Постанова

від 27.11.2007 по справі 12/228-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/228-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2007 р.                                                                                    № 12/228-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В. Овечкін  –головуючого,

Є. ЧерновВ. Цвігун

за участю представників:

ДОМО"Облміжколгоспздравниця"Осадчий І.М. –(дор. від 12.07.2007)

розглянув касаційну скаргуЦаричанської районної ради Дніпропетровської області

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2007 року

у справі№ 12/228-07 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомДніпропетровського обласного міжгосподарського об'єднання "Облміжколгоспздравниця"

доЦаричанської районної ради Дніпропетровської області

третя особаКитайгородська сільська рада Царичанського району

провизнання недійсним правочину, визнання незаконним рішення сесії районної ради, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007 (суддя: Л.Жукова) вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Царичанській районній раді Дніпропетровської області вчиняти будь-які дії (продавати, іншим чином відчужувати, передавати в оренду) щодо розпорядження цілісним майновим комплексом.

Ухвала мотивована тими обставинами, що відповідачем розглянуто питання щодо визначення подальшого функціонування цілісного майнового комплексу, зокрема, можливості його продажу чи передання в оренду, що може ускладнити виконання рішення суду в даній справі, крім того, використання майна іншим власником або користувачем призведе до його амортизації та знецінення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 (судді: Л.Чоха, І.Сизько, І.Тищик) ухвала залишена без зміни з тих підстав, що вжиття заходів до забезпечення позову здійснено в межах предмету спору і у спосіб, що відповідає приписам процесуального закону.

Відповідач просить в касаційній скарзі ухвалу та апеляційну постанову скасувати з підстав неправильного застосування норм процесуального права.

Скаржник посилається на те, що відповідач не має і не мав відношення до спірного майна, задоволення вимог позивача не вирішує питання майнових прав позивача щодо спірного майна, отже за наслідками вирішення спору виконання судового рішення не може бути утруднено.    

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом спору є річ, тобто цілісний майновий комплекс права власності щодо якого оспорює позивач.

Господарськими судами встановлено, що предметом спору є право власності на цілісний майновий комплекс, позивачем наведено обставини, що відповідачем вживаються заходи щодо передачі спірного майна в оренду, що дозволяє суду дійти достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду щодо спірного майна.

Вживаючи заходи до забезпечення позову, місцевий господарський суд з яким погодився апеляційний, правильно врахував те, що позивач звернувся до суду з вимогами майнового характеру, у разі задоволення яких виконання рішення суду може бути утрудненим чи неможливим, оскільки поновлення майнових прав позивача даним рішенням буде ускладнено у випадку перебування майна у власності чи в користуванні інших ніж відповідач осіб.

Відтак здійснена судом заборона стосується предмету позову, який вона забезпечує, вжиті судом заходи щодо забезпечення позову відповідають вимогам ст. 67 ГПК України, і не можуть вважатись порушенням прав відповідача чи інших осіб.

За таких обставин господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд, правомірно, у межах наданих повноважень застосували заходи до забезпечення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Касаційна інстанція зазначає, що за приписами ст. 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З огляду на зазначене, посилання скаржника на обставини, які підтверджують наявність чи відсутність тих чи інших юридичних фактів, зокрема, наявність чи відсутність прав позивача на спірне майно, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені факти ще не були предметом дослідження, а господарські суди попередніх інстанцій не зазначили своїх висновків з приводу цих обставин, що може бути встановлено після розгляду спору по суті.

Виходячи з викладеного, керуючись  ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111  ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2007 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2007у справі № 12/228-07 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Головуючий                                                                         В. Овечкін          

судді                      Є. Чернов

                      В. Цвігун