Ухвала

від 08.05.2024 по справі 926/714/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

08 травня 2024 року Справа № 926/714/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група"

до Управління освіти Чернівецької міської ради

про визнання договору недійсним

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Григораш М.І.

Представники:

від позивача Прокопець Б.М.

від відповідача Филипчук А.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна енергетична група" звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Управління освіти Чернівецької міської ради про визнання недійсним договору про закупівлю товару за бюджетні кошти №20 від 08 лютого 2021 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 березня 2024 року, позовну заяву №926/714/24 передано судді Тинку О.С.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 березня 2024 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 01 квітня 2024 року.

26 березня 2024 року представник відповідача через систему Електронний суд подала до суду відзив на позовну заяву (вх.№806), в якому відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 01 квітня 2024 року відкладено підготовче засідання на 22 квітня 2024 року.

01 квітня 2024 року, після проведеного судового засідання, Чернівецька обласна прокуратура подала до суду клопотання про вступ прокурора у справу (вх. №934).

Клопотання обґрунтоване тим, що інтереси держави у даній справі полягають у забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів та неухильного дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час їх використання для забезпечення функціонування державних і комунальних закладів освіти.

Оскільки, Управлінням освіти не вжито всіх можливих процесуальних дій, а також не надано суду разом з відзивом всіх доказів, які мають значення для встановлення фактичних обставин справи, які матимуть значення для прийняття рішення, з огляду на те, що Управління освіти не зазначило про те, що істотна умова про комерційний облік погоджена та присутня в договорі, що свідчить про неналежний захист інтересів держави, то підтверджує наявність підстав для вступу прокурора в цю господарську справу.

Водночас, 01 квітня 2024 року представник відповідача через систему Електронний суд подала до суду заяву про вступ у справу як представника, яку судом задоволено.

18 квітня 2024 року представник позивача через систему Електронний суд подав до суду відповідь на відзив (вх. №1066).

Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року постановлено: відкласти підготовче засідання на 08 травня 2024 року; відкласти розгляд клопотання Чернівецької обласної прокуратури про вступ прокурора у справу (вх. №934 від 01 квітня 2024 року) - до наступного судового засідання; сторонам по справі надати суду письмові пояснення щодо поданого клопотання Чернівецькою обласною прокуратурою про вступ прокурора у справу №926/714/24 до наступного судового засідання.

02 травня 2024 року представник позивача через систему Електронний суд подав до суду заперечення на клопотання про вступ прокурора у справу (вх. №1236), у яких позивач просить відмовити у задоволенні поданого органом прокуратури клопотання.

Так, серед іншого, позивач стверджує, що спірний договір у справі є виключно господарським договором, а відповідач, у відносинах з постачальником електричної енергії, є виключно споживачем. Між ними не виникають організаційно-господарські відносини, їх відносини є виключно майново-господарськими зобов`язаннями за господарським договором.

03 травня 2024 року представник відповідача через систему Електронний суд подала до суду заяву (вх. №1259), в якій просить суд прийняти заперечення на відповідь на відзив та долучити його до матеріалів справи, а звернення прокуратури щодо вступу у справу відповідач залишає на розсуд суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 08 травня 2024 року проти вступу прокурора у справу не заперечила.

Представник позивача у судовому засіданні 08 травня 2024 року заперечив проти вступу прокурора у справу, а також вчергове звернувся до суду із усним клопотанням про відкладення розгляду справи задля надання часу направити до суду письмові пояснення з викладеною практикою судів вищої інстанції.

Розглянувши клопотання керівника Чернівецької обласної прокуратури про вступ прокурора у справу (вх. №934 від 01 квітня 2024 року), заслухавши позиції представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виключні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в суді передбачені Законом України «Про прокуратуру», де згідно частини 1 статті 23 передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень .

Згідно частини 6 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.

Частинами 3-4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки, прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу (справа "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15 січня 2009 року, заява № 42454/02, пункт 35).

Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді, проте держава може вбачати свої інтереси не тільки у їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві чи іншщій заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2018 року у справі №806/1000/17).

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №906/240/18, від 01 листопада 2018 року у справі №910/18770/17, від 05 листопада 2018 року у справі №910/4345/18).

Саме лише посилання на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Означена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, а також у постанові Верховного Суду від 30 січня 2019року у справі № 47/66-08.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору, отже прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави.

Як вказує прокурор, у даному випадку інтереси держави полягають у забезпеченні ефективного використання бюджетних коштів та неухильного дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час їх використання для забезпечення функціонування державних і комунальних закладів освіти. Відповідач є тим суб`єктом владних повноважень, який повинен вживати належні заходи для забезпечення інтересів держави у сфері освіти, належних умов навчання у закладах освіти, та у разі виникнення загрози визнання недійсним договору, який ним укладено, і застосування наслідків його недійсності у вигляді реституції, Управління освіти повинно вчинити всі можливі законні дії, в тому числі процесуальні, для захисту інтересів держави, недопущення безпідставного визнання недійсним договору та стягнення бюджетних коштів.

При цьому, як вважає прокурор, Управління освіти у відзиві на позовну заяву таких заперечень проти позову не навело, а також не зазначило про те, що істотна умова про комерційний облік погоджена та присутня в договорі, а також відповідач не повідомив суд про результати перевірки закупівлі Держаудитслужбою за наслідками якої було складено Акт перевірки закупівлі електричної енергії Управлінням освіти Чернівецької міської ради під час застосування процедури відкритих торів з публікацією англійською мовою за номером ID: UА-2020-12-03-004365-b від 07 вересня 2022 року №03-34/7, а згідно проведеної перевіврки порушень умов договору в частині визначення порядку обліку електричної енергії, поставленої за цим договором не виявлено.

Так, керівник Чернівецької обласної прокуратури стверджує, що дії відповідача у справі №926/714/24 ілюструють неналежний захист інтересів держави, що є підставою для вступу прокурора у справу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач активно бере участь у кожному призначеному судовому засіданні, ним подано відзив на позовну заяву, а також заперечення на відповідь на відзив, будь-яких доказів неналежного захисту інтересів держави ані клопотання прокурора, ані матеріали справи не містять, відповідний орган здійснює захист інтересів держави самостійно.

Саме посилання прокурора на не долучення до відзиву усіх доказів, неповідомлення суд про наявність іншої справи у господарському суді та питання витрачання бюджетних коштів не може слугувати належною та виключною підставою для вступу прокурора у справу.

Суд вважає, що керівник Чернівецької обласної прокуратури не навів належного та достатнього обґрунтування, а також не надав суду належних, достатніх та достовірних доказів порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для вступу прокурора у справу за можливості захисту інтересів безпосередньо самим відповідачем, як уповноваженим органом, а також у чому полягає бездіяльність Управління освіти Чернівецької міської ради, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для вступу прокурора у справу.

За таких обставин, враховуючи відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може вступити у справу за захистом інтересів держави, задля дотримання принципу рівності сторін, враховуючи недоведеність належними, достовірними та достатніми доказами неможливості або відсутності можливості відповідача самостійно захистити свої права, суд дійшов висновку відмовити у задоволені клопотання керівника Чернівецької обласної прокуратури про вступ прокуратура у справу.

Щодо заявленого представником позивача усного клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 ГПК України).

Суд надав сторонам можливість повідомити про всі обставини справи та надати усі докази в їх обґрунтування, відтак дотримано принцип змагальності, який є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З огляду на те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних відносин, позовні вимоги та склад учасників справи; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, задля дотримання судом розумності строків розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заявленого усного клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Частиною 1 статті 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Пунктом 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Отже, розглянувши матеріали справи та за наслідками виконання завдань підготовчого провадження, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 8, 177, 182-183, 185, 195, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання керівника Чернівецької обласної прокуратури про вступ прокурора у справу (вх. №934 від 01 квітня 2024 року).

2. Закрити підготовче провадження.

3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 22 травня 2024 року о 14 годині 30 хвилин. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області за адресою: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 14, зал судових засідань № 3.

4. Попередити учасників справи, що неявка їх представників у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

5. Копію ухвали направити сторонам по справі до їх електронних кабінетів підсистеми Електронний Суд.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Олександр ТИНОК