Ухвала

від 13.05.2024 по справі 613/1183/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1183/21 Провадження № 2/613/20/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Уварової Ю.В.,

за участі секретаря Макушинської О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Цуркан В.І.,

представника відповідача адвоката Агаєвої С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Богодухівської міської ради Харківської області про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду перебуває зазначена справа.

Від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині вимог про усунення перешкод користування квартирою та вселення.

В обґрунтування зазначає, що за змістом позову від 02.08.2021р позивачкою визначені, ініційовані та заявлені такі вимоги:

виділити у користування ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , ізольовану кімнату, площею 18.10 кв.м. (за планом 2) та балкон, який межує з кімнатою, загальною площею 5.5 кв.м (за планом 8), в спірній квартирі;

виділити у користування відповідачу ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 12.5 кв.м. (за планом 3), що є 1/3 частки власності;

в спільному користуванні співвласників залишити: кухню, коридор (за планом 1 та 4), ванну кімнату (6), вбиральню (санвузол) (5);

зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 та неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перешкод у користуванні приватною спільною частковою власністю, а саме квартирою за адресою АДРЕСА_1 ,

За заявою про уточнення позову від 21.10.2021р. заявлено вимоги про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приватною спільною частковою власністю квартирою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом вселення.

Судова справа закрита підготовчим провадженням та призначена до судового розгляду по суті спору ухвалою суду від 21.01.2022р.

Після того за розвитком подій змінилися деякі фактичні обставини та настали відповідні їм наслідки. Так, у березні 2024 року позивачці ОСОБА_1 без участі відповідача вдалося змінити замок у квартирі, потрапити у квартиру разом з неповнолітнім сином та вселитися у квартиру. Дублікат ключа від нового замка у вхідній двері переданий відповідачу для безперешкодного входження у квартиру. Відповідач у свою чергу погодився з таким розвитком подій та зайняв у квартирі ізольовану житлову кімнату площею 12.5 кв.м., тим самим підтвердив свій намір та висловив свою позицію у спорі як співвласник 1/3 частки квартири. Позивачці ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином залишена у користуванні ізольована житлова кімната площею 18.10 кв.м. разом з балконом, який межує та виходить з кімнати. Залишені у спільному користуванні співвласників залишити: кухню, коридор , ванну кімнату, вбиральню (санвузол). Наведені події та відповідні їм обставини відбулися у березні 2024 року. Отже, позовна вимога за заявою про уточнення позову від 21.10.2021р. про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приватною спільною частковою власністю - квартирою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом вселення відпала у актуальності. Інші позовні вимоги залишаються актуальними.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Цуркан В.І. подане клопотання підтримав. Зазначив, що позивачка не відмовлялась від вимог про визначення порядку користування квартирою та усунення перешкод у користуванні власністюі, заявлених в первісній позовній заяві від 02.08.2021, а лише уточнила свої вимоги шляхом подачі заяви від 21.10.2021, питання про закриття провадження в частині цих вимог судом не вирішувалось, отже ці вимоги залишаються актуальними та підлягають розгляду судом.

Позивач підтримала подане клопотання.

Представник відповідача зазначила, що позов ОСОБА_1 є штучним, позивачкою не було надано доказів порушення її прав, зокрема на користування квартирою, вона підтвердила в судовому засіданні, що ані до компетентних органів, ані до самого відповідача не зверталась з питання вселення. Наразі питання вирішено остаточно, сторони обмінялись ключами, склали розписки і позивачка вселилась в квартиру, отже предмет спору відсутній, просила закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Представник позивачки зазначив, що стороною відповідача порушено порядок подачі клопотання, оскільки його копія не була завчасно надіслана іншим учасникам, про існування приєднаних до нього розписок йому нічого невідомо, вони є недійсними.

Наголошував, що процесуальним правом подавати клопотання про закриття провадження наділений тільки позивач, а представник відповідача зловживає процесуальними правами, звертаючись з таким клопотанням до суду.

Крім того посилання сторони відповідача на відсутність предмету позову не відповідає реальним обставинам справи, оскільки позивачка самостійно, власними зусиллями змінила замок і вселилась в квартиру. Крім того залишається невирішеним питання щодо вирішення порядку користування квартирою, а відповідач може в будь-який момент зачинити одну з кімнат або місце загального користування.

Позивачка підтвердила факт складення розписки про отримання ключа, підтвердила, що надана копія розписки складена нею, проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження заперечувала.

Суд, дослідивши подані клопотання та матеріали цивільної справи, вислухавши позицію сторін, доходить такого.

Щодо посилання представника позивачки на недотримання вимог закону при подачі клопотання щодо завчасного направлення його копії іншим учасникам справи, суд зазначає, що вимоги до письмового клопотання визначені в ст.183 ЦПК України.

Згідно з ч.4 ст.183 ЦПК, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Порушень вимог ч.1 та ч.2 ст.183 ЦПК України судом не встановлено.

Дане клопотання не відноситься до заяв по суті справи (ст.174 ЦПК України), крім того на таке клопотання не розповсюджуються вимоги ч.5 ст.49 ЦПК України.

Отже суд доходить висновку, що стороною відповідача не порушено порядок подачі клопотання.

Водночас суд звертає увагу, що згідно з принципом диспозитивності, закріпленим в ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже розгляд заяви позивачки про відмову від позову є пріоритетним.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.255 ЦПК України,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст. 206 ЦПК України, позивач можевідмовитися відпозову,а відповідач-визнати позовна будь-якійстадії провадженняу справі,зазначивши проце взаяві посуті справиабо вокремій письмовійзаяві. Доухвалення судовогорішення узв`язку звідмовою позивачавід позовуабо визнаннямпозову відповідачемсуд роз`яснюєсторонам наслідкивідповідних процесуальнихдій,перевіряє,чи необмежений представниквідповідної сторониу повноваженняхна їхвчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Судом встановлено, що 02.08.2021 позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила виділити у користування ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 ізольовану кімнату, площею 18.10 кв.м. та балкон, який межує з кімнатою, загальною площею 5.5 кв.м, в спірній квартирі; виділити у користування відповідачу ОСОБА_2 ізольовану кімнату площею 12.5 кв.м., що є 1/3 частки власності; в спільному користуванні співвласників залишити: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню (санвузол); зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 та неповнолітньому ОСОБА_3 перешкод у користуванні приватною спільною частковою власністю, а саме квартирою за адресою АДРЕСА_1 ,

21.10.2021 позивачкою подано уточнену позовну заяву, в якій позивач просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні приватною спільною частковою власністю квартирою за адресою АДРЕСА_1 шляхом вселення.

В своїх постановах Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Згідно зчастиною третьою статті 49ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення.

Зміна предмета позовуозначає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подана позивачкою уточнена заява розцінена судом як заява про зміну предмету позову (оскільки відбулась заміна одних позовних вимог іншими) та ухвалою від 21.10.2021 прийнята до розгляду, стороні відповідача надано строк для подачі відзиву.

При цьому вирішення судом питання про закриття провадження в частині первісних вимог процесуальним законом не передбачено.

Ухвалою суду від 21.01.2022 закрито підготовче провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод користування власністю шляхом вселення.

В судовому засіданні 14.02.2024 на уточнююче питання суду позивачка підтвердила, що підтримує тільки вимоги про вселення до спірної квартири, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Пояснення в судовому засіданні надавались сторонами виключно за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вселення в спірну квартиру.

Отже судом розглядається справа за вимогами ОСОБА_1 про усунення перешкод користування власністю шляхом вселення.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачка зазначила про втрату актуальності цих вимог у зв`язку з її вселенням в квартиру, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі за її клопотанням.

При цьому позивач не позбавлена права звернутись до суду з окремим позовом про визначення порядку користування спірною квартирою.

Керуючись ст. ст. 49, 183, 206, 255, 256,258, 260, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Богодухівської міської ради Харківської області про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Ю.В. Уварова