Постанова

від 30.04.2024 по справі 470/49/24

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-а/470/1/24

Справа № 470/49/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Березнегувате адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові зазначив, що 20 січня 2024 року він в поштовій скриньці знайшов лист від сектору поліцейської діяльності № 1 відділення № 2 Баштанського РВП в Миколаївській області, в якому був супровідний лист з додатком про направлення йому постанови складеної відносно нього 22 грудня 2023 року за ч.5 ст.121 КУпАП. В постанові зазначено, що він порушив п.2.3 "в" ПДР, а саме 22 грудня 2023 року о 21 годині 30 хвилин по вул.1 Травня в смт. Березнегувате, керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не користувався пасом безпеки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510,00 грн. Посилаючись на те, що вказаного правопорушення він не вчиняв, просив суд скасувати зазначену постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, просив суд про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом, оскільки він не знав про вказану постанову і дізнався про неї лише 20 січня 2024 року, після знаходження її в поштовій скриньці.

29 січня 2024 року ухвалою судді позивачу було поновлено строк для звернення до суду, відкрито провадження за даним позовом та призначено справу до судового розгляду.

12 березня 2024 року за клопотання представника позивача адвоката Бобка В.А. судом було постановлено ухвалу про заміну первісного відповідача Баштанський районний відділ поліції ГУНП в Миколаївській області на Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, оскільки саме воно є юридичною особою.

Позивач та його представник адвокат Бобко В.А., що діє на підставі договору про надання правової допомоги № 4 від 22 січня 2024 року, в судове засідання не з`явилися, направили заяву про розгляд справи у їх відсутність та підтримання позовних вимог (а.с.66).

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Миколаївській області в судове засідання також не з`явився, просив слухати справу за його відсутності, направив відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача з підстав пропуску строку звернення до суду, правомірності дій поліцейського при складанні оскаржуваної постанови та недоведення протиправності постанови позивачем (а.с.28-49).

На підставі ч.4 ст.229 КАС України, оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30 червня 1993 року, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. ( із змінами та доповненнями).

З матеріалівсправи вбачається,що22грудня 2023року о21годині 30хвилин ОСОБА_1 ,керуючи транспортнимзасобом марки"ВАЗ21063",реєстраційний номер НОМЕР_1 ,по вул.1Травня всмт.Березнегувате некористувався пасомбезпеки,чим вчинивадміністративне правопорушення,передбачене ч.5ст.121КУпАП тана ньогонакладено адміністративнестягнення увигляді штрафу,в розмірі510,00грн. (а.с.4,64).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 251 КУпАП, передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

В позовній заяві позивач зазначає, що він того дня не керував транспортним засобом з непристебнутим пасом безпеки, а тому не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

Вказана нормазакону передбачаєвідповідальність запорушення правилкористування ременямибезпеки абомотошоломами.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

За вимогами ст.90 вказаного Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системний аналіз вищевказаних норм законодавства України дає підстави для висновку, що відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.

Так з наданих Головним управлінням національної поліції у Миколаївській області та сектором поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського РВП доказів, а саме фотознімків позивача, вбачається, що він перебуваючи в салоні свого автомобіля не був пристебнутий пасом безпеки (а.с.38-39,47,62-63).

Однак як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, наданого суду сектором поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, надані відповідачем фотознімки є частиною вказаного відеозапису, які були здійснені, коли позивач повернувся до салону свого автомобіля та став шукав посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, щоб надати його поліцейському. Вказаний відеозапис починається з того, що позивач вже перебуває за межами автомобіля, коли до нього підійшов працівник поліції, а тому встановити чи був він пристебнутий пасом безпеки під час керування та зупинки, не представляється можливим (а.с.65).

Доводи представника відповідача про залишення позовної заяви позивача без розгляду через пропуск строку звернення до суду до уваги судом не приймаються, оскільки ухвалою судді від 29 січня 2024 року вказаний строк позивачу судом було поновлено, через отримання ним копії оскаржуваної постанови поштою лише 20 січня 2024 року, про що свідчить супровідний лист керівника СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП та поштовий конверт (а.с.5,6,14).

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за відсутності належних та допустимих доказів щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, а тому оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №602727від 22грудня 2023року підлягає скасуванню, а справа закриттю.

У відповідності до ч.5 статті 139 КАС України, у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, судові витрати у справі компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доГоловного управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті проскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення,задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №602727 від 22 грудня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, в розмірі 510,00 грн. і на підставі п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України справу про адміністративне правопорушення закрити.

Судові витратиу справікомпенсуються зарахунок коштівДержавного бюджетуУкраїни.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Відповідач: Головне управлінняНаціональної поліціїв Миколаївськійобласті, вул. Декабристів, 5 м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 40108735.

Повний текст рішення складено 06 травня 2024 року.

Суддя С. А. Луста