Рішення

від 23.05.2008 по справі 12/228-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/228-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.08р.

Справа № 12/228-07

За позовом  Дніпропетровського обласного міжгосподарського об'єднання "Облміжколгоспздравниця"" с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області  

до  Царичанської районної ради Дніпропетровської області, смт. ЦаричанкаТретя особа: Китайгородська сільська рада Царичанського району Дніпропетровської області, с. Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області  

про визнання недійсним правочину; визнання незаконним та скасування рішення від 28.02.2007р. № 86-11/У; зобов'язання  вчинити певні дії.

Суддя  Жукова Л.В.

при секретарі Леда І.С.

Представники сторін :

  Від позивача Осадчий І.М. довіреність від 12.07.2007р.

Від відповідача  Бойко Ю.О. довіреність № 4-28/2-18 від 31.03.2008р.

Від третьої особи не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач просить:

-  визнати недійсним правочин щодо безоплатної передачі в спільну власність територіальних громад Царичанського району Дніпропетровської області цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, вул. Лагерна, 1 „з” укладений між позивачем та відповідачем у вигляді листа –пропозиції голови об'єднання „Облміжколгоспздравниця” від 12.02.2007р., рішення 11 сесії У скликання Царичанської районної ради Дніпропетровської області № 86-11/У „Про прийняття у спільну власність територіальних громад району цілісного майнового комплексу та акту приймання-передавання цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” від 01.03.2007р.;

          - визнати незаконним та скасувати повністю рішення одинадцятої сесії  У скликання Царичанської районної ради Дніпропетровської області за № 86-11/У від 28.02.2007р. „Про прийняття в спільну власність територіальних громад району цілісного майнового комплексу”;

          -  зобов'язати Царичанську районну раду Дніпропетровської області повернути Дніпропетровському обласному міжгосподарському об'єднанню „Облміжколгоспздравниця” цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” розташований за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, вул. Лагерна, 1 „з”.

          Свої посилання позивач обгрунтовує тим, що оспорюване рішення є протиправним, оскільки прийнято з порушенням прав учасників  Дніпропетровського обласного міжгосподарського об'єднання „Облміжколгоспздравниця” на цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” на підставі листа позивача від 12.02.2007р., який підписаний та складений з перевищенням повноважень одноособово головою об'єднання „Облміжколгоспздравниця”  І.Сало, що є порушенням  п.4.1, п.4, 2, п.4.4 Статуту позивача, ст.ст. 21, 92,  203, 207, 215, 368, 369, 393  ЦК України.

          Представник відповідача  в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, просить закрити провадження у справі посилаючись на те, що позивач не представив жодних  доказів того, що є чи був власником майнового комплексу, а тому не може ставити вимоги про  повернення (витребування) майна, а також про  скасування акту органу місцевого самоврядування на підставі ст. 393 ЦК України, позивач не володіє правом на звернення до суду  з зазначеними вище позовними вимогами. Крім того,  представник відповідача зазначає, що вимога про скасування рішення органу місцевого самоврядування відноситься до компетенції адміністративних судів ( ст. 17 КАСУ).

          В судове засідання не з'явилася третя особа (Китайгородська  сільська рада), витребуваних  судом документів не надала,  причину неявки не повідомила, з клопотанням не звернулася,  про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином та, як юридична особа,  мала можливість направити свого представника для участі в судовому засіданні.

          За викладеного, враховуючи   неодноразові  неявки третьої особи в судові засідання під час відкладення розгляду справи, строк розгляду справи встановлений ст. 69 ГПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника третьої особи.

          В судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.05.2008р.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши  представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

          21 листопада 2006р. зборами ради Дніпропетровського обласного мідгосподарського об'єднання „Облміжколгоспздравниця” (протокол № 3 від 21.11.2006р.) було прийнято рішення щодо ліквідації Дочірнього підприємства „Дитячий оздоровчий заклад „Пролісок” про створення ліквідаційної комісії та затверджено порядок та строки ліквідації дочірнього підприємства (а.с.25-27).

          12.02.2007р.  позивачем на адресу відповідача був направлений лист за підписом голови об'єднання „Облміжколгоспздравниця” І.Сало в якому позивач просив прийняти у спільну власність територіальних громад району цілісний  майновий комплекс дитячого оздоровчого закладу „Пролісок”(а.с.28).

          28.02.2007. на одинадцятій сесії У скликання Царичанської районної ради Дніпропетровської області  було прийнято рішення за № 86-11/У „Про прийняття  у спільну  власність територіальних громад району цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” згідно якого було надано згоду на прийняття до спільної власності територіальних громад цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок”, передано його в оперативне управління комунальному підприємству „Факел”(а.с.29-30).

          01.03.2007р. за актом приймання-передавання цілісний майновий комплекс (дитячий оздоровчий заклад „Пролісок”) було передано позивачем відповідачеві у спільну власність територіальних громад району ( а.с. 32-36).

          27.04.2007р. виконавчим комітетом Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 24 про видачу свідоцтва про право власності на дитячий оздоровчий заклад „Пролісок” в с. Китайгород по вул. Лагерна, 1 „з” за Царичанською районною радою (а.с. 45).

          На підставі зазначеного рішення 24.05.2007р. Китайгородською сільською радою Царичанській районній раді було видано свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс  „Дитячий оздоровчий заклад „Пролісок”, а обласним  КП „Царичанське бюро технічної інвентаризації” видано витяг про реєстрацію права власності на  спірне нерухоме майно (а.с. 46-47).

          Аналізуючи надані документи  у сукупності з наданими поясненнями представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача  є обгрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з  наступного.

          Згідно  ч.1, ч.2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

          Статтею 206 ЦК України  встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

          Відповідно до ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами  цивільного законодавства (ч.2 ст. 207 ЦК України).

          Таким чином, враховуючи обов'язкові вимоги законодавства щодо обов'язкової письмової форми правочину,  лист голови Дніпропетровського обласного об'єднання „Облміжколгоспздравниця” від 12.02.2007р. та прийняте рішення відповідачем від 28.02.2007р.  за № 86-11/У, акт приймання-передавання  цілісного майнового комплексу від 01.03.2007р. у сукупності становлять укладений правочин щодо безоплатної передачі майна до спільної власності територіальних громад району.

          Зі змісту листа голови  Дніпропетровського обласного об'єднання „Облміжколгоспздравниця” від 12.02.2007р. щодо прийняття у спільну власність територіальних громад району цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок вбачається, що його підписано головою об'єднання „Облміжколгоспздравниця” І.Сало (а.с. 28).

          Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що до початку процедури ліквідації Дочірнє підприємство „Дитячий оздоровчий заклад „Пролісок” являлося самостійною юридичною особою і знаходилося у безпосередній підпорядкованості обласного об'єднання „Облміжколгоспздравниця” (п.1.6 Статуту).

          Пунктом 7.3 Статуту дочірнього підприємства передбачено, що  вирішення питання щодо долі майна, яке може залишитися після ліквідації підприємства відноситься  до компетенції обласного об'єднання „Облсільгоспздравниця”.

          Дніпропетровське обласне міжгосподарське  об'єднання „Облміжколгоспздравниця” було створено на підставі Установчого договору від 03.09.1997р. як об'єднання підприємств і за своєю суттю є юридичною особою колективної власності.

          Пункт 1.4 листа Вищого арбітражного суду України „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” від 31.01.2001р. № 01-8/98 (зі змінами та доповненнями) визначає, що право колективної власності здійснюється колективним власником через створені ним органи управління: вищі (загальні збори, конференції, з'їзди тощо), які здійснюють повноваження колективного власника щодо володіння, користування і розпорядження належними йому об'єктами власності у повному обсязі, і органи, які створюються цими вищими органами для здійснення окремих функцій з господарського управління колективним майном.

          Відповідно до п.4.1 Статуту   вищим органом управління об'єднання є рада об'єднання, до компетенції якої згідно до п.4.2 Статуту, зокрема, відноситься встановлення порядку створення і використання фондів об'єднання, прийняття звернень до господарських, державних та інших органів з найбільш важливих для об'єднання питань.

          Пунктом 4.4 Статуту позивача  встановлено, що повноваження щодо розпорядження майном об'єднання реалізуються головою об'єднання у відповідності з статутними цілями і завданнями об'єднання, а також рішеннями ради.

          Відповідно до  ч.ч.1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган, або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

          Отже,  незважаючи на вимоги статутних документів  позивача щодо порядку відчуження майна, направляючи лист-пропозицію про передачу майна, голова Дніпропетровського обласного міжгосподарського підприємства „Облміжколгоспздравниця” Сало І.А.  діяв самостійно, з перевищенням своїх повноважень щодо розпорядження майном об'єднання та  без погодження з радою об'єднання вирішив питання щодо передачі  спірного майна цілісного майнового комплексу до спільної власності територіальних громад району, що є порушенням вищенаведеного чинного законодавства України.

          Пункт 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними від 12.03.1999р. № 02-5/111 ( зі змінами та доповненнями) визначає, що підписання особою ( органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною  як такої, що не відповідає вимогам закону.

          Крім того, п.5.1  Статуту позивача визначено, що майно об'єднання є спільною сумісною власністю учасників.

          Статтею 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною власністю. Суб'єктами права спільної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

          Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (ч. 4 ст. 369 ЦК України).

          В ході судового засідання сторонами  не надано  суду доказів, які б свідчили про наявність у  голови об'єднання „Облміжколгоспздравниця” Сало І.А. при зверненні до відповідача про передачу  спірного майнового комплексу станом на 13.02.2007р.  необхідних повноважень наданих йому  радою об'єднання та учасниками об'єднання.

          Таким чином, суд дійшов висновку про те, що при передачі цілісного майнового комплексу та прийнятті  відповідачем оспорюваного рішення  за № 86-11/У від 28.02.2007р. порушені права і інтереси позивача  та його учасників щодо розпорядження та користування цілісним майновим комплексом дитячим оздоровчим  закладом „Пролісок” , що  в подальшому призвело до прийняття відповідачем незаконних рішень відносно зазначеного спірного майнового комплексу.

          Стаття  21 ЦК України передбачає, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

          Посилання відповідача на те, що позивач не надав доказів того, що він був власником спірного майнового комплексу, а тому не може вимагати повернення майна не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються наведеними вище доводами, які свідчать про  те, що майно знаходилось у  розпорядженні позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.  Також, не можуть бути прийняті до уваги і твердження відповідача   про те, що провадження у справі слід закрити, так як вимога щодо скасування рішення органу місцевого самоврядування відноситься до компетенції адміністративних судів у відповідності з вимогами ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України. Такі  посилання  відповідача є помилковими, так як відповідно п.5.3  Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судом” до компетенції господарським судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень ( нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Інші справи за участю господарських суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України,  Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

          Відповідач у ході судового  розгляду справи не навів жодних підстав та  не надав жодних доказів з посиланням на норми чинного законодавства України, які б свідчили про правомірності прийняття оспорюваного рішення та прийняття спірного майна за актом приймання - передачі.

          Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги   позивача  про визнання недійсним правочину укладеного у вигляді листа від 12.02.2007р., рішення від 28.02.2007р. № 86-11/У, визнання незаконним та скасування  зазначеного рішення та  зобов'язання  відповідача повернути спірний цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” є   спором про право власності на цілісний майновий комплекс, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства України.

Отже, позовні вимоги  позивача щодо повернення спірного нерухомого майна є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст.21,92, 203, 207, 368, 369 ЦК України,  ст.ст.  49, 82-85    Господарського  процесуального  кодексу України, господарський  суд –

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги позивача задовольнити.

1. Визнати недійсним правочин щодо безоплатної передачі в спільну власність територіальних громад Царичанського району Дніпропетровської області цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, вул. Лагерна, 1 „з” укладений між позивачем та відповідачем у вигляді листа –пропозиції голови об'єднання „Облміжколгоспздравниця” від 12.02.2007р., рішення 11 сесії У скликання Царичанської районної ради Дніпропетровської області № 86-11/У „Про прийняття у спільну власність територіальних громад району цілісного майнового комплексу та акту приймання-передавання цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” від 01.03.2007р.;

          2. Визнати незаконним та скасувати повністю рішення одинадцятої семії У скликання Царичанської районної ради Дніпропетровської області за № 86-11/У від 28.02.2007р. „Про прийняття в спільну власність територіальних громад району цілісного майнового комплексу”;

          3. Зобов'язати Царичанську районну раду Дніпропетровської області повернути Дніпропетровському обласному міжгосподарському об'єднанню „Облміжколгоспздравниця” цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого закладу „Пролісок” розташований за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, вул. Лагерна, 1 „з”;

          4. Стягнути з  Царичанської районної ради Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська область, смт. Царичанка, вул. Театральна, 17,  код ЄДРПОУ 23929810) на користь  Дніпропетровського обласного міжгосподарського об'єднання „Облміжколгоспздравниця” (51030, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, ЄДРПОУ 21900624) –витрати по сплаті державного мита в сумі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Накази  видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя

 Л.В. Жукова

Рішення підписано 23.05.2008р.