Судовий наказ

від 13.05.2024 по справі 183/7445/22

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 183/7445/22

Провадження № 1-кс/206/572/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2024 Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю заявника ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі заяву захисника - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 щодо розгляду клопотання про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває клопотання про продовження відсторонення від посади ОСОБА_3

10.05.2024 року захисник - адвокат ОСОБА_4 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 про що надав письмову заяву. Свою заяву обґрунтував тим, що слідчий суддя повідомив про час та місце розгляду клопотання не шляхом направлення повістки в установлений КПК України строк, а шляхом повідомлення по телефону секретарем за день до судового засідання. Крім того, слідчим суддею обмежено сторону захисту у часі щодо ознайомлення з матеріалами справи, а тому вражають, що існують інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості слідчого судді.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник підтримали заяву про відвід судді з підстав викладених у заяві та показали що в ухвалі про обмеження у часі щодо ознайомлення з матеріалами справи слідчим суддею викладено їх позицію у вигляді, в якому вони не озвучували, тож вважають, що суд по відношенню до них не є неупередженим, адже слідчий суддя і клопотання до розгляду призначив не в строки передбачені КПК України, а ОСОБА_3 про час і місце слухання справи не повідомлено взагалі.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 80 КПК відвід судді може бути заявлений на підставах, передбачених статтями 75, 76 КПК.

Згідно із частиною 1 статті 81 КПК у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою ст. 35 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 80 КПК відвід повинен бути вмотивованим.

Стаття 75 КПК України надає вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого ,цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження ; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч.3 ст.35 КПК України визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

В силу ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), заява №9186/80, рішення від 26.10.1984, Європейський суд з прав людини зазначив, що «навіть видимість може бути важливою»…«правосуддя повинне не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (п. 26). Тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений.

Беручи до уваги рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», де суд вказує на те, що у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Також Європейський суд у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), «Білуха проти України» (рішення від 09 листопада 2006 року), «Рудніченко проти України» (рішення від 11 липня 2013 року) вказав на те, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Як встановлено судом, захисник -адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про відвід слідчого судді через: встановлення стороні захисту невеликого строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ухвалою суду та невідповідність зазначеного в ухвалі тому, що було озвучено стороною захисту в судовому засіданні, не повідомлення секретарем судового засідання ОСОБА_3 про час та місце слухання клопотання про відсторонення від посади, а також повідомлення про час та місце слухання клопотань сторону захисту у строк менший, аніж 3 дні.

Як встановлено судом клопотання про продовження строку відсторонення від посади надійшло до суду 9 травня 2024 року. Секретарем слідчого судді ОСОБА_5 було повідомлено адвоката ОСОБА_4 про час та місце слухання клопотання, однак не було повідомлено ОСОБА_3 . Так, вказане є порушенням, однак допущене зі сторони секретаря судового засідання та не може бути підставою для відводу слідчого судді. Крім того, суд вважає, що саме по собі повідомлення учасників процесу про час та місце слухання справи у строк менший, аніж три дні не може свідчити про упередженість судді, адже матеріали подані до суду таким чином, що два дні для розгляду випали так як є вихідними, а останній день строку наступний за вихідними. Тож в умовах військового часу, постійних тривог, подекуди відсутність світла, а також зважаючи на ту обставину, що приміщення суду неодноразово страждало через ракетні обстріли російської федерації, призначення клопотання до розгляду не в останній день строку для розгляду є виправданим. У випадку неможливості явки, як захисник так і ОСОБА_3 не були позбавлені можливості подати клопотання про відкладення розгляду справи і вказане не свідчить про упередженість слідчого судді в зв`язку з цим. Що стосується обмеження строків для ознайомлення та відомостей які там зазначені, суд приходить до висновку, що така позиція сторони захисту свідчить про незгоду з процесуальним рішення слідчого судді, та має вирішуватись в іншому порядку, аніж відвід слідчого судді.

При цьому слід роз`яснити заявнику, що усі твердження та доводи, зазначені в клопотанні про відвід можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду за наслідком розгляду справи головуючим, у разі незгоди з таким.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75-81, 369-372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 щодо розгляду клопотання про продовження строку відсторонення від посади ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1