Ухвала

від 10.05.2024 по справі 308/9341/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 травня 2024 року

м. Київ

справа № 308/9341/21

провадження № 61-6824ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шпуганича Василя Петровича на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 березня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - ВК Ужгородської міської ради),

ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а якому просила суд:

- визнати недійсними та скасувати містобудівні умови та обмеження, видані Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 21 жовтня 2019 року за № 147/03-04/19 громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на реконструкцію частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 , що затверджені наказом № 211-М від 21 жовтня 2019 року;

- скасувати повідомлення на початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради 03 липня 2020 року

ЗК № 061201850976 реконструкція частини житлового будинку з розширенням та виділенням в окреме будинковолодіння в АДРЕСА_1 забудовники ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, ВК Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , про визнання недійсними містобудівних умов та обмежень та скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт відмовлено.

Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ємчук Л. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 308/9341/21 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року залишено без змін.

08 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шпуганич В. П. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області

від 05 вересня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 березня 2024 року (надійшла до суду 09 травня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.

Встановлено, що повний текст оскаржуваної постанови складений 09 квітня

2024 року, тому тридцятий день подачі касаційної скарги припадає на 09 травня

2024 року.

Оскільки, касаційна скарга була подана до Верховного Суду 08 травня 2024 року, тобто в межах тридцятиденного строку, то процесуальний строк не був пропущений.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи

в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів

в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копій цієї касаційної скарги представник заявника не надав.

До касаційної скарги додано докази направлення касаційної скарги лише адвокату Ємчук Л. В., повноваження якої не підтверджені у Верховному Суді, ВК Ужгородської міської ради, Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради.

Однак, представником заявника не надано доказів направлення касаційної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявника строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 43, 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шпуганича Василя Петровича на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 вересня 2022 року, додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2022 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 березня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць