Рішення

від 13.05.2024 по справі 522/6745/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/6745/21

Провадження №2-др/522/68/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Регульського Дениса Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ-1», ОСОБА_1 , Державного реєстратора виконавчого апарату Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області Мельничук Володимира Олександровича, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Писаренко Євген Сергійович про визнання недійсним договорів, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

17 квітня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Регульського Дениса Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі, у якій заявник просить стягнути з ТОВ «ХАНБЕР№ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100000,00 гривень.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року заяву прийнято до розгляду. Засідання по справі призначено на 07.05.2024 року.

07 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Регульського Дениса Володимировича, у якій заявник просить здійснити розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.

07 травня 2024 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 , у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності

У судове засідання, призначене на 07.05.2024 року учасники справи не з`явилися.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Рішенням суду від 22 лютого 2024 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.

13 травня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Регульським Денисом Володимировичем було укладено договір про надання правової допомоги, за яким адвокат прийняв доручення клієнта та взяв на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу. Відповідно до п.7 договору, розмір гонорару за договором становить 250000,00 гривень.

У заяві про ухвалення додаткового рішення заявник вказує на те, що в межах справи №522/6745/21 адвокату в якості гонорару було сплачено 100000,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією TS207127 від 15.04.2024 року.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Останній може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

На думку суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає принципам співмірності, розумності та справедливості з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що адвокатом було складено та 07.06.2021 року подано відзив на позовну заяву (т.1, а.с.77).

Проте, сам відзив не значний за обсягом (10 сторінок) та містить лише один додаток договір купівлі-продажу, а тому, представник на думку суду не витратив велику кількість часу та зусиль для складання відзиву, а також для збирання доказів, на підтвердження своєї позиції, висловленої у відзиві. Тому, враховуючи розмір відзиву, кількість додатків що він містить та категорію справи, що характеризується підвищеною складністю, суд вважає, що 5000,00 гривень є тією сумою, що буде співмірною, обґрунтованою та справедливою за складання та подання відзиву.

Судом встановлено, що представником відповідача було складено та подано до суду два клопотання про витребування доказів, та які надійшли до суду 01.07.2021 року.

Заявлені клопотання не значні за обсягом, проте, є обґрунтованими та неминучими, а тому, загальна вартість складання зазначених клопотань, яка б відповідача критеріям співмірності, обгрунтованості та справедливості є грошова сума у розмірі 3000,00 гривень.

Також, представником відповідача було складено та подано до суду заперечення на клопотання щодо приєднання нових доказів до справи. Зазначене заперечення не значне за обсягом та складається із чотирьох аркушів, а тому, не потребувало значного обсягу часу для його складання. Тому, суд вважає, що вартість складання та подання такого заперечення повинно становити 1500,00 гривень.

Щодо участі представника в судовому засідання, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що представник відповідача брав участь у наступних судових засіданнях: 07.07.2021 року (тривалість близько 20 хвилин), 18.08.2021 року (тривалість близько 10 хвилин), 22.11.2021 року (тривалість близько 15 хвилин), 17.12.2021 року (тривалість близько 20 хвилин), 31.03.2022 року (тривалість близько 5 хвилин), 16.08.2022 року (тривалість близько 35 хвилин), 08.09.2022 року (тривалість близько 20 хвилин), 01.11.2022 року (тривалість близько 10 хвилин), 29.06.2023 року (тривалість близько 25 хвилин), 06.02.2024 року (тривалість близько 5 хвилин), 14.03.2024 року (тривалість близько 45 хвилин), 21.03.2024 року (тривалість близько години). Зазначені факти підтверджуються протоколами судових засідань.

З зазначеного випливає, що представник відповідача брав участь у дванадцяти судових засіданнях, дев`ять з яких були короткочасними, а саме: 07.07.2021; 18.08.2021; 22.11.2021; 17.12.2021; 31.03.2022; 08.09.2022; 01.11.2022; 29.06.2023; 06.02.2024, а тому, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 1000,00 гривень, за кожне судове засідання.

В той же час, судові засідання, що відбулися 16.08.2022, 14.03.2024, 21.03.2024 року були тривалими за часом, а тому, грошовою сумою, яка б відповідала критерію розумності та співмірності за надані послуги є 1 500,00 гривень за кожне судове засідання.

Враховуючи зазначене, загальна сума оплати послуг за участь у судових засіданнях на думку суму повинен становити 13500,00 гривень.

Щодо складання заяв та клопотань про ознайомлення з матеріалами справи та власне ознайомлення з матеріалами справи, то на думку суду, ознайомлення з матеріалами справи це право учасника справи, а тому, суд вважає, що така послуга не підлягає оплаті, оскільки, є виключною ініціативою представника та на думку суду не відповідають критерію розумності та неминучості.

Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку, що грошова сума у розмірі 23000,00 гривень є тією сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка б відповідала критерію співмірності розумності та справедливості та яка підлягає стягненню з позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Регульського Дениса Володимировича про ухвалення додаткового рішення по справі задовольнити частково.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАНБЕР», м. Одеса, вул. Віри Інбер, 5, оф.1, ЄДРПОУ 33311711, на користь відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23000 (двадцять три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 13 травня 2024 року.

Суддя Косіцина В.В.

13.05.2024