Постанова

від 08.05.2024 по справі 440/467/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 440/467/17

провадження № 61-15502св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Буська районна державна адміністрація Львівської області, Красненське споживче товариство,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника Красненського споживчого товариства - адвоката Мидзки Романа Володимировича на ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Буської районної державної адміністрації Львівської області, Красненського споживчого товариства про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов?язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що позивачка (яка є особою з інвалідністю І групи) зі своєю сім`єю (чоловік і троє дітей) відкрито проживає у спірному приміщенні з 2001 року дотепер. Дозвіл на проживання у спірному приміщенні в 2001 році надав колишній голова ТзОВ «Полтва», оскільки це приміщення за призначенням чи у будь-який інший спосіб не використовувалося, було магазином-їдальнею місцевого колгоспу, перетвореного в 1999 році у ТзОВ «Полтва». Іншого житла позивачка і члени її сім?ї не мають. Факт проживання сім`ї позивачки у спірному приміщенні підтверджується, зокрема, довідкою Полтв`янської сільської ради від 26 червня 2015 року та судовими рішеннями у справі № 440/544/15-ц за позовом голови ліквідаційної комісії Красненського споживчого товариства про виселення сім`ї позивачки зі спірного приміщення.

У серпні 2016 року державний реєстратор Буської районної державної адміністрації (далі - Буська РДА) прийняв рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на вказане приміщення як на об`єкт нежитлової нерухомості. Позивачка вважала, що таке рішення державного реєстратора порушує її права та інтереси, оскільки цим рішенням зареєстровано право власності відповідача на приміщення, яке є єдиним житлом позивачки, і така реєстрація відбулася через 15 років після вселення позивачки до цього житла та була проведена з порушенням законодавства.

Стверджувала, що у зв`язку з прийняттям протиправного рішення вона позбавлена можливості оформити правовідносини з усіма надавачами комунальних послуг (наприклад, на газопостачання приміщення), а також оформити житлові субсидії, які згідно із законодавством надаються громадянам, які проживають в житлових приміщеннях.

Рішення про державну реєстрацію права власності Красненського споживчого товариства на спірне приміщення прийняте за відсутності документів, які підтверджували б набуття відповідачем права власності на це приміщення.

ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської РДА Львівської області про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на житлове приміщення та зобов`язати державного реєстратора Буської районної державної адміністрації Львівської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомості про припинення права власності Краненського споживчого товариства на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 28 листопада

2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської РДА про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення, що на АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що набуття Красненським споживчим товариством права власності на спірне нежитлового приміщення у 2016 році, після вселення туди ОСОБА_1 у 2001 році, тривале проживання позивачки та її сім`ї у вказаному приміщенні, з приводу чого ні у кого впродовж тривалого часу не виникало претензій, проведення у ньому ремонтних робіт, спрямованих на надання йому ознак житла, є підставою для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, оскільки не може вважатись формальна належність приміщення на праві власності відповідачу, невідповідність такого приміщення вимогам щодо житла, підставою для виселення його мешканців без надання іншого житла, що буде становити дисбаланс приватного та суспільних інтересів,

а також є непропорційним втручанням у права позивачки, зокрема право на повагу до її житла, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод. Суд також вказав, що всупереч статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктам 40, 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, Красненське споживче товариство не подало всіх документів, які підтверджують набуття права власності та є підставою для проведення державної реєстрації, зокрема, документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням Буського районного суду Львівської області від

28 листопада 2022 року, адвокат Корбецький А І., який діяв від імені Красненського споживчого товариства, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 20 березня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Корбецькоо А. І. - представника Красненського споживчого товариства на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Корбецького А. І., поданою від імені Красненського споживчого товариства, на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року закрито.

Ухвала мотивована тим, що, оскільки належними та допустимими доказами факт перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з Красненським споживчим товариством підтверджено не було (так само, як не було підтверджено її обрання керівником цього товариства), колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 не довела наявність у неї повноважень на укладення від імені Красненського споживчого товариства договорів

з адвокатами про надання правничої допомоги, на підставі яких один з них ( Корбецький А. І. - за відсутності у матеріалах справи хоча б копії цього договору) і подав до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

26 жовтня 2023 року представник Красненського споживчого товариства - адвокат Мидзка Р. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня

2023 року та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що повноваження ОСОБА_2 як керівника Красненського споживчого товариства підтверджені належними доказами, оскільки відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, саме ОСОБА_2 є керівником Красненського споживчого товариства.

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Буського районного суду Львівської області.

02 лютого 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду вищезазначеним вимогам закону не відповідає.

Апеляційний суд установив, що у березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Буської районної державної адміністрації Львівської області, Красненського споживчого товариства про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та зобов?язання вчинити певні дії.

Рішенням Буського районного суду Львівської області від 28 листопада

2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Буської РДА про державну реєстрацію права власності за Красненським споживчим товариством на нежитлове приміщення на

АДРЕСА_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням Буського районного суду Львівської області від

28 листопада 2022 року, адвокат Корбецький А І., який діяв від імені Красненського споживчого товариства, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою адвоката Корбецького А. І., поданою від імені Красненського споживчого товариства, на рішення Буського районного суду Львівської області від 28 листопада 2022 року закрито.

Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що належними та допустимими доказами факт перебування

ОСОБА_2 у трудових відносинах з Красненським споживчим товариством підтверджено не було (так само, як не було підтверджено її обрання керівником цього товариства). Колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_2 не довела наявності у неї повноважень на укладення від імені Красненського споживчого товариства договорів з адвокатами про надання правничої допомоги, на підставі яких один з них ( Корбецький А. І. - за відсутності у матеріалах справи хоча б копії цього договору) і подав до суду апеляційну скаргу.

Проте з таким висновком апеляційного суду Верховний Суд не погоджується

з таких підстав.

Щодо повноважень адвоката Корбецького А. І.

Згідно з частинами першою, третьою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду

в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Згідно з пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня

2019 року № 41, з подальшими змінами, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Закон України «Про адвокатуру» не містить вказівки на класифікаційну ознаку документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, за стадіями їх створення, а саме оригінал або копію, тому можна зробити висновок, що повноваження адвоката як представника сторони можуть бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або їх копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема особою, яка має повноваження на засвідчення копії.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів

у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

У рішенні Національної асоціації адвокатів України від 04 серпня 2017 року № 162 вказано, що відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об`єднання/адвокатського бюро,

у випадку якщо ордер видається адвокатським об`єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.

На підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги адвокат Корбецький А. І. надав ордер серії ВС № 1082344 на представництво Красненського споживчого товариства в апеляційному суді Львівської області, виданий 06 березня 2023 року, який містить підпис адвоката. Також надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, повноваження представника Красненського споживчого товариства - адвоката Корбецького А. І. підтверджуються ордером, який

є належним документом, що підтверджує повноваження на представництво особи, зокрема, на вчинення такої процесуальної дії, як подання та підписання апеляційної скарги від імені Красненського споживчого товариства.

Не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права

і висновок суду апеляційної інстанції про надання для підтвердження повноважень адвоката як представника сторони одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, оскільки ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером ЦПК України не вимагає.

Такого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року

у справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19).

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року

у справі № 9901/736/18 (провадження № 11-989заі18) звернула увагу на те, що, виходячи зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру», ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмеження повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України).

Щодо повноважень ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

Статтею 91 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі

ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення

і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У частині першій статті 92 ЦК України наведено поняття цивільної дієздатності юридичної особи та визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Таким чином, цивільну дієздатність, тобто здатність власними діями

і у власному інтересі створювати відповідні права та обов`язки, юридична особа реалізує через свої органи, які формуються та діють відповідно до установчих документів та норм законодавства.

Статтею 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі

з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Красненського споживчого товариства (ідентифікаційний код 01759158), станом на 01 травня 2023 року керівником товариства є ОСОБА_2 . Отже, станом на дату підписання та подання апеляційної скарги ОСОБА_2 була уповноважена діяти від імені Красненського споживчого товариства як керівник.

Однак суд апеляційної не взяв до уваги зазначені норми, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, які містяться в мережі Інтернет та

є у вільному доступі, та дійшов помилкового висновку про відсутність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як директора Красненського споживчого товариства.

Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 липня 2019 року у справі

№ 910/16303/18, на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

Неврахування судом апеляційної інстанції вказаних правових висновків призвело до порушення норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, що є підставою для її скасування та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу

слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника Красненського споживчого товариства - адвоката Мидзки Романа Володимировича задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2023 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов