60. Відповідно до умов п.п. 4.1., 5.2. указаних договорів банк нараховує проценти не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день закінчення строку розміщення депозиту в розмірі процентної ставки, визначеної в п. 1.3 договорів, за фактичну кількість днів користування грошовими коштами вкладника (враховуючи вихідні і святкові дні) в поточному календарному місяці на суму щоденного залишку на депозитному рахунку.
61. Банк виплачує проценти в день фактичного зарахування грошових коштів на депозитний рахунок одноразово з оплатою процентів авансом шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок вкладника, відкритий в Акціонерному банку "Укргазбанк". У випадку, якщо днем закінчення строку розміщення депозиту є вихідний або святковий день, виконання банком своїх зобов`язань по поверненню депозиту та переноситься на наступний за ним банківський день.
62. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів.
63. Заявлені прокурором вимоги обґрунтовані неналежним використанням (не за цільовим призначенням) відповідачем бюджетних коштів, одержаних за договором №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., розміщених на депозит у банківській установі та отримання від цього безпідставного доходу у вигляді процентів за депозитом у розмірі 139090410,96 грн.
64. Згідно ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
65. Як убачається з інформації проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b), за результатами якої було укладено договір №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., закупівлі проводились за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету).
66. Наявними у матеріалах справи розпорядженнями Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів №№ 297 від 12 квітня 2018 р., 565 від 5 червня 2018 р., 613 від 14 червня 2018 р., 1586 від 6 грудня 2018 р., 1667 від 14 грудня 2018 р., 1730 від 20 грудня 2018 р., 437 від 11 травня 2018 р., 339 від 24 квітня 2019 р., 685 від 10 липня 2019 р., 911 від 22 серпня 2019 р., 986 від 9 вересня 2019 р., 1432 від 10 грудня 2019 р., 1523 від 19 грудня 2019 р. стверджується, що кошти спеціального бюджету м. Києва були виділені на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.
67. На виконання умов договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. третьою особою на рахунок відповідача було перераховано відповідачу попередньої оплати у розмірі 2587995000 грн.
68. Правова природа цих коштів як бюджетних міста Києва визначена умовами договору між відповідачем та третьою особою, правомірність якого презюмується та в установленому порядку не оспорена, а також рішеннями позивача і його виконавчих органів, які стали підставою для закупівлі робіт із будівництва лінії метрополітену у відповідача.
69. Факт укладення договору про закупівлю будівельних робіт не особисто позивачем як органом місцевого самоврядування м. Києва, уповноваженого на розпорядження коштами відповідного місцевого бюджету, а заснованим ним комунальним підприємством, предметом діяльності якого є експлуатація існуючої та будівництво нової мережі метрополітену, не змінює та не спростовує джерел походження грошових коштів, необхідних для виконання таких робіт.
70. Про належність вказаних грошових коштів до бюджетних свідчить також факт отримання їх відповідачем з казначейського рахунку, відкритого в ГУ ДКСУ у Київській області.
71. За таких обставин доводи відповідача про недоведеність факту належності місцевому бюджету міста Києва грошових коштів, використаних для розрахунків на виконання договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. є необгрунтованими.
72. Надалі зазначені грошові кошти в період з 31 січня по 25 березня 2019 року перераховані відповідачем на поточний рахунок, відкритий в АБ "Укргазбанк", отримувач коштів - Тунельний загін № 4 Акціонерного товариства "Київметробуд".
73. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Тунельний загін № 4 Акціонерного товариства "Київметробуд" не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом відповідача без статусу юридичної особи.
74. Отже, бюджетні кошти, отримані відповідачем за спірним договором як попередня оплата, фактично були перераховані відповідачем на власні рахунки, відкриті на ім`я свого відокремленого підрозділу.
75. Згодом у період з 31 січня по 25 березня 2019 р. Тунельним загоном № 4 акціонерного товариства "Київметробуд" зазначені грошові кошти повернуто на поточний рахунок відповідача, відкритий в АБ "Укргазбанк" з призначенням платежу "тимчасове повернення коштів за будівельні роботи та матеріали за договором".
76. Указані обставини підтверджуються поясненнями прокурора, позивача, третьої особи, наявними в матеріалах справи банківськими документами стосовно руху бюджетних коштів з рахунків відповідача, копіями висновків експертів КНДІСЕ № 18437/20-71 від 19 серпня 2020 р., Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса" № 18545/18664/18665 від 30 березня 2021 р.
77. Указані висновки судових експертиз містять докладні описи проведених досліджень, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань
78. Матеріали, використані експертами під час проведення указаних експертиз у межах кримінального провадження № 4201900000002358 від 5 грудня 2019 р., узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, дослідженими судом.
79. Тому суд приймає ці висновки як належні докази у справі.
80. Всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів належного використання авансових коштів у розмірі 2 587 995 000 грн. для виконання робіт/придбання необхідних матеріалів, конструкцій за договором суду не надано.
81. Також не надано доказів наявності на рахунках відповідача у спірний період з часу одержання суми попередньої оплати за договором № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. інших грошових коштів, достатніх для виконання ним договорів банківського строкового вкладу від 25 липня 2019 р.
82. Тому доводи відповідача, що розміщені ним на депозитних рахунках №№ 26100198016109, 26100198016110 грошові кошти були власними тимчасово вільними є безпідставними.
83. Отже використання Акціонерним товариством "Київметробуд" бюджетних грошових коштів у розмірі 1700000000 грн. під час їх перерахування на виконання укладених з АБ "Укргазбанк" договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006 від 25 квітня 2019 р. було нецільовим.
84. Розмістивши всупереч умов договору та вимог законодавства отримані кошти місцевого бюджету із встановленим цільовим призначенням відповідач отримав за рахунок цих коштів відповідне майно (дохід) у вигляді процентів від їх розміщення.
85. Таким чином, відповідач безпідставно набув майно за рахунок іншої особи територіальної громади м. Києва, повноваження власника від імені належить здійснювати позивачу Київській міській раді.
86. Згідно з наявними у справі матеріалами загальний розмір виплачених відповідачу АБ "Укргазбанк" процентів за договорами банківського вкладу становить 139090410,96 грн., з яких 121643835,61 грн. нарахованих процентів за договором № 2019/ДК/028-005 та 17446575,35 грн. нарахованих процентів за договором № 2019/ДК/028-00.
87. Указані обставини підтверджуються проведеними прокурором розрахунками, банківською випискою з рахунку відповідача в АБ "Укргазбанк" за період 23 листопада 2018-14 листопада 2019 р., не заперечуються та визнаються сторонами.
88. Доказів повернення відповідачем позивачу сум безпідставно набутих у вигляді процентів на вклади грошових коштів потерпілому суду не надано.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
89. Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України установлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
90. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України).
91. Згідно з частиною 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
92. Системний аналіз наведених вище положень Цивільного кодексу України свідчить про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
93. Відповідно ст. 1212, ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
94. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.
95. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
96. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
97. У главах 82 і 83 Цивільного кодексу України визначено, що для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Водночас для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
98. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
99. Відсутністю правової підстави вважають такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій указівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 910/13271/18, від 23.01.2020 у справі 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18 та від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.
100. Статтею 7 Бюджетного кодексу України визначені принципи бюджетної системи України, при цьому одним із основних принципів є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає у використанні бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
101. З метою визначення механізму фінансування капітального будівництва за рахунок коштів бюджету постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27 грудня 2001 р. затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва (далі - Порядок).
102. Основною метою Порядку є забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів (п. 1 Порядку).
103. При цьому, положення Порядку (п. 3) є обов`язковими для підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що здійснюють капітальне будівництво, у разі його фінансування за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень.
104. Отже відповідні норми бюджетного законодавства розповсюджують свою дію на відповідача, який зобов`язаний їх дотримуватись, в т.ч. в частині використання отриманих бюджетних коштів.
105. Відповідно до п. 18 Порядку в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).
106. За змістом пункту 19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.
107. Отже, Порядком установлено обов`язок підрядника використовувати аванс виключно на конкретно визначені цілі.
108. Аналогічний обов`язок відповідача щодо використання отриманого авансового платежу виключно за конкретним цільовим призначенням, встановлений також пунктом 4.6.17 договору.
109. Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 23 квітня 2014 р. "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", в редакції, яка діяла на момент отримання та розміщення відповідачем бюджетних коштів за договором на депозитних рахунках в банківській установі, передбачено використання отриманих бюджетних коштів виключно з рахунків, відкритих в органах державного казначейства, та на цілі, визначені в укладених договорах.
110. Так, згідно з п. 2.1 указаної постанови, попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Казначейства у установленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.
111. Аналогічні вимоги містить постанова Кабінету Міністрів України № 1070 від 4 грудня 2019 р. "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", яка діє на даний час.
112. Отже, законодавством надано особливий статус коштам, які спрямовуються на виконання договорів про закупівлю робіт за бюджетні кошти, та чітко врегульовано порядок подальшого використання бюджетних коштів, отриманих підрядниками за відповідними договорами.
113. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.
114. Статтею 119 Бюджетного кодексу України визначено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій).
115. Тобто, держава, установлюючи відповідні правила використання коштів з особливим статусом та відповідну заборону щодо їх нецільового використання, цим самим виключила можливість використання таких коштів на інші цілі, аніж ті, які передбачені в постановах Кабінету Міністрів України та договорі, в т.ч. - з метою отримання доходу, не пов`язаного із цільовим використанням коштів, у т.ч. прибутку їх отримувачами за договорами банківського вкладу.
116. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 605 від 26 липня 2016 р. № 605 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 585 від 23 квітня 2008 р. "Про проектування та спорудження дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі" замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену визначено Комунальне підприємство "Київський метрополітен".
117. За результатами проведеної процедури публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b) за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) 20 листопада 2018 р. між третьою особою та відповідачем укладено договір №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., умови якого змінювалися додатковими угодами №№ 1 від 20 листопада 2018 р., 2 від 26 листопада 2018 р., 3 від 28 листопада 2018 р., 4 від 11 грудня 2018 р., 5 від 20 грудня 2018 р., 6 від 27 серпня 2019 р., 7 від 20 листопада 2019 р., 8, 9 від 24 грудня 2019 р.
118. За умовами вищевказаного договору з урахуванням додаткових угод до нього відповідач (підрядник) зобов`язався за завданням третьої особи (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а третя особа - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.
119. Згідно п. 3.2. договору договірна ціна є динамічною і становить 5981268736,07 грн. з урахуванням ПДВ.
120. Пунктом 13.1. договору визначено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів бюджету міста Києва.
121. Відповідно до умов п.п. 15.3., 15.4., 15.5., 15.6. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
122. Граничний термін виконання підрядником зобов`язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати - 3-и місяці з моменту перерахування передоплати. Використання підрядником попередньої оплати, перерахованої замовником здійснюється протягом 3-ох місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів.
123. У випадку невиконання підрядником зобов`язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати в термін, визначений п.п. 15.4., 15.5. договору, підрядник до закінчення граничного терміну виконання зобов`язань повертає замовнику невикористану суму одержаної попередньої оплати.
124. Згідно п. 4.6.17 договору відповідач зобов`язаний використати одержану від замовника попередню оплату, на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт.
125. Строк дії договору відповідно до умов п.п. 19.1., 19.1.1. договору встановлений з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору, та закінчується 31 грудня 2021 р., але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов`язань сторонами, в т.ч. гарантійних зобов`язань підрядника.
126. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договору, додаткових угод.
127. Поясненнями прокурора, позивача, третьої особи, наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 7 від 20 грудня 2018 р., рахунком на оплату № 40 від 20 грудня 2018 р. стверджується факт здійснення третьою особою на рахунок відповідача попередньої оплати за договором у розмірі 2587995000 грн.
128. Також встановлено, що 25 квітня 2019 р. між відповідачем та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" були укладені два договори банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006.
129. За умовами договору банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-005 від 25 липня 2019 р. відповідач (вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1500000000 грн. на депозитному рахунку № 26100198016109 на строк до 28 жовтня 2019 р. зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.
130. За умовами договору банківського строкового вкладу №2019/ДК/028-006 від 25 липня 2019 р. відповідач (вкладник) розмістив тимчасово вільні грошові кошти в сумі 200000000 грн. на депозитному рахунку № 26100198016110 на строк до 11 листопада 2019 р. зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.
131. Відповідно до умов п.п. 4.1., 5.2. указаних договорів банк нараховує проценти не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день закінчення строку розміщення депозиту в розмірі процентної ставки, визначеної в п. 1.3 договорів, за фактичну кількість днів користування грошовими коштами вкладника (враховуючи вихідні і святкові дні) в поточному календарному місяці на суму щоденного залишку на депозитному рахунку.
132. Банк виплачує проценти в день фактичного зарахування грошових коштів на депозитний рахунок одноразово з оплатою процентів авансом шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок вкладника, відкритий в Акціонерному банку "Укргазбанк". У випадку, якщо днем закінчення строку розміщення депозиту є вихідний або святковий день, виконання банком своїх зобов`язань по поверненню депозиту та переноситься на наступний за ним банківський день.
133. Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів.
134. Заявлені прокурором вимоги обґрунтовані неналежним використанням (не за цільовим призначенням) відповідачем бюджетних коштів, одержаних за договором №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., розміщених на депозит у банківській установі та отримання від цього безпідставного доходу у вигляді процентів за депозитом у розмірі 139 090 410,96 грн.
135. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевий суд обґрунтовано встановив, що всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів належного використання авансових коштів у розмірі 2587995000 грн. для виконання робіт/придбання необхідних матеріалів, конструкцій за договором суду не надано.
136. Також місцевий суд правильно встановив, що не надано доказів наявності на рахунках відповідача у спірний період з часу одержання суми попередньої оплати за договором № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. інших грошових коштів, достатніх для виконання ним договорів банківського строкового вкладу від 25 липня 2019 р.
137. Тому доводи відповідача, що розміщені ним на депозитних рахунках №№ 26100198016109, 26100198016110 грошові кошти були власними тимчасово вільними є безпідставними.
138. Отже використання Акціонерним товариством "Київметробуд" бюджетних грошових коштів у розмірі 1700000000 грн. під час їх перерахування на виконання укладених з АБ "Укргазбанк" договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006 від 25 квітня 2019 р. було нецільовим.
139. Розмістивши всупереч умов договору та вимог законодавства отримані кошти місцевого бюджету із встановленим цільовим призначенням відповідач отримав за рахунок цих коштів відповідне майно (дохід) у вигляді процентів від їх розміщення.
140. Таким чином, відповідач безпідставно набув майно за рахунок іншої особи територіальної громади м. Києва, повноваження власника від імені належить здійснювати позивачу Київській міській раді.
141. Згідно з наявними у справі матеріалами загальний розмір виплачених відповідачу АБ "Укргазбанк" процентів за договорами банківського вкладу становить 139090410,96 грн., з яких 121643835,61 грн. нарахованих процентів за договором № 2019/ДК/028-005 та 17446575,35 грн. нарахованих процентів за договором № 2019/ДК/028-00.
142. Указані обставини підтверджуються проведеними прокурором розрахунками, банківською випискою з рахунку відповідача № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк" за період 23 листопада 2018-14 листопада 2019 р., не заперечуються та визнаються сторонами.
143. Доказів повернення відповідачем позивачу сум безпідставно набутих у вигляді процентів на вклади грошових коштів потерпілому суду не надано.
144. За таких обставин місцевий суд дійшов законного та обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню 139090410,96 грн. безпідставно набутих коштів.
145. Стосовно посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що підстави для звернення прокурора з позовом відсутні, на що раніше звертав увагу Верховний суд України в Постанові від 05.04.2023 і надав вказівки щодо їх перевірки. Однак, суд не виконав обов`язкові рекомендації Верховного суду, то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
146. Згідно з частинами першою - третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
147. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
148. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
149. Відповідно до частин першої та третьої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
150. За змістом частини третьої та абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
151. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
152. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
153. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу цього Кодексу.
154. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. (частина друга статті 131-1 Конституції України).
155. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
156. За змістом частин першої, третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
157. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
158. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
159. Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
160. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.
161. Системний аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону "Про прокуратуру" свідчить про те, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.
162. В розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен:
a. довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, зазначити, в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді,
b. визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду,
c. надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
163. Звертаючись із позовом прокурор зазначав, що в даному випадку Київська міська рада визначила замовником виконання робіт з проектування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену - Комунальне підприємство «Київський метрополітен», тобто фактично уповноважила підприємство розпоряджатись з відповідними коштами місцевого бюджету в даному випадку.
164. У свою чергу, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» за результатами проведеної процедури публічної закупівлі уклало зазначений договір будівельного підряду з відповідачем.
165. При цьому, будучи стороною указаного договору та замовником робіт за договором Комунальне підприємство безумовно розраховувало на дотримання відповідачем свого обов`язку щодо цільового використання отриманих бюджетних коштів, а саме виключно для будівництва лінії метрополітену.
166. На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Київська міська прокуратура упродовж 2020 та 2021 років неодноразово зверталась до Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації із відповідними запитами (листи від 01.12.2020 № 15/2-204вих-20, 23.02.2021 № 15/2-118вих-21) в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», надаючи можливість відреагувати на порушення цивільно-правовим шляхом самостійно, однак відповідних заходів упродовж розумного строку Київською міською радою не вжито (лист 11.12.2020 № 053-19079, лист від 03.03.2021 № 053-3175).
167. Прокурор зазначав, що розгляд указаних листів прокуратури був доручений, в тому числі КП «Київський метрополітен» як стороні указаного договору.
168. Як убачається зі змісту листа (від 10.12.2020 № 1123-Н) КП «Київський метрополітен» підприємство не убачає підстав для вжиття заходів реагування цивільно-правового характеру в даному випадку.
169. Водночас, прокурор зазначав, що Київська міська рада під час розгляду зазначених запитів прокурора, обмежилась лише їх скеруванням для розгляду структурному підрозділу Київської міської державної адміністрації.
170. З наданих відповідей убачається, що Київською міською радою питання безпідставного отримання коштів відповідачем фактично за рахунок коштів територіальної громади взагалі проігнороване.
171. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Київською міською прокуратурою повідомлено Київську міську раду (лист від 30.06.2021) та Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (лист від 06.09.2021) про підготовку прокурором вказаного позову та наміру звернутись до суду (копії листів додаються), однак на даний час позивачами відповідних заходів не вжито. Більш того, як убачається зі змісту листа КП «Київський метрополітен» (лист від 24.09.2021 № 201-НЮ), отриманого на повідомлення прокурора в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», комунальне підприємство не має наміру невідкладно реагувати належними цивільно-правовими заходами на порушення інтересів держави.
172. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові № 922/3219/20 зазначав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".
173. Наведеним виконано вказівки пунктів 4-5 Постанови Верховного Суду від 5 квітня 2023 р. по справі 910/16372/21 щодо обґрунтування підстав звернення Прокурором на захист інтересів держави з цим позовом в особі Київської міської ради та дотримання встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку звернення Прокурором до суду з метою захисту інтересів держави у зв`язку з нездійсненням відповідних повноважень компетентним органом.
174. Ухвалою господарського суду міста Києва від 12 липня 2023 р. позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишено без розгляду. Відтак, вказівки пунктів 1-3 Постанови Верховного Суду від 5 квітня 2023 р. по справі 910/16372/21 також виконано.
175. Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором при зверненні до суду були дотримані вимоги Закону щодо представництва інтересів держави в суді, оскільки невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави могло призвести до негативних наслідків, пов`язаних із нецільовим використанням державних коштів та дотримання принципу законності при використанні цих коштів.
176. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що представництво прокурора в суді зумовлене порушенням інтересів держави, які полягали у забезпеченні ефективного і цільового використання коштів місцевого бюджету.
177. Мета втручання прокурора у відносини сторін шляхом подання даного позову обумовлена необхідністю захисту публічного інтересу на справедливе та результативне використання бюджетних коштів, виділених на розбудову транспортної інфраструктури столиці України.
178. Наявне у справі листування прокурора з позивачем до часу його звернення в суд з указаним позовом підтверджує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави через зволікання позивача з вирішенням питання самостійного звернення в суд за захистом порушених прав.
179. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (пункти 45-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
180. Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
181. Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову (апеляційної та/або касаційної скарги), а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом.
182. Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.
183. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19.
184. Крім того, в своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив, що в справі відсутні докази виділення спірних коштів безпосередньо з бюджету Київської міської ради, тому такі кошти не можна апріорі вважати бюджетними, проте суд обґрунтував рішення в цій частині припущеннями. Однак колегія суддів апеляційної інстанції критично ставиться до таких тверджень скаржника, у зв`язку з наступним:
185. Наявними у матеріалах справи розпорядженнями Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів №№ 297 від 12 квітня 2018 р., 565 від 5 червня 2018 р., 613 від 14 червня 2018 р., 1586 від 6 грудня 2018 р., 1667 від 14 грудня 2018 р., 1730 від 20 грудня 2018 р., 437 від 11 травня 2018 р., 339 від 24 квітня 2019 р., 685 від 10 липня 2019 р., 911 від 22 серпня 2019 р., 986 від 9 вересня 2019 р., 1432 від 10 грудня 2019 р., 1523 від 19 грудня 2019 р. підтверджується, що кошти спеціального бюджету м. Києва були виділені на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.
186. Видатки на будівництво вказаної лінії метрополітену передбачені рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 «Про програму соціального економічного розвитку міста Києва на 2018-2020 роки» за рахунок бюджету розвитку спеціального Фонду бюджету міста Києва, паспортами відповідних бюджетних програм, бюджетом міста Києва на відповідні роки - тобто є загальновідомими.
187. Отже, інших джерел фінансування за договором, окрім коштів місцевого бюджету судом не встановлено.
188. На підтвердження вказаного позивачем до суду надано листи Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 053-11228 від 20.12.2018, № 053-13651 від 26.11.2019 до КП «Київський метрополітен» про погодження надання авансу по вищевказаному договору, лист Департаменту фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 08/23738/3 від 18.11.2020 з додатками розпоряджень про виділення коштів спеціального фонду бюджету м. Києва на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі.
189. Правова природа цих коштів як бюджетних міста Києва визначена умовами договору між відповідачем та третьою особою, правомірність якого презюмується та в установленому порядку не оспорена, а також рішеннями позивача і його виконавчих органів, які стали підставою для закупівлі робіт із будівництва лінії метрополітену у відповідача.
190. Факт укладення договору про закупівлю будівельних робіт не особисто позивачем як органом місцевого самоврядування м. Києва, уповноваженого на розпорядження коштами відповідного місцевого бюджету, а заснованим ним комунальним підприємством, предметом діяльності якого є експлуатація існуючої та будівництво нової мережі метрополітену, не змінює та не спростовує джерел походження грошових коштів, необхідних для виконання таких робіт.
191. Про належність вказаних грошових коштів до бюджетних свідчить також факт отримання їх відповідачем з казначейського рахунку, відкритого в ГУ ДКСУ у Київській області.
192. Більш того, вказані обставини також знайшли своє підтвердження в ході проведення планової ревізії діяльності КП «Київський метрополітен» органами Держаудитслужби України, тобто уповноваженого органу контролю у даних правовідносинах, (акт від 16.09.2020 №06-21/21, який наявний в матеріалах справи).
193. Так, за висновками Держаудитслужби, грошові кошти отримані за договором підряду в якості попередньої оплати у сумі 1.7 млрд грн перераховані відповідачем на відкриті в АБ «Укргазбанк» депозитні рахунки, тобто здійснено витрати, не пов`язані з роботами з будівництва лінії метрополітену, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та умови договору в частині виключно цільового використання таких коштів.
194. За таких обставин доводи відповідача про недоведеність факту належності місцевому бюджету міста Києва грошових коштів, використаних для розрахунків на виконання договору № 744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р. є необґрунтованими.
195. Бюджетне законодавство в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, які встановлюють чітку бюджетну дисципліну щодо руху бюджетних коштів під час закупівель товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти від головних розпорядників таких коштів розпорядникам коштів нижчого рівня тощо.
196. Відповідно до положень ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів «нижчого півня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
197. Матеріалами справи встановлено (лист Державної казначейської служби України від 22.10.2020 - аркуші справи 140-142 - том 5 матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України), що видатки на будівництво лінії метрополітену у справі, що розглядається, передбачені рішенням сесії Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 «Про бюджет міста Києва на 2018 рік» та паспортом бюджетної програми на 2018 рік будуть проводитись за рахунок коштів бюджету розвитку (додаток № 6 до вказаного рішення Київської міської ради).
198. Вказані акти Київської міської ради оприлюднені та знаходяться у вільному доступі.
199. При цьому головним розпорядником бюджетних коштів в даному випадку за вказаними рішеннями Київської міської ради, визначений Департамент транспортної інфраструктури КМДА.
200. 3 огляду на прийняття Київською міською радою зазначених рішень, Комунальним підприємством «Київський метрополітен», як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, у 2018 році за результатами процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b), проведеної відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», визначено переможця за бюджетні кошти - AT «Київметробуд» - відповідач у справі та укладено договір підряду на будівництво лінії метрополітену від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18.
201. Отже, як убачається з інформації про проведену процедуру публічної закупівлі (UA-2018-09-10-000597-b), за результатами якої було укладено договір №744-ДБМ-18 від 20 листопада 2018 р., закупівлі проводились за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету).
202. Інформація щодо вказаної закупівлі оприлюднена та міститься у відкритому доступі на сайті «Prozorro» та також містить інформації щодо походження коштів (кошти місцевого бюджету) в даному випадку.
203. Відповідно до умов договору (п. 13.1 договору) фінансування робіт здійснюється рахунок коштів бюджету міста Києва в порядку визначеним Бюджетним кодексом України.
204. Більш того, постановою Кабінету Міністрів України «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 23.04.2014 № 117 (зі змінами) визначено розмір попередньої оплати (авансу) для будівництва даної лінії метрополітену в розмірі 95 відсотків загальної вартості робіт.
205. Пунктом 2-1 (прикінцеві положення) постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 встановлено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.
206. Відповідно до умов договору від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 (п. 15.3) кошти попередньої оплати (авансу) можуть бути перераховані виключно за умови наявності відповідного рішення головного розпорядника бюджетних коштів в даному випадку Департаменту транспортної інфраструктури КМДА та відповідно до вимог вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117.
207. З огляду на викладене, Департаментом транспортної інфраструктури КМДА листами від 20.12.2018 та від 26.12.2019 погоджено КП «Київський метрополітен» виплату авансу відповідачеві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117, а КП «Київський метрополітен» відповідно до умов договору від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 (п. 15.3) здійснено перерахування коштів попередньої оплати відповідачу - 20.12.2018 та 27.12.2019.
208. При цьому, за висновками Державної казначейської служби України вказані бюджетні кошти виділені з бюджету міста Києва та які перераховані в якості авансового платежу за договором від 20.11.2018 № 744-ДМБ-18 мали виключно цільове призначення та могли використовуватись відповідачем виключно на цілі, визначені договором, тобто для будівництва лінії метрополітену.
209. Вказані обставини також підтверджуються іншими матеріалами справи, а саме листуванням між Департаментом транспортної інфраструктури КМДА, як головним розпорядником бюджетних коштів та Комунальним підприємством «Київський метрополітен», як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (лист Департаменту від 04.11.2020, аркуш справи 209, аркуші справи 223, 224, том 1), листуванням Департаменту та Київською міською прокуратурою (листи Департаменту від 11.12.2020 та від 03.03.2021 на адресу Київської міської прокуратури щодо руху коштів від головного їх розпорядника, аркуші справи 227-230, том 1), протоколом допиту свідка Нікітенко Т.О. - начальника управління обслуговування коштів та інших клієнтів Головного управління Держав казначейської служби в Київській області (аркуші справи 101-109 - том матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України, в якому зазначені як рух грошових коштів в даному випадку, так і конкретні номери казначейських рахунків) та листом Головного управління Державної казначейської служби в Київській області від 24.06.2020 (аркуші справи 110-111 - том матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України), висновком спеціаліста НАН України від 20.11.2020 (аркуші справи 134-137 - том матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України).
210. Також вказані обставини досліджувались експертами - висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. М.С.Бокаріуса» (висновок № 18545/18664/18665 від 30.03.2021 (сторінка 5 експертизи). Висновком судового експерта Педь І.В. (висновок № 1031/45601) розділ «дослідження» (аркуші справи 213-250, том матеріали кримінального провадження, наданий Національним антикорупційним бюро України).
211. Вказані обставини також знайшли своє підтвердження в ході проведення планової ревізії діяльності КП «Київський метрополітен» органами Держаудитслужби України, тобто уповноваженого органу контролю у даних правовідносинах (акт від 16.09.2020 №06-21/21, який наявний в матеріалах справи).
212. Так, за висновками Держаудитслужби, грошові кошти отримані за вказаним договором підряду в якості попередньої оплати у сумі 1.7 млрд грн перераховані відповідачем на відкриті в АБ «Укргазбанк» депозитні рахунки, тобто здійснено витрати, не пов`язані з роботами з будівництва лінії метрополітену, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та умови договору в частині виключно цільового використання таких коштів.
213. Таким чином, обставини щодо фінансування за договором, зокрема факт виділення коштів з місцевого бюджету, з`ясовані та встановлені, є загальновідомими в частині фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності та не заперечувались в ході розгляду справи судами відповідачем у відзиві на позовну заяву прокурора та підтверджуються учасниками справи. Відтак наведеним виконано вказівки Постанови Верховного Суду від 5 квітня 2023 р. по справі 910/16372/21 щодо обґрунтування походження коштів саме з бюджету.
214. Також у своїй апеляційній скарзі скаржник зазначає, що наявні в справі висновки експертів КДНІСЕ та ННЦ «Інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса» не можуть бути визнані належними доказами.
215. Проте, колегія суддів не погоджується з такими твердженнями скаржника у зв`язку з наступним:
216. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
217. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
218. Як передбачено ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
219. За ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
220. У відповідності до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
221. 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
222. 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
223. У відповідності до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
224. Суд першої інстанції прийняв висновки експертів як належні докази у справі. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з аналізу рішення суду першої інстанції вбачається, що висновки експертів оцінювалися судом разом із іншими доказами, відтак рішення не ґрунтувалося тільки на вказаних висновках, хоча ці висновки судових експертиз містять докладні описи проведених досліджень, обґрунтовані та чіткі висновки з поставлених запитань
225. Крім того, матеріали, використані експертами під час проведення указаних експертиз у межах кримінального провадження № 4201900000002358 від 5 грудня 2019 р., узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, дослідженими судом.
226. Згідно з приписами частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
227. Відповідно до вимог статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
228. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14).
229. Як зазначено в постанові Верховного Суду від 16.03.2023 по справі № 925/400/21 висновок експерта є одним із джерел одержання доказів, спростувати який іншими доказами, без проведення інших спеціальних досліджень (додаткової, повторної експертизи, тощо) досить непросто. Висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, при його оцінці необхідно враховувати, що на відміну від інших доказів, він з`являться тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об`єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору.
230. Виходячи з наведеного вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення місцевого господарського суду у справі № 910/16372/21, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин. Натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновки, викладені судом першої інстанції, а згідно з їх змістом спрямовані на перегляд справи.
231. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
232. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
233. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
234. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
235. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
236. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/16372/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
237. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Київметробуд" відсутні.
Судові витрати
238. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
239. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київметробуд" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/16372/21 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.10.2024.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді О.В. Агрикова
М.Л. Яковлєв
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122677031 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Яценко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні